Міністерство культури України
Харківська державна академія культури
Кафедра режисури
Магістерська робота
з спеціальності 8.020201 - "Театральне мистецтво"
Сучасні технічні засоби оформлення масових свят
Виконавець: Торяник Маргарита Анатоліївна
Науковий керівник:
Доктор культурології,
професор кафедри режисури ХДАК
Кікоть Антоніна Андріївна
Харків 2012
Зміст
Вступ………………………………………………………………....3
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження .........................................7
1.1 Аналіз першоджерел.........................................................................7
1.2 Визначення загальних понять .........................................................9
1.3 Висновки ..........................................................................................15
Розділ 2. Oбзор сучасних технічних засобів оформлення масових свят………………………………………………………………..…………..16
2.1 Модульні сценічні конструкції, дахові системи .........................16
2.2Світлотехніка ....................................................................................25
2.3 Звукотехніка, системи звукопідсилення, звукові ефекти ...........37
2.4 Мультимедійне шоу ........................................................................61
2.5 Висновки ..........................................................................................81
Висновки………………………………………………………………82
Список літератури……………………………………………………86
Додатки…………………………………………………………………90
Вступ
Актуальність дослідження визначається насамперед тим, що сьогодні немає єдиного розуміння сучасних технічних засобів оформлення масових свят, його визначання та узагальнення. Тема сучасних технічних засобів оформлення масових свят не отримала достатньо широкої уваги з боку театральних дослідників. Нажаль кількість існуючих наукових праць є дещицею серед загальної кількості сучасних технічних засобів оформлення свят. Немає повноцінного і послідовного дослідження, яке б відображало у повному обсязі явище сучасних технічних засобів оформлення масового видовища.
Сучасне суспільство вимагає від режисера все більш видовищних свят. У звязку з тим, що технічний прогрес не стоїть на місці, а навіть випереджає науковий, загальна кількість існуючих засобів, які можливо використовувати під час створення масового свята, збільшуються з кожним днем. При виборі того чи іншого технічного засобу зараз велику роль відіграє питання фінансового забезпечення замовника. Тому режисеру, як нікому необхідно тримати руку на пульсі сучасних технічних засобів оформлення масових свят.
Різноманіття технічних засобів оформлення масових видовищ на сьогоднішній день вкрай широкий - до них відносяться сценічні модульні конструкції, піротехніка, світлотехніка, світлодіодні екрани, звукопідсилювальні пристрої, лазерні пристрої, відеопроекції, та багато інших, що використовуються на відкритих майданчиках. На наочних прикладах показуються методи застосування технічних засобів для виконання сценічних завдань різного характеру і рівня складності.
Перед режисером тепер постає завдання створення масового свята не лише рожважального характеру, але й інформаційного. В першу чергу це можливо завдяки сучаним технічним засобам оформлення масових свят. Якщо раніше це було можливо лише частково, то сьогодні починаючи від звичайних сценічних модульних конструкцій і закінчуючигалограмами, які ще не набули загального маштабу, а лише в країнах виродниках, глядач може считувати ту чи іншу інформацію, яку намагаються йому донести режисери-постановщики.
Тому актуальним постає питання про необхідність пошуку нових способів подачі інформації глядачу через новітні технічні засоби оформлення масових свят.
Зв'язок з планами кафедри. Магістерське наукове дослідження виконано на кафедрі режисури у відповідності з планом наукових досліджень і планом кафедри Харківської державної академії культури на 2011-2012 р., затвердженим вченою радою від 3. 03. 2011р протокол №8 і є складовою теми "Проблема методичного забезпечення підготовки режисерських кадрів в умовах вузів культури".
Метою даної магістерської роботи є аналіз технічних засобів оформлення сучасного масового свята.
Завдання:
- Систематизувати уявлення про технічні засоби оформлення сучасного масового видовища;
- Розглянути особливості функціонування технічних засобів в контексті загальних постановочних проблем масового естрадного видовища;
- Визначити терміни та поняття, які відображають суть феномену технічних засобів оформлення сучасного масового видовища.
Об'єктом дослідження є оформлення сучасного масового видовища.
Предметом дослідження є технічні засоби оформлення сучасного масового видовища, що дають значні можливості створення сучасного, барвистого, художнього уявлення.
Методи дослідження.
В даній роботі застосовано системний метод дослідження, що дозволяє поєднувати культурологічний і теоретичний підходи до досліджуваного явища. Необхідність поглянути на технічні засоби оформлення сучасного естрадно-масового мистецтва як на засіб створення художньої цілісності зажадала залучення великої кількості різноманітних джерел.
Автор використав структурно-функціональний метод дослідження, що припускає вивчення об'єкта та його частин і його аналіз в соціально-комунікативному і психологічному ракурсах, а також методику цілісного аналізу, що дозволяє, всебічно осмислити досліджуваний феномен.
