11.4. Значення відміннос­тей національних культур в управлінні підприємством

Незважаючи на те, що представники різних націй мають біологічну схожість, бі­льшість їхніх рис є унікальними. Одна з таких рис - культура. Оскільки майже всі види здійснюваних підприємством опера­цій вимагають від виконавців індивідуаль­ного підходу, проблема менеджменту по­лягає в пошуку ефективних типів поведін­ки співробітників незалежно від їх місця в ієрархії управління чи обійнятої посади.

Вираженням типу поведінки власне і є культура. В такому розумінні культура представляє собою зразок основних правил і звичаїв, розроблених, винайдених чи відкритих певною групою людей, засвоюваних новими членами як спосіб сприй­няття, мислення та відчуття відносно до виникаючих проблем.

Оскільки курс вітчизняної економіки спрямований за вектором євроінтеграції та поступового вступу до розгалужених міжнародних економічних відносин, є сенс розглянути особливості національних культур. Адже ефективне співробітництво передбачає визнання і повагу будь-яких культурних звичаїв і традицій при здійс­ненні спільної підприємницької діяльності.

У різних соціальних групах формується специфічна культура. Численні дослід­ження свідчать про наявність відмінностей у ставленні різних національних куль­тур до певних цінностей та установок. Так, наприклад, французи більш чутливі до людських стосунків, однак надають перевагу владному стилю управління. Вони менш дисципліновані ніж німці, які є прихильниками організаційної дисципліни. Американці надають перевагу довгостроковій професійній кар'єрі, особистісному розвитку та якості сімейних стосунків, відштовхуючись від «індивідуалістської куль­тури», в якій «я» бере гору над груповим «ми». Японські менеджери понад усе ставлять інтереси компанії. Вони відштовхуються від колективістської культури.

Якщо на підприємстві працюють співробітники, які представляють різні куль­турні напрямки, то завдання менеджера полягатиме в урахуванні та врегулюванні національних стереотипів поведінки. Отже, зосереджуючи увагу провідних управ­лінців на налагодженні взаємозв'язків між різними національними групами праців­ників в межах одного підприємства, слід зауважити, що скоріше спільну мову знай­дуть працівники однієї культурно-етнічної групи, натомість як повільнішими темпа­ми на компромісній основі формуватимуться відносини між представниками різних (а тим паче - полярно протилежних чи перехідних) культур.

Наведемо деякі основоположні ознаки національних культур, які можуть вплинути на формування міжособистісних відносин всередині підприємства, і, як наслідок, - на ефективність управління підприємством в цілому (табл. 11.3).

Бажання досягти успіху характерне для багатьох вітчизняних підприємств. В свою чергу, успіх суб'єкта господарювання ототожнюється з його розміром, прибут­ковістю, а також високою діловою репутацією (іміджем). Але не завжди розмір та прибутковість є визначальними критеріями успіху. Слід пам'ятати, що будь-яке під­приємство відповідно до Господарського кодексу України створюється для досяг­нення певних цілей. Отже, підприємство вважається успішним, якщо воно досягло поставлених цілей.

Підсумовуючи значний (п'ятнадцятирічний) досвід функціонування вітчизня­них підприємств за період трансформації економіки України в ринкову, слід визна­чити, що факторами, які забезпечують успішну діяльність вітчизняних підприємств на ринку, сьогодні є: виживання в умовах жорсткої конкуренції та контролю з боку влади; результативність (ефективність) здійснення господарської діяльності; про­дуктивність підприємства, обумовлена попитом споживачів на виготовлювану ним продукцію; практична реалізація новітніх здобутків науки і техніки.

Таблиця 11.3

Характеристики національних стереотипів

Американський національний стереотип 1. Прагматизм. 2. Цільова орієнтація. 3. Раціональне використання часу. 4. Індивідуалізм. 5. Комунікабельність. 6. Відкритість. 7. Щирість. 8. Розподіл ділових та особистих стосунків. 9. Патріотизм. 10. Етноцентризм.	Англійський національний стереотип 1. Прагматизм. 2. Діловий азарт в досягненні результату. 3. Неприйняття абстрактних проектів. 4. Демонстрація ділових якостей. 5 Відчуття власної гідності 6. Дотримання етичних норм. 7. Повага до традицій та консерватизм. 8. Прихований, коректний етноцентризм. 9. Холоднокровність в прийнятті рішень. 10. Уміння вести справи у різних країнах, сприй­мати й адаптувати чужу культуру в інтересах бізнесу, гармонійно будувати стосунки з місце­вою владою та населенням.
Французький національний стереотип 1. Інтелектуалізм, любов до мистецтва, гармо­нії та краси. 2. Несміливість і нерішучість у практичній реалі­зації планів. 3. Схильність до конфліктів і суперечок при ви­рішенні проблем, небажання йти на компроміс. 4. Ефект компенсацій. 5. Розкутість, свобода від умовностей. 6. Ставлення з гумором до найскладніших си­туацій. 7. Кмітливість.	Національний стереотип мешканців Ближнього та Дальнього Сходу 1. Спільність релігійних основ культури. 2. Прагнення до урівноваженості, доброзичли­вості та довіри. 3. Орієнтація не на результат, а на саму дію. 4. Раціональне використання часу. 5. Прагнення уникати конфліктів та критики. 6. Майстерність роботи. 7. Поважне ставлення до прихованої сили. 8. Наполегливе працелюбство. 9. Прихильність до ритуалів та чиношанування. 10. Прагнення змішувати ділові та сімейні відно­сини.
Японський національний стереотип 1. Поєднання величезного працелюбства з внут­рішнім прагненням до краси та досконалості. 2. Традиціоналізм. 3. Практицизм, швидка адаптація до новацій. 4. Колективізм («групізм»). 5. Ввічливість, делікатність, акуратність. 6. Гордість та страх «втратити особистість», емоційність, швидке реагування на критику. 7. Чуттєвість до вербальної та невербальної комунікації з партнером і повільна реакція на зміст сказаного.	Китайський національний стереотип 1. Підкорення, терплячість, наполегливість. 2. Людяність, розум, вірність, синівська пошти­вість. 3. Створення образу «шляхетної людини». 4. Відсутність досить сильного прагнення до правди, чесності, договірних зобов'язань.