3. Валеопрактичні технології, які забезпечують оздоровлення психіки
Уміння керувати своєю психікою (отже і психічним здоров’ям) припускає усвідомлення індивідуальної психічної структури й оптимізацію її функціонування. А оскільки всі страхи фіксовані в позасвідомості, то психоемоційне оздоровлення повинне починатися з формування вміння працювати саме в цій сфері психіки.
Ключ, який «відмикає двері» в неусвідомлювану частину психіки дістався нам ще від наших пращурів. Це – трансовий стан. Під трансом розуміють змінений, але фізіологічний стан свідомості, коли внутрішні образи більш значимі, ніж зовнішні. На сьогоднішній день описано більше сімдесятьох трансів різного ступеня. До них відносяться: сон, гіпнотичний стан, глибока концентрація на чому-небудь, медитація тощо. Кожна людина протягом доби кілька разів перебуває в різних трансових станах, тому що наша свідомість постійно начебто «дрейфує». Трансовий стан послаблює контроль свідомості, що дозволяє проявитися травмуючому психічному матеріалу, який знаходиться в позасвідомості.
У даний час вважається загальноприйнятим, що оздоровлюючий психічний ефект можна одержати наступними шляхами:
1) безпосереднім впливом на психіку;
2) використовуючи дихальні психотехніки;
3) використовуючи техніки, які первинно впливають на тіло, при яких опосередковано оздоровлюється психіка.
До психотехнік першого типу відносяться нейролінгвістичне програмування (НЛП), гештальт-підхід, психоаналіз, медитація як валеопрактична технологія тощо. У більшості з них використовуються легкі трансові стани.
НЛП, започатковане М. Еріксоном і розроблене Д.Гріндером і М.Бендлером, являє собою узагальнення досвіду великих комунікаторів з урахуванням невербальних форм передачі інформації. Особливістю НЛП є його висока ефективність, активна позиція індивіда в процесі оздоровлення, конструктивна допомога в перебудові власної особистості.
Зупинимося докладніше на медитації в силу її доступності і надзвичайної валеогенної ефективності1.
Медитація – це розслаблення, яке сприяє заспокоєнню розуму. Сутність медитації полягає в тому, щоб просто сидіти і дивитися перед собою. Ви просто сидите, просто бачите, чуєте, усвідомлюєте те, що відбувається перед вами і всередині вас.
Ви можете сидіти в «лотосі», «напівлотосі» (йогівські пози), по-турецьки чи на звичайному стільці. Якщо ви сидите на підлозі, підкладіть під себе невелику подушку, яка повинна розташовуватися під кутом, щоб легше було тримати хребет вертикально. Будьте уважні і пильні! Коли ви сидите, усе ваше тіло повинно бути розслаблене. Це допоможе блокам-страхам вільніше підніматися на поверхню свідомості і йти. Ідеальним вважається стан, коли ви сидите і бачите те, що знаходиться перед вами, чуєте кожен звук, тоді ви відкриті світу. Якщо ваша увага поступово і непомітно для вас затуманюється і спливає, а звуки розчиняються, – не лайте себе, а просто, зберігаючи пильність, відновіть колишню гостроту уваги, тоді медитація відбудеться.
Коли ви медитуєте, у вашому розумі можуть з’являтися думки, безліч думок. Не боріться з ними, дайте їм приходити і йти. У міру того, як почуття розслаблення почне поширюватися по всьому тілу, ваш розум буде заспокоюватись, і думки поступово самі по собі зникнуть. Тоді ви почнете по-справжньому відкривати свій внутрішній і зовнішній світ.
Якщо у вашому житті присутні проблеми, а у вас «живе» безліч думок-страхів, то це свідчить про те, що у вашій душі є ділянки, де відсутня єдність.
Як працювати зі страхами і проблемами?
Під час медитації, ви «ставите» перед собою думку-страх або проблему, що вас тривожить, і дозволяєте їй «бути».
Ви знімаєте з проблеми чи страху всілякі оцінки типу «добре-погано».
Ви не прагнете поліпшити положення справ. Поступово ваша душа, яку ви «загнали в темний кут» за допомогою страхів, почне все більше пробуджуватися. Через деякий час ви побачите, що світ розгортається перед вами у потрібному напрямку – тому що вирішення проблеми знаходиться всередині вас, треба тільки прислухатися до своєї мудрості і довіритися потоку життя.
Далі, ви просто дивитесяна свою проблему чи страх, переживаючи і відпускаючи ті почуття, які при цьому з’являються.
Якщо вважаєте за потрібне, можете поставити дошкульне питання: «А що станеться, якщо…?» Наприклад, якщо ви боїтесь обману чи вас уже обманюють, і це стало вашою проблемою, можете запитати у себе: «А що станеться, коли все життя мене будуть обманювати всі, кому завгодно?» Ставлячи в такий спосіб питання, ви піднімаєте свої найглибші почуття страху. Починайте переживати почуття, пов’язані з цими страхами.
Запам’ятайте!Те, що ви переживаєте, відпускаючи, іде від вас назавжди!
В такий спосіб можна працювати з будь-якими негативними емоціями, тільки не знаходьтеся в них занадто довго, інакше можете занедужати. Якщо вам відомі якісь інші способи звільнення від страхів і негативних емоцій і це працює для вас, дійте.
Якщо ви щодня, не напружуючи себе, будете приділяти певний час медитації, якщо ви будете ставити перед собою питання, у якому хотіли б розібратися, якщо ви не будете заперечувати життю, то поступово якість вашої праці і життя будуть поліпшуватися.
Запам’ятайте! Медитація зі страхом чи проблемою не приведе їх у ваше життя, тому що те, на що ви звертаєте свою увагу, що усвідомлено переживаєте, втрачає над вами владу. Там, де увага, там життя, а там, де життя, там немає смерті!
Зайнявшись медитаціями, ви обов’язково повинні виділити час на фізичні вправи, наприклад, фізичну працю, спорт, бойові мистецтва, пробіжки, аеробіку і т. ін. Фізична активність допоможе збалансувати процес трансформації, який в міру роботи над собою почне відбуватися всередині вас.
МЕТОД ПАРАДОКСАЛЬНОЇ ІНТЕНЦІЇ
Парадоксальна інтенція1 (В.Франкл, 1946) означає, що індивід заохочується до дії чи до бажання зробити дію, що викликає в нього страх.
Щоб краще зрозуміти, що ж відбувається при використанні цієї техніки, наведемо ряд класичних прикладів, описаних у роботі В. Франкла «Психотерапія й екзистенціалізм» (1967).
1. У школі ставилася п’єса. Одна із діючих осіб повинна була заїкатися, і цю роль дали учню, який справді заїкався. Однак він змушений був відмовитися від цієї ролі, оскільки незабаром виявилося, що, будучи на сцені, він зовсім не міг заїкатися. Роль віддали іншому учню.
2. Одна студентка постійно страждала від страху, коли хтось із викладачів входив в аудиторію. У цей момент у неї починалося сильне тремтіння. Але, згадавши про метод парадоксальної інтенції, вона сказала собі: «Ось і викладач! Зараз я покажу йому, що таке справжнє тремтіння, зараз він побачить, як я вмію тремтіти!» і коли вона навмисно спробувала зобразити тремтіння, у неї нічого не вийшло.
3. У одного юнака в присутності інших людей з’являлося гурчання в животі. І чим більше він намагався приховати це, тим голоснішим ставало гурчання. Незабаром йому стало здаватися, що така ситуація триватиме все його життя. Він «погодився» зі своїм гурчанням і разом з іншими став жартувати над цим явищем. Через деякий час гурчання зникло.
