- •Українська державність у другій половині хvіі–хvііі ст. План лекції:
- •Громадянська війна та іноземна інтервенція в Україні у другій половині хvіі ст.
- •2. Державний устрій та суспільний лад на українських землях у 2-й половині хvіі – на початку хvііі ст.
- •3. Північна війна та її наслідки для України
- •4. Ліквідація Української держави та козацького ладу
- •Правобережні та західноукраїнські землі у хvііі ст.
- •Література
Література
Апанович С. М. Запорозька Січ в боротьбі проти турецько-татарської агресії: 50–70-ті роки ХVІІ ст. / С. М. Апанович. – К., І961.
Альбовский Е. А. Валки, украинный город Московского государства: К 350-летию Валок / Репр. изд. / Е. А. Альбовский. – Х., 1993.
Альбовский Е. А. Харьковские казаки / Е. А. Альбовский. – Х., 1914.
Багалій Д. І. Історія Слобідської України / Д. І. Багалій. – Х., 1993.
Бощак І., Мартель Р. Іван Мазепа / І. Бощак, Р. Мартель // Історичні постаті України. – Одеса, 1993. – С. 196–306.
Буганов В. И., Буганов А. В. Полководцы. ХVIII в. / В. И. Буганов, А. В. Буганов. – М., 1992.
Гетьман Пилип Орлик. Вивід прав України / Орлик Пилип // Вивід прав України. – Львів, 1993. – С. 45–49.
Голобуцький В. С. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734–1775 / В. С. Голобуцький. – К., 1961.
Голобуцький В. С. Запорізьке козацтво. – К., 1993.
Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця ХVII – початку ХVIII ст. / В. А. Дядиченко. – К., 1959.
Історія Української РСР: У 8 т., 10 кн. – Т. 5. – К., 1978.
Костомаров Н. И. Мазепинцы / Н. И. Костомаров // Укр. іст. журн. – 1990. – № 8. – С. 10–12; 1991. – № 1, 2.
Костомаров М. Гетьман Іван Степанович Мазепа / Н. И. Костомаров // Галерея портретів. – К., 1993. – С. 227–247.
Костомаров М. Наступники Богдана Хмельницького / Н. И. Костомаров // Галерея портретів. – К., 1993. – С. 163–190.
Костомаров М. Павло Полуботок / Н. И. Костомаров // Галерея портретів. – К., 1993. – С. 248–264.
Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик / Б. Крупницький // Історичні постаті України. – Одеса, 1993. – С. 337–338.
Літопис гадяцького полковника Григорія Граб'янки. – К., 1992.
Літопис Самовидця. – К., 1971.
Мазепа І. Маніфест до українського народу / І. Мазепа // Історичні постаті України. – Одеса, 1993. – С. 307–309
Маркина В. А., Крижановская В. В. Крестьяне правобережной Украины в борьбе за землю и волю (вторая половина ХVІІ–ХVІІІ вв. / В. А. Маркина, В. В. Крижановская // Вопросы истории. – 1992. – № 1. – С. 156–160.
Панашенко В. В. Шлях армії Карла ХІІ на Україну у 1709 р.) / В. В. Панашенко //Укр. іст. журн. – 1991. – № 2. – 107–111.
Пакти й Конституція законів та вольностей Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика 5 квітня 1710 р.) // А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко. Історія української Конституції. – К., 1993. – С. 25–37.
Сафроненко К. А. Малороссийский приказ Русского государства второй половины ХVІІ – и начала ХVІІІ века / К. А. Сафроненко. – М., 1960.
Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку ХVІІІ ст. / О. Субтельний. – К., 1994.
Субтельний О. Порівняльний підхід у дослідженні постаті Мазепи / О. Субтельний // Укр. іст. журн. – 1991. – № 2. – С. 125–129.
Шендрик Л., Янович С. Карл ХІІ і Петро І. Боротьба за панування / Л. Шендрик, С. Янович // Київська старовина. – 1995. – № 3. – С. 39–48.
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. / Д. І. Яворницький. – К., 1990–1993.
Відносно хронологічних меж Визвольної війни українська історіографія не має єдиної точки зору. Крім вище зазначеної зустрічаються ще й такі дати її закінчення: 1657 р. (смерть Б. Хмельницького), 1663 р. (фактичний розкол Україна й звільнення Лівобережжя від Польщі та отримання ним автономії), 1667 р. (юридичне закріплення розколу України польсько-московською Андрусівською угодою) та 1776 р. (падіння Гетьманщини на Правобережжі й здача П. Дорошенком гетьманської булави І. Самойловичу).
* Чорними називалися ради, у яких разом з козаками брали участь й інші верстви населення, у т. ч. чернь.
Період Руїни в історичній літературі обемежують різними датами. Найчастіше називаються 60–70-ті роки, а найширші рамки – це 1657–1686 рр.
Не підписував ніякої угоди з Москвою тільки гетьман І. Виговський.
* І. Мазепу обрала на гетьманство загальновійськова рада, І. Самойловича та Д. Многогрішного – старшинська, а І. Брюховецького – чорна рада.
В останні десятиліття ХVІІ ст. видділилася категорія старшин, що не обіймала певних посад, а виконувала військові чи адміністративні доручення гетьмана і знаходилася під його юрисдикцією.
Диким полем називалася територія, що у 2-й пол. ХV ст. опинилася за межами державних кордонів Литви та Московії. Вона була залишена населенням внаслідок посилення агресії Кримського ханства. Фактично це була нейтральна, буферна зона між осілою християнською та кочовою мусульманською цивілізаціями.
Поселення, звільнені від податків.
Дисидентами, або схизматиками у Речі Посполитій називалися усі, хто не належав до католицької церкви, у т. ч. православні.
* Конфедерації – це союзи шляхти для охорони її прав і свобод. Мали антикоролівську спрямованість. Крім законного права на конфедерації польська шляхта мала ще право на рокош – збройне повстання проти короля.