Для здійснення поставлених цілей необхідно було, перш за все, вивчити технічні особливості масових уявлень на сучасному етапі, досліджувати ступінь вивченості поставленої проблеми.
Спираючись на праці теоретиків і практиків (С. Клітін, І. Шароєва, Туманова та ін), зарубіжних авторів (Wilson, "Театр Финляндии"), а також на роботи сучасних журналістів (Котельников, Троїцький та ін) і відео-матеріали.
Фактологічна сторона магістерської роботи була вивірена за новітніми енциклопедичним виданням.
Практична значення роботи визначається тим, що її положення і висновки можуть застосовуватися на практиці, в ході виховання студентів різних спеціальностей таких як: режисерів естради та масових свят, сценографів.
Матеріал даної роботи можна використовувати в навчальних програмах вузів з таких дисциплін як: режисура естради та масових свят, технічні засоби масових свят, сценографія масових свят і естрадних уявлень, робота режисера з художником, робота з композитором, музичне оформлення масових свят.
Апробація результатів досліждення.Основні положення викладені у публікаціях "Інтерактивність мультимедійних шоу", та "Сучасні засоби технічних можливостей модульних сценічних конструкцій". Результати дослідження були оголошені на Міжнародній науково - практичній конференції «Наука та сучасність. Випуск 2», та X Молодежная международная научно-практическая конференция "Интеллектуальный потенциал XXI века: ступени познания" (СК-10).
Структура роботи обумовлена її метою й завданням і складається із вступу, двох розділів і списку використаних джерел. Обсяг 82- сторінки основного тексту, загальний обсяг 90 сторінок, список використаних джерел (69 найменування).
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження
-
Аналіз першоджерел
У даній роботі піднімається така тема, як "сучасні технічні засоби оформлення масових свят". Була вивчена літелатура, по даній темі. У зв'язку з тим, що дана тема ще не достатньо висвітлена в наукових працях, тому крім літератури базової були взяті розгляд всі сучасні статті з наукових тематичних журналів, а так само інтернет-рессурси та відео матеріали.
Серед авторів, які досліджували деякі аспекти масової режисури свят, зазначемо таких авторів, як Шароєв.[46] Важливою віхою в історії вивчення масових видовищ стали книги Д.М. Генкина «Масові свята» [13], Н.В. Волкова «Мистецтво масового дійства» [12], Б.Н. Петрова «Режисура масових спортивно-художніх уявлень» [32], І.Г. Шароєва «Режисура естради і масових уявлень» [46], В.М. Брабіч і Г.С. Плетньової «Видовища древнього світу» [10], К. Жигульского «Свято і культура» [20] та багато інших.
Слід зазначити, що не вистачає фундаментальних досліджень заснованих на вітчизняних матеріалах, які дали б цілісну картину розвитку соременной масових тезніческіх засобів оформлення масових свят в минулому і сьогоденні.
Також ведеться аналіз всіх сучасних передових тематичних фахових видань. Сучасний журнал "Майстер Шоу", досить точно і сучасно розглядає всі віхи сучасних технічних сторін масової культури. В даному журналі досить повно і широко розписані технічні засоби, як в цілому так і поотдельності кожен прилад.
У даній роботі розглядаються такі наукові статті як: Wavefront Sculpture Technology [2], Новини світла, ефективна потужність [5], Небезпечні спецефекті [29], Jack. Spot + Beam + Wash [19], Дахові системи Prolyte-Вибір професіоналів [24] і ін.
Також в роботі використовуються інтернет ресурси, де в досить повному обсязі можна знайти опис, визначення і статті, в яких не тільки літературно, але і наочно можна знайти і вивчить питання, що цікавить, в тій чи іншій галузі. Наочні посібники були прикріплені в розділі "доповнення".
У роботі активно використовується відео матеріал, в якому наочно представлені технічні можливості сучасних засобів оформлення масових свят та їх вплив на глядача. Використовується відео матеріал, як українських свят, так і зарубіжних, зокрема Німеччина [66] і Росія [61]. А також відеоматеріал з перших концертів [60] на яких застосовувалися по сучасним міркам спецефекти сьогоднішнього рівня.
