3. Види дизонтогенезу людини.
Класифікація психічного дизонтогенезу запропонована В.В. Лебединським:
1) загальний психічний недорозвиток;
2) затриманийпсихічний розвиток;
3) пошкодженийпсихічний розвиток;
4) дефицитарнийпсихічний розвиток;
5) спотворенийпсихічний розвиток;
6) дисгармонійнийпсихічний розвиток.
Загальний психічний недорозвиток - загальна стійка затримка психічного розвиткупри найбільш ранніх ураженнях мозку (генетичних, внутрішньоутробних, родових, ранніх постнатальних), що зумовлює первинність і тотальність недорозвинення мозкових систем. Більш порушені вищі психічніфункції (особливоінтелект, мова), ніж елементарні (мимовільне сприйняття, пам'ять,моторика, елементарні емоції).
Найбільш типовою моделлю психічного недорозвиткує стани олігофренії. Олігофренія (від грец. «Olygos» - малий, «phren» -розум) - особлива форма психічного недорозвитку. Вона виражається в стійкому зниженні пізнавальної діяльності у дітей внаслідок органічного ураження головного мозку в перинатальний і ранній постнатальний періоди. За образним висловом французького психіатра Жанна Е.-Д. Ескіроля, олігофрен - бідняк від народження, в той час як дементний - це багач,щорозорився.
Затриманий психічний розвиток - уповільнення темпу формування пізнавальної та емоційної сфер з фіксацією на більш ранніх вікових етапах. М.б. викликано генетичними чинниками, хронічними захворюваннями, інфекцією, інтоксикацією,травмамимозку, психогенними факторами (несприятливими умовами виховання) у період до 3-х річного віку (приклад - інфантилізм). Характерні парціальних, мозаїчність ураження з недостатністю окремих кірково-підкіркових функцій і більшої збереженням вищих регуляторних систем. Це відрізняє затриманий розвиток від недорозвитку за типом олігофренії і визначає кращий прогноз динаміки розвитку і корекції.
Затримка психічного розвитку (ЗПР) виражається в недостатності загального запасу знань, обмеженості уявлень, незрілості мислення, переважанні ігрових інтересів, над обумовленими соціальною ситуацієюрозвитку, швидкоївтомивід інтелектуальноїдіяльності, емоційної незрілості.
Пошкоджений психічний розвиток.Пов'язано з перенесенимиінфекціями, інтоксикаціями, травмами нервової системи, спадковими дегенеративними, обмінними захворюваннями мозку і відрізняється парциальностью розладів. Длядиференціальноїдіагностики золігофренієюмаютьпринциповезначення вказівкана спочатку правильнийі своєчаснийрозвиток дитинидо періоду перенесеноїінфекції, інтоксикації або травми мозку і хронологічийа зв'язок психічного зниження з перенесеною шкідливістю. У неврологічному статусі частіше відзначаються локальні знаки (парези, паралічі, судомні напади).
Характерною моделлю пошкодженогопсихічного розвитку є органічна деменція. Структура дефекту при органічної деменції визначається в першу чергу чинником ушкодження мозкових систем на відміну від клініко-психологічної структури олігофренії, що відбиває явища недорозвинення. Тут немає тотальності, немає ієрархічності порушення психічних функцій,характернихдля олігофренії. Навпаки, на перший план виступає парциальностью розладів. В одних випадках це грубі локальні коркові і підкіркові порушення (гностичні розлади, порушення просторового синтезу, рухів, мови і т. п.), недостатність яких іноді виражена більш ніж нездатність до відволікання і узагальнення. Так, порушення пам'яті, в особливості механічної, більшхарактернідля деменції, зумовленої черепно-мозковою травмою, перенесеної дитиною у віці після 3-4 років.
Дефіцитарний психічний розвиток.Він пов'язанийз первинною недостатністю окремих систем: зору, слуху, мови, опорно-рухової (сліпі та слабозорі, глухі і слабочуючі, діти з дитячими церебральними паралічами), а також низкою інвалідизуючих соматичних захворювань (серцево-судинної системи, наприклад при важких вадах серця , дихальної - при бронхіальній астмі, ряді ендокринних захворювань і т. д.). Первинний дефект аналізатора веде до недорозвинення функцій, пов'язаних з ними найтісніше, а також до уповільнення ряду інших, пов'язаних з постраждалою опосередковано.
Спільним для будь-якого виду дефицитарности розвитку є своєрідність у розвитку і формуванні особистості
Викривлений психічний розвиток.Складне поєднання загального недорозвитку, затриманого, пошкодженого та прискореного розвитку окремих психічних функцій, що призводятьдоякісно новихпатологічнихутворень, не властивих кожному з вхідних в клінічну картину у разі порушеного розвитку. Спотворенийрозвиток спостерігається при процесуальних розладах, ранньому дитячому аутизмі (РДА, або синдром Л. Каннера) і т. п.
Дизгармонійний психічний розвиток.За своєю структурою віннагадує викривлений розвиток. Проте, основою в даному випадку є не поточний болючий процес, що створює на різних етапах різні спотворення міжфункціональних зв'язків, а вроджена або рано придбана стійка диспропорційність психіки, переважно в емоційно-вольовій сфері. Моделлю дисгармонического розвитку є ряд психопатій і так званіпатологічніформування особистості.
Ядерну групу цих станів становлять так звані конституціональні психопатії, як правило мають спадкове походження. Сюди відносяться шизоїдні, епілептоідние, циклоїдні, псіхастеніческіе і в значній частині істеричні психопатії. Більшість психопатій формуються як клінічно виражені варіанти у юнацькому та зрілому віці.