3.2 Статистичний аналіз змін споживчого кошику в Україні

Державна служба статистики України (ДССУ) за наявності суттєвих змін у структурі споживання населення регулярно (раз на 5 років) переглядає перелік товарів і послуг, що включаються до споживчого кошика для розрахунку ІСЦ. З січня 2012 року до розрахунку зміни цін споживчого кошика включено 335 компонентів (попередній кошик містив 296 компонентів. З переліку товарів і послуг споживчого кошика були вилучені такі, витрати на які стали незначними. Замість них з’явилися більш актуальні на даний момент. Окрім цього ДССУ деталізувала частину компонентів споживчого кошика: для окремих товарних позицій будуть визначатися зміни цін на українські та імпортні товари (ліки, автомобілі), в інших розрізнятимуть товари преміум чи бюджетного класу (алкогольні, тютюнові вироби). Одночасно відбулися коригування щодо віднесення окремих компонентів до складу базової інфляції.

Таблицю зі змінами споживчого кошику України наведено в додатку А.

Зокрема зі складу базової інфляції були виключені підакцизні товари (алкоголь і тютюн), окремі види хліба. Відповідно змінилася вагова структура для побудови ІСЦ та її компонентів. У новій структурі частка базового ІСЦ знизилася до 48,3% (55,2% до 2012 року), частка сирих продуктів зросла з 27,9% до 30,0%, частка продуктів та послуг, ціни на які регулюються адміністративно, зросла з 15,4% до 20,3%. Питома вага послуг та непродовольчих товарів в ІСЦ зросла з 22,5% до 23,2% та з 18,9% до 21,3% відповідно за рахунок зменшення частки продуктів харчування та безалкогольних напоїв з 58,6% до 55,6%. У зв’язку з виключенням підакцизних товарів зі складу базової інфляції частки інших компонент у її структурі зросли: послуг – з 19,0% до 23,9% вузької базової інфляції – з 32,0% до 34,2%, харчових продуктів з високим ступенем обробки – з 40,0% до 41,8%).

Зростання небазового ІСЦ у річному вимірі після досягнення максимальних значень у червні 2011 року під впливом ефекту високого урожаю продовжило уповільнюватися до 0,1% у січні. Порівняно з попереднім місяцем небазовий ІСЦ зріс на 0,4% (внесок у зміну ІСЦ – 0,2 в. п.). Динаміка небазової інфляції обумовлена уповільненням зростання цін за всіма складовими: триває процес зниження цін у річному вимірі на сирі продукти, уповільнення зростання цін на товари і послуги, що регулюються адміністративно, а також паливо. Внесок небазової інфляції в річну зміну ІСЦ скоротився до 0,1 в. п., зокрема внесок сирих продуктів з урахуванням їх високої ваги у структурі споживчих витрат домогосподарств є від’ємним і становить -1,5 в. п. (-0,6 в. п. – внесок в небазовий ІСЦ), адміністративних товарів та послуг – 1,2 в. п. (0.6 в. п.), палива – 0,4 в. п. Сезонно скоригована місячна зміна цін на сирі продукти вже 7 місяців поспіль є від’ємною (свідчить про нехарактерне для даного періоду здешевлення окремих продовольчих товарів), що знайшло відображення в продовженні здешевлення сирих продуктів (5,3% за рік). Високий врожай плодоовочевої продукції в 2011 році та достатній рівень пропозиції її на внутрішніх продуктових ринках призвів до зниження цін порівняно з відповідним місяцем попереднього року: у річному вимірі фрукти подешевшали на 4,1%, а овочі – на 45,7%. Це призвело до уповільнення зростання всієї групи продовольчих товарів (до 0,6% у річному вимірі) та зниження їх внеску в загальний рівень споживчих цін, що триває з середини попереднього року. Проте в січні погодні умови погіршилися для зберігання продукції плодоовочевої групи, що відобразилося на зростанні цін овочів і фруктів на 3,6% та 2,4% відповідно (по 0,1 в. п. – внесок в ІСЦ за місяць). Довідково. Зокрема, у січні серед овочів подорожчали огірки (на 24,9%), помідори (17,6%), капуста пекінська (15,8%), перець солодкий (6,3%), кабачки, баклажани, гарбузи (3,8%), серед фруктів – банани (8,9%), виноград (7,0%), яблука (3,5%). Проте відбулося зниження цін на цибулю (-3,8%), моркву ( 1,7%), картоплю (-1,2%), капусту білокачанну (-1,1%), а також апельсини, мандарини (-3,8%) та лимони (-0,7%). Продовжилося зниження цін на цукор: на 2,4% за місяць та на 24,5% у річному вимірі. Після піврічного періоду подорожчання знизилися ціни на яйця (на 6,3%), що обумовило внесок -0,1 в. п. в ІСЦ. У січні продовжилася тенденція до зниження цін на крупи (у середньому на 2,0%) та борошно (1,2%) в умовах падіння світових цін на зерно та достатніх його запасів на зернозберігаючих і зернопереробних підприємствах усередині країни завдяки високому врожаю зернових і зернобобових культур. У річному вимірі ціни на борошно зросли на 3,5%, що через підвищення собівартості виробництва зумовило підвищення цін на хліб і хлібопродукти (на 4,3%). Зростання цін на зернові культури (як індикатор вартості кормів для худоби) в умовах постійного скорочення поголів’я худоби стимулювало підвищення цін на м’ясо та м’ясопродукти на 10,1% (зокрема на яловичину – на 15%, на свинину – на 7,3%). Ціни групи товарів і послуг, що регулюються адміністративно, уповільнили своє зростання до 7,8% (у січні зросли на 0,3%) та обумовили внесок в ІСЦ 1,2 в. п. (0.1 в. п. за місяць). У річному вимірі суттєве зростання цін спостерігається у сфері житлово-комунального господарства (у річному вимірі оренда житла зросла на 6,9%, квартирна плата – на 22,4%, опалення – на 9,1%, холодна та гаряча вода – на 12,9% та 9,0% відповідно, електроенергія – на 22,9%). Безпосередньо в січні ціни на послуги ЖКГ зростали: квартирна плата зросла на 3.0%, водопостачання – на 1,3%, каналізація – на 1,7%, гаряча вода та опалення – на 0,1%. У зв’язку з оновленням структури продовольчого кошику підакцизні товари з 2012 року включені до складу небазової інфляції, оскільки динаміка цін на алкогольні напої і тютюн у значній мірі залежить від підвищення рівня акцизних зборів (за січень ціни підакцизних товарів зросли на 0,7%, у річному вимірі – 9,0%). Найбільше серед компонент небазової інфляції протягом останніх 12 місяців зростали ціни на паливо (23,8%, внесок в ІСЦ – 0,4 в. п.), що відбувалося під впливом підвищення вартості нафти на світових товарних ринках (усередині 2011 року річні темпи зростання становили понад 50% та уповільнилися до 16,1% у січні 2012 року). Через вторинні ефекти це відображається насамперед на підвищенні цін компонентів ІСЦ, де внесок палива в собівартість є найбільшим (міський транспорт, міжміські та приміські автобусні перевезення, таксі), та впливає на збільшення вартості інших компонентів споживчого кошика [1].