1.2 Визначення загальних понять
Звернемося до тлумачення основного об'єкта нашого вивчення - саме оформлення масових свят. Свято - це особливий стан душі, емоційний радісний підйом, викликаний переживаннями будь-якого урочистої події [2].. У житті людини тісно переплітається особисте і суспільне. Свята, пов'язані з історією країни, з її віковими традиціями, обрядами, звичаями дозволяють людині усвідомити свою єдність з усім народом. Як відомо, свято протиставлений будням, пов'язаний з уявленням про «незайнятості, порожнечі від справ», і «ця" порожнеча "," незаповненість "свята так чи інакше співвідноситься з ... ідеєю про розрив профанічного тимчасової тривалості, про свято як стан, коли час зупиняється, коли його немає ».[3]
Дослідник Снєгірьов І. М. у своїй роботі так сформулював поняття «свято»: «Самое слово свято, - писав він, - висловлює скасування, свободу від буденних праць, поєднану з веселощами і радістю. Свято є вільний час, обряд - знаменна дію, прийнятий спосіб вчинення урочистих дій ». [36]
Таким чином, слово «свято» означає певний період часу (годину, день або дні), коли не займаються справами. Воно характеризує таке вільний час, коли що - то зазначають, наприклад певна подія, яке необхідно виділити з потоку інших подій. Останнє досягається у святковому обряді або ритуалі, тобто в певному символічному дії, яке художньо - виразно оформлено, а до того ж завжди пов'язане з чимось надзвичайно радісним або урочистим. Свято потребує особливої душевної чи психологічної налаштованості, в прагненні, налаштованості до нього (назріла певна святкова ситуація), він же підсилює її, причому значення цієї налаштованості зводитися до того, щоб здійснити в структурі свідомості якісь перетворення, неможливі в повсякденні, зайняті працею дні .
Аналогове поняття "свята" необхідно розглянути поняття "видовище". Кожен масове свято обов'язково повинен бути видовищним. Тому Видовище (від давньоруського зьр ти, зьрю - бачити, бачу. Дієслово зріти - бачити мав причетну форму з суфіксом-л-яка дала з суфіксом-щу-е-іменник «видовище») - те, що сприймається за допомогою погляду, то на що дивляться (явище, подія, краєвид, спортивні паради або змагання, інтерактивні ігри). Від цього ж кореня відбуваються слова «зір» та «глядач» - той, хто сприймає видовище.
В області мистецтва термін «видовище» іноді вживають як синонім слова «подання» - театральне, концертне та інші. Найчастіше це слово вживається в якості прикметника - «видовищні підприємства», «видовищні види мистецтва».
Розглянемо кілька енциклопедичних видань, в яких є визначення терміна «видовище». В «Тлумачному словнику живої мови» В. Даля 1866 видання «видовище» визначається як «випадок, подія, подія, видиме очима, все, що розглядаємо, на що дивимося уважно». Друге значення цього терміну - «театральна вистава, театр» [14].
В «Енциклопедичному словнику» Ф. Брокгауза та І. Ефрона 1894 року на слово «видовище» є безліч визначень, одне з яких звучить так: «До публічних видовищ і звеселянням відносяться: вистави, концерти, бали і маскаради в усіх театрах, як імператорських , так і приватних, в цирках, клубах, садах і взагалі у всякого роду громадських місцях, виставки та базари з музикою, приватні музеї, літературні та музичні ранку і вечора, живі картини, скачки, перегони, гонки, звіринці, стрільбища, каруселі, гойдалки. Якщо з цього списку викреслити те, що історично застаріло, і залишився буде достатньо. Вийде, що видовище - це все, що розглядаємо, на що дивимося уважно ». Брокгауз і Ефрон, відмовляючись від теоретичного визначення видовища, дають тільки перерахування видовищних форм [15, 693]. Більш розгорнута характеристика свят була дана в цьому ж словнику 1898 видання. Укладачі словника ділили свята на старозавітні, церковні і народні. Аналіз старозавітних і церковних свят робився авторами словника щодо поверхово. Розкриваючи зміст народних свят, вони по суті відображали рівень розвитку історіографії проблеми на той період. Укладачі словника відзначали, що дослідники - їх сучасники - слідом за Грімм, Афанасьєвим і Потебнею вважали народні свята, переживанням напівзабутих язичницьких уявлень, припускаючи, що свята різних святих замінили собою язичницькі свята, причому на святих були перенесені «атрибути старих богів». Брокгауз і Ефрон не були згодні з такою точкою зору. Вони зазначали: «Ця думка можна вважати тепер сильно похитнувся. Якщо слов'янські і німецькі Олімп колись і існували, то вони, принаймні, не мали повноти і стрункості державної релігії Греції та Риму, з їх численними запозиченнями з східних культів »[16, 941].
