1.Поняття та характеристика банкрутства туристичного підприємства.

Туристичне підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи, здійснює комерційну і науково-дослідну діяльність з метою отримання прибутку. Всю діяльність туристичних підприємств у загальному вигляді можна звести до виконання трьох функцій:

- організаційної (формування комплексних маршрутів для туристських груп та туристів-індивідуалів на основі договорів між підприємствами туристичної індустрії);

- посередницької (комплектування та продаж послуг і товарів туристичного призначення за дорученням підприємств – постачальників туристичних послуг);

- торговельно-банківської (здійснення операцій з обміну валют, страхування майна, здоров’я та життя туристів).

Банкрутство – це майнове розорення підприємства, встановлена судом нездатність боржника розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Підприємство, що виявилося неплатоспроможним, оголошується банкрутом, і до нього застосовуються заходи, передбачені законодавством.

Діяльність туристичного підприємства пов’язана з ризиком. Джерелом невизначеності є всі фази туристичного продукту. Нестача або відсутність ліквідних активів може стати причиною отримання збитків, що веде до неплатоспроможності (банкрутства) підприємства. Банкрутство – це майнове розорення підприємства, встановлена судом нездатність боржника розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Підприємство, що виявилося неплатоспроможним, оголошується банкрутом, і до нього застосовуються заходи, передбачені законодавством.

Ознаками банкрутства туристичного підприємства є:

- припинення поточних платежів, невиконання вимог кредиторів;

- зростання дебіторської заборгованості в активах підприємства;

- збільшення заборгованості акціонерам, партнерам, співробітникам.

Основні причини банкрутства:

- помилкова стратегія або відсутність її взагалі;

- неефективний маркетинг;

- завищенні витрати виробництва;

- висока частка позикового капіталу;

- низька якість обслуговування туристів;

- низький рівень кваліфікації управлінського складу.

Види банкрутства.

1.     Реальне банкрутство — повна неспроможність підприємства відновити в наступному періоді свою фінансову стабільність і платоспроможність в силу реальних втрат капіталу. Таке підприємство юридично об'являється банкрутом.

2.     Технічне банкрутство — банкрутство, що викликане суттєвим простроченням дебіторської заборгованості та перевищенням цієї заборгованості над кредиторською, а сума активів істотно перевищує фінансові зобов'язання. При ефективному антикризовому управлінні підприємство, як правило, не об'являють банкрутом юридично.

3.     Навмисне банкрутство — навмисне створення або збільшення керівником або власником підприємства його неплатоспроможності, нанесення економічного збитку в особистих інтересах або інтересах інших осіб, заздалегідь некомпетентне фінансове керівництво. Виявлені факти переслідуються карним законодавством.

4.     Фіктивне банкрутство — заздалегідь неправдиве об'явлення підприємством про свою неплатоспроможність з метою введення в оману кредиторів для отримання від них відстрочки виконання своїх зобов'язань або знижки на суми кредиторської заборгованості. Виявлені факти переслідуються карним законодавством.

Наслідки признання підприємства банкрутом.

1.     Зупиняється підприємницька діяльність боржника.

2.     До ліквідаційної комісії переходять права розпорядження майном банкрута та його майнові права і обов'язки.

3.     Вважаються такими, що наступили, всі борги банкрута.

4.     Зупиняється нарахування пені і процентів на всі види заборгованості.

5.     Може бути признано недійсними угоди по продажу майна за три місяці до моменту подачі заяви про признання банкрутом і до року, до порушення справи про продаж майна або прийняття боргових зобов'язань, які привели підприємства до кризисного стану.

         Кошти, виручені ліквідаційною комісією від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів.

Черговість розрахунку з різним групами кредиторів.

1.     Покриваються витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді та з роботою ліквідаційної комісії, а також задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою.

2.     Виконуються зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або виплат на акції трудового колективу).

3.     Задовольняються вимоги щодо державних і місцевих податків та неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів державного страхування та соціального забезпечення

4.     Задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

5.     Задовольняються вимоги членів трудового колективу щодо повернення їхніх внесків до статутного фонду підприємства.

         Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. За недостатністю майна для повного задоволення всіх вимого однієї черги претензії задовольняються пропорційно належній кожному кредиторові сумі. Претензії не задоволені за браком майна вважаються погашеними. Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується відповідно до рішення його власника.