55

Міністерство внутрішніх справ україни

Харківський національний університет внутрішніх справ

Факультет права та масових комунікацій

Кафедра кримінально-правових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи

_______________ Головко О.М.

«___» _________________ 2013 р.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни “Кримінальне право (Загальна частина)”

з дисципліни	Кримінальне право
Галузь знань	0304 ПРАВО
Напрям підготовки (спеціальність)	6.030402 ПРАВОЗНАВСТВО
Освітньо-кваліфікаційний рівень	БАКАЛАВР

м. Харків

2013

Передмова

Навчально-методичні матеріали до семінарських та практичних занять з дисципліни «Кримінальне право (Загальна частина) для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.030402 Правознавство на 57 арк.

СХВАЛЕНО Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ 30 серпня 2013 року Протокол № 1	ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою факультету права та масових комунікацій ХНУВС 28 серпня 2013 року Протокол № 2
ПОГОДЖЕНО Секцією методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ «____» ________2013 року Протокол №______ ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.)	ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології ФПМК ХНУВС 27 серпня 2013 року Протокол № 1 ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.)

Рецензенти:

Лантінов Я.О. доцент кафедри кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, к.ю.н., доцент.

Литвинов О.М. начальник кафедри кримінального права та кримінології факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ, д.ю.н., професор.

Розробники: Харченко В.Б., Кундеус В.Г., Ященко А.М. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013.

© Харченко В.Б., Кундеус В.Г., Ященко А.М., 2013.

© Харківський національний університет

внутрішніх справ

1. Загальні методичні вказівки

Дисципліна «Кримінальне право (Загальна частина)» є частиною фахової підготовки бакалаврів, що отримують освіту у галузі права. Дисципліна покликана сформувати у студентів систему теоретичних знань про основні положення та інститути загальної частини кримінального права України. Також вона забезпечує оволодіння практичними вміннями та навичками застосування знань загальної частини у кваліфікації злочинів.

Предметом навчальної дисципліни „Кримінальне право України (Загальна частина)” є чинне кримінальне законодавство України та практика його застосування, зокрема, загальні положення та інститути Загальної частини Кримінального кодексу України.

Основні поняття і визначення, які використовуються у навчальній дисципліні: кримінальне право; кримінальна відповідальність; закон про кримінальну відповідальність; суспільно-небезпечне діяння; злочин; класифікація злочинів; склад злочину; кваліфікація злочинів; об’єкт злочину; предмет злочину; об’єктивна сторона злочину; суб’єкт злочину; осудність; суб’єктивна сторона злочину; вина; співучасть у злочині; повторність злочинів; сукупність злочинів; рецидив злочинів; звільнення від кримінальної відповідальності; кримінальне покарання; звільнення від покарання; обставини, що виключають злочинність діяння та інші.

Вивчення дисципліни „Кримінальне право України (Загальна частина)” має такі завдання:

• усвідомлення студентами загальних принципів та напрямів кримінальної політики України, предмету та функцій кримінального права, змісту кримінального законодавства;

• засвоєння студентами основних положень та інститутів загальної частини, понятійного апарату кримінального права;

• виховування поважного ставлення до кримінального закону, усвідомлення особливої функції кримінального права та законодавст­ва - охороняти особистість, її права та свободи, інтереси суспільства та держави, та особливих примусових заходів, що використовуються у відповідності до норм кримінального права;

• формування вмінь та навичок аналізу норм загальної частини, творчий підхід до процесу кваліфікації злочинів на підставі неухильного дотримання принципу законності та інших вимог Кримінального кодексу;

• розвиток логічного мислення щодо з'ясування сутності та змісту розглянутих положень та інститутів, вміння співвід­носити теоретичні знання із практикою їх застосування;

• отримання практичних навичок засто­сування знань під час вирішення практичних завдань, тес­тів, розв'язання навчальних ситуацій, які мають кримінально-правове значення;

• долучити студентів до ознайомлення зі станом основних проблем науки кримінального права та іх вирішення.

