- •Кафедра “Інформаційні системи і технології”
- •1.1. Міждисциплінарні зв'язки
- •Робоча програма дисципліни
- •Плани лекцій
- •Навчально-методичне забезпечення до тем дисципліни
- •Тема 1.1. Економічні інформаційні системи підприємств (еіс ).
- •Рис 1.1. Економічна інформаційна система
- •Тема 1.2. Інформаційні технології на транспорті
- •Тема 2.1. Моделювання даних предметної області
- •Тема 2.2. Методика проектування реляційної бази даних на прикладі предметної області “Управління технічною службою“.
- •Тема 3.1 Зберігання інформації у базі даних
- •Тема 3.2 Схема реляційної бази даних і її цілісність
- •Тема 3.3 Запити до бази даних на вибірку інформації
- •Тема 3.4 Складні запити до бази даних
- •Тема 3.5 Запити на внесення змін у базу даних
- •Тема 3.6 Увід і редагування інформації у базі даних
- •Тема 3.7 Вивід результатів обробки баз даних
- •Тема 4.1 Постановка задачі
- •Тема 4.2 Алгоритм і програма рішення задачі
- •Навчально-методичне забезпечення лабораторних робіт
- •ЗаПитання для Контролю рівня теоретичної підготовки
- •Тема 1.1. Економічні інформаційні системи підприємств (еіс ).
- •Тема 1.2. Інформаційні технології на транспорті
- •Тема 2.1. Моделювання даних предметної області
- •Тема 2.2. Методика проектування реляційної бази даних на прикладі предметної області “Технічна служба атп”
- •Тема 3.1 Зберігання інформації у базі даних
- •Тема 3.2 Схема реляційної бази даних і її цілісність
- •Тема 3.3 Запити до бази даних на вибірку інформації
- •Тема 3.4 Складні запити до бази даних
- •Тема 3.5 Запити на внесення змін у базу даних
- •Тема 3.6 Увід і редагування інформації у базі даних
- •Тема 3.7 Вивід результатів обробки баз даних
- •Тема 4.1 Постановка задачі
- •Тема 4.2 Алгоритм і програма рішення задачі
- •ТеСти до заліку
- •Тема 1.1. Економічні інформаційні системи підприємств (еіс ).
- •Тема 1.2. Інформаційні технології на транспорті
- •Тема 2.1. Моделювання даних предметної області
- •Тема 2.2. Методика проектування реляційної бази даних на прикладі предметної області “Технічна служба атп”
- •Тема 3.1 Зберігання інформації у базі даних
- •Тема 3.2 Схема реляційної бази даних і її цілісність
- •Тема 3.3 Запити до бази даних на вибірку інформації
- •Тема 3.4 Складні запити до бази даних
- •Тема 3.5 Запити на внесення змін у базу даних
- •Тема 3.6 Увід і редагування інформації у базі даних
- •Тема 3.7 Вивід результатів обробки баз даних
- •Тема 4.1 Постановка задачі
- •Тема 4.2 Алгоритм і програма рішення задачі
- •Відповіді до тестів
- •1. Постановка задачі управління
- •Перелік і опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень
- •Перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень
- •2. Алгоритм розв'язання задачі
- •3. Програма розв'язання задачі
- •4. Інструкція користувача.
- •Рекомендована література
- •Додатки додаток 1. Документи технічної служби атп
- •Картка обліку деталей №__________________
- •Вимога на видачу деталей №________________ Дата____________________Код виду ремонту_____________________
- •Накладна №__________________________ Від_____________________________”______”_________________
- •Кому_____________________________ найменування складу
- •Рахунок-фактура №__________________
- •1. Структура таблиці цСкладЗч
- •2. Структура таблиці КласМарка
- •3. Структура таблиці КласГруп
- •4. Структура таблиці Клас Підгруп
- •5. Структура таблиці Клас посад
- •6. Структура таблиці Клас район
- •7. Структура таблиці Автомобіль
- •8. Структура таблиці ВимогаЗ
- •9. Структура таблиці ВимогаТ
- •10. Структура таблиці Кадри
- •Додаток 3. ІндивідуальнІ завданНя до контрольної роботи
- •200_ Р.
