Ліпінська А.В. -Науково-технічна термінологія

Рекомендована література

(див. «Список використаної та рекомендованої літератури»):

Основна: 1, 2.

Додаткова: 17, 18, 19, 26, 27, 28.

Практичне завдання

(виконати письмово):

1.Навести приклади термінів/синонімів з термінології Вашо/ го майбутнього фаху.

2.Пригадайте та запишіть іншомовні терміни з термінології Вашого майбутнього фаху.

3.Навести приклади запозичених термінів з термінології Ва/ шого майбутнього фаху.

4.Пригадайте й запишіть іншомовні терміни з термінології Вашого майбутнього фаху, поясніть їхнє значення. Коли можна використовувати їх у ділових паперах?

Теми рефератів

1.Проблеми сучасної НТТ.

2.Актуальні питання української термінології.

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ТЕРМІНІВ ТА НЕДОЛІКИ НАУКОВО*ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Навчальний елемент 2.1. Основні вимоги до науково* технічної термінології

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Основні функції терміна.

Основні вимоги до ідеального терміна.

Вимоги до науково/технічної термінології.

Порядок систематизації термінології.

61

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Виконати завдання для самоконтролю:

1.Які функції виконує науково/технічний термін?

2.Назвати основні вимоги до ідеального терміна.

3.Назвати науковців, які працювали над проблемами на/ уково/технічної термінології.

4.Які існують вимоги до науково/технічної термінології? III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці на/ вчального елемента.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

2.1.1. Функції термінів

Термінологія будь/якої галузі знань повинна являти собою не довільну сукупність слів, словосполучень, символів тощо, а певну систему. Термін, незалежно від того буде він складений чи простий, має свій зміст лише як складова певної терміно/ логії. Термін, як правило, виконує дві функції – номінативну1 і відображення змісту поняття. Між тим великого поширення набув погляд на терміни лише як на назву якогось конкретно/ го предмета чи науково/технічного поняття. Такий погляд приз/ водить до плутанини. Будь/яке означення науково/технічного поняття повинне містити необхідні й достатні ознаки, що роз/ кривають фізичну сутність чи технічну ідею поняття. Термін у цьому відношенні повинен умовно відображати також потріб/ ні й достатні ознаки поняття, за рахунок чого забезпечується, з одного боку, загальність понять, з іншого – специфічність. Будь/який науково/технічний термін повинен бути чітким, стислим і зручним для використання його як складової частини нового терміна. Якщо стислість можна забезпечити кожним окремим терміном, то чіткість його можна оцінювати лише у світ/ лі всієї системи термінів. Сучасні науково/технічні терміни створюються на базі існуючих слів, які, у свою чергу, можуть бути термінами тієї ж системи понять чи іншої. Утворюючи термін, завжди розрізняють його літерне значення і реальний зміст, що означено тим поняттям, яке даний термін повинен

1Номінація (лат. nominatio, від nomino – називаю) – назва, найменування; слово, сло/ восполучення, що є результатом такого процесу.

62

виражати. Як терміни використовують не довільні звукові комплекси, а комплекси значущі. Будь/який термін у даній сис/ темі понять на протидію загальноприйнятому слову повинен мати обмежений, чітко фіксований зміст. Цей зміст означають тим поняттям, яке термін виражає і яке повинне належати тер/ міну, незалежно від контексту. Значення звичайних слів уточ/ нюють, надаючи різних змістових відтінків у фразеологічному контексті в поєднанні з іншими словами: у розмовній мові не/ рідко використовують ще деякі допоміжні засоби, наприклад такі, як інтонація. «Контекстна рухливість» значення – харак/ терна риса будь/якого загальноприйнятого слова – абсолютно недопустима у терміна.

2.1.2. Основні вимоги до науково*технічної термінології

Щоб уникнути можливого перекручування термінів, потріб/ но всіляко прагнути до усунення так званих службових слів, тобто слів, що не мають самостійного значення і відіграють ли/ ше допоміжну роль.

Точність термінологічної системи вимагає вилучення не тіль/ ки багатозначних термінів і багатозначних терміноелементів1, але й усунення нарівні з синонімічними термінами і синоніміч/ них терміноелементів.

Будь/яка система термінів повинна бути побудована з мож/ ливо найменшої кількості терміноелементів. Тому викорис/ тання в тому самому значенні в різних складних термінах двох чи кількох терміноелементів неприпустимо (наприклад: мит, тєвий полюс і центроїда, елементарна трубка струму і вихро, ва нитка). Необхідно дібрати найбільш вдалі терміноелементи і послідовно їх використовувати для побудови відповідних тер/ мінів.