Наприкінці вивчення дисципліни «Кримінальне право України (Загальна частина)» студенти повинні :

Знати:

- поняття, функції і систему кримінального права та законодавства, принципи кримінальної політики держави;

- поняття, підстави та форми реалізації кримінальної відповідальності, нормативне регулювання звільнення від кримінальної відповідальності;

- поняття, ознаки, структуру, види тлумачення, положення про чинність та принципи дії закону про кримінальну відповідальність;

- поняття, ознаки, склад злочину, класифікація та кваліфікація злочинів, ;

- поняття та кримінально-правову характеристику множинності злочинів;

- обставини, що виключають злочинність діяння;

- поняття, мету та види покарання, засади призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування;

- особливості кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину у співучасті, при незакінченій злочинній діяльності, у разі вчинення злочину неповнолітнім.

Вміти:

- орієнтуватися в системі норм та інститутів Загальної частини кримінального права;

- тлумачити чинне кримінальне законодавство, співвідносити теоретичні знання із практикою їх правозастосування;

- правильно застосовувати норми загальної частини Кримінального кодексу під час кваліфікації злочинів;

- використовувати отриманні знання у вирішенні професійних завдань.

Загальна частина кримінального права вивчається студентами денної форми навчання на другому курсі у 3-му та 4-му семестрах.

Навчання з дисципліни «Кримінальне право (Загальна частина)» проходить у формі аудиторних занять (лекцій, семінарських та практичних занять), самостійної та індивідуальної роботи.

Метою аудиторних занять є систематизоване засвоєння студентами теоретичних знань про основні положення та інститути, понятійний апарат кримінального права України, а також оволодіння студентами практичними вміннями та навичками застосування знань загальної частини у кваліфікації злочинів. Аудиторні заняття передбачають встановлені форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, під час якого викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських та практичних занять, ведення якого обов’язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді студентів за попередньо підготовленими (за погодженням з викладачем) рефератами. Контрольні питання до семінару та рекомендації з підготовки до семінару викладені у цих навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять.

Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Практичне заняття – форма навчального заняття, на яких студенти повинні набути навичок практичного застосування положень законодавства про кримінальну відповідальність до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення практичних завдань. Ці рішення студенти повинні готувати заздалегідь, під час самостійної підготовки до практичного заняття, записувати рішення у зошити для семінарських та практичних занять. Тему та номери завдань призначає завчасно викладач відповідно до Збірника практичних завдань до Загальної частини кримінального права.

Викладач оцінює вірність, повноту й обґрунтованість рішень, викладених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених Робочою навчальною програмою з дисципліни .

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також в домашніх умовах.

Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається Робочою навчальною програмою дисципліни та цими навчально-методичними матеріалами, іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Самостійна робота за кожною темою кримінального права передбачає теоретичне засвоєння основних принципів та інститутів, понятійного апарата кримінального права. При цьому потребують опрацювання не лише положення Загальної частини КК, а і, обов’язково, пов’язаних з ними положень Особливої частини КК, Постанови Пленуму Верховного Суду України, норми Конституції України, інших кодексів і законів України чи підзаконних нормативних актів з відповідних галузей права.

Індивідуальна робота передбачає виконання отриманого на індивідуальній консультації викладача завдання: реферату до кожного змістовного модулю, курсової роботи, наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри).

Реферати готуються студентами самостійно до кожного модулю у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.

Курсова робота виконується на протязі 3 та 4 семестру і підлягає захисту. Курсова робота призначена для формування у студентів навичок до самостійного освоєння навчального матеріалу, наукового процесу, підняття їх теоретичного та професійного рівня, кращого засвоєння дисципліни Кримінальне право. Під час написання курсової роботи необхідно показати уміння працювати з літературою, аналізувати кримінально-правові джерела та правозастосовну практику, робити обґрунтовані висновки. Курсова робота повинна бути самостійним та творчим науковим дослідженням, що дає уявлення про певну, зазначену в її назві кримінально-правову проблему, та свідчити про глибокі знання автора в цій галузі.

Курсова робота виконується у відповідності до вимог, що викладені у Методичних рекомендацій по виконанню, оформленню та захисту курсових робіт з кримінального права (Загальна частина), розроблених кафедрою.

Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), 100-бальною та ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовними модулями) та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час семінарських та практичних,занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, та практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.

Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», "незадовільно").

Поточний контроль на практичних та семінарських заняттях, виконанні тестових завдань, підсумковому контролі чи екзаменах враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Поточний контроль знань і умінь студентів на практичних заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми відповідного змістовного модулю. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення завдань. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України, постанов Пленуму Верховного Суду України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розв’язання практичних завдань за темами занять.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів та тез доповіді по рефератах, їх виступи по питаннях занаяття, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Крім того, поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми.

Для отримання підсумкової оцінки (підсумкових балів) за результатами аудиторної роботи студент повинен отримати не менше однієї позитивної оцінки («відмінно», «добре», «задовільно») за кожною темою змістовного модулю. Мінімальна позитивна кількість балів за результатами аудиторної роботи складає не меньше 15 балів.

Поточний контроль якості виконання самостійної та індивідуальної роботи враховує наявність у студента на занятті чинного Кримінального кодексу України, постанов Пленуму Верховного Суду та інших нормативно-правових документів за темою заняття; навики студентів, щодо пошуку необхідної літератури; навики ведення записів (складання простого і розгорнутого плану, конспекту, реферату, виступу, тез доповіді а також навики науково-пошукової роботи); вміння застосувати знання на практиці.

Під час самостійної роботи з підготовки до практичних занять студенти обов’язково самостійно готують рішення завдань, що задаються викладачем на передодні. Рішення кожного завдання повинне бути викладене у письмовій формі у робочому зошиті студента, із мотивуванням та докладною аргументацією, з посиланням на відповідні норми кримінального законодавства. Відсутність у студента під час практичного заняття робочого зошиту із вирішеними завданнями інших вказаних матеріалів, обґрунтованого рішення або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.

Для отримання підсумкової оцінки (підсумкових балів) за результатами самостійної та індивідуальної роботи студент повинен отримати не менше однієї позитивної оцінки за відповідним змістовним модулем.

Мінімальна позитивна кількість балів за результатами самостійної та індивідуальної роботи складає не меньше 15 балів.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі) і враховуються під час виставлення підсумкової оцінки з конкретного змістовного модулю навчальної дисципліни. Мінімальна позитивна кількість балів модульного контролю складає не меньше 30 балів.

У випадку, коли у процесі складання модульного контролю студент виявив незадовільні знання, йому виставляється незадовільна оцінка з обов'язковим наступним перескладанням.

Для отримання підсумкових балів (підсумкової оцінки) змістовного модулю навчальної дисципліни студент повинен мати підсумкові бали за аудиторну, самостійну або індивідуальну роботи, а також результатом модульного контролю. Загальна кількість балів зі змістовного модулю набраних студентом розраховується за відповідною формулою розрахунку балів з модулю. Мінімальна позитивна кількість балів зі змістовного модулю навчальної дисципліни складає 60 балів.

При розрахунку успішності студентів з кожного модулю враховуються таки види робіт: аудиторна робота (семінарські, практичні, лабораторні тощо); самостійна та індивідуальна роботи (виконання домашніх завдань, ведення конспектів першоджерел та робочих зошитів, виконання розрахункових завдань, підготовка рефератів, наукових робіт, публікацій, розроблення спеціальних технічних пристроїв і приладів, моделей, комп’ютерних програм, виступи на наукових конференціях, семінарах та інше); модульний контроль (виконання тестів, контрольних робіт з конкретного модулю або в іншому вигляді передбаченому в робочій навчальній програмі дисципліни). Вони оцінюються за національною системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Результат аудиторної роботи за конкретний модуль розраховується, як середньоарефметичне значення з усіх виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю та виставляється викладачем в журналі обліку роботи академічної групи курсантів (студентів, слухачів) окремою графою.

Результат аудиторної роботи за модуль

=

Оцінка, яка отримана на під час 1 аудиторного заняття

+

Оцінка, яка отримана на під час 2 аудиторного заняття

+

Оцінка, яка отримана на під час ... аудиторного заняття

+

Оцінка, яка отримана на під час n аудиторного заняття

:

Кількість виставлених оцінок під час аудиторних занять цього модулю

Формула розрахунку підсумкової оцінки навчальної дисципліни за аудиторну роботу

Результат самостійної та індивідуальної роботи розраховується за такою ж формулою, як і результат аудиторної роботи та виставляється викладачем в журнали обліку роботи академічної групи курсантами (студентами, слухачами) окремою графою.

