Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MIzhn_ek.docx
Скачиваний:
26
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
191.94 Кб
Скачать

1.Суть, класифікація та кількісна оцінка ризиків інвестиційного проекту. Методи запобігання та мінімізації інвестиційних ризиків.

Ризик — це ймовірність (загроза) втрати підприємством частину своїх ресурсів, недоодержання доходів або появи додаткових витрат у результат здійснення певної виробничої або фінансової діяльності. Інвестиційний ризик — це можливість або ймовірність повного або часткового недосягнення (неотримання) очікуваних інвесторами результатів здійснення інвестицій.

Інвестиційні ризики можна класифікувати за декількома класифікаційними ознаками: 1. Залежно від причин виникнення: — специфічні інвестиційні ризики; — неспецифічні інвестиційні ризики. 2. Залежно від об'єкта інвестування: — ризики реального інвестування; — ризики фінансового інвестування.

Специфічні (комерційні) ризики пов'язані з невизначеністю одержання очікуваного комерційного результату в ході реалізації конкретного проекту. Вони пов’язані зі специфічними особливостями самого проекту або специфічних особливостей ринкових умов його реалізації.

До неспецифічних (або систематичних) інвестиційних ризиків належать ті ризики, які залежать від функціонування економіки в цілому. Вони визначаються зміною стадії економічного циклу розвитку економіки країни або кон'юнктурних циклів розвитку інвестиційного ринку, нестабільністю податкового законодавства в сфері інвестиційної діяльності й інших подібних детермінанті на які інвестор не може впливати при виборі інвестиційного проекту.

Головний наслідок ризику - перевитрати часу й засобів на його виконання за рахунок підвищення обсягу робіт і тривалості їх виконання за проектом.

Мінімізація

З точки зору своєчасності прийняття рішення щодо запобігання та мінімізації втрат можна виділити три підходи до управління ризиками.

1. Активний підхід означає максимальне використання наявних у менеджера засобів управління ризиками для мінімізації їх наслідків. При цьому підході всі господарські операції здійснюються після проведення заходів з попередження можливих фінансових втрат.

2. Адаптивний підхід заснований на обліку в процесі управління фактично сформованих умов господарювання, а саме управління ризиками здійснюється в ході проведення господарських операцій. При цьому не представляється можливим запобігти весь збиток в разі настання ризикової події, а можна уникнути лише частини втрат.

3. Консервативний підхід припускає, що керуючі впливу на фінансові ризики починаються після настання ризикової події, коли підприємством вже отримано збиток. В даному разі метою управління є локалізація збитку в рамках якої-небудь однієї фінансової операції або одного підрозділу.

Ефективним методом мінімізації ризику є страхування (і його різновид - самострахування). Страхування можна віднести до такого методу передачі ризику, де в ролі трансфери виступає страхова компанія. Сутність страхування в тому, що підприємство готове відмовитися від частини своїх доходів, щоб уникнути ризику. Але даний метод має ряд обмежень. По-перше, ціна страхування: вона повинна співвідноситися з розміром можливого збитку. По-друге, не всі види ризиків приймаються до страхування: страховик приймає на себе тільки той ризик, втрати від якого він може оцінити. Крім того, є ризики, що не страхують (тобто не приймаються до страховки) в принципі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]