2.2 Аналіз результатів дослідження

Аналіз дослідження щодо визначення рівня самооцінки учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова та учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

У дослідженні в ліцеї № 22 брали участь 30 учнів. Даний клас контрольний.

У дослідження в школі-інтернаті брало учать 13 учнів. Даний клас експериментальний.

Наше дослідження ставило за мету дослідити рівень самооцінки у молодших школярів і ґрунтувалось на методиці «Сходинки» (за В.Г.Щур).

Дітям пропонувалось намалювати себе на певній сходинці і підписати поряд - це я. Щоб дізнатися більше про вплив батьків на самооцінку дитини ми запропонували подумати та намалювати себе на тій сходинці, на яку б їх поставили батьки, помітивши цей малюнок буквою Б.

Отримані результати (див. табл.2.2.1 та рис. 2.2.2 і 2.2.3)

Таблиця 2.2.1.Рівень самооцінки учнів 3-Б класу та учнів3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Клас, школа	Рівень самооцінки
	Завищена			Адекватна			Занижена
	Е.К.	К.К	Е.К		К.К	Е.К			К.К
Власна самооцінка	30,8%	36,6%	38,4%		46,7%	30,8%		16,7%
Оцінка батьків	15,4%	33,3%	30,8%		53,3%	53,8%		13,3%
Оцінка вчителя	46%	30%	31%		50%	23%		20%

Рис. 2.2.2 Рівень самооцінки учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова

Як ми можемо спостерігати, в одинадцяти (36,6%) дітей завищена самооцінка, це є цілковито нормально для дітей даного віку, але в деяких випадках ці діти не мають уявлення про свої реальні сили, коли беруться за справу. Будь-який неуспіх вони сприймають як певний чинник зі сторони, і цей неуспіх ніяк не пов’язаний з ними. Дитина з завищеною неадекватною самооцінкою не бажає визнавати, що все це – наслідок власних помилок, ліні, недостатності знань, здібностей або неправильної поведінки.

У чотирнадцяти (46,7%) дітей адекватна самооцінка, що свідчить про те, що ці діти вміють правильно співвідносити свої можливості та досягнення, досить критично ставитися до себе, прагнуть реально дивитися на свої невдачі та успіхи,намагаються ставити перед собою досяжні цілі, які можна здійснити насправді.

У п’яти (16,7%) дітей занижена самооцінка, що свідчить про невпевненість у собі, боязкості, неможливості реалізувати свої здібності. Такі діти не ставлять перед собою мету, яку важко досягти, вони обмежуються вирішенням повсякденних завдань та занадто критичні до себе.

Рис. 2.2.3 Рівень самооцінки учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Аналіз дослідження щодо виявлення рівня шкільної мотивації у дітей молодшого шкільного віку 3-Б класу, ліцею № 22 та учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Експериментальне дослідження ставило за мету дослідити рівень шкільної мотивації у молодших школярів і ґрунтувалось на методиці Лусканової, зазначеній у попередній главі.

Ми отримали наступні результати, що оцінюються за 30-бальною шкалою, запропонованою автором методики Н.Г. Лускановою (1993) в роботі «Методи дослідження дітей з труднощами навчання»

Аналіз результатів: за кожну відповідь «а» нараховується 3 бали, «б»- 1 бал, «в»- 0 балів. Максимальна оцінка – 30 балів. Чим вищий бал, тим вища шкільна мотивація.

Бали	Рівень шкільної мотивації
25-30 балів	Висока шкільна мотивація, навчальна активність
20-24 бали	Нормальна шкільна мотивація
15-19 балів	Позитивне ставлення до школи, але школа приваблює більше поза навчальними сторонами. (загальна мотивація)
10-14 бали	Низька шкільна мотивація
<10 балів	Негативне ставлення до школи

Отримані результати(див. табл. 2.2.4 та рис 2.2.5 і 2.2.6)

Таблиця 2.2.3 Рівень шкільної мотивації учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова

Клас, школа	Рівень шкільної мотивації
	високий	нормальний	позитивний	низький
3-Б,ліцей № 22	33,3%	26,7%	23,3%	16,7%
3кл.,загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступеня Чернігівської облради	38,5%	38,5%	15,3%	7,7%

Рис. 2.2.5 Рівень шкільної мотивації учнів 3-Б класу ліцею № 22 м. Чернігова

За результатами нашого дослідження у 10 (33,3%) дітей висока шкільна мотивація, що свідчить про те, що ці діти йдуть до школи з радістю, їх приваблюють усі сторони навчання, вони у гарних стосунках з вчителем та однокласниками.

У 8 (26,7%) дітей нормальна шкільна мотивація, ці діти задоволені навчанням у школі, але нема значного захвату від неї. Йдуть до школи, тому що знають, що так треба.