Багато термінів є вузловими, тобто вони входять терміно/ елементами до складу численних складних термінів. Під час їх вибору потрібно всіляко враховувати деривативні можливості для різних морфологічних форм; для багатьох слів ці можли/ вості дуже обмежені (наприклад, для переважної більшості іменників типу телебачення).

Кожен термін повинен у будь/якому разі не суперечити йому, а означення – містити усі потрібні й достатні ознаки, що харак/ теризують поняття. В основу побудови терміна треба класти

1Терміноелементами називають слова, а іноді й частини слів, що мають самостійне значення.

63

ознаки, що найбільш образно чи точно підкреслюють специфіку поняття. Під час вибору термінів для родових понять потрібно, щоб ознаки, які кладуть в основу побудови терміна, були одного роду (якщо вони є найбільш характерними). З цієї точки зору, наприклад, протиставлення паровоза тепловозу, точкового зва, рювання роликовому зварюванню є неправильним.

Під час проведення термінологічних робіт доводиться по/ стійно зважувати на ступінь упровадження того чи іншого тер/ міна. Поширений термін можна замінювати новим лише за умови, якщо останній має явні переваги перед попереднім. Ви/ лучаючи термін, варто оцінювати ступінь його «шкідливості».

У роботі над термінологією в певній галузі, зокрема у разі впровадження нового терміна, обов’язковим є врахування інте/ ресів суміжних з нею галузей. Прикладом ігнорування цього положення слугує розрив між автомобільною і тракторною тер/ мінологією у зв’язку з прийняттям автомобілістами терміна

коробка передач.

Розвиток техніки останніми десятиріччями призвів до ство/ рення десятків тисяч нових термінів. Але більшість їх побудо/ вано з порушенням норм мови. Хибною є поширена серед деяких мовознавців точка зору: якщо такий «неправильний» термін іс/ нує, його можна залишити, а от упроваджувати аналогічно побу/ дований новий не слід. У термінологічних роботах дотримувати/ ся цієї точки зору недоцільно.

Для деяких термінологічних систем велике значення має по/ слідовне використання так званих формальних належностей слів; у загальній мові ряд афіксів, головним чином, суфіксів (устале/ них), є багатозначними або синонімічними; однак у технічній тер/ мінології з такою багатозначністю миритися не можна. Потрібно всіляко прагнути однозначності для технічних термінів.

Усі перелічені основні принципи базовані на тому, що тер/ мінологічну систему варто розглядати не як якийсь довільний набір кодових слів, а як сукупність термінів, тісно пов’язаних один з одним.

Основними вимогами до науково/технічної термінології є:

1)систематичність термінології;

2)незалежність термінів від контексту;

3)абсолютна і відносна однозначність термінів;

4)зв’язки між значенням терміну в цілому і значеннями його складових частин;

5)точність термінологічної системи і лаконічність термінів.

64

Важко уявити плідний розвиток якоїсь науки, якщо сукуп/ ність понять, які ця наука розглядає, не узгоджується з чіткою науковою термінологією.

2.1.3. Вимоги до ідеальних термінів

Поруч із точністю терміна великою його перевагою є стис/ лість. Що частіше поняття (термін) використовують у літера/ турі й повсякденній практиці, то більшого значення набуває стислість. Відрив галузевої термінології від загально/технічної чи книжкової від практичної, багатозначність і синонімічність термінів тощо часто обумовлені занадто великою довжиною первісно побудованого терміна. Як тільки такий довгий термін виходить за межі книги і його починають часто й широко за/ стосовувати, він піддається еліпсису1 чи поступово витісняєть/ ся іншим, більш лаконічним терміном. Відстань нижньої точ/ ки перетворюється в нижню точку, а потім у кліренс; термін

механізм зчеплення – зчеплення, зубчате колесо в галузевій термінології отримує найменування шестерня, а раніше – зуб, чатка. Іншим прикладом, що ілюструє прагнення до корот/ кості, можуть слугувати: брахістохронна лінія – брахістрона, джерело постійної температури – постійне джерело, зубча, та рейка – зубчатка.

А. Залізний формулює такі вимоги до терміна:

1.Змістовність – точна відповідність слова поняттю, прозора внутрішня форма терміна.

2.Пластичність або гнучкість – придатність до творення по/ хідних термінів.

3.Мовна досконалість – лаконічність, милозвучність, легкість для запам’ятовування.

4.Відповідність міжнародним нормам.

Усі терміни мають низку характерних ознак, до яких належать:

1)системність терміна (зв’язок з іншими термінами даної пред/ метної сфери);

2)наявність дефініції (означення) у більшості термінів;

3)моносемічність (однозначність) терміна в межах однієї пред/ метної галузі, однієї наукової дисципліни або сфери профе/ сійної діяльності;

4)стилістична нейтральність;

5)відсутність експресії, образності, суб’єктивно/оцінних від/ тінків.