Таким чином, метод парадоксальної інтенції може з успіхом застосовуватися людьми, які страждають через свої побоювання – начебто з ними повинно щось трапитися. Як тільки індивід спонукає себе до здійснення того, чого він боїться, страх зникає і більше ніколи не переслідує людину. Метод парадоксальної інтенції стає більш ефективним, якщо він формулюється у гумористичній формі.
ПОМИЛКИ, ЯКІ ЗНИЖУЮТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕДИТАЦІЇ
Напружене тіло – цілком чи частково.
Викривлений хребет – вбік, вперед чи назад.
Неправильне положення голови. (Лінія шиї повинна бути прямою.)
Нерівномірне дихання.
Не бачите те, що відбувається навколо і всередині вас.
Не чуєте те, що відбувається навколо і всередині вас.
Не відчуваєте те, що відбувається навколо і всередині вас.
Не усвідомлюєте те, що відбувається навколо і всередині вас.
Напружуєтеся, щоб одержати результат.
Прискорюєте себе, не даєте собі часу.
Допомагаєте собі.
Прив’язуєтеся до думок і відволікаєтесь.
Зарозумілість.
Гордовитість.
Пихатість.
Якщо ви провели медитацію правильно, то після неї у вас буде бадьорий стан і «кристально чистий» розум. Ваші думки стануть «гострими, як клинок», і ви спокійно зможете «розсікати» будь-яку проблему, що виникне перед вами.
Якщо навколо (чи всередині) вас з’являється «туман», а з головою починає діятися щось незрозуміле, припиніть медитацію. Відпочиньте кілька днів, займіться звичайними справами. Якщо ви будете уважні і пильні, якщо будете прислухатися до себе, ви завжди знайдете вихід із будь-якої ситуації. Пам’ятайте, тихіше їдеш – далі будеш.
Якщо після медитації ви відчуваєте роздратування, це ознака того, що всередині вас піднімається або блок, або незатребувана творча енергія. Займіться фізичними вправами, спітнійте як слід, поки роздратування не піде від вас.
Працюючи над собою, у вас будуть і падіння, і злети. Злети відбуваються через те, що старе залишає вас. У вашій душі пробуджуються вібрації вищої частоти. Усе навколо вас сяє яскравими, свіжими фарбами. Життя набуває смаку, повноти, глибини. Ви починаєте бачити і розуміти те, що раніш було від вас прихованим. Ви починаєте довіряти собі і процесу життя.
РОЗБЛОКУВАННЯ ПОЧУТТІВ
Чимало людей страждає від невміння розслаблятися й давати волю своїм почуттям. Це відбувається тому, що велика частина енергії накопичується в голові. Люди «більше живуть» головою, ніж почуттями. Блокування і перерозподіл енергії убік голови відбувається в горлі.
Нижченаведена вправа допоможе вам розблокувати центр горла так, що енергія стане рівномірно розподілятися між тілом і головою. Тоді почуття знову з’являться у вашому тілі. Ця вправа була розроблена тибетськими ламами і, можливо, являє собою найкардинальніший спосіб розблокування почуттів.
Сядьте прямо, хребет розташовується вертикально. Ви розслаблені. Злегка підніміть підборіддя, направивши погляд трохи вгору, під кутом приблизно тридцять градусів. Трохи відкрийте рот і починайте дихати одночасно через рот і ніс. Дихайте природно, без напруги. Подих рівномірно розподіляється між носом і ротом.
Уже на самому початку вправи можна відчути, як почуття «пробуджуються» і починають набирати силу. Не визначайте їх, а просто давайте їм протікати, інакше розум знову візьме гору і ви загубите зв’язок із почуттями. Поступово ви розслабитесь. Дайте почуттю розслаблення поширитися по тілу, насолоджуйтесь ним, відчуваючи його відтінки.
Займайтеся цією вправою, коли захочете і скільки захочете. Слухайте себе. Тибетці радять займатися нею 20-30 хвилин щодня протягом трьох місяців.