- •Афанасьева в., Луконин в., Померанцева н. Древнеегипетский канон
- •Скульптура
- •Питання та завдання:
- •Бердяев н.А. Воля к жизни и воля к культуре
- •Бердяев н.А. О культуре
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Школа и обучение
- •Питання та завдання:
- •Кант и. О воспитании
- •Питання та завдання:
- •Кессиди ф.Х. К проблеме греческого чуда.
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Виділіть і сформулюйте принципи поведінки, що їх проголошував Конфуцій.
- •Мамфорд л. Техника и природа человека
- •Питання та завдання:
- •1. Як розвиток сучасної техніки, на думку Мам форда, змінює місце та роль людини в процесі виробництва?
- •Питання та завдання:
- •1. Як Ви розумієте вислів к.Маркса: «Природа есть неорганическое тело человека... Человек живет природой»?
- •2. У чому полягає корінна відмінність людської праці від життєдіяльності тварини?
- •Мартынов в.Ф. Философия красоты
- •Питання та завдання:
- •1. Як Ви розумієте думку в.Ф.Мартинова, що мистецтво є єдиним адекватним засобом, що дозволяє «остановить уникальность мгновения” та «раздвинуть временные рамки»?
- •2. Про які ще функції мистецтва йдеться в наведеному уривку з роботи в.Ф.Мартинова «Философия красоты»? Мирандола Пико делла. Речь о достоинстве человека.
- •Питання та завдання:
- •Стёпин в.С. О современной цивилизации
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •1. Які риси, згідно з Ортезі-і-Гасету, притаманні «людині маси»?
- •2. У чому суттєва відмінність представників «обраної меншості» від «людини маси»? Ортега-и-Гассет X. О ценности культуры
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Печчеи а. О человеческих качествах
- •Руа ж.Ж. История рыцарства
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •1. Охарактеризуйте ставлення представників тропічно-африканського регіону до природи. Співставте його з відношенням до природи, що притаманне європейській культурі.
- •2. Проаналізуйте основні риси тропіко-африканської ментальності. Сорокин п.А. Кризис нашего времени
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •1. Які психічні явища дали підставу для уявлень про наявність окремої від тіла душі?
- •2. Як уявляли собі первісні люди можливість перевтілення душі? Тойнби а. Дж. Постижение истории.
- •Тоффлер о. Футурошок
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Фромм э. Душа человека. М., 1992. С.185-189
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Хантингтон с. Столкновение цивилизаций
- •Питання та завданння:
- •1. Які відмінності між людьми, згідно с.Хантінгтону, виходять на перший план у сучасну епоху?
- •2. Чим пояснюється посилення ролі національної ідентичності в сучасному світі? Хейзинга й. Об игровых элементах культуры
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Питання та завдання:
- •Шпенглер о. Закат Европы.
- •1. Охарактеризуйте уявлення о.Шпенглера про життя “культурних організмів”.
- •2. Як характеризує поняття “культура” і “цивілізація” о.Шпенглер? Ясперс к. Истоки истории и ее цель
- •2. Современная техника
- •Питання та завдання:
- •1. Які радикальні зміни вносить техніка в життя людини і суспільства хх століття?
- •2. Які три точки зору на роль техніки аналізує к.Ясперс? Яка з них для Вас є найбільш переконливою? Аргументуйте свою відповідь. Ясперс к. О мировой истории.
- •Питання та завдання:
Питання та завдання:
1. Які три стадії в історії людства у зв’язку з розвитком техніки виділяє М.Бердяєв?
2. За якими критеріями М.Бердяєв протиставляє культуру і техніку?
3. Як Ви розумієте думку М.Бердяєва, що «творение восстает против своего творца»? Чи згодні Ви з нею? Аргументуйте свою відповідь.
4. У чому вбачає М.Бердяєв негативний вплив техніки на духовний стан людини?
5. Як Ви вважаєте, чому стрімкий розвиток техніки обов’язково вимагає морального вдосконалення людства?
Быстрицкий Е.К. Бытие человека в культуре
Изменение места личности и образа культуры в современном мире
При всем многообразии определений того, что такое культура, существуют, тем не менее, некоторые устоявшиеся ее понимания. К их числу относится традиционное представление о культуре как совокупности созданных человеком материальных и духовных ценностей. Но наиболее широкие определения культуры рассматривают ее в динамике – не только как данность готовых результатов человеческой деятельности, но и как исторически определенный способ отношения человека к природе, обществу, самому себе, в процессе которого люди усваивают созданную ранее культуру, распредмечивают ее, делая тем самым предпосылкой своей деятельности, а также творят культуру, создавая новое на основе приобретенных знаний, умений и способностей, усвоенных и признанных ими ценностей и т. д., опредмечивая субъективно освоенное и присвоенное.
Культура вообще распознается в отношениях человека к действительности, включая других людей и себя, а отношение человека к тому, что называется культурой, является, в конечном счете, определяющим не только для культурного развития человека, но и для существования самой культуры. Сегодня мы можем отчетливо наблюдать поворот к иному восприятию отношения культуры и человека. Он инициируется меняющейся смысловой перспективой, выдвигающей на первый план общественного мира личность и личностную модальность отношения человека к действительности.
Если личность признается фактом культуры не как будущая перспектива общественного развития и не в качестве отдельно возвышающихся деятелей культуры, но как массово-значимое явление ее сегодняшней организации, то и отношение культуры и человека приобретает новое качество. Культура предстает уже не только в виде идеализированной перспективы индивидуального развития и формирования человека. Ее недостаточно рассматривать и как необходимый «набор» всеобщих образцов жизнедеятельности, ряд основных социальных функций, ролей, область культурных «подсистем» действия и поведения и т. д., в которых обычно видят некоторые базовые условия для нормального функционирования индивидов в общественном целом. Вместе с признанием человеческой индивидуальности универсально значимым феноменом культуры последняя предстает как предпосылка и условие производства и воспроизводства именно личностного отношения к миру.
Культура в самом широком смысле предстает как весь массив человеческого бытия. Подобное – онтологическое – понимание культуры как способа бытия человека равно приемлемо на предельно широком диапазоне воззрений – как для научно- теоретических исследований культуры, так и для ее обычно-повседневного восприятия и переживания людьми, принадлежащими определенной культуре самим фактом собственного бытия.
Быстрицкий Е.К., Козловский В.П., Пролеев С.В., Малахов В.А. Бытие человека в культуре. К., 1991. С.8-11.