- •Основою світу є світовий розум.
- •Сократ;
- •Піфагор;
- •Вогонь;
- •Вогонь;
- •20. Піфагор вважав, що після смерті душа …
- •Апейрон;
- •Демокрит;
- •Парменід.
- •Емпедоклу;
- •Сократу.
- •Сократу;
- •Декарт;
- •Аристотель;
- •Протагор;
- •Сократ;
- •Гегель;
- •Платон;
- •Аристотель;
- •160. Головний фактор антропосоціогенезу:
- •Гегель;
- •4. Фромму.
-
Бекон;
-
Декарт;
-
Кант;
-
Фейєрбах.
83. Г. Гегель сформулював закони:
-
природи;
-
пізнання;
-
діалектики;
-
моралі.
84. Принцип розвитку (як і теорія розвитку) був найбільш продуктивно розроблений:
-
Кантом;
-
Фіхте;
-
Гегелем;
-
Фейєрбахом.
85. Метод Г.Гегеля:
-
аксіоматичний;
-
гіпотетико-дедуктивний;
-
діалектичний;
-
індуктивний.
86. Вихідне поняття філософської системи Г.Гегеля:
-
буття;
-
ідея;
-
субстанція;
-
сутність.
87. Принцип, на якому базується діалектика:
-
підпорядкованості;
-
розвитку;
-
випадковості;
-
гармонії.
88. Автор вислову: «Філософія – це епоха, схоплена думкою»:
-
Г.Гегель;
-
Ф.Енгельс;
-
К.Маркс;
-
І.Кант.
89. Принцип, що лежить в основі філософії Л.Фейєрбаха:
-
антропологічний;
-
теологічний;
-
атеїстичний;
-
феноменологічний.
90. Вихідний принцип філософії Л.Фейєрбаха:
-
монізму;
-
активності;
-
тотожності протилежностей;
-
антропологічний.
91. Згідно з Л.Фейєрбахом, сутність Бога – відчужена сутність:
-
людини;
-
світу;
-
суспільних відносин;
-
держави.
92. “Нова філософія ” Л.Фейєрбаха передбачає любов до:
-
людини;
-
розуму;
-
усього живого;
-
прогресу.
93. Вислів, що належить Л.Фейєрбаху:
-
людина людині вовк;
-
людина – машина;
-
людина людині бог;
-
людина це канат, натягнений між твариною і надлюдиною.
94. Критикуючи гегелівський ідеалізм, Л. Фейєрбах в той же час недооцінив його:
-
онтологію;
-
антропологію;
-
діалектику;
-
раціоналізм/
95. Слова: «Моєю найпершою думкою був бог, другою – розум, третьою й останньою – людина» - належать:
-
Канту;
-
Гегелю;
-
Марксу;
-
Фейєрбаху.
96. Суть перевороту, зробленого К. Марксом в філософії, полягає у розробці:
-
матеріалістичного розуміння історії;
-
концепції практики;
-
теорії істини;
-
теорії прогресу.
97. Сутність людини, за визначенням Маркса:
-
чуттєвість;
-
сукупність усіх суспільних відносин;
-
здатність до активності;
-
здатність до адаптації.
98. Найбільший вплив на формування марксистської філософії мали філософські погляди:
-
Ф.Бекона;
-
Д.Дідро;
-
Г.Гегеля;
-
Б.Спінози.
99. Автор висловлювання: “Спосіб виробництва матеріального життя обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі”:
1. Г.Гегелю; 2. Л.Фейєрбаху; 3. К.Марксу; 4. Ж.-Ж.Руссо.
100. Основа розвитку, згідно з Марксом, соціально-економічного життя:
-
класові суперечності;
-
товарно-грошові відносини;
-
виробничі відносини;
-
класова боротьба.
101. Найважливіший критерій істини у марксистській теорії пізнання – це:
-
логічна узгодженість знань;
-
очевидність вихідних принципів;
-
практика;
-
чуттєвий досвід.
102. Перший вищий навчальний заклад на теренах України:
-
Острозька академія;
-
Києво-Могилянська академія;
-
Лаврська школа;
-
Київська братська школа.
103. Вчення про дві натури та три світи належить:
-
П.Юркевичу;
-
І.Франку;
-
Г.Сковороді;
-
О.Потебні.
104. Згідно зі Сковородою, світ символі - це:
-
Біблія;
-
мова;
-
логіка;
-
міф.
105. Основна ідея філософської системи Г. Сковороди:
-
антропоцентризм;
-
космологізм;
-
натуралізм;
-
раціоналізм.
106. Античний мислитель, з яким порівнювали видатного українського філософа Григорія Сковороду: