Тема_04_Формати графічних файлів_07

11

все більш дрібні деталі. Якщо подивитися на рисунок, то рух кодувальника схоже на зигзагоподібний лінію. Етап так і називається – ZigZag.

1

2

3

4

Рис. 4.4. Результат відновлення чорно-білого квадрата (1) відповідно з використанням однієї (2), чотирьох (3) і пʼятнадцяти (4) складових з 64 коефіцієнтів розкладання

Потім вийшла дана послідовність стискається: спочатку звичайним RLE, потім методом Хаффмана.

Алгоритм стиснення Хаффмана (Huffman) розроблений ще в 1952 р. У ньому здійснюється послідовний перебір наборів символів, які аналізуються з метою визначення частоти появи кожного символу. Після цього символи, що найбільш часто зустрічаються кодуються за допомогою мінімально можливої кількості бітів. Наприклад, в англійських текстах найчастіше зустрічається буква "е". Використовуючи кодування Хаффмана, ви можете представити "е" всього лише двома бітами (1 і 0) замість восьми бітів, які необхідні для пердставлення букви "е" в кодуванні ASCII.

І нарешті, чисто технічна стадія – дані вміщуються в "оболонку", потім забезпечуються заголовком, в якому вказуються всі параметри компресії з тим, щоб зображення можна було відновити. Втім, іноді в заголовки не включають цю інформацію, що дає додатковий виграш в компресії, однак у цьому випадку потрібно бути впевненим, що програма, яка буде читати файл, про них знає.

Процес відновлення зображення відбувається у зворотному порядку: спочатку складові множаться на значення з таблиці квантування, і виходять приблизні коефіцієнти для зворотного косинусного перетворення.

Чим краща якість вибрана при компресії, тим ступінь наближення до оригінальних коефіцієнтів вище, а значить, зображення відновиться більш точно. Залишається додати лише одну дію: перед самим завершенням внести деякі коригування (шум) в граничні пікселі з сусідніх блоків, щоб прибрати різкі перепади між ними.

Поряд зі стандартним варіантом існує ще два підтипи формату JPEG (див рис. 4.5), орієнтованих на застосування в Інтернеті:

1.Baseline Optimized – файли цього підтипу формату дещо краще стискаються, але не читаються деякими програмами. Проте всі основні браузери його підтримують.

2.Progressive JPEG також розроблений спеціально для Мережі, його файли менше стандартних, але трохи більше підтипу формату Baseline Optimized. Головна особливість Progressive JPEG полягає у підтримці черезрядкового виведення зображення (використання цієї властивості набагато скорочує час передачі та виведення на екран насичених графікою вебсторінок).

При збереженні графічних зображень у форматі JPEG слід враховувати наступне JPEG краще підходить для стиснення растрових картинок фотографічної якості, ніж для логотипів або схем. Це повʼязано з тим, що в них більше півтонових переходів, в той час як при стисненні малюнків з чіткими кордонами і великими областями з однотонними заливками зʼявляються небажані перешкоди (дефекти стиснення). Особливо характерна поява "бруду" навколо темних ліній на світлому тлі і видимих квадратних областей (рис. 4.5.1 та рис. 4.5.2). Останній дефект повʼязаний з тим, що алгоритм стиснення обробляє зображення квадратними блоками розміром 8 x 8 пікселів.

12

Рис. 4.5. Дефекти стиснення у форматі JPEG: 1 – вихідне зображення;

2 – зображення, збережене в форматі JPEG з високим коефіцієнтом стиснення

Краще і з меншими втратами стискаються великі зображення для Інтернету і зображення з високою роздільною здатністю для друку (200-300 dpi і більше), оскільки в кожному квадраті (8x8 пікселів) переходи виходять більш мʼякими за рахунок більшого числа квадратів у таких файлах:

–небажано зберігати в JPEG-форматі будь-які зображення, в яких важливі тонкі нюанси передачі кольору (репродукції), оскільки під час стиснення відкидається колірна інформація;

–цей формат слід використовувати тільки для збереження кінцевого варіанта роботи, тому що кожне наступне збереження призводить до нових втрат (відкидання) даних.

Недоліки JPEG. Неможливість досягти високого ступеня стиснення за рахунок обмеження на розмір блоку (тільки 8 x 8).

1. Блочність структури на високих ступенях компресії.

2. Закруглення гострих кутів та розмивання тонких елементів у зображенні.

JPEG 2000 (jp2). За десять років, що минули з моменту затвердження JPEG в якості стандарту, групи дослідників запропонували ряд суттєвих доповнень до первісного варіанту, які вилилися в появу в кінці 2000 р. нового стандарту JPEG 2000.

Поряд з міжнародними організаціями, що стандартизирують розробку формату JPEG 2000 приймали участь такі гранди, як компанії Agfa, Canon, Fujifilm, Hewlett-Packard, Kodak, LuraTech, Motorola, Ricoh, Sony та ін. У результаті спільних зусиль була створена універсальна система кодування, яка знімає більшість обмежень формату JPEG і дозволяє ефективно працювати з усіма типами зображень: чорно-білими, в градаціях сірого, кольоровими і багатокомпонентними, причому незалежно від змісту (фотографій, досить невеликий текст та навіть креслення).

Оскільки новий алгоритм претендував на універсальність, йому додатково ставилося завдання використання різних способів передачі даних (у реальному часі і при вузькій смузі пропускання), що особливо важливо для мультимедійних файлів, наприклад, при трансляціях в режимі реального часу через Інтернет.

Ось набір основних функцій, що реалізовані у форматі JPEG 2000:

–досягнення підвищеної в порівнянні з JPEG ступеней компресії;

–підтримка монохромних зображень, що дозволяє застосовувати його для компресії зображень з текстом;

–можливість стиснення взагалі без втрат;

–вивід зображень з поступовим поліпшенням деталізації (як при чересстрочной розгортці у форматі GIF);

–використання в зображенні пріоритетних областей, якість відтворення яких може бути вище решти частин зображення;

–декодування в реальному часі (без затримок).

В якості основного механізму компресії в JPEG 2000, на відміну від JPEG, використовується хвильове (wavelet) перетворення – система фільтрів, що застосовуються до

13

всього зображення. Відзначимо, що серед основних розробників фірма Corel однією з перших запровадила у свої пакети підтримку формату WI, який заснований на хвильових перетвореннях. Всі зображення, що поставляються на компакт-дисках з пакетом CorelDRAW, стискалися саме таким способом.

Вперше вбудована підтримка цього формату була реалізована в графічних програмах CorelDRAW і Corel PHOTO-PAINT, починаючи з версії 11. Аналогічні можливості для роботи з цим форматом надає переглядач XnView – одна з кращих безкоштовних програм для перегляду і конвертації графічних файлів.

Слід зазначити, що поки для перегляду зображень у форматі JPEG 2000 за допомогою браузерів Internet Explorer, Opera або Mozilla потрібна установка додаткового фільтра (безкоштовного).

GIF. Формат GIF (Graphics Interchange Format) створений найбільшою мережевого службою CompuServe (нині підрозділ AOL, America Online) спеціально для передачі растрових зображень у глобальних мережах. Орієнтований на компактність і алгоритм стиснення LZW, що не приводить до втрати якості. Використовується тільки за своїм первісним призначенням – в Інтернеті, оскільки підтримує лише індексовані зображення. Не підтримує додаткових каналів, відсічних контурів, колірних профілів.

У1989 р. формат був оновлений і отримав найменування GIF89A. Від попередньої версії його відрізняє наявність додаткового альфа-каналу для реалізації ефекту прозорості (на жаль, не більше однієї градації). У браузері крізь ділянки цього кольору буде видно фон сторінки.

Ця версія дозволяє зберігати в одному файлі кілька індексованих картинок (майже як шари в Photoshop) із зазначенням часу показу кожного. Браузери здатні демонструвати всі ці зображення по черзі, при цьому отримуючи в результаті нескладну анімацію.

До числа його найбільш помітних відмінностей відносяться можливість використання режиму поступового прояву зображення (interlaced), в цьому режимі рядки зображення виводяться на екран не підряд, а в певному порядку: спочатку кожна 8-а, потім – 4-а тощо. Таким чином, повністю зображення показується за чотири проходу, що дозволяє ще до повного завантаження зображення зрозуміти його суть, і в разі необхідності перервати завантаження.

Тим не менш формат GIF повільно, але впевнено сходить зі сцени, і поштовхом до цього стали вимоги виплати грошових компенсацій американської компанії Unisys, що володіє патентом на алгоритм стиснення даних LZW, що лежить в основі цього формату. Крім того, неможливість відображення більш ніж 256 квітів теж не сприяє довголіттю формату. На сьогоднішній день найбільш вірогідним його наступником є формат PNG.

PNG. Формат PNG (Portable Network Graphics), як випливає з його назви (переносима мережева графіка), призначений для передачі зображень по Мережі. Це досить "молодий" формат для web-графіки, що конкурує з GIF. Всі останні версії браузерів підтримують його без спеціальних модулів.

Формат підтримує напівтонові та повнокольорові RGB-зображення з єдиним альфаканалом, а також індексовані й монохромні зображення без альфа-каналів. Альфа-канал служить маскою прозорості. Таким чином, формат PNG – єдиний з поширених в Інтернеті форматів, що дозволяє отримувати повнокольорові зображення з прозорим фоном.

Уформаті PNG використаний потужний алгоритм стиснення без втрат інформації, заснований на популярному LZW-стиску. Будучи орієнтованим на web, формат PNG не підтримує багатоканальних зображень, колірних профілів.

На жаль, цей формат не підтримує анімацію, оскільки спочатку був призначений лише для одного зображення.

4.5. Група форматів RAW

Хоча за принципом формування та зберігання інформації ці формати відносяться до

14

растрових, вони штучно виділені тут в окрему групу, щоб підкреслити особливість їх реалізації та специфіку застосування.

Дана група форматів використовується в професійних, напівпрофесійних та у ряді просунутих компактних камер поряд з традиційними форматами TIFF і JPEG для збереження зображень знімків.

Відповідно до своєї назви ("сирий") формат RAW – просто послідовність байтів, що описують колірну інформацію у файлі. Колірні значення представляються в 16-розрядному форматі, де 0 – чорний та 65535 – білий.

Якщо зображення не чорно-біле, то для опису кольорів може бути використаний більш ніж один канал.

Поряд з графічною інформацією в цьому форматі передбачена можливість зберігання службової інформації, яка стосується параметрів зйомки: даних про налаштування камери, дату та режимах зйомки та ін. Це забезпечує можливість підвищення якості таких знімків шляхом корекції параметрів зйомки в спеціальних програмах-конверторах.

Для спрощення сприйняття особливостей формату RAW в порівнянні з традиційними давайте спочатку познайомимося з послідовністю операцій (рис. 4.6), що виконуються цифровою фотокамерою після натискання на кнопку спуску затвора.

Рис. 4.6. Послідовність операцій, які виконуються камерою при отриманні знімків у форматах RAW та JPEG

Електричний сигнал з світлочутливого сенсора потрапляє в АЦП (аналого-цифровий перетворювач), в якому аналогові значення яскравості перетворюються в цифровий вигляд. Отриманий таким чином масив даних можна трактувати як "цифровий негатив", що представляє собою отриманий безпосередньо зі світлочутливого сенсора образ знімка (рис. 4.7.1). Доповнивши його службовою інформацією (даними про налаштування камери, дату та режимі зйомки тощо), ми отримуємо RAW-файл. Цей етап обробки зображення виконується всіма камерами. Однак не кожна фотокамера дозволяє зберегти цей RAW-образ на змінному носії.

При збереженні знімка у форматі JPEG (рис. 4.7.2) дані з АЦП проходять обробку процесором (колірна інтерполяція та компресія), після чого зберігаються в стандартному 8- розрядному JPEG-форматі на змінному носії.

У чому ж перевага формату RAW? Оскільки RAW-файл не проходить процедур колірної інтерполяції, кольорокорекції тощо, весь цей процес можна виконати вже після зйомки в RAWконвертері в спокійній обстановці, випробувавши при необхідності різні варіанти та вибравши найкращий.

15

1

2

Рис. 4.7. Формати цифрового знімку: 1 – RAW, 2 – JPEG або TIF

Для того щоб замість готових до використання TIFF-або JPEG-файлів використовувати "сирі напівфабрикати" – RAW-файли, – повинні бути вагомі підстави. Основних причин для цього три:

–вища глибина кольору – 12 та більше біт;

–перетворення RAW-файлів на компʼютері (процесор якого має, безсумнівно, більшими можливостями, ніж процесор камери) дозволяє використовувати більш складні та витончені алгоритми інтерполяції;

–можливість впливати на параметри інтерполяції дозволяє змінювати контраст, насиченість, баланс білого, різкість і експозицію фотографії до того, як зображення буде згенеровано, і, отже, таким чином вдасться уникнути втрат в якості.

Перша з перерахованих переваг RAW-формату заснована на тому, що образ кадру записується з тією розрядністю, з якою він був оцифрований АЦП камери (у багатьох з них використовуються 12та 14-розрядні АЦП), тобто з більш високою, ніж стандартний JPEG або TIFF. Тому навіть при виконанні серйозних маніпуляцій над RAW-файлом можна отримати на виході восьмирозрядне зображення у форматі JPEG або TIFF без втрати півтонів. Крім того, оскільки RAW-файл являє собою монохромне зображення (рис. 4.6), він часто займає менший обсяг, ніж TIFF, який зберігає повнокольорове зображення.

Для формату RAW інтерполяція всередині камери не здійснюється, а для перетворення зображення в кольорове використовуються спеціальні зовнішні програми (вони ще називаються RAW-конвертерами, тобто перетворювачами).

Недоліком RAW-файлів (хоча ми і не думаємо, що цей недолік такий вже великий) є лише те, що вони не можуть відразу оброблятися або друкуватися. Для відкриття, перегляду і редагування таких файлів необхідні спеціальні програми типу модуля Adobe Camera RAW, що входить до складу останніх версій Photoshop.

Конвертери RAW-зображень. У даний час є велика кількість як спеціалізованих конверторів фірм-виробників камер, так і універсальних, що випускаються сторонніми фірмами. Ось лише невеликий список їх: Capture One DSLR, Bibble, Qimage Pro, YarcPlus, BreezeBrowser, Nikon Capture, Canon File Viewer Utility і Kodak Photo Desk Adobe. Кожен з них має свої плюси і мінуси. Наприклад, Capture One чудово справляється з усіма ситуаціями, крім прямої зйомки проти сонця (цей прийом, наприклад, часто використовується в підводної фотографії). На згенерованих ними фотографіях межа переходу від дуже яскравого до світлого стає дискретною та виглядає ненатурально. А ось "рідний" конвертор компанії Canon справляється з таким освітленням набагато краще. Проте в інших ситуаціях він менш зручний. Якщо керуватися критерієм універсальності та доступності, можна рекомендувати конвертер Adobe Camera Raw (ACR), вбудований в програму Photoshop. До нього постійно випускаються

16

оновлення для нових цифрових фотоапаратів, що з’являються на ринку.

Формат DNG, або цифровий негатив. Ще раз підкреслимо, що під терміном RAW ховається не один, а велика кількість форматів, що є інтелектуальною власністю фірмвиробниками цифрових апаратів. Кожен виробник розробляє та підтримує свою структуру RAW-файлу, свій власний формат.

Наприклад, RAW-файли компанії Nikon мають розширення NEF, а у компанії Canon навіть декілька різних форматів RAW для своїх камер – CRW, CR2 та навіть TIFF. Так-так, інженери Canon взяли формат TIFF і вмонтували туди свій RAW-файл.

Наприклад, Kodak Camera Raw (.Dcr ,.kdc), Leaf Camera Raw (.mos), Minolta Camera Raw

(.mrw), Olympus Camera Raw (.orv), Nicon Electronic Format (.nef), Pentax Camera Raw (.pef) та ін.

Для роботи з ними потрібне спеціальне програмне забезпечення, що створює певні незручності при використанні знімків з різних камер. З метою усунення цього недоліку компанією Adobe був розроблений відкритий міжплатформний формат, що був названий "Цифровий негатив" – Digital negative (DNG). У самій назві формату підкреслюється, що дані не проходили ніякої попередньої корекції (за аналогією з плівковими негативами). За допомогою підтримки цього формат модуля Adobe Camera Raw в нього можна конвертувати всі читаємі

Photoshop формати Raw-файлів.

Очікується, що формат DNG буде виконувати для "сирих" зображень ту ж функцію, що і широко поширений нині формат PDF, який створює міжплатформне середовище для перенесення документів. Про підтримку формату DNG вже оголосили ряд фірм – виробників цифрових камер.

