1. Організація і методика проведення аудиту товарно-матеріальних цінностей

Аудит товарно-матеріальних цінностей дозволяє визначити фактичне наявність і нестачу матеріальних цінностей.

Дані обліку не дають на обсязі інформації про стан складського господарства і збереження матеріальних цінностей.

Цілі перевірки: встановлення збереження і операцій руху виробничих запасів, матеріальних цінностей і товарів, правильності їх вартісної оцінки, документального оформлення і відображення в обліку. Перевірка складського обліку товарно-матеріальних цінностей, правильності оподаткування товарно-матеріальних цінностей, правильності відображення товарно-матеріальних цінностей на балансі.

Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей повинна розроблятися за єдиною схемою, яка включає:

1) перелік основних нормативних документів з обліку товарно-матеріальних цінностей;

2) первинні документи з обліку надходження та руху товарно-матеріальних цінностей;

3) регістри аналітичного і синтетичного обліку та фінансову звітність;

4) класифікатор можливих порушень з обліку товарно-матеріальних цінностей та малоцінних та швидкозношуючих предметів;

5) методи збору аудиторських доказів, що використовуються при аудиті товарно-матеріальних цінностей та опис їх контрольних процедур.

На першому етапі аудиту товарно-матеріальних цінностей аудитору слід розробити план аудиторської перевірки та визначити важливі ділянки.

На другому етапі аудитор повинен ознайомитися з організацією та формою обліку, з документообігом та аудиторськими процедурами.

На третьому етапі необхідно з'ясувати повноту виправлення помилок в обліку, що виявлені під час попередньої аудиторської перевірки.

На четвертому етапі слід звернути увагу на законність, правильність обліку товарно-матеріальних цінностей і малоцінних та швидкозношуючих предметів, їх збереження, списання та встановлення тотожності даних аналітичного і синтетичного обліку.

На останньому етапі аудитор повинен перевірити забезпечення підприємства нормативними документами щодо надходження, зберігання та відпуску матеріальних цінностей.

Після ознайомлення з обліковою політикою підприємства, аудитор повинен перевірити проведені процедури з матеріальними цінностями. Аудит їх збереження доцільно починати з перевірки процесу інвентаризації. Суть такої перевірки в тому, наскільки правильно проводилась інвентаризація та як відображені в обліку її результати.

У процесі перевірки слід з'ясувати такі питання:

1) на базі яких документів проводилася інвентаризація;

2) склад інвентаризаційної комісії;

3) правильність оформлення та складання Інвентаризаційного опису;

4) наявність окремо складених описів на матеріальні цінності, що

надійшли в момент інвентаризації та на цінності, що знаходяться в дорозі;

5) виявлення вилучених з опису певних матеріалів, що не належать підприємству;

6) тотожність даних по інвентаризаційній та порівняльній відомостях;

7) правильність і повнота проведення інвентаризації.

Слід зауважити, що інвентаризацію аудитор повинен проводити лише за умовами договору чи при необхідності, що виникла у процесі здійснення аудиту.

Аудит порівняльної відомості слід починати з перевірки:

1) повноти і правильності виведених залишків у кількісному виразі;

2) правильності проведення взаємозаліків нестач і лишків;

3) правомірності виявлених відхилень за кількістю;

4) правильність віднесення результатів інвентаризації на рахунки обліку.

Якщо під час інвентаризації виявлено перевищення максимально можливого залишку, то це свідчить про надходження не оприбуткованих цінностей (максимальний залишок розраховується як залишок на початок плюс надійшло мінус вибуло).

Аудитор повинен перевірити правомірність взаємозаліків нестач і лишків. При цьому слід мати на увазі, що такий залік може допускатися лише внаслідок пересортування матеріальних цінностей однакового найменування, якщо вони виникли у однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, що перевіряється, та за один і той же інвентаризаційний цикл.

Наступним етапом перевірки матеріальних цінностей є повнота їх оприбуткування та оцінки.

Джерелами перевірки є первинні та зведені документи, регістри синтетичного і аналітичного обліку щодо наявності і руху матеріальних цінностей, розрахунків із постачальниками тощо.

В процесі аудиту повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей аудитор з'ясовує, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей даним журналів № 3 і 5.

Особливо ретельно перевіряється дотримання порядку прямої передачі цінностей у виробництво, що призводить до зловживань.

Однією із основних складових аудиту є перевірка правильності оцінки матеріальних цінностей згідно П(С)БО 9.

З метою виявлення методів оцінки на складі, доцільно перевірити документи з цих операцій. Якщо оцінка продукції на складі здійснювалася на основі фактичної собівартості, то слід визначити як проводилися розрахунки.

Аудитор повинен ретельно проаналізувати правильність оцінки матеріальних цінностей і з'ясувати, чи включені до собівартості їх придбання транспортно-заготівельні витрати, комісійні винагороди, що сплачені постачальникам тощо.

При перевірці потрібно встановити наявність фактів включення у вартість товарно-матеріальних цінностей витрат на утримання складів, відділів постачання і збуту, та на відрядження працівників для оформлення договорів на їх поставку. Придбані або вироблені товари, матеріали зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Під час дослідження слід застосувати логічну, нормативно-правову та зустрічну перевірку. Перевіривши правильність оприбуткування, аудитор приступає до аналізу списання матеріальних цінностей.

Для перевірки здійснених операцій щодо списання і відпуску матеріалів у виробництво, аудитор використовує нагромаджу вальні відомості щодо витрачання матеріалів зі складів, що виписуються на підставі видаткових документів (лімітно-забірні карти, вимоги на заміну матеріалів, забірні листи тощо).

Аудиторська процедура перевірки видаткових документів не може обмежуватися тільки зіставленням відпущених цінностей з установленими лімітами і зустрічною перевіркою документів, що знаходяться на складах і в цехах. Одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського обліку після відпуску матеріальних цінностей, за допомогою чого можна виявити розмір завищених списань матеріалів у виробництво за рахунок обрахування, обважування, заниження ґатунку при відпуску матеріалів у цехи, що сприяє утворенню не облікованих залишків матеріалів на складах із наступним їх вилученням.