III. Залежно від стадій діяльності підприємства розрізняють:
- інновації початкового етапу діяльності в підприємство як
систему, які пов'язані з якісними і кількісними змінами у виборі і використанні сировини, матеріалів, обладнання, робочої сили;
- інновації на вихідному етапі діяльності підприємства як
системи, які пов'язані з кількісними змінами у збуті готової продукції чи наданні послуг;
- інновації структури підприємства, які пов'язані із організаційними змінами у всіх сферах діяльності підприємства.
IV. За темпами впровадження інновацій розрізняють:
- стрибкоподібні;
- швидкі;
- зростаючі;
- уповільнені;
- затухаючі.
V. За масштабами впровадження інновації можуть бути:
- глобальні;
- транснаціональні;
- регіональні;
- місцеві.
VI. За результативністю впливу на діяльність інновації характеризують як:
- зростаючі;
- високі;
- низькі;
- стабільні.
VII. За ефективністю впровадження інновації розрізняють такі, що забезпечують:
- фінансову (комерційну) ефективність;
- бюджетну ефективність;
- економічну ефективність.
VIII. За типом новизни для ринку інновації є:
- для галузі у світі;
- для галузі в країні;
- для підприємства або для групи підприємств.
IX. За розповсюдженням своєї дії інновації ділять на:
- одиничні;
- дифузійні.
X. За охопленням очікуваної частини ринку інновації розрізняють:
- локальні;
- системні;
- стратегічні.
XI. За глибиною внесених змін інновації бувають:
- радикальні (базові);
- покращуючі;
- модифікаційні.
2.Основні форми міжнародних розрахунків.
Міжнародні розрахунки — це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин, суб'єктами яких є банки, експортери та імпортери. В основу міжнародних розрахунків покладено рух товаророзпорядчих документів і операційне оформлення платежів за укладеними зовнішньоекономічними угодами.
Форми міжнародних розрахунків умовно поділяються на документарні (акредитиви, інкасо) і недокументарні (платіж на відкритий рахунок, авансові платежі, банківський переказ, векселі та чеки).
Акредитив — це зобов'язання банку здійснити за дорученням клієнта-імпортера і відповідно до його вказівок розрахунок з експортером проти надання останнім необхідних фінансових і комерційних документів.
Інкасо — це операції з комерційними і фінансовими документами або тільки з комерційними документами, що здійснюються банками на підставі одержаних від клієнтів інструкцій з метою:
— одержання акцепту та (або) платежу;
— видачі комерційних документів проти акцепту та (або) платежу;
— видачі документів на інших умовах.
За останні кілька років зросла популярність недокументарних розрахунків через їх простоту і дешевизну.
У розрахунках між країнами з розвинутою ринковою економікою переважають недокументарні форми розрахунків. Документарні поширені в розрахунках з країнами третього світу, а також з деякими країнами Східної Європи. Це пов'язано з тим, що документарні форми дають можливість значно зменшити ризик неплатежу або непостачання товару.
|
| |
|
БАНКІВСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ (bank transfer) – доручення одного банку іншому про виплату суми коштів, що зазначена у дорученні, будь-якій особі (організації). |
|
Платіж на відкритий рахунок — періодичні платежі покупця продавцю у встановлені строки. Контрагенти операції вводять відкриті рахунки, на яких обліковуються суми поточної заборгованості.
Авансовий платіж – це форма розрахунку яка дозволяє профінансу-вати експортера та надати максимальні гарантії щодо подальшої співпра-ці. Авансовий платіж передбачає передачу покупцем продавцю грошової суми або майнової цінності (сировини, комплектувальних матеріалів, не-обхідних для виготовлення замовленого товару тощо) до відвантаження товару (інколи навіть до початку виконання ЗТК) у рахунок виконання зобов’язань за контрактом.
Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Чек — це письмовий наказ банку про сплату зазначеної в ньому суми пред’явнику чека або особі, на яку він виписаний.
Варіант 21