1 Еліпсис – опущення елементу чи кількох елементів структури.

65

2.1.4. Систематизація термінології

Означення понять науки й техніки галузеві фахівці вико/ нують разом з логіками та лінгвістами. Тому вони формують системи термінів окремих галузей знань, добирають найбільш доцільні лексичні одиниці для їхнього позначення.

Нормалізація використання термінів, що існують у даній мові, складання рекомендацій для створення нових термінів для кожної галузі знань здійснюють предметні фахівці разом з лінгвістами. На першій стадії упорядкування фіксують усі існуючі словотворення. Добирають найбільш доцільні, грамот/ ні, системні, упроваджені, що дають можливість подальшого словотворення на їх основі. На другій стадії термінолог почи/ нає сам створювати нові терміни, враховуючи існуючі моделі, перевіряє систематичність використання в науці. Якщо ці тер/ міни приймають у законодавчому порядку, вони стають обо/ в’язковими для загального використання в офіційних докумен/ тах. Щоб наявні терміни відповідали сучасному стану науки, систематично здійснюють критичний перегляд терміносистем. Терміни, не рекомендовані до офіційного використання, зали/ шаються в межах професійного сленгу, де зазнають деформа/ ції. Наприклад, у Росії в 1960/ті роки технічний термін шайба Гровера в наказовому порядку замінили на пружинна шайба. Однак оскільки старий термін був добре впроваджений і поши/ рений, він зберігся в професійному просторіччі як граверна шайба чи просто гравер.

Багаторічний досвід роботи європейських термінологів по/ казав, що не треба використовувати інтернаціональні слова, коли є національні відповідники; не слід виключати запози/ чення, якщо вони добре функціонують у термінологічній сис/ темі; не треба насильно усувати синоніми, тому що абсолютних синонімів практично немає. Якщо для позначення якогось по/ няття використовують різні терміни, варто розкрити причину цього: можливо, тут мають місце різні явища. Тоді зберігають обидва терміни і кожний отримує дефініцію.

Вибираючи запропонований термін, необхідно залучати весь комплекс існуючих термінів/синонімів з урахуванням зрозумілості. Стислість терміна і його відповідність поняттю є позитивними чинниками, що означають якість кожного окре/ мого терміна. Однак ці чинники не можуть бути визнані єдини/ ми і навіть вирішальними. Кожен термін належить до певної термінологічної системи, тому оцінювати його слід не тільки за

66

індивідуальними якостями, але й з огляду на велику кількість показників відповідної системи. Зупинимося на деяких із цих показників.

Багатозначність термінів створює неточність системи, тому особливу увагу варто звертати на усунення всіх багатозначних термінів чи на прикріплення до того чи іншого з них лише одно/ го значення. Деякі терміни хоча й мають лише один означений зміст, але терміноелементи, що входять до його складу, є багато/ значними. Наприклад, терміноелемент тиск використовують у ряді галузевих термінологічних систем у кількох значеннях, як от: «сила, що діє на поверхню і віднесена до одиниці цієї по/ верхні»; «усяка сила, що діє на поверхню», «сила, що діє на по/ верхню нормально до цієї поверхні», психологічний тиск. Кожен такий терміноелемент необхідно позбавити побічних варіантів,

ійого потрібно залучати до побудови складних термінів лише в тому самому твердо встановленому значенні. Синонімія термі/ нів також шкідлива і її треба усувати, тобто до кожного понят/ тя слід прикріплювати лише один термін. Однак іноді потрібно для точності встановлювати занадто довгий термін, що незруч/ но для застосування. Крім того, виникає небезпека, що він зго/ дом буде трансформований (підпаде під еліпсис) чи навіть буде зовсім замінений іншим, більш стислим синонімічним термі/ ном. Тому рекомендовано завжди нарівні з довгим терміном пропонувати більш стислий, складений так, щоб він був скоро/ ченою формою основного, тобто аби до його складу з усіх термі/ ноелементів основного терміна входили лише деякі (напри/ клад, фотоелектричний ефект і фотоефект, ресорний хомут

іхомут). Такий скорочений термін можна застосовувати, коли немає потреби використовувати більш довгий основний (як засіб для кращого і більш точного засвоєння поняття), чи коли за кон/ текстом зрозуміло, про яке поняття йде мова.

Зцією ж метою іноді доводиться використовувати для побу/ дови складних термінів абревіатурні терміноелементи, напри/ клад, дуже поширений хромансиль. На такий шлях довелося стати, зокрема, під час обговорення системи термінів стосовно скла (за хімічним складом). Тут довелося нарівні з основними довгими термінами, що дуже точно характеризують склад, розробити абревіатурну систему термінів, що поєднують групи скла. Під час такої роботи потрібно особливо ретельно добира/ ти абревіатури, щоб вони не створювали багатозначності та бу/ ли досить наочні й специфічні.

