2. Загально розвиткові вправи та методика їх проведення.

Загально-розвиваючі вправи - спеціально розроблені руху для рук, ніг, тулуба, шиї та інших частин тіла, які можуть виконуватися з різних м'язовою напругою, різною швидкістю, амплітудою, у різному ритмі і темпів.

Загально-розвиваючі вправи в дитячому садку використовуються на фізкультурних заняттях, в ранковій гімнастиці, під час фізкультхвилинок, в поєднанні з гартують, на дитячих святах. Правильне виконання вправ впливає на фізичний розвиток дітей.

Загально-розвиваючі вправи розвивають рухові, психічні якості дитини, готують її до оволодіння складними діями, розвивають силу м'язів, швидкість м'язових скорочень, рухливість суглобів, формують правильну поставу. Загально-розвиваючі вправи мають ряд особливостей: вони точно дозуються, можуть застосовуватися в різноманітних варіантах і комбінаціях. Це забезпечує виборчий характер впливу на окремі групи м'язів і на певні системи організму. Більшість вправ прості за своєю структурою, вони складаються з елементів, які можуть бути виконані .Вправи роблять велику увагу на розвиток нервової системи. Швидкість реакції, координація, усвідомлене володіння рухами мають значення і для розумового розвитку дітей. Як правило, загально-розвиваючі вправи виконуються в колективі, що сприяє розвитку у дітей організованості, дисципліни.

Рухи стають більш досконалими, коли виконуються у супроводі музики. Музика впливає на емоції дітей, створює у них певний настрій, впливає на виразність дитячих рухів.

Методика навчання вправ у різних вікових групах

Молодший дошкільний вік Організація дітей для проведення загальнорозвиваючих вправ має суттєвий виховний значення. Діти вчаться швидко реагувати на вказівки, команди вихователя, орієнтуватися в просторі. Для виконання вправ малюкам легше стати в коло. Розбір і роздача посібників повинні проводитись дуже швидко. Вихователь заздалегідь готує посібники, іноді педагог сам роздає предмети. Малюків вчать користуватися посібниками: показують, де лежать, як їх брати, тримати. У роботі з малюками особливо яскраво виражено комплексне застосування наочних, словесних і практичних методів і прийомів навчання. Дітям потрібен постійний зразок для наслідування. Словесні методи спрямовані на те, щоб посилити дію показу, домогтися яскравості, переконливості образу. Всі вправи засвоюються тільки в процесі багаторазового повторення, кожну вправу повторюється повністю в незмінному вигляді. Спочатку вихователь називає вправу, потім перевіряє готовність дітей, пропонує зайняти потрібне початкове положення, при цьому вдається до образних порівнянь. Потім вправу показується, одночасно пояснюється вихователем і тут же виконується дітьми

Середній дошкільний вік У цьому віці вводиться побудову в колону по два, по три, по чотири. У середній групі діти допомагають вихователю підготувати посібники, прибрати їх на місце. Поступово з'являється установка на більш усвідомлене і самостійне виконання рухів. Перед розучуванням будь-якого вправи вихователь називає його, потім показує, як правильно виконувати рухи. При навчанні новому вправі показ руху повинен бути виконаний технічно грамотно в повну силу, виразно, без зупинки, ритмічно, з чітким вихідним положенням. Це допомагає створити цілісний зоровий образ, формує правильні рухові уявлення. Показ вправи без пояснення вихователь дає 1-2 рази, потім з уповільненням окремих частин і відповідним поясненням.. У залежності від того, як вправу засвоєно дітьми, можливі різні варіанти методики проведення: пояснюються основні частини або ті, які не засвоєні. Самостійне виконання вправ супроводжується спочатку словесними вказівками вихователя.

Старший дошкільний вік . Ускладнення побудов полягає в різноманітності, вимозі до точності, швидкості виконання кожного побудови. Діти цього віку більшість посібників готують самі і активно допомагають вихователю в процесі занять. Основна увага в навчанні старших дошкільників спрямоване на виховання усвідомленого сприйняття і виконання вправ. Пор міру освоєння рухів доцільно варіювати поєднання наочних і словесних методів навчання. Показ вправ, повторення їх дітьми проводяться у чіткій темпі і ритмі. Оцінка виконання повинна бувати короткою, конкретною, із зазначенням деяких помилок.

3. Використання творів усної народної творчості з ФЕМУ у старших дошкільників. Спланувати та провести фрагмент заняття з їх використання.

Видатні вітчизняні педагоги (К.Д. Ушинський, Є.І. Тихеева, Е.А. Флерина, А.П. Усова та ін) неодноразово підкреслювали величезні можливості малих фольклорних форм як засоби виховання і навчання дітей. Ці маленькі поетичні твори повні яскравих образів.

Для розвитку математичних здібностей дуже важливо використовувати з дошкільниками малі форми фольклору, тому він допомагає дітям у вивченні навчального матеріалу, добиватися успіхів в засвоєнні матеріалу, з цікавістю вирішувати завдання і приклади.

У ході такої роботи у дитини формуються математичні знання, вміння, навички і крім того почуття, художній смак, моральні почуття, творча активність.

Займаючись з цим матеріалом, дитина стає тим, хто шукає, спраглим знань, невтомним, творчим, наполегливим і працьовитим.

На заняттях з математики використовуються такі форми фольклору як загадки, приказки, прислів'я, скоромовки, казки,( на прикладі казки «7 козенят» можна закріпити цифру 7) (на прикладі прислівя "Сім разів відміряй, один раз відріж ". З дітьми можна розкрити сенс цього прислів'я, який полягає в тому, що, перед тим як зробити що-небудь серйозне, потрібно ретельно все обдумати і передбачити)також можна використовувати такі казки як «колобок», «рукавичка». і вирішуються такі завдання як закріплення знань дітей про математичних поняттях за допомогою літературно-художніх образів; створення максимально сприятливих умов для раннього виявлення та розвитку інтересів, схильностей, і здібностей дитини; формування внутрішньої навчальної мотивації, інших мотивів навчання за допомогою ігрової діяльності та проблемного навчання.

Організована робота з розвитку математичних здібностей дошкільнят, що включає елементи усної народної творчості, сприяє підвищенню інтересу до самого процесу.

На закінчення необхідно відзначити, що регулярне використання на заняттях з розвитку математичних здібностей системи спеціально підібраного репертуару усної народної творчості, спрямованого на розвиток пізнавальних можливостей і здібностей, розширює математичний кругозір дошкільників, сприяє математичного розвитку, підвищує якість математичної підготовленості, дозволяє дітям більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях оточуючої їх дійсності і активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті