Тема № 2 конституційно-правова відповідальність План:

1. Поняття та ознаки конституційно-правової відповідальності.

2. Поняття конституційного-правового делікту.

3. Суб’єкти конституційно-правової відповідальності.

4. Конституційно-правові санкції.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,35, 36;

Навчальна та науково-монографічна література:3, 9,10, 15;

Додаткова:25, 43, 47.

Методичні рекомендації:

Метою даної роботи є формування комплексного уявлення про конституційно-правову відповідальності.

Розкриваючи перше питання плану необхідно надати визначення конституційно-правової відповідальності та встановити ознаки, які відрізняють її від інших видів юридичної відповідальності. Конституційно-правову відповідальність як галузевий вид юридичної відповідальності (негативну конституційно-правову відповідальність) слід відрізняти від так званої „позитивної” конституційно-правової відповідальності, оскільки вони є омонімами. Необхідно визначити співвідношення конституційно-правової з іншими видами юридичної відповідальності та з політичною відповідальністю.

У другому питанні треба розкрити поняття та ознаки конституційно-правового делікту (протиправність, винність та ін). Слухачу також необхідно навести класифікацію конституційно-правових деліктів.

Дослідженню суб’єктів конституційно-правової відповідальності слід присвятити третє питання плану курсової роботи. Розгляд цього питання передбачає визначення кола суб’єктів конституційно-правової відповідальності. Необхідно надати характеристику названих у роботі суб’єктів конституційно-правової відповідальності. Важливим також є питання щодо кола суб’єктів перед якими учасники конституційних правовідносин несуть відповідальність.

Досліджуючи четверте питання плану, крім визначення поняття конституційно-правової санкції, необхідно розкрити зміст та навести приклади конституційно-правових санкцій з діючого законодавства України.

Тема № 3 гарантії реалізації основних прав і свобод громадян україни План:

1. Поняття і система гарантій реалізації основних прав та свобод громадянина України.

2. Загальні (загальносоціальні) гарантії реалізації основних прав і свобод громадян України.

3. Юридичні (матеріально-правові та процесуальні) гарантії реалізації основних права і свобод громадян

4. Інституційні гарантій реалізації основних прав і свобод громадян України.

5. Міжнародно-правові гарантії прав людини та громадянина.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,6, 9, 18, 22;

Навчальна та науково-монографічна література:2, 10, 13.

Додаткова:6, 10, 19, 20, 44, 54, 65.

Методичні рекомендації:

У межах даної теми необхідно розкрити сутність і зміст гарантій реалізації основних прав і свобод як важливого елемена основ правового статусу громадянина України.

Насамперед слід визначити поняття гарантій реалізації основних прав і свобод, здійснити їх класифікацію за різними критеріями, навести приклади. Розкриваючи дане питання слід виходити з того, що забезпечення прав людини є безумовним пріоритетом розвитку сучасного демократичного суспільства і є неприпустимим перекладення відповідальності за забезпечення основних прав і свобод на самих громадян.

Відповідь на друге питання плану має полягати у розгорнутій характеристиці загальних гарантій конституційних прав і свобод. Для цього необхідно визначити поняття загальних (загальносоціальних) гарантій, здійснити їх класифікацію і розкрити зміст. Доречно зауважити, що рівень забезпеченості основних прав і свобод є історично зумовленим, змінюваним явищем. Відповідно, кожен новий етап розвитку суспільства підвищує «загально соціальні стандарти» прав людини і громадянина.

В межах третього питання плану варто спинитися на тому, що таке юридичні гарантії прав і свобод громадян та як вони закріпленні в чинній Конституції України та поточному законодавстві. Слід відзначити посилену увагу вітчизняного законодавства до кримінально-процесуальних гарантій основних прав і свобод.

Розкриваючи четверте питання плану, необхідно розкрити роль і значення спеціалізованих державних органів, орієнтованих на забезпечення основних прав і свобод громадян. До таких органів в Україні належать Конституційних Суд, прокуратура і, звичайно, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Відповідь має ґрунтуватися на чинному законодавстві, що визначає статус цих органів, а також на рекомендованій літературі. Доцільно розглянути функції та повноваження цих органів, особливості форм і методів, що використовуються ними для захисту основних прав і свобод.

Завершуючи роботу над темою, слід звернути увагу до міжнародно-правових механізмів захисту прав людини. При цьому доцільно виходити з конституційного припису про можливість особи звернутися за захистом своїх прав до міжнародних правозахисних установ після того, як вичерпано всі національні засоби захисту. Особлива увага має бути приділена ролі Європейського Суду з прав людини в міжнародному правозахисному механізмі.