- •1. Сфера застосування
- •2. Характеристика напрямів підготовки
- •3.Навчальна програма дисципліни.
- •3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3.2. Зміст типової навчальної програми
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Робоча навчальна програма, плани лекцій та практичних занять, завдання самостійної роботи студентів з дисципліни
- •4.1. Структура навчальної дисципліни
- •4.2. Плани лекцій та практичних занять. Завдання для самостійної роботи студентів
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах
- •Зм 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Лекція 1. Категорійно-понятійний апарат та системний підхід у безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек
- •Варіанти завдання
- •Визначення якісних характеристик небезпек
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Загальні основи безпеки життєдіяльності»
- •Зм.2. Небезпеки життєвого середовища Лекція 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Практичне заняття № 2. Природні загрози та характер їхніх проявів ідії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки»
- •Лекція №3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття №3 Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки
- •Результати дослідної роботи
- •2. Створити навчальний алгоритм небезпеки розливу сдор, та структурно-логічну схему її вивчення.
- •Тест для контролю рівня засвоєння матеріалу теми “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єкта”
- •Лекція №4. Соціально – політичні та побутові небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції людини
- •Практичне заняття №4. Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей
- •2. Зробити аналіз ситуаційних задач, скласти алгоритм першої медичної допомоги:
- •«Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей»
- •Зм 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
- •Лекція № 5. Надзвичайні ситуації. Аварії на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Практичне заняття № 5
- •Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення
- •Мета роботи – навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення»
- •Лекція № 6. Пожежі, заходи і засоби захисту
- •Практичне заняття № 6
- •Правила поведінки при пожежах та перша медична
- •Допомога при опіках
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми: «Правила поведінки при пожежах та перша медична допомога при опіках»
- •Лекція №7. Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація
- •Практичне заняття №7
- •Дорожньо-транспортний травматизм, перша медичнадопомога потерпілим
- •Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим»
- •Зм.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних
- •Ситуацій
- •Лекція №8. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення нс.
- •Практичне заняття №8. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •8.1. Ризик це:
- •Лекція № 9. Тема Управління силами та засобами ог під час нс
- •4.3. Рекомендована тематика рефератів
- •4.4.Рекомендована тематика та форми
- •Науково-дослідної роботи
- •Студентів
- •4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю
- •4.6. Методи навчання
- •5. Методи контролю
- •5.1. Критерії оцінювання результатів навчання
- •Студентів
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •5.2. Оцінювання знань студентів
- •5 (А) відмінно
- •4,5 (В) добре
- •4(С) добре
- •3,5 (Д) задовільно
- •3(Е) задовільно
- •2(Fx) незадовільно
- •5.3. Умови нарахування балів
- •5.4. Поточне оцінювання знань студентів
- •1. Відвідування лекцій та практичних занять
- •3. Самостійна робота студента
- •4. Поточна контрольна робота:
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •5.5. Підсумковий контроль
- •Оцінка на підсумковому контролі
- •Співвідношення балів за національною шкалою (залік, екзамен) і шкалою естs
- •6. Методичне забезпечення
- •7. Рекомендована література
- •Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Internet-джерела
Ш = Г ∙ kв.ст; (5.3)
З урахованням коефіцієнту вертикальної стійкості повітря – kв.ст., який приймається рівним: при інверсії – 0,03; при ізотермії -0,15; при конвекції –0,8.
4. Визначити площу 3Х3 як площу трикутника (форм. 5.4):
S3Х3 = 1 / 2 Г ∙ Ш, (5.4)
5. Нанести отримані параметри у масштабі на топографічну карту, схему:
Б. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L від зони розлиття СДОР.
1. Знайти середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря у відповідності ступеня вертикальної стійкості атмосфери. (L) знаходимо за формулою (5.5):
, (5.5)
де W – швидкість перенесення зараженого повітря,
60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.
L – відстань від підприємства до місця аварії
Завдання для самостійної роботи студентів.
1. Опрацювати алгоритм виконання розрахунків під час прогнозування радіаційної та хімічної обстановки обстановки.
2. Закінчити оформлення протоколу практичного заняття.
3. Визначити основні способи та засоби захисту співробітників і населення.
Тест для контролю засвоєння матеріалу теми «Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення»
Для виявлення та вимірювання іонізуючих випромінювань використовують методи:
а) фотографічний;
б) сцинтиляційний;
в) хімічний;
г) іонізаційний;
д) технічний.