Тема 3.2 Схема реляційної бази даних і її цілісність
Access можна встановлювати між таблицями зв'язки на основі інформаційно – логічної моделі предметної області. Таблиці і зв'язки між ними утворюють нову інформаційну систему – реляційну базу даних. Існуючи зв'язки між таблицями, відображуються у вікні Схема даних.
Установлення зв'язку між двома таблицями можливо тільки при виконанні наступних умов: зв'язані поля повинні мати однаковий тип даних, хоча їх імена можуть бути різними; обидві таблиці зберігаються в одній базі даних. В Access дозволяються відношення між таблицями типів 1:1 або 1:М. Тип відношень між таблицями Access визначає автоматично на основі даних про первинні ключі обох таблиць.
При встановленні відношень між таблицями, можливо задати режим – Підтримка зв'язаної цілісності даних, який, у свою чергу, дозволяє задати режими – Каскадне оновлення зв'язаних полів і Каскадне видалення зв'язаних записів.
Підтримка зв'язаної цілісності даних – означає, що Access при корегуванні бази даних забезпечує для зв'язаних таблиць контроль за виконанням наступних умов:у підлеглу таблицю не можна додавати запис із значенням ключа зв'язку, що не існує у головній таблиці; у головній таблиці не можна видалити запис, якщо не видалені пов'язані з нею записи у підлеглій таблиці; зміна значення ключа зв'язку у запису головної таблиці неможлива, якщо у підлеглій таблиці існують записи, що зв'язані з нею.
Каскадне оновлення зв'язаних полів – забезпечує при зміні значення ключа зв'язку у запису головної таблиці автоматичну зміну значення ключа зв'язку у підлеглих записах.
Каскадне видалення зв'язаних записів – забезпечує при видаленні запису із головної таблиці автоматичне видалення усіх зв'язаних записів у підлеглій таблиці. Каскадне видалення підлеглих записів виконується на всіх рівнях підлеглості, якщо цей режим задан на кожному рівні.
Таким чином, зв'язки між таблицями дозволяють проводити сумісну обробку даних взаємопов'язаних таблиць, розширюють можливості доступу користувача до інформації у БД.
Література : [2] с.90-99, [3], [5]
Тема 3.3 Запити до бази даних на вибірку інформації
Запитом зветься об'єкт Access, який дозволяє вибирати необхідні дані з однієї або декількох взаємопов'язаних таблиць, виконати обчислення й сортування, представити результат у вигляді таблиці на екрані. Запити дозволяють виконувати такі процедури:
вибирати записи із взаємозалежних БД у таблицю запиту згідно умов відбору;
вибирати поля з різних БД для відображення у таблиці запиту;
створювати розрахункові поля для відображення у таблиці запиту;
проводити групування записів таблиці запиту і виконувати над угрупованнями записів групові функції (наприклад, підсумок значень поля);
Створювати у таблиці запиту перехресну таблицю;
знищувати у таблиці БД записи, що були відібрані до таблиці запиту;
проводити оновлення полів для записів БД, що були відібрані до таблиці запиту;
додавати таблицю запиту до записів іншої БД;
створювати на основі таблиці запиту нову БД.
Послідовне виконання, приведених вище процедур, дозволяє провадити складну обробку БД без створення спеціальних програм обробки за допомогою мови VBA.
Кожна з перелічених процедур може бути виконана певним типом запиту, а саме:
запит на вибірку реалізує процедури 1, 2, 3;
груповий запит реалізує процедуру 4;
перехресний запит реалізує процедуру 5;
запит – дія на створення таблиці реалізує процедуру 9;
запити – дії на знищення, оновлення й додавання записів БД реалізують процедури 6, 7, 8.
Слід зауважити, що основою для створення всіх типів запитів є запит на вибірку. Запит може створюватися як за допомогою майстра, так і вручну. У Access для побудови запиту на вибірку вручну використовується метод QBE -«запит за зразком». При цьому використовується Вікно запиту, яке завжди містить одну або більше таблиць БД (або запитів) , які є джерелом даних. Для відбору записів до результуючої таблиці запиту, використовуються логічні вирази, у яких формалізуються умови відбору записів із взаємозалежних таблиць – джерел.
При виконанні запиту на вибірку, результати відображуються у формі динамічного набору. Динамічний набір фактично є віртуальним набором записів. Якщо набір закривається, записи зникають.
Література : [2] с.117-124, [1], [3], [5]