Перші спроби наукового визначення видовищ з'явилися на рубежі ХIХ-ХХ століть. Будь-яких довідкових видань культурологічного характеру тоді не публікувалося, однак друком виходили фундаментальні енциклопедичні роботи, що відображали значний культурний досвід людської діяльності. Зокрема, одним з найбільш авторитетних видань того часу був Енциклопедичний словник братів Гранат [18]. Перевиданий кілька разів словник традиційно приділяв увагу роз'ясненню соціальної та культурної сутності свята. У ньому зазначалося: «В основі свята лежить природне прагнення людського організму до відпочинку після роботи, з'єднуючись з релігійним почуттям, це прагнення призводить до встановлення свят, тобто таких днів відпочинку, які в той же час відзначаються особливим відправленням культу. Релігійний момент, привхідних в поняття про свято, буває різний. Те свята зв'язуються з календарними моментами польових робіт; згідно з цим свята зв'язуються з різними божествами і міфами. Календарні свята зазвичай змішуються з кругообігом сільськогосподарських робіт, є найпоширенішими після звичайних щотижневих днів відпочинку »[18, 300-302].
Розглядаючи історію виникнення терміну «видовище» необхідно відзначити, що в спеціальних довідково-енциклопедичних виданнях - «Театральній енциклопедії» 1963 року випуску [41], «кінословнику» 1966 року [23], а так само в «Великій радянській енциклопедії» 1951 року [ 11] воно відсутнє. У першому виданні «Великої радянської енциклопедії» 1933 року поняття «видовище» охоплювало категорію, пов'язану з надзвичайно популярними в 1920-і роки іграми і масовими святами, що звичайно, далеко не повно. Таким чином, визначення поняття «видовище» зникло - і не тільки з довідкових видань, а й з теоретичних досліджень.
У пізніших енциклопедичних виданнях і театрознавчих роботах термін «видовище» з'являється знову. Поряд з цим поняттям як синоніми вживають і такі терміни, як «свято», «масове видовище», «масове свято», «масове уявлення», «базарною театр», «масове дійство», «театр вулиць».
«Тлумачний словник російської мови» С.І. Ожегова розбиває поняття «масове дійство» на: «масове - абсолютно великою кількістю людей, властивий масі людей» і на «дійство - в старовину драматичний твір» [31].
У словнику «Культура і культурологія» (2003 року випуску) визначення поняття «видовище» також відсутній. Зате є формулювання терміну «базарною театр», який визначається як, «різні види театральних вистав на площах і вулицях», що в нашому випадку має важливе значення [35].
У книзі Д.М. Генкина «Масові свята» (1975 р.) дається таке визначення терміну «масове свято». Під ним автор має на увазі явище незвичайне, синтезирующее дійсність і мистецтво, художньо оформляє те чи інше реальне життєве подія [13, 79].
У книзі Ю.М. Черняк «Режисура свят і видовищ» (2004 р.) також є визначення терміну «масове свято-це комплекс заходів різних видів і видовищних форм різних жанрів; багатофункціональне явище, що відбиває епоху, життя суспільства та його культуру; найдавніше і найдієвіший засіб масових комунікацій »[45, 44].
Вивчивши і проаналізувавши різні визначення терміна «масове видовище», ми прийшли до висновку, що масове видовище - це область синтетичного мистецтва постійно розвивається в багатьох напрямках, що відбувається під відкритим небом, в якому бере участь велика кількість людей, розраховане на масового глядача. Як правило має святковий характер і втілюється в театралізованих, карнавальних формах.
Не варто також забувати про те, що кожне масове видовище вимагає художнього офрмлення. Але завдяки сучасним технічним засобам ми можемо сміливо відмовлятися від небезпечних легкозаймистих матеріалів, наприклад, тканина (різних текстур), від громосткіх декорцій на сцені, які "з'їдають" сценічне простір, а натомість це все тепер можливо здійснити за коштами технічних можливостей оформлення масових свят. Наприклад, банальний заднiк з одним якимось оформленням можна тепер легко замінити світлодіодним екраном, на якому, в залежності від дії на сцені, можна легко змінювати картинку оформлення. Так само і те, що стосується світла, світлового оформлення.
З тим як розвивається технічний прогрес, з ним розвивається і технічна сторона масових свят. На сьогоднішній день ринок досить оснащений технічними засобами оформлення, такими як світлотехника, звукотехніка, що можнa об'єднати в поняття "Мультимедійне шоу".
Поняття мультимедіа - це взаємодія візуальних і аудіоефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення з використанням сучасних технічних і програмних засобів, вони об'єднують текст, звук, графіку, фото, відео в одному цифровому поданні.
Термін «мультимедіа» (лат. Multum + Medium) можна перевести на російську мову як «багато середовищ» (іноді перекладають як багато носіїв).[35]
Таким чином, в широкому сенсі термін "мультимедіа" означає спектр інформаційних технологій, що використовують різні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача (який став одночасно і читачем, і слухачем, і глядачем).
У зв'язку з тим, що сьогоднішній глядач став більш вимогливим до передачі інформації, технічні засоби відіграють головну роль в процесі передчі інформації від режисера до глядача.