Патологія запліднення

Триплоїдні ембріони зустрічаються рідко, у випадках проникнення яйцеклітину одночасно 2 сперміїв або невідокремлення другого напрямнoro тільця, і тоді утворюється ембріон з трьома наборами хромосом (69). Але триплоїдні ембріони звичайно швидко гинуть, не досягаючи навіть перших стадій розвитку. Проведені на кролицях досліди свідчать про можливість отримання нормального потомства від самок, яким пере-ували яйцеклітини з трьома пронуклеусами. Такий результат пояснюють тим, що при заплідненні беруть участь тільки 2 пронуклеуси: жіночий і чоловічий, а решта піддається редукції. Реєстрували випадки злиття двох чоловічих пронуклеусів або всіх трьох, тільки при цьому один пронуклеус був цілим, а два по половині. При цьому диплоїдний набір хромосом не порушувався.

Додаткове запліднення (superfecundatio) — запліднення кількох яйцеклітин у період однієї статевої охоти спермою різних самців. Таке явище спостерігається інколи у багатоплідних тварин (собак, кішок, свиней, овець). При множинній овуляції один або кілька овоцитів запліднюється сперміями одного самця, а другий овоцит — сперміями іншого самця. Описаний випадок народження у кобили близнюків: лошати і муленяти. Без сумніву, що у цьому випадку кобила була покрита і жеребцем і ослом.

Партеногенез (від грец. parthenos — непорочність, дівочість) (непорочний розвиток) — це розвиток яйцеклітини без запліднення. Інколи в яєчнику знаходять овоцити, які почали дробіння, найчастіше з причини тератоми яєчника. Партеногенез буває у формі андрогенезу, коли яйцеклітина розвивається після проникнення у неї спермію тільки з чоловічим пронуклеусом без злиття ядер; гінегенезу і педогенезу, коли яйцеклітина починає розвиватися ще у личинці.

Фактори, що сприяють заплідненню.

А. Фізіологічні:

а/активний рух сперміїв;

б/ реотаксис сперміїв;

в/ швидкість руху сперміїв і їх повноцінність;

г/ швидкість руху яйцеклітини і її повноцінність (принцип руху яйцеклітини)

д/ строки життя яйцеклітин і сперміїв;

е/ повноцінність статевого циклу;

ж/ динамика статевого акту;

з/ перистальтика і антиперистальтика стінки матки.

Б. Технологічні і господарські.

а/ повноцінна і якісна годівля;

б/ протяжність сервіс-періоду;

в/ характер протікання післяродового періоду у багатородивших;

г/ вік осіменіння молодих тварин;

д/ пора року і наявність активного моціону;

е/ природне і штучне опромінювання;

ж/ правильність і точність вибірки самок в охоті;

з/ своєчасність і кратність осіменіння;

і/ кваліфікація техніків-осіменаторів;

к/ виконання санітарно-гігієнічних правил при введенні сперми;

л/ якість сперми;

м/ метод або спосіб введення сперми;

н/ місце осіменіння самок.

Трансплантація ембріонів

Під т р а н с п л а н т а ц і є ю е м б р і о н і в розуміють перенесення зародків із статевих органів тварин-донорів в статеві органи тварин-реципієнтів. При цьому в організмі реципієнтів настає нормальна вагітність з розвитком зародків, а потім і плодів.

Крупномасштабна селекція завдяки методу штучного осіменіння, дозволила здійснити гігантський скачок у підвищенні ефективності тваринництва. Серйозним підспіррям у підвищенні ефективності штучного осіменіння є метод штучного запліднення тварин, при якому в організм самки пересаджується не сперма, а готовий плід – зародок. Метод трансплантації зародків дозволяє більш ефек­тивно використовувати генетичний потенціал самки і ввести селекцію гамет і зигот на основі оцінки за якістю по­томства як самців-плідників, так і самок-донорів жіночих статевих клітин. Це дозволяє фактично в 1,5 рази прискорити селекційний процес і добитись щоріч­ного підвищення продуктивності стад на 15...20 %.