67

Систематизація термінів включає наступні етапи:

1)виявлення основ даної науки чи галузі техніки;

2)добір понять, їх систематизація та класифікація;

3)побудова класифікації понять;

4)означення понять;

5)добір термінів із числа синонімів, побудова нових термінів.

Рекомендована література

(див. «Список використаної та рекомендованої літератури»):

Основна: 1, 2. Додаткова: 8, 22, 24, 28.

Практичне завдання

(виконати письмово):

1.Дібрати терміни і навести їх означення з таких галузей:

діловодство;

архівознавство;

документознавство;

бібліографознавство;

машинопис;

інформаційна діяльність;

стандартизація.

2.Навести 10 прикладів термінів з термінології Вашого майбут/ нього фаху. Чи задовольняють дібрані Вами терміни основ/ ним вимогам?

3.Охарактеризувати 5 термінів за характерними ознаками.

Теми рефератів

1.Систематизація термінології.

2.Вимоги до ідеального терміна.

3.Функції терміна.

4.Якою повинна бути науково/технічна термінологія?

68

Навчальний елемент 2.2. Недоліки науково*технічних термінів

Цілі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

Основні недоліки науково/технічних термінів.

Можливі шляхи усунення недоліків науково/технічних термінів.

Основні недоліки способів утворення термінів в українській мові.

Особливості української НТТ та її недоліки.

Порядок опрацювання навчального елемента

I.Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю:

1.Які основні недоліки науково/технічних термінів?

2.Які недоліки еліпсиса існують?

3.Які недоліки є у абревіатурного методу?

4.Чому багатозначність терміна є недоліком?

5.У чому може виявитися протиріччя терміна?

6.Чому довжина терміна може бути недоліком?

7.Як можна усунути окремі недоліки термінів?

8.Чому наявність іншомовних термінів вважають недолі/ ком НТТ?

9.Чому окремі поняття не мають термінів? III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці на/ вчального елемента.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

2.2.1. Недоліки термінології

Недоліки термінології в ряді випадків ускладнюють взаєморо/ зуміння між спеціалістами, науково/педагогічними працівника/ ми, розуміння технічної документації, зумовлюють ефективність використання наукової термінології і навчальної літератури, на практиці призводять до цілого ряду непорозумінь, навіть помилок.

69

Недоліками термінології можна вважати:

1)багатозначність терміна (аргумент, куб, квадрат, гіпербо, ла, вал, лава, термін);

2)синонімію терміна (директорія, папка та каталог; відсо, ток та процент; біліон та мільярд);

3)відсутність чітко фіксованого значення (штанга, лопасть,

шийка, шкворень);

4)неточність терміна (поворотний круг, потенційна функція).

2.2.2. Недоліки еліпсиса

З наведених вище (п. 2.1) прикладів видно, що явище еліп/ сиса іноді призводить до багатозначності. Наприклад, термін зчеплення вже має значення не предмета, а дії, зубчатка озна/ чає як зубчате колесо, так і зубчату рейку. Зазначимо також, що для створення порівняно стислого терміна (за відсутності проміжного довгого терміна) еліпсисові може бути піддане са/ ме означення поняття. Наприклад, поняття «отвір для виміру статичного тиску» отримує такий дивний термін, як: отвір статичного тиску. Тут свідома термінотворчість підмінена механічним пропуском ряду слів в означенні.

2.2.3. Недоліки абревіатурного методу

Техніка побудови стислих термінів часто передбачає метод урізання коренів слів – абревіатуру. Прикладами таких термі/ нів є: електробус замість електричний автобус, електромо, біль замість електричний автомобіль, (аеролаки – аеропланні лаки, автошина – автомобільна шина, автолінія – автобус, на лінія, авіапошта – авіаційна пошта, бензоколонка – бензи, нозаправна колонка). Нерідко метод абревіатури призводить до створення явно курйозних, незрозумілих і недопустимих термінів. Наприклад, радіостанція перетворюється в рацію, де урізаний корінь радіо/ вступає у зв’язки з кінцевим залишком кореня + флексія від станція. Останнім часом серед спеціаліс/ тів/мовознавців і науковців/техніків росте негативне ставлен/ ня до дивних і негарних абревіатурних науково/технічних тер/ мінів і більшість дотримується тієї точки зору, що від такого методу слід повністю відмовитися. Без сумніву, абревіатурний метод містить у собі велику небезпеку – часто призводить до псування і трансформування мови, ряду непорозумінь і техніч/ них помилок, тому від масового і необдуманого його застосуван/ ня слід відмовитися. Але разом з тим неправильно його взагалі

70