- •1. Теорія п. Я.Гальперіна «Поетапне засвоєння знань». Характеристика етапів розвитку діяльності лічби.
- •2. Значення та завдання навчання дошкільників елементам математики.
- •3. Індивідуалізація навчання дошкільників математики. Характеристика різних форм організації дітей з формування елементарних математичних уявлень.
- •4. Заняття – основна форма навчання дітей дошкільного віку математики.
- •5. Індивідуальна робота вихователя, її роль і місце в процесі навчання математики дітей дошкільного віку.
- •6. Роль аналізаторів у розвитку діяльності лічбі, їх характеристика. Формування уявлень пор число у дітей дошкільного віку.
- •9. Використання дидактичного матеріалу у процесі навчання дошкільників математики.
- •10. Дидактичні ігри у формуванні елементарних математичних уявлень у дошкільників, їх місце в режимі дня.
- •11. Особливості сприймання дітьми геометричних фігур та форми предметів (на основі сенсорного сприйняття)
- •12. Використання елементів народної математики в навчанні дошкільників.
- •13. Час та його особливості. Методика формування уявлень про час у дітей дошкільного віку.
- •14. Методика формування уявлення дітей про величину предметів.
- •15. Проблеми навчання дошкільників математики в сучасних дослідженнях (н.Баглаєва, т. Степанова, г. Скірко, о.Фунтікова та ін.).
- •16. . П.Гальперін, в.Давидов, а. Леушина, н. Менчинська та ін. Пор проблему генезису поняття числа у дітей дошкільного віку.
- •17. Методика формування уявлень дітей про простір. Сприйняття простору дітьми раннього віку.
- •18. Методика ознайомлення дошкільників із задачею. Види задач.
- •19. Індивідуалізація навчання дошкільників математики.
- •20. Поняття про множину. Операції з множинами.
18. Методика ознайомлення дошкільників із задачею. Види задач.
У навчанні розв’язування арифметичних задач умовно можна виділити два взаємопов’язаних етапи: 1) ознайомлення із структурою задачі, 2) способами розв’язання її і навчання прийомів обчислення. При цьому діти значною мірою усвідомлюють зміст арифметичної задачі, вчаться формулювати арифметичну дію, аргументувати вибір дії, оволодівають прийомами додавання і віднімання.
В д/садку вчать розв’язувати і складати прості арифметичні задачі в межах 10. Спираючись на знання чисел, на уявлення про функціональні залежність величин, на вміння урівнювати та виділяти відношення між цілим і його частинами. З самого початку дітей вчать розпізнавати задачу як таку що містить у собі форму відображення реальних ситуацій, які близько зрозумілі дітям. Засвоєння найпростішої арифметичної задачі потребує аналізу її змісту, виділення числових даних, розуміння відношень між ними, самих дій, які має виконати сама дитина. Особливого значення у формуванні обчислювальної діяльності набуває чітка системність і поетапність у роботі.
Відповідно до рекомендацій, викладених у методиці, навчання обчислювальної діяльності слід починати з ознайомлення із структурою задачі на основі задач-драматизацій.
Структура арифм. задачі: 1) умова. 2)запитання. 3) рішення. 4) відповідь.
У системі дальшої роботи можна виділити кілька етапів залежно від типів задач. Слід зазначити, що термін «типи задач» у роботі з дітьми не використовуються, а вживаються такі слова і вирази: «такі самі», «подібні», «нові», «зовсім інші», «порівняйте задачі, які ми розв’язували на минулих заняттях, з цими задачами». Перший етап полягає у розв’язанні і складанні задач на відношення «більше,( менше)»на одиницю. Вираз «більше (менше)» на одиницю діти засвоюють при порівнянні суміжних чисел. На перших заняттях дітям пропонують «задачі-драматизації» (діти розігрують умови) Потім «задачі-ілюстрації»( малюнки, предмети допомагають провести обчислення). На цих заняттях основну увагу приділяють ознайомленню з структурою заняття, умінню дітей виділити числові данні, виконувати арифм. дії. На другому - третьому занятті можна пропонувати дітям розв’язати усні задачі. Особливо корисно, щоб діти самі їх склали. Другий етап пов’язаний із ознайомленням дітей з новим типом задач – на знаходження суми й остатку. У групі шостого року життя вихователь пропонує тільки прямі задачі. В задачах першого типу – збільшення (зменшення на одиницю) . В задачах другого типу – знаходження суми. Третій етап задач на різницеве порівняння чисел. Задачі третього типу розв’язують лише відніманням. При ознайомленні дітей з цим типом задач звертають увагу на основне – запитання у задачі. Тут ставимо запитання «На скільки?». Задачу слід починати із запитання. Отже, задачі третього типу допомагають вихователю закріпити знання про структуру задачі і сприяють розвиткові у дітей вміння розрізняти і знаходити потрібну арифметичну дію.
Етапи навчання розв’язання задач. 1)-ознайомлення із структурою задач. 2)-способи її розв’язання. 3)-навчання прийомів обчислювання.