2.3. Новітні методики розвитку швидкості
Ефективне управління тренувальним процесом спортсменів вимагає систематичної оцінки їх провідних фізичних якостей. Такими якостями для футболіста є сила, швидкість і їх сумісний прояв – потужність. Точно оцінюючи час прояву вказаних якостей, можна вносити корективи в процес тренування спортсменів.
Комп'ютерний тренувально-дослідницький комплекс (КТДК), розроблений в науково-дослідній лабораторії "Біотехніка", призначений для розвитку швидкісно-силових якостей футболістів з використанням убутного режиму опору на початковому етапі стартового розгону, а також для навчання спортсмена тривалому і активному контакту з поверхнею землі (опори) з метою скорочення фази польоту.
Принцип роботи комплексу. Спортсмен, надівши пояс з тросом, приймає стартове положення. Сила опору комплексу передається спортсмену через трос, намотаний на барабан. У перший момент рухової дії спортсмена навантаження створюється за рахунок інерції мас барабана і мідного диска. У міру збільшення швидкості обертання мідного диска починає діяти електромагнітна сила взаємодії постійного струму електромагнітів з полем струмів, що індукуються магнітами в мідному диску. Ця сила залежить від величини струму, що протікає через обмотки електромагнітів, і підбирається індивідуально для кожного спортсмена залежно від рівня його фізичної підготовки [4].
Після стартового сигналу спортсмен, якомога сильніше відштовхуючись від стартових колодок, починає біг, в процесі якого трос змотується з барабана. На ділянці стартового розгону бігун відчуває опір, який надалі зменшується до нульового значення.
Особливістю виконання бігових вправ із застосуванням комп'ютеризованого науково-дослідного комплексу в режимі убутного опору є більший прояв сили, як стартового компоненту, і швидкості руху по дистанції – як швидкісного компоненту спеціальної витривалості футболіста.
На рисунках 2.1 і 2.2 представлені результати проведеного дослідження, метою якого було виявлення динаміки величини створюваного опору і швидкості руху по дистанції із застосуванням КТДК.
Як видно на рисунку 2.1, спортсмену в стартовому положенні і у момент подачі тулуба вперед задається опір 90 Н. При подальшому розгинанні ніг і відштовхуванні в першому біговому кроці воно досягає 200 Н. Такий характер прояву величини створюваного опору відповідає структурі старту, де спостерігається максимальне значення сили, що проявляється.
Рис. 2.1. Характер зміни величини створюваного опору [4]
Розглядаючи подальші відрізки бігу, ми бачимо, як створюваний опір зменшується. Цьому сприяють конструктивні особливості пропонованого комплексу. Завдяки убутному опору спортсмен дістає можливість збільшувати швидкість руху, розвиваючи її до максимуму, що можна бачити на рисунку 2.2. Зменшення величини опору до мінімуму на перших метрах дистанції сприяє максимальному прояву швидкості бігу.
Рис. 2.2. Характер зміна швидкості переміщення по дистанції [4]
Таким чином, виконання бігових вправ в умовах пропонованого комплексу сприяє реалізації швидкісно-силових якостей і спеціальної витривалості, від яких в багатьох видах спорту, у тому числі і у футболі, залежить досягнення високих результатів, а саме: прояву сили реакції опори на старті і акценту швидкості при бігу по дистанції, за рахунок зниження зовнішнього опорі до повного його зникнення.
В основі даного методу навчання і тренування лежить слідовий ефект пам'яті, тобто результат слідової післядії. Для позитивного перенесення рухових якостей використовується варіативний метод виконання вправи: стартове прискорення на 15 м в умовах КТДК (2 повторення) чергувалося з виконанням прискорення в звичайних умовах (2 повторення).
Футболіст після стартів з подоланням опору, що створюється комплексом, докладає таке ж зусилля, виконуючи стартовий розгін в звичайних умовах.
Після закінчення експериментального дослідження виявлено збільшення параметрів контрольних вправ в обох групах. Проте, значний, статистично достовірний приріст результатів спеціальної швидкісної підготовки відбувся в експериментальній групі в порівнянні з контрольною.