Студент, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.

За 100-бальною шкалою максимальна кількість балів з вищезазначених видів робіт, які використовуються при розрахунку успішності курсантів (слухачів, студентів) з кожного модуля, становить:

• аудиторна робота – 15;

• самостійна та індивідуальна робота – 10;

• модульний контроль – 25.

Для переводу результатів вищевказаних видів робіт з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться такі коефіцієнти:

• для аудиторної роботи – 3;

• для самостійної та індивідуальної роботи – 2;

• для модульного контролю – 5.

Якщо студент має за будь-який вид робіт оцінку «незадовільно», то ця оцінка помножається на коефіцієнт, який дорівнюється 0 (нулю).

Кількість балів набраних курсантом (студентом, слухачем) за модуль

=

Результат аудиторної роботи за модуль (за 4-бальною шкалою)

Х

3

+

Результат самостійної та індивідуальної роботи за модуль (за 4-бальною шкалою)

Х

2

+

Результат модульного контролю (за 4-бальною шкалою)

Х

5

Формула розрахунку балів з модулю

Підсумковий контроль

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Для обліку результатів модульного (рубіжного) та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять курсантами (студентами, слухачами. Результати підсумкового контролю з дисциплін відображуються у заліково-екзаменаційних відомостях, навчальних картках курсантів (студентів, слухачів), залікових книжках. Присутність студентів на проведенні підсумкового контролю (заліку, екзамену) обов’язкова. Якщо студент не з’явився на підсумковий модульний контроль (залік, екзамен) то науково-педагогічний працівник ставить у заліково-екзаменаційну відомість відмітку «не з’явився.

Підсумкові бали з навчальної дисципліни визначаються як сума середньоарифметичного значення результатів засвоєння модулів та балів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку).

Підсумковий модульний контроль (екзамен, залік) оцінюється за національною шкалою. Для переводу результатів, набраних на підсумковому контролі (екзамені, заліку) з національної системи оцінювання в 100-бальну вводиться коефіцієнт 10, таким чином максимальна кількість балів на підсумковому контролі (екзамені, заліку), які використовуються при розрахунку успішності курсантів (студентів, слухачів) становить 50.

Підсумкові бали навчальної дисципліни за результатами вивчення модулів

=

бали набрані за 1 модуль

+

бали набрані за 2 модуль

+

бали набрані за ... модуль

+

бали набрані за n модуль

:

Кількість модулів

+

Бали набрані на підсумковому контролі (екзамені, заліку)

Формула розрахунку підсумкових балів навчальної дисципліни

Студент, який під час складання підсумкового модульного контролю отримав оцінку «незадовільно», складає підсумковий контроль (екзамен, залік) повторно. Повторне складання підсумкового контролю (екзамену, заліку) допускається не більше двох разів з кожної навчальної дисципліни, у тому числі один раз – викладачеві, а другий – комісії, що створюється навчально-науковими інститутами (факультетами). Незадовільні оцінки виставляються тільки в заліково-екзаменаційних відомостях. Студентам, які отримали не більше як дві незадовільні оцінки (нижче ніж 60 (шістдесят) балів) з навчальної дисципліни, можуть бути встановлені різні строки ліквідації академічної заборгованості, але не пізніше як за день до фактичного початку навчальних занять у наступному семестрі поточного навчального року. Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість у встановлений термін, відраховуються з ХНУВС. Особи, які одержали більше двох незадовільних оцінок (нижче ніж 60 (шістдесят) балів) за підсумковими результатами вивчення навчальних дисциплін з урахуванням підсумкового контролю, відраховуються з ХНУВС

О скільки дисципліна «кримінальне право» вивчається протягом двох і більше семестрів з семестровим контролем у формі підсумкового модульного контролю (екзамену та заліку), то результат вивчення дисципліни в поточному семестрі визначається як середньоаріфметичне значення балів, набраних у поточному та попередньому семестрах.