- •ТехнологіЇ лісопильно-деревообробних підприємств
- •Харків 2013
- •Загальні методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1 дослідження впливу укорочення необрізних дощок на вихід обрізних пиломатеріалів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 дослідження залежності виходу обрізних пиломатеріалів від їх товщин при розкрої колоди
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 дослідження залежності виходу обрізних пиломатеріалів від товщини колоди
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 дослідження розподілу деревини між циліндричною частиною колоди та зоною збігу
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 дослідження розподілу деревини між зонами колоди та використання деревини при розкрої врозвал з виготовленням обрізних дощок
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 дослідження розподілу деревини між зонами колоди та використання деревини при розкрої з брусовкою та виготовленні обрізних дощок
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •ТехнологіЇ лісопильно-деревообробних підприємств
Лабораторна робота №1 дослідження впливу укорочення необрізних дощок на вихід обрізних пиломатеріалів
Мета: визначити оптимальне укорочення необрізної дошки з одним пропиляним торцем за критерієм найбільш повного використання деревини.
Матеріальне забезпечення: зразки необрізних дощок, лінійка.
Порядок виконання.
Виміряйте довжину необрізної дошки.
Виміряйте ширину необрізної дошки.
Обчисліть площу пласті необрізної дошки SН за формулою:
SН = ( 2 / 3 ) LН · ВН , (1.1)
де LН – довжина необрізної дошки, м;
ВН – ширина необрізної дошки, м;
Обчисліть абсолютні значення укорочень необрізної дошки, відповідні значенням відносного укорочення, наведеним у табл. 1.1:
= LН , (1.2)
де – абсолютне укорочення, м;
– відносне укорочення.
Таблиця 1.1 – Результати вимірювань та обчислень
Номер дос-ліду |
Відносне укоро-чення |
Абсо–лютне укоро-чення , м |
Ширина обрізної дошки В, м |
Довжина обрізної дошки L, м |
Площа пласті обрізної дошки S , м2 |
Коефіці–єнт викорис–тання деревини K |
1 |
20 % |
|
|
|
|
|
2 |
25 % |
|
|
|
|
|
3 |
30 % |
|
|
|
|
|
4 |
35 % |
|
|
|
|
|
5 |
40 % |
|
|
|
|
|
6 |
45 % |
|
|
|
|
|
Для кожного досліду виконайте пп. 6–11.
Відміряйте від непропиляного торця необрізної дошки відстань, відповідну абсолютному укороченню (див. рис. 1.1) та накресліть поперечний відрізок, відповідний торцю обрізної дошки.
Рисунок 1.1 – Ескіз розкрою необрізної дошки
Накресліть поздовжні відрізки, відповідні кромкам обрізної дошки – рис. 1.1.
Виміряйте ширину В обрізної дошки та запишіть у табл. 1.1.
Виміряйте довжину L обрізної дошки та запишіть у табл. 1.1..
Обчисліть площу пласті обрізної дошки S та запишіть у табл. 1.1.
Обчисліть коефіцієнт використання деревини та запишіть у табл. 1.1:
K( ) = S / SН , (1.3)
де K – коефіцієнт використання деревини,
Побудуйте графік залежності K( ). Оцініть по цьому графіку оптимальне відносне укорочення, відповідне найбільшому значенню коефіцієнта використання деревини.
Запишіть у звіт діапазон значень оптимального відносного укорочення необрізних дощок та відповідне значення коефіцієнта використання деревини.
14. Визначте ширину обрізної дошки з максимальною площею пласті. Обчисліть відношення її ширини до ширини необрізної дошки та запишіть результат у звіт.
Вимоги до звіту: у звіті наводять номер, назву та мету роботи; схему розкрою необрізної дошки, експериментальні дані (у т.ч. зведені в таблицю), формули, результати обчислень та їх графічну ілюстрацію, висновок.