4.6. Універсальні та векторні графічні формати

Вектори являють собою математичний опис обʼєктів щодо точки початку координат. Простіше кажучи, щоб компʼютер намалював пряму лінію, потрібні координати двох точок, які звʼязуються за найкоротшим шляхом. Для малювання дуги крім координат двох точок необхідно задати ще і радіус тощо. Таким чином, векторна ілюстрація – це набір геометричних примітивів. Більшість векторних форматів можуть також містити у файлі растрові обʼєкти або посилання на растровий файл (технологія OPI).

OPI (Open Prepress Interface) – технологія, розроблена фірмою Aldus для скорочення розмірів файлів. В її основі лежить імпорт не оригінального файлу растрового зображення, а його образу, що представляє собою копію з низькою роздільною здатністю (ескіз) та посилання на оригінал. В процесі друку на принтері ескізи замінюються на оригінальні файли. Застосування OPI замість простого розміщення у файлі дозволяє економити ресурси компʼютера (передусім памʼять), помітно підвищуючи його продуктивність. Технологія OPI становить основу роботи з імпортованими графічними файлами в таких програмах, як FreeHand та QuarkXPress. Крім того, вона широко застосовується і в інших продуктах.

На відміну від растрових форматів, що побудовані практично за одним принципом, векторні формати використовують для кодування графічної інформації різні алгоритми та різний математичний апарат. Тому процес стандартизації поки ще слабко торкнувся векторних форматів, на відміну від растрових. Розробники практично всіх векторних графічних програм хочуть мати справу тільки зі своїми власними форматами, що повʼязано, швидше за все, зі специфікою алгоритмів формування векторного зображення. Це обумовлює складність передачі даних (експорт) з одного векторного формату в іншій. Але оскільки можливість перенесення файлів між різними додатками у векторній графіці не менш актуальна, ніж в растровій, то свого роду стандартом стали файлові формати двох найбільш популярних професійних векторних графічних пакетів – Adobe Illustrator та CorelDRAW. Для вирішення цієї проблеми використовується також конвертація "рідних" форматів програм в універсальні формати, якими на сьогоднішній день є формати EPS та PDF.

EPS. Формат EPS (Encapsulated PostScript) можна назвати самим надійним та

17

універсальним способом збереження даних. Оскільки в ньому використовується спрощена версія мови PostScript, він не може містити в одному файлі більше однієї сторінки і не зберігає ряд установок для принтера.

Як і файли друку PostScript, формат EPS використовують для запису кінцевого варіанта роботи, хоча такі програми, як Adobe Illustrator та Adobe Photoshop, можуть використовувати його як робочий.

Коротко PostScript можна визначити як мова опису сторінок. У більш широкому трактуванні PostScript являє собою мову програмування, призначений для опису різного роду графічних обʼєктів та подальшого друку створених ілюстрацій, верстки простих документів користувача точно в такому вигляді, як їх видно на екрані.

Цей формат – один з головних претендентів на статус стандартного формату, який можна використовувати для запису як растрової, так і векторної графіки. Крім того, EPSформат дозволяє записати векторний контур, який буде обмежувати растрове зображення. У результаті можна отримати фотографію не тільки прямокутної, але і круглої, овальної або будьякий інший форми.

Основний козир EPS – його універсальність. Чи не всі програми, що працюють з графікою, можуть писати і читати файли в цьому форматі. Іноді, правда, створюється враження, що це вже різні формати: EPS-файли, створені різними програмами, відкриваються по-різному,

ачасом і зовсім не відкриваються. Причин цього кілька:

–по-перше, сьогодні відомо вже три версії мови PostScript, яка використовується в цьому форматі;

–по-друге, зображення у файлі зазвичай зберігається в двох копіях: основна та ескіз (preview). Ескіз являє собою копію основного зображення, що виконана з низькою роздільною здатністю дозволом. Він призначений для полегшення ідентифікації зображення при верстці, дозволяючи візуально контролювати його положення, масштаб та поворот. Його можна зберігати у форматі TIFF, JPEG або WMF.

–в разі використання форматів TIFF або JPEG ескіз зберігається в растровому вигляді;

–створення ескізу у форматі WMF можливе тільки для векторних зображень. У цьому випадку ескіз також стає векторним і майже не відрізняється від оригіналу. Такі файли можна відредагувати в CorelDRAW, проте вони мають меншу сумісність.

Через зберігання у вигляді двох копій растрове зображення, записане у форматі EPS, буде мати дещо більший розмір, ніж PCX або BMP. Ескіз використовується для попереднього перегляду, і не тільки для цього. Програми верстки (такі як QuarkXPress, Adobe PageMaker) зберігають цю копію у своїх документах і використовують при відображенні на екрані в режимі стандартної якостіта при друку на принтерах, які не підтримують PostScript; програми векторної графіки (такі як CorelDRAW і FreeHand), імпортуючи EPS-файл, можуть працювати тільки з додатковою копією зображення. Основна копія використовується при виведенні на друк на PostScript-пристрій та іноді для перегляду на екрані в режимі максимальної якості.

Якщо ви збираєтесь друкувати на принтері, який не підтримує PostScript, то якість зображення для попереднього перегляду стає особливо важливою. Зупинимося на ньому докладніше. Деякі програми при збереженні результатів роботи у форматі EPS пропонують вибрати вид ескізу, який може бути записаний у форматі TIFF або WMF (тільки для PC) або зовсім опущений.

При зберіганні ескізу в растровому вигляді, як у TIFF-форматі, важливим стає його роздільна здатність. Чим вона вища, тим вища якість при попередньому перегляді. Але високий дозвіл призводить до збільшення розміру файлу. Записавши EPS-файл з ескізом у форматі TIFF або JPEG, програми CorelDRAW і FreeHand вже не зможуть його редагувати. Це можна буде зробити тільки в програмі Adobe Illustrator.

Рідна програма для формату EPS – Adobe Illustrator. Починаючи з її сьомої версії, цей формат підтримується основними платформами: PC, Apple. Тому його можна використовувати як формат для міжплатформову обміну графікою.

Перевірити коректність роботи EPS-файлу можна за допомогою Adobe Illustrator, якщо

18

він відкривається – значить все в порядку.

PDF (Portable Document Format). Формат PDF – "рідний" формат програми Adobe Acrobat, яка є основним засобом електронного поширення документів на платформах MacOS, Windows та Unix. Ви можете переглядати PDF-файли за допомогою програми Adobe Reader, яка поширюється безкоштовно.

Для досягнення задекларованої в назві переносимості розмір PDF-файлу має бути малим. Для цього використовується компресія, причому для кожного виду обʼєктів застосовується свій спосіб. Наприклад, растрові зображення записуються у форматі JPEG.

Формат PDF, розроблений на основі мови PostScript Level 2, може використовуватися для представлення як векторних, так і растрових зображень. У цьому плані PDF-сторінки схожі на PostScript-сторінки. Однак на відміну від останніх PDF-файли можуть містити елементи, що забезпечують пошук і перегляд електронних документів, зокрема гіпертекстові посилання та електроний зміст.

Багато програм (Adobe PageMaker, CorelDRAW, Adobe InDesign) дозволяють експортувати свої документи в PDF, а деякі ще й редагувати графіку, записану в цьому форматі. Зазвичай в цьому форматі зберігають документи, призначені тільки для читання, але не для редагування. Файл у форматі PDF містить всі необхідні шрифти. Це зручно, оскільки дозволяє не передавати шрифти у файл виводу (шрифти захищені законом про авторське право).

WMF (Windows Metafile). Векторний формат WMF використовує графічний мову Windows і, можна сказати, є її "рідним" форматом. Він призначений для передачі векторних малюнків через буфер обміну (clipboard). Цей формат розуміється практично всіма програмами Windows, так чи інакше повʼязаними з векторною графікою. Однак, незважаючи на зовнішню простоту та універсальність, користуватися форматом WMF варто тільки в крайніх випадках для передачі "голих" векторів. WMF спотворює колір, не підтримує ряду параметрів, які можуть бути присвоєні обʼєктам в різних векторних редакторах. Крім того, він не може містити растрових обʼєктів і не підтримуєтьмя дуже багатьма програмами на MacOS.

Для корекції зазначених негативних факторів формату WMF Microsoft була випущена його модифікована 32-бітова версія EMF (Microsoft Enhanced Metafile). У ній розширена колірна палітра та здійснена підтримка 32-бітових команд для роботи з графікою. Додаткова перевага файлів EMF – більш економне витрачання дискового простору. Малюнок, збережений у форматі EMF, займає в середньому в два рази менше місця, ніж відповідний WMF-файл.

Незважаючи на зазначені удосконалення, слід розуміти, що основне призначення метафайлів – обмін інформацією між програмами Wndows. Вони не підходять ні для типографського друку, ні для інтернет-документів.

Al (Adobe Illustrator Document). Adobe Illustrator – це векторний редактор фірми Adobe.

Він був створений відразу ж після виходу мови PostScript Level 1, створеного цією ж фірмою. Тому його можна назвати інтерфейсом для PostScript (багато програм навіть визначають формат Adobe Illustrator як Generic EPS). AI – рідний формат редактора Adobe Illustrator,

безпосередньо відкривається растровим редактором Photoshop, його підтримують майже всі програми, повʼязані з векторною растрової графікою на платформах MacOS та Windows. Майже все, що створює Adobe Illustrator, підтримується мовою PostScript.

Формат AI є найкращим посередником при передачі векторів з однієї програми в іншу, з PC на Macintosh і назад.

SVG (Scalable Vector Graphics). В даний час інформація, яка використовується для наповнення сайтів Інтернету, носить змішаний характер, тобто практично немає електронних сторінок, побудованих лише на базі текстовій або графічної інформації. Саме повсюдне впровадження графічних даних в тексти вже досить давно стимулювало появу формату SVG.

Абревіатура SVG (Scalable Vector Graphics) перекладається як розширювана векторна графіка. Однак така назва, на наш погляд, не зовсім коректно відображає сутність даного

19

формату, оскільки можливість масштабування (зміни розмірів) без втрати якості саме по собі є основною перевагою векторної графіки.

Тому перш ніж приступити до розгляду сутності цього формату, згадаємо, в якому вигляді існує графіка в Інтернеті. В основному в трьох растрових форматах – JPEG, GIF та PNG. Крім того, останнім часом значного поширення набула векторна Flash-графіка. У чому ж недоліки перерахованих форматів представлення графічної інформації?

Для растрових форматів це:

–занадто великий розмір файлів;

–відсутність можливості змінювати розміри без погіршення якості.

Векторні Flash-файли незручні тим, що весь зміст передають як графіку, що не дуже добре для текстового наповнення.

Формат SVG в цьому відношенні абсолютно революційний. Він створений на основі мови XML, який призначений для написання коду HTML у відповідності з певними правилами. Це означає, що SVG, на відміну від SWF, не є скомпільованим файлом. Оскільки він описує зображення за допомогою стандартних тегів XML, то може створюватися не тільки в графічному редакторі, але і в редакторі верстки HTML-сторінок, навіть у звичайному Блокноті (Notepad). З його допомогою можна створювати динамічну графіку, дані для якої беруться з бази даних (Data-driven graphics). Що стосується інтерактивності, то SVG дозволяє вирішувати різні завдання, використовуючи всю міць JavaScript, Java та Microsoft Visual Basic

(підтримується Document Object Model).

Фактично формат SVG обʼєднує в собі всі компоненти web-сторінки: графічні дані, текст та інтерактивні компоненти. У ньому забезпечена підтримка двох видів анімації: традиційної – у вигляді набору кадрів та програмної – за допомогою скриптів.

Крім того, в даний формат вбудована підтримка девʼятнадцяти фільтрів. Завдяки цим властивостям SVG ідеальний для створення гнучкої і менш обʼємною web-графіки, які забезпечують ефективну інтеграцію з web-документами. Крім того, масштабованість векторної графіки дозволяє оптимально представляти її на різних пристроях, починаючи з дисплеїв стільникових телефонів і закінчуючи моніторами з великим екраном та екранами колективного користування.

SVG представляє більш пізню розробку в порівнянні з Flash. Спочатку цей формат розвивався Adobe, а потім вдосконалювався під егідою консорціуму W3C (World Wide Web Consortium) групою розробників. Ряд фахівців вважають, що SVG в змозі стати для графіки таким же значущим інструментом, яким XML вже став для документів та web-даних. Одна з переваг цього формату – відкритий стандарт, тобто на відміну від більшості інших форматів, SVG не є чиєюсь власністю.

В даний час SVG-формат, незважаючи на ряд обмежень (найбільш неприємного – відсутності "рідної" підтримки CMYK для друку), починає виконувати функції універсального векторного формату. Це повʼязано з низкою факторів:

–підтримкою лідерами ринку – Adobe Illustrator (починаючи з версії 9.0) та CorelDRAW;

–аналізуючи висловлювання з ряду форумів, його використання стає звичайною практикою, не в останню чергу завдяки проекту Open Clip Art Library;

–розробкою останнім часом рядом фірм вільно поширюваного векторного редактора Inkscape, що представляє альтернативний спосіб роботи з векторною графікою на базі формату

SVG (Scalable Vector Graphics);

–підтримкою рядом інших програм типу WebDraw, що випущені фірмою Jasc Software. Торкнемося трохи часто обговорюваної теми конкуренції цього формату з Flash. Хоча

SWF (Flash) та SVG займають близькі, навіть в чомусь суміжні ніші, все ж призначення у них різне. Flash це перш за все зовнішні ефекти, робота на глядача: підтримка звуку, величезні можливості для анімації. SVG – це формат, який має більш практичне призначення – передачу графічних даних, які неможливо або незручно передавати іншими способами, наприклад тих же мікросхем. Тому ці формати будуть швидше взаємодіяти, ніж конкурувати.

20

Загальні висновки:

1.Формат – спосіб організації інформації у файлі.

2.Всі наявні графічні формати можна розділити на кілька груп: растрові, векторні та універсальні.

3.Формат TIFF (tagged image file format, TIF) є одним з найпоширеніших серед відомих у даний час. Йому доступний весь діапазон колірних моделей – від монохромного до RGB та CMYK. Крім того, в останніх версіях цього формату реалізована підтримка зображень з підвищеними значеннями глибини кольору: 16 та 32 біт на канал.

4.Найбільш поширеними графічними форматами є TIF, GIF, JPEG, EPS та PDF.

5.Для ілюстрації інтернет-сторінок в основному використовуються три растрових формату JPEG, GIF і PNG і два векторних формату Flash (SWF) та SVG.

6.Група форматів під назвою RAW організована у вигляді послідовності байтів, що описують колірну інформацію у файлі. Колірні значення представляються в шістнадцятирозрядному коді, де 0 – чорний і 65535 – білий. Якщо зображення не чорно-біле, то для опису кольорів може бути використаний більш ніж один канал.

7.Новий формат DNG розроблений як стандартизована альтернатива форматам RAW, що є інтелектуальною власністю фірм-виробників цифрових камер і які вимагають для роботи з ними спеціальне програмне забезпечення.

8.Для зменшення розмірів файлів зображень використовується технологія стиснення. Із самих загальних позицій всі існуючі алгоритми стиснення можна розділити на два великі класи:

– стиснення з втратами;

– стиснення без втрат.

9.Хоча існує безліч різних алгоритмів стиснення, що враховують ті або інші особливості стисненої інформації, універсального алгоритму, який би однаково добре стискає файли будьяких форматів, поки не створено.

10.Формат PDF – "рідний" формат програми Adobe Acrobat, яка є основним засобом електронного поширення документів на платформах MacOS, Windows та Unix. PDF-файли можна переглядати за допомогою програми Adobe Reader, яка поширюэться безкоштовно.

Контрольні запитання:

1.Які типи графічних форматів ви знаєте?

2.Які з растрових графічних форматів універсальні?

3.Який формат використовується для перенесення векторних форматів між різними програмами та платформами?

4.Призначення та особливості формату RAW. У чому перевага формату RAW?

5.До якої групи форматів відноситься формат DNG?

6.Які типи стиснення використовуються в форматах зображень?

7.Перерахуйте відомі вам алгоритми стиснення.

8.Поясніть принцип дії методів стиснення зображень, відзначте їх переваги та недоліки.

9.У чому відмінність алгоритмів стиснення без втрат та з втратами?

10.Чим відрізняються формати стиснення JPEG та JPEG 2000?

11.Прокоментуйте сферу застосування формату SVG.

12.Де застосовується формат EPS? До якого типу форматів він належить?