Радіаційна обстановка характеризується (потрібне виділити):
а) рівнями радіації зон радіоактивного зараження;
б) розмірами зон радіоактивного зараження;
в) властивостями радіонуклідів.
У ході радіаційної аварії утворюються зони, які умовно поділяються на п’ять, що мають різний ступінь небезпеки для людей і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінювання. Зона, в межах якої доза випромінювання становитиме від 50 до 500 рад на рік – це зона:
а) радіоактивної небезпеки (зона М);
б) зона помірного радіоактивного забруднення (зона А);
в) зона сильного радіоактивного забруднення (зона Б);
г) зона небезпечного радіоактивного забруднення (зона В);
д) зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (зона Г).
При індексації зон радіоактивного забруднення на плані (карті) місцевості їх фарбують у різні кольори. Яка зона на карті позначається зеленим кольором?
а) зона М;
б) зона А;
в) зона Б;
г) зона В;
д) зона Г.
Яка зона радіоактивного забруднення позначається на карті червоним кольором?
а) зона М;
б) зона А;
в) зона Б;
г) зона В;
д) зона Г.
При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?
а) так;
б) ні.
Однократна допустима доза опромінення людини у надзвичайній ситуації становить:
а) 750 Р;
б) 100 Р;
в) 280 Р;
г) 50 Р;
д) 500 Р.
Однократна доза опромінення людини це доза отримана:
а) протягом одного разу;
б) протягом чотирьох діб;
в) протягом певного періоду без перерви;
г) протягом однієї доби.
Місцевість рахується зараженою при дозах, що складають не менше:
а) 1 Р/год;
б) 1,5 Дж/год;
в) 5 Дж/год;
г) 0,5 Р/год;
д) 1 Дж/год.
Кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу, характеризує токсодоза. За токсодозою території, які потрапили під вплив СДОР під час аварії на ХНО, поділяють на зони (потрібне виділити):
а) зона смертельних токсодоз;
б) зона уражаючих токсодоз;
в) зона малих токсодоз;
г) дискомфортна (гранична) зона.
Зона уражаючих токсодоз (небезпечного зараження) – це:
а) територія,на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження;
б) територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога;
в) територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт, у них починаються загострення хронічних захворювань або з’являються перші ознаки отруєння.
Дискомфортна (гранична) зона – це:
а) територія,на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження;
б) територія,на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність,їм потрібна медична допомога;
в) територія,на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з’являються перші знаки отруєння;
Зона смертельних токсодоз – це:
а) територія, на зовнішній межи якої 50% людей одержують смертельні ураження;
б) територія, на зовнішній межи якої 50% людей втрачають працездатність, їм потрібна медична допомога;
в) територія, на зовнішній межи якої люди відчувають дискомфорт,у них починаються загострення хронічних захворювань або з являються перші ознаки отруєння;
Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. В якому випадку (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі, що сприяє розсіюванню хмари СДОР, знижує її вражаючу дію? При:
а) інверсії;
б) конвекції;
в) ізотермії.
Інверсія – це:
а) нижні шари повітря холодніше за верхніх;
б) нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі;
в) температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже однакова.
Конвекція – це:
а) нижні шари повітря холодніше за верхніх;
б) нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі;
в) температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже
однакова.
Ізотермія – це:
а) нижні шари повітря холодніше за верхніх;
б) нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі;
в) температура повітря в межах 20 – 30 м від земної поверхні майже однакова.
Ступень вертикальної стійкості,яка сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості – це:
а) інверсія;
б) конвекція;
в) ізотермія.
Ступень вертикальної стійкості,яка перешкоджає розсіюванню повітря на висоті – це:
а) інверсія;
б) конвекція;
в) ізотермія.
Під оцінкою хімічної обстановки розуміють (потрібне виділити):
а) визначення масштабів і характеру хімічного зараження середовища;
б) аналіз впливу СДОР на життєдіяльність населення, роботу об’єктів і дію формувань ЦЗ;
в) висновки і заходи щодо зниження (запобігання) можливих втрат.
Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:
а) загальна кількість СДОР на об’єкті;
б) кількість СДОР, викинутих в атмосферу,характер їх розливу на поверхні;
в) висота піддону або обвалування складських ємкостей;
вкажіть,які данні відсутні.
Для оцінки хімічної обстановки враховується швидкість вітру на висоті (м):
а) 10;
б) 20;
в) 50;
г) 100.