Література

1. Брынцев В.Д. Судебная власть (правосудие): пути реформирования в Украине. – Х., 1998.

2. Брынцев В.Д., Чернухи В.Г. Судебный прецедент (неофициальный). Судебная практика Харьковского региона по уголовным делам. – Х.: Ксилон, 1999.

3. Герасимчук О. Захист прав потерпілого при зміні та відмові прокурора від обвинувачення // Вісник Академії прокуратури України.- 2006.- № 4.-C. 80-85.

4. Грошовий Ю.М. Правові властивості вироку – акту правосуддя: Навч. посібник. – Х.: Укр.ЮА, 1994. – 48с.

5. Зеленецький В.С., Лобойко Л.М. Природа та зміст обвинувальної діяльності потерпілого при відмові прокурора від обвинувачення // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України. 2007. №2(33).- Д.: Дніпропетр. держ. уні-т внутр. справ,2007.- C.227-239.

6. Кожевніков Г. Державне обвинувачення як елемент кримінального переслідування // Вісник Академії прокуратури України.- 2006.- № 1.-C. 46-48.

7. Крючко Ю.І. Проблеми підтримання державного обвинувачення у справах про навмисні вбивства: Монографія. – Х.: Легас, 2000. – 248с.

8. Маляренко В. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи // Право України. – 2002. – № 4. – С.47-53.

9. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: Навч. посібник. – Острог, 2003. – 196с.

10. Середа В.О. Як підвищити ефективність державного обвинувачення в суді: Монографія / В.О. Середа. - Х. : Харків юрид., 2007. - 304 c.

11. Силин А.Б. Организация работы судьи по изучению уголовного дела и подготовке к рассмотрению его в судебном заседании : метод. пособие / А.Б. Силин. – Х. : Харьков юрид., 2008. – 68 c.

12. Слинько С.В. Судебное производство по уголовным делам: Учеб. пособие. – Х.: Арсис, 2002. – 384с.

13. Хруслова Л. Організація підтримання державного обвинувачення у кримінальних справах зі спрощеною процедурою судового розгляду //Вісник Академії прокуратури України.- 2006.- № 1.-C. 78-82.

14. Шепітько В.Ю. Проблеми судового допиту в наукових працях Л.Ю. Ароцкера // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Вип. 7.- Х.: Право,2007.- C.488-489.

15. Юрчишин В. Публічне обвинувачення в кримінальному процесі України // Вісник прокуратури.- 2007. - № 11.-C. 58-62.

16. Янович Ю.П. Організаційно-правові проблеми забезпечення ефективного захисту від обвинувачення у кримінальному процесі України // Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення: Матеріали міжнар. наук.-практ. семінару, 1-2 груд. 2005 р., м. Харків.- Х.; К.: ЦНТ "Гопак", 2006.- C.77-79.

Методичні рекомендації до проведення семінарського заняття

При підготовці до семінарського заняття з цієї теми студенти мають з’ясувати, що попередній розгляд справи суддею є самостійною стадією кримінального процесу у який суддя перевіряє подані органами досудового слідства матеріали кримінальної справи з точки зору наявності достатніх підстав для її всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому засіданні.

Попередній розгляд кримінальної справи здійснюється суддею одноособово з обов’язковою участю прокурора. При попередньому розгляді також можуть бути присутні учасники процесу, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи (ст. 240 КПК).

При попередньому розгляді справи суддя з’ясовує наступні питання:

• чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;

• чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;

• чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог кримінально-процесуального кодексу;

• чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;

• чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог кримінально-процесуального кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, та інші питання передбачені ст. 237 КПК.

Строки попереднього розгляду справи закріплені в ст.241 КПК.

За результатами попереднього розгляду кримінальної справи суддя своєю постановою приймає одне з таких рішень:

• про призначення справи до судового розгляду (ст. 245 КПК);

• про зупинення провадження в справі (ч.1,2 ст.249 КПК);

• про повернення справи прокуророві (ст. 249-1 КПК);

• про направлення справи за підсудністю (ч.3 ст.249 КПК);

• про закриття справи (ст. 248 КПК);

• про повернення справи на додаткове розслідування (ст. 246 КПК).

Суддя, за наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовому засіданні, не вирішуючи наперед питання про винуватість, виносить постанову про призначення справи до судового розгляду (ст.245 КПК).

Коло підготовчих дій, які виконуються після прийняття рішення про призначення справи до судового розгляду зазначені в ст. 253-256 КПК. В них йдеться про забезпечення сторонам додаткової можливості ознайомитися з матеріалами справи, про вручення підсудному копії обвинувального висновку, про виклик у судове засідання осіб, які необхідні для повного і всебічного розгляду справи (свідків, експертів, перекладачів), про строк, протягом якого справа повинна бути призначена до розгляду в суді та ін.

Завдання стадії попереднього розгляду справи суддею визначаються її функціями: контрольною (по відношенню до досудового розслідування) і підготовчо-організаційною (по відношенню до судового розгляду).

Обов’язковими учасниками стадії є суддя і прокурор. Інших учасників повідомляють про розгляд кримінальної справи, однак їх неявка не зупиняє розгляду справи.