- •Лекція 6. Міжнародний рух капіталу
- •6.1. Сутність та форми міжнародного руху капіталу
- •6.2. Прямі іноземні інвестиції
- •Торговельні обмеження: 1) торговельні бар'єри; 2) надання місцевими покупцями переваги вітчизняним продуктам.
- •Наслідки прямих іноземних інвестицій
- •6.4. Міжнародний рух позичкового капіталу Сутність міжнародного кредитування
- •Основні форми міжнародного кредитування
- •Міжнародна заборгованість
Міжнародна заборгованість
Головною причиною періодичної повторюваності міжнародної кризи заборгованості є наявність сильної мотивації до відмови від платежів по боргу суверенними боржниками. сукупний борг країн світу в 2009 р. становив 56900 млрд дол.
Основна частина заборгованості припадає на країни, що розвиваються, а
Зовнішній борг – це сума фінансових зобов’язань країни перед іноземними кредиторами по непогашеним зовнішнім позикам і невиплаченим за ними відсоткам.
Довгострокові боргові зобов’язання країни включають:
державний (офіційний) зовнішній борг, під яким розуміють суму зобов’язань центральних і місцевих державних органів перед зовнішніми кредиторами по невиплачених позиках і відсотках по них. Зовнішніми кредиторами можуть виступати уряди іноземних держав, центральні банки, урядові структури, міжнародні і регіональні валютно-фінансові організації;
борг, гарантований державою, тобто борг приватних фірм, банків, компаній, гарантом оплати котрого є держава;
приватний негарантований борг, тобто борг приватних позичальників, оплата якого не гарантується державою. Він виникає у випадку отримання позичальником банківських та інших кредитів, шляхом залучення боргових цінних паперів на міжнародному фондовому ринку.
Реструктуризація боргу – це переоформлення боргових зобов`язань, по яких настав або прострочено строк платежу. У це поняття входять:
1. Реструктуризація боргу по лінії Паризького і Лондонського клубів.
2. Реструктуризація боргу комерційними банками. Найбільш популярним заходом реорганізації боргу для комерційних банків-кредиторів став прийнятий у 1989 р. План Бреді. Згідно з цим планом банки йдуть на реорганізацію деякої частини боргу країни, що розвивається (як правило, це зниження відсоткових виплат), лише в тому випадку, якщо її уряд здійснюватиме більш радикальну програму макроекономічних і структурних перетворень.
До заходів реструктуризації боргу відносяться:
1. Конверсія боргу в активи.
2. Зворотний викуп боргових зобов'язань (buy-back).
Конверсія боргу в облігації.
Списання всього боргу або його частини.