Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Взірцем, грандіозним пам’ятником оборонної архітектури є Ве ликий китайський мур, будівництво якого почалося в 214 р. до н.е., імператором Цінь ІШхуанді (правив у 238–210 рр. до н.е.) і тривало з перервами понад тисячу років. Його будівництво було спрямоване, насамперед, на охорону, захист зовнішніх кордонів імперії від вторг нень войовничих кочівників з Півночі. Мур мав довжину 4000 км, за іншими даними – 6700 км, висоту – 9 м, ширину – в нижній частині – 8 м, у верхній – 5 м. По гребеню муру могло проїхати одночасно п’ять вершників. Вздовж муру було споруджено 60000 сторожових веж (збереглося 20000). Цю споруду в давнину називали «восьмим чудом світу». Вона частково збереглася до нашого часу і залишаєть ся найбільшим творінням рук людських. Її видно навіть з Місяця. Вислів «одгородитися китайським муром» дістав переносне значен ня. Він означає: замкнутися у власному світі, відмежуватися від сус пільства, від зв’язків з іншими людьми і народами.

Китайські будівельники здобули славу й іншою грандіозною спо рудою – Великим каналом, що з’єднав Пекін з Ханчжоу. Будівництво цього найбільшого в світі каналу, справжнього шедