3.1. Аналіз інфляції в Україні у 2011 році

Споживча інфляція в січні 2011 року знизилася до 3,7% в річному вимірі (найнижчий показник за останні 9 років). Загалом з вересня 2011 року спостерігаються найнижчі показники інфляції за місяць в історії статистичних спостережень (у січні ІСЦ зріс лише на 0,2%). П’ятий місяць поспіль сезонно скоригований ІСЦ є від’ємним та ще більше зменшився в січні (до -0,8%). У зв’язку з переглядом Державною службою статистики України переліку товарів і послуг, що включаються до споживчого кошика для розрахунку ІСЦ (з 296 до 335 компонентів), змінилася його вагова структура. Частково змінився набір компонентів базової інфляції. У січні продовжилося уповільнення базової інфляції в річному вимірі до 6,6% (базовий ІСЦ до попереднього місяця не змінився). Цьому сприяли стримані монетарна і фіскальна політики. Під дією вторинних ефектів від падіння цін на сирі продукти (5,3% за рік) темпи зростання цін на продовольчі товари з високим ступенем оброблення, що входять до складу БІСЦ, зменшилися до 10,3% за рік (табл 3.1.).

Таблиця 3.1

Споживча інфляція в Україні

Зміна, %	Частка ІСЦ	Січень 2012 року
		порівняно з попереднім місяцем, %	за останні 12 міс., %
1	2	3	4
ІСЦ	100,0	0,2	3,7
Продовж. табл. 3.1
1	2	3	4
Продукти харчування та безалкогольні напої	52,9	0,2	0,6
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива	11,2	0,5	10,0
Транспорт	4,4	0,2	18,3
Одяг і взуття	7,5	-0,6	0,4
ІЦВ	-	-0,8	11,8
Базова інфляція
Широка	48,3	0,0	6,6
Вузька	19,8	-0,3	2,2
Небазова інфляція	51,7	0,3	0,1

Завдяки стримуючому впливу укріплення номінального ефективного обмінного курсу гривні зростання вузького базового ІСЦ уповільнився за підсумками року до 2,2%. Інфляція в січні повністю була обумовлена її небазовою складовою, яка становила 0.4% (внесок у зміну ІСЦ – 0,2 в. п.). Зростання небазового ІСЦ у річному вимірі після досягнення максимуму 17,1% у червні 2011 року продовжило уповільнюватися до 0,1% у січні. Основним фактором цього стало продовження здешевлення сирих продуктів (5.3% за плинний рік) за рахунок ефекту високого урожаю 2011 року. Ціни групи товарів і послуг, що регулюються адміністративно, зросли до 7,8 % у річному вимірі (у січні – на 0,3%) та обумовили внесок в ІСЦ на рівні 1,2 в. п. (0,1 в. п. за місяць). Уповільнення світової економічної активності продовжує чинити тиск до зниження цін на продукцію основних експортоорієнтованих виробництв, а разом з тим – на індекс цін виробників, що уповільнив зростання до 11,8% у річному вимірі. Зменшення ІЦВ на 0,8% у січні відбулося головним чином унаслідок здешевлення продукції добувної промисловості на 4,9% (-0,6 в. п. – внесок в зміну ІЦВ за місяць). Таке тривале уповільнення темпів росту ІСЦ відбувається за рахунок як базової, так і небазової складових. Небазовий ІСЦ після досягнення максимуму 17,1% у червні 2011 року завдяки ефекту високого урожаю стрімко зменшився до 0,1% у січні. Базова інфляція уповільнюється більш стримано: з початку IV кварталу 2011 року знизилася з 8,8% до 6,6% в річному вимірі.

Середньомісячне значення місячної базової інфляції з ІІ кварталу 2009 року становить 0,6%, проте вже кілька останніх місяців він є нижчим цього рівня, а також спостерігається тенденція до його зниження як у місячному (у листопаді 2011 року він становив 0,3%, у грудні – 0,2%, у січні 2012 року – 0,0%), так і в річному вимірі (у січні – до 6,6%).Базовий ІСЦ, розрахований шляхом виключення харчових продуктів, що входять до його складу, знижується вже півроку і становить 4,2% у річному вимірі. Вузька базова інфляція та зростання цін на інші компоненти БІСЦ (послуги) з середини 2010 року стабілізувалися в межах 2 – 4%. Найбільш волатильною складовою базової інфляції є ціни на продовольчі товари з високим ступенем оброблення. У ручному вимірі їх зростання становило 10,3% (за місяць-0,1%), що обумовило 4,1 в. п. внеску в річну зміну БІСЦ. Але уповільнення іх зростання, що триває вже 5 місяців поспіль, під час відносно стабільної динаміки інших компонент БІСЦ призводить до аналогічного характеру динаміки річної базової інфляції. У зв’язку з цим базова інфляція в Україні все ще залишається досить чутливою до зміни цін на продукти харчування. Уповільнення зростання цін продовольчих товарів з високим ступенем оброблення відбувається через вторинні ефекти падіння цін на сирі продукти, що знизилися вже на 5,3% за останні 12 місяців. У зв’язку з більшим терміном зберігання харчових продуктів, що входять до БІСЦ, вплив ефектів врожаю та погодних змін на динаміку їх цін є більш розтягнутим у часі порівняно з сирими продуктами (це підтверджує схожа динаміка річної зміни цін на продукти з високим ступенем обробки з ковзною середньою зміни за рік цін на сирі продукти). Сукупний попит залишається на рівні, нижчому, ніж потенційний, що продовжує стримуючим чином впливати на базову інфляцію. Проте збільшення у IV кварталі 2011 року розриву ВВП (до -1%) сприяло уповільненню зростання БІСЦ та його компонентів (зокрема вузького БІСЦ). Стримана монетарна політика, спрямована на зменшення інфляційного тиску та девальваційного тиску на обмінний курс гривні, яку Національний банк України проводив у попередньому році у зв’язку з перевищенням в середині року базовим ІСЦ цільового рівня в 7,9% (у червні – вересні), сприяє зниженню ІСЦ та БІСЦ. Уповільнення зростання грошових агрегатів (грошової бази – до 3,7% за рік, грошової маси – до 12,3%) з певним лагом (8 – 10 місяців) відображається на динаміці інфляційних показників. Вузький БІСЦ у річному вимірі уповільнив зростання до 2,2% (у січні знизився на 0,3%), незважаючи на підвищені темпи інфляції в країнах- партнерах. Цьому сприяло укріплення номінального ефективного обмінного курсу гривні (НЕОК) на 8,1% плинний за рік (за рахунок укріплення курсу долара США до євро на фоні фінансової кризи в Єврозоні). Внесок вузької базової інфляції в БІСЦ становив -0,1 в. п. за місяць та 0,7 в. п. у річному вимірі. З точки зору впливу на сукупний споживчий попит бюджетна політика протягом року була достатньо стриманою. Попит населення на іноземну валюту разом із зростанням депозитів фізичних осіб у банках та скороченням кредитування сприяли адсорбуванню гривневої ліквідності на готівковому ринку (обсяг готівки поза банками зменшився на 4,2%), чим стримувався споживчий попит [1].