Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Теорії, мій друже, завжди сірі: Зелене тільки дерево життя.

На сюжет гетевського «Фауста» французький композитор Ш.Гу но (1818–1893) створив однойменну оперу, яка користується ве личезною популярністю.

Секретар Гете, письменник Еккерман мав звичку щодня запису вати почуті від нього думки та міркування. Згодом ці записи склали чималу книжку – «Розмови з Гете». В одній з таких розмов Гете го ворив про архітектуру, що це – застигла музика. Цей вислів вжива ють і нині, коли мова заходить про уславлені пам’ятники мистецтва.

Один з кращих театральних творів Гете п’єса «Егмонт». На дум ку письменника, найвеличніша мета полягає в утвердженні людя ності, втіленням якої є Егмонт. Гете писав: «Щоби мати дійсну уяву про людей, треба їх знати на схилі життя».

Таким чином, епоха Просвітництва може бути названа револю ційною не лише в розумінні соціально економічних та політичних перетворень, а й перетворень у сфері духовної культури. Внаслідок творчості вчених, філософів просвітителів, літераторів, митців люд ство отримало принципово нові підходи до розуміння філософських, етичних і естетичних проблем, які не втратили своєї актуальності і сьогодні. В цілому епоха Просвітництва була важливим етапом у роз витку світової культури.

Словник термінів та понять теми

Абсолютизм – необмежена монархія, форма правління, за якої вер ховна влада повністю належить монархові (царю, імператору, королю).

Агностицизм – філософське вчення, яке заперечує можливість пі знання об’єктивного світу та його закономірностей.

Бароко (від італ. barocco – вигадливий, химерний) – один із провід них художніх стилів кінця XVI – середини XVIII ст. Виник в Італії, поступово поширився в інших країнах Європи та Ла тинській Америці. Мистецтву бароко властиві грандіозність, пишність, динаміка, патетична піднесеність, інтенсивність по чуттів, пристрасть до ефективних видовищ, поєднання ілю

240

Лекція 10. Культура Просвітництва (XVII–XVIII ст.)

зорного та реального, сильні контрасти масштабів і ритмів, світла та тіні.

Британський музей – один з найбагатших музеїв світу, відомий свої ми збірками документів різних культур і епох та багатою бібліо текою. Заснований у 1753 р. на основі приватних збірок.

Деїзм (від лат. деїз – бог) – форма віри, яка виникла в епоху Просвітництва і визнавала, що хоч Бог і існує в світі як його першопричина, однак після створення світу рух світотворення здійснюється без його участі.

Кантата – великий музичний твір урочистого або лірико епічного характеру для хору, соліста і оркестру.

Класицизм (від лат. classicus – взірцевий) – один з основних напрямів у європейській літературі й мистецтві XVII–XVIII ст., зразком для якого було класичне (давньогрецьке й давньоримське) мистецтво.

Лібретто – словесний текст вокального музично драматичного твору.

Лувр – колишній палац французьких королів у Парижі, який після Великої французької революції перетворили у перший загаль нодоступний музей. Під час його заснування у 1793 р. мав 117 античних статуй з королівської збірки; тепер за своїми ар хеологічними, історичними й художніми збірками належить до найбагатших музеїв світу.

Марсельєза – пісня батальйону добровольців, що вирушив із міста Марселя на півдні Франції на захист революційної вітчизни від військ іноземних королів, гімн Великої французької буржуазної революції. Її слова й музику написав за одну ніч (25 квітня 1792 р.) нікому доти не відомий капітан інженерних військ Руже де Ліль.

Опера – музично драматичний твір, в якому діючі особи не гово рять, а співають у супроводі симфонічного оркестру. В опері використовуються різноманітні. види вокальної та інструмен тальної музики. В рамках опери можливе втілення великого ідейного змісту.

Рококо (фр. rососо) – стиль, що набув розвитку в європейських пластичних мистецтвах першої половини XVIII ст. Рококо ви ник у Франції. Для цього стилю характерна декоративність, хи

241

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

мерність та фантастичність орнаментальних мотивів, вигад ливість форм. Відрізняється примхливо вишуканим оздоблен ням інтер’єрів приміщень, манірністю образів. Напрям рококо відрізняється від стилю бароко в основному дрібнішими та складнішими формами, вигнутими й переплетеними лініями.

Романтизм (фр. romantisme) – художній метод, що склався наприкінці XVIII – на початку XIX ст. й поширився як напрям (течія) в літературі й мистецтві Європи та США. Романтики виступали проти раціоналістичних догм класицизму, ставили на перший план духовне життя людини. Вони зображали незвичайні явища та обставини, особливих героїв із сильним характером і пристрастями.

Салон – 1) назва періодичних, спершу офіційних виставок сучасного мистецтва у Франції. З XVII ст. такі виставки влаштовувались у Парижі; 2) будинок, спеціальне приміщення для художніх виставок. Магазин для продажу художніх виробів.

Питання до самоконтролю

1.Чим була викликана епоха Просвітництва?

2.Які витоки та основні засади Просвітництва?

3.Які соціально історичні чинники мали вирішальний вплив на культуру Просвітництва?

4.В чому полягав визначальний момент культурного життя Про світництва?

5.В чому вбачали просвітителі шлях до прогресу?

6.Що таке свобода совісті?

7.Хто був найвидатнішим діячем французького просвітництва?

8.Що це за ідея просвітницького абсолютизму, з якою виступив Вольтер?

9.Яким чином Вольтер поєднував вимогу «розчавити потвору» (тобто католицьку церкву) з відмовою від атеїзму?

10.В чому суперечність поглядів Руссо?

11.Чим відрізняються технократична і гуманітарна культури?

242

Лекція 10. Культура Просвітництва (XVII–XVIII ст.)

Завдання для тестової перевірки знань студентів

1.Кого з визначних французьких драматургів О.С.Пушкін на зивав «поет закоханих жінок і царів»?

а) П’єра Корнеля; б) Жана Расіна;

в) Жана Батіста Мольєра.

2.Правильно розташуйте прізвища:

а) французький живописець, творець найбільш універсальної доктрини класицизму, фундаментом якого вважав раціоналізм; б) великий англійський фізик, астроном, математик, який відкрив

закон всесвітнього тяжіння; в) французький філософ, історик, письменник, найвидатніший

діяч французького Просвітництва; г) німецький поет і драматург, теоретик мистецтва Просвітницт

ва, автор праць з естетики; д) англійський філософ, який вважав, що при відсутності грома

дянського стану завжди є війна всіх проти всіх, збиткова для всіх;

е) італійський фізик і математик, який винайшов барометр і дав основу для науки метеорології;

є) французький філософ, історик, просвітитель, письменник, яко го поруч з Вольтером називають «патріархом» французького Просвітництва;

ж) англійський філософ, просвітитель, теоретик англійського ра ціоналізму;

з) німецький письменник і мислитель, автор всесвітньо відомої драматичної поеми «Фауст»;

и) великий шотландський поет; і) іспанський живописець, графік, який здійснив глибокий вплив

на все європейське мистецтво; ї) англійський вчений, який першим відкрив кровообіг і став зас

новником фізіології як науки; й) італійський письменник і мемуарист, неперевершений аван

тюрист, який став персонажем багатьох художніх творів; к) німецький просвітитель, дослідник національних культур, істо

ріософ, літературознавець;

243