- •1. Сфера застосування
- •2. Характеристика напрямів підготовки
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3.2. Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Робоча навчальна програма, плани лекцій та практичних занять, завдання самостійної роботи студентів з дисципліни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •Зм 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Лекція 1. Категорійно-понятійний апарат та системний підхід у безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек
- •Варіанти завдання
- •Визначення якісних характеристик небезпек
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Загальні основи безпеки життєдіяльності»
- •Зм.2. Небезпеки життєвого середовища Лекція 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Практичне заняття № 2. Природні загрози та характер їхніх проявів ідії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки»
- •Лекція №3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття №3 Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки
- •Результати дослідної роботи
- •2. Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •Тест для контролю рівня засвоєння матеріалу теми “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єкта”
- •Лекція №4. Соціально – політичні та побутові небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини
- •Практичне заняття №4. Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей
- •2. Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги:
- •«Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей»
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття № 5
- •Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення
- •Мета роботи – навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення»
- •Лекція № 6. Пожежі, заходи і засоби захисту
- •Практичне заняття № 6
- •Правила поведінки при пожежах та перша медична
- •Допомога при опіках
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми: «Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках»
- •Лекція №7. Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація
- •Практичне заняття №7
- •Дорожньо-транспортний травматизм, перша медичнадопомога потерпілим
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим»
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних
- •Ситуацій
- •Лекція №8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •Практичне заняття №8. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •8.1. Ризик це:
- •Лекція № 9. Тема Управління силами та засобами ог під час нс
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4.Рекомендована тематика та форми
- •Науково-дослідної роботи
- •Студентів
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •4.6. Методи навчання
- •5. Методи контролю
- •5.1. Критерії оцінювання результатів навчання
- •Студентів
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •5.2. Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •5.3. Умови нарахування балів
- •5.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •5.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •Співвідношення балів за національною шкалою (залік, екзамен) і шкалою естs
- •6. Методичне забезпечення
- •7. Рекомендована література
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
Тест для контролю рівня засвоєння матеріалу теми “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єкта”
Аварії, внаслідок яких стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємств, належать до:
а) І категорії;
б) ІІ категорії.
Аварії, внаслідок яких загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб, належать до:
а) І категорії;
б) ІІ категорії.
Людина сприймає звукові коливання в інтервалі:
а) 10 - 10000 Гц;
б) 100 – 15000 Гц;
в) 16 – 20000 Гц;
г) 200 – 22000 Гц.
Гранично допустимий рівень шуму для мешканців житлових кварталів вночі становить:
а) 25 дБ;
б) 35 дБ;
в) 45 дБ;
г) 55 дБ.
Зазначте негативні дії електричного струму:
а) термічна;
б) електролітична;
в) механічна;
г) біологічна;
д) хімічна.
За статистикою, найменший струм, за якого наступає смерть, становить:
а) 0,8 мА;
б) 100 мА;
в) 1,0 А;
г) більше 5 А.
Гранично припустима доза (ГПД) для людей, які постійно працюють із радіоактивними речовинами, становить на рік:
а) 0,5 бер;
б) 2,0 бер;
в) 5,0 бер;
г) 10,0 бер.
Радіопротектори – це:
а) екрани, які захищають людину від радіоактивного випромінювання;
екрани, які захищають людину від електромагнітних коливань радіочастотного діапазону;
б) харчові речовини, які здатні підвищувати стійкість організму до дії радіоактивного випромінювання.
Дві третіх всього природного опромінення людина отримує в результаті дії:
а) радіаційного фону;
б) земної радіації;
в) внутрішнього опромінення;
г) космічного випромінювання.
Для виявлення та вимірювання іонізуючих випромінювань використовують методи:
а) фотографічний;
б) сцинтиляційний;
в) хімічний;
г) іонізаційний;
д) технічний.
Альфа – випромінювання (α) – це:
а) потік електронів;
б) потік протонів;
в) потік ядер атомів гелію;
г) потік позитронів.
Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:
а) 750 Р;
б) 100 Р;
в) 280 Р;
г) 50 Р;
д) 500 Р.
Однократна доза опромінення людини це доза отримана:
а) протягом одного разу;
б) протягом чотирьох діб;
в) протягом певного періоду без перерви;
г) протягом однієї доби.
Яка із зазначених одиниць не є одиницею вимірювання радіації:
а) Грей;
б) Зіверт;
в) Рентген;
г) Люмен;
д) Кюрі.
Одиниця активності радіоактивних речовин називається (у системі СІ):
а) Кюрі (Кі);
б) Бекерель (Бк);
в) Грей (Гр);
г) Рад;
д) Акрад (Ак).
Одиниця експозиційної дози радіації називається (у системі СІ):
а) Кулон / кілограм;
б) Грей (Гр);
в) Рентген (Р);
г) Рад;
д) Джоуль / кілограм.
Одиниця поглинутої дози радіації називається (позасистемна одиниця СГС):
а) Бер;
б) Грей (Гр);
в) Рентген (Р);
г) Рад;
д) Зіверт (ЗВ).
Одиниця еквівалентної та ефективної дози радіації називається (у системі СІ):
а) Бер;
б) Грей (Гр);
в) Рентген (Р);
г) Рад;
д) Зіверт (ЗВ).
Найбільшу проникаючу здатність мають:
а) нейтрони;
б) гамма-випромінювання;
в) іоно-випромінювання;
г) бета-випромінювання;
д) альфа-випромінювання.
Поглинена доза радіоактивного випромінювання вимірюється в одиницях (у системі СІ):
а) Беккерель;
б) Рад;
в) Кюрі;
г) Грей.
У разі тривалого опромінення дозами, що перевищують гранично припустимі (ГПД) розвивається форма променевої хвороби:
а) гостра;
б) хронічна.
Вкажіть найбільш точну класифікацію хімічних речовин залежно від характеру дії на організм людини:
а) токсичні, подразнювальні, нервово-паралітичні, шкірно-наривні, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, сенсибілізатори;
б) токсичні, подразнювальні, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, сенсибілізатори, такі, що впливають на репродуктивну функцію.
Токсодоза – це:
а) гранично допустима концентрація ( ГДК) речовин;
б) орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) речовин;
в) кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу.
За токсичними властивостями окис вуглецю, синільна кислота відносяться до:
а) задушливої дії;
б) загальноотруйної дії;
в) нейротропної дії.