У 7 (23,3%) дітей загальна (позитивна) мотивація. Тобто школа приваблює більше поза навчальними сторонами.

У 5 (16,7%)дітей низька шкільна мотивація, що свідчить про те, що ці діти не задоволені навчанням у школі та вимоги школи й вчителя виконують через силу, можливі труднощі у спілкуванні з однокласниками та вчителями.

Рис. 2.2.6 Рівень шкільної мотивації учнів 3 класу загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

За результатами нашого дослідження у 5 (38,5 %) дітей висока шкільна мотивація, вони задоволенні навчанням, школою, знаходять спільну мову з однокласниками та вчителями.

У 5 (38,5 %) дітей нормальна шкільна мотивація, ці діти задоволені навчанням у школі, але на відміну від попередніх дітей, йдуть до школи через обов’язок учня, а не від захвату від самого процесу навчання.

У 3 (15,3%) дітей загальна (позитивна) мотивація. Тобто школа приваблює більше поза навчальними сторонами (спілкування з однокласниками, заходи школи).

У 1 (16,7%) дитини низька шкільна мотивація,що свідчить про те, що ця дитина не задоволена навчанням, має труднощі в колективі, не усвідомлює роль учня.

Отже, за проведеним нами дослідженням, можна сказати, що у дітей з вадами зору рівень мотивації у порівнянні зі звичайною школою кращий, що пояснюється тим, що діти перебувають у школі-інтернаті і вони дуже дружні, добре знають своїх однокласників, оскільки живуть разом, вони проводять більше часу в колективі, ніж діти загальноосвітньої школи. Низький рівень мотивації у слабозорих дітей пояснюється тим, що батьки виокремлюють їхні дефекти і діти вважають себе особливими, не такими як інші або батьків взагалі нема, тому і не хочуть вчитися.

Аналіз дослідження за проективною методикою «Школа звірів» (автори Н.І.В’юнова, К.М.Гайдар ) щодо сприйняття дитиною учбового процесу у дітей молодшого шкільного віку 3-Б класу, ліцею № 22 та учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Наше дослідження ставило за мету дослідити відчуття та сприйняття дитиною учбової дальності, яку вона переживає сама, дослідити проблеми та невдачі шкільного життя. Таким чином, проективна методика «Школа звірів» допомагає виявити труднощі, що виникли у дітей на ранньому етапі навчання, і вчасно усунути їх.

За проведеним дослідженням серед учнів контрольного класу можна сказати, що в чотирьох дітей агресивний захист ( малюнок виконано в гострих кутах). У п’яти дітей напруженість(дуже сильний натиск).У дев’яти зацікавленість в інформації(великі вуха у тварин, великі очі). В одинадцяти дітей дружні стосунки з однокласниками ( персонажі вступають в різні відносини один з одним), у сімнадцяти дружні стосунки з вчителем( тримаються за руки, посміхаються один одному), у трьох дітей проблеми з вчителем(протиставлення, розташовані так, що дивляться у протилежні сторони), у двох несформована позиція учня(не зображено вчителя, навчальної діяльності), п’ять дітей школа привертає увагу позаучбовими сторонами(зображена ігрова діяльність, а не навчальна), у дванадцяти гарний настрій в школі(яскраві, життєрадісні кольори), у шістьох пригнічений стан(похмурі тони, сумне обличчя).

За проведеним дослідженням в експериментальному класі модна сказати, що у 5 дітей - агресивний захист, у 4- напруженість, у 5- зацікавленість в інформації, у 10- дружні стосунки з однокласниками, у 6- дружні стосунки з вчителем, у 2- проблеми з вчителем,у 2- несформована позиція учня, у 3- інтерес до позаучбової сторони навчання, у 6- гарний настрій в школі, у 2- пригнічений стан.

Отже,

Аналіз журналу успішності учнів 3- Б класу ліцею № 22 м. Чернігова та учнів 3 класу загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Експериментальне дослідження ґрунтувалось на аналізі класного журналу успішності і ставило за мету дослідити рівень успішності молодших школярів загальноосвітньої школи та спеціалізованої, де навчаються діти зі слабким зором.

Шкала оцінювання:

Бали	Рівень успішності
4,5- 5 (10-12)	Високий
3,5 - 4,4 (7-9)	Середній
2,5- 3,4 (1-6)	Низький

Отримані результати (див. табл.2.2.7 Та рис. 2.2.8 і рис. 2.2.9)

Таблиця 2.2 Рівень успішності учнів 3-Б класу ліцею № 22 та учнів 3 класу загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ступеня Чернігівської облради.

Клас, школа	Рівень успішності
	Високий	Середній	Низький
3-А, Ліцей № 22
3 кл. 3кл.,загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступеня Чернігівської облради

Аналіз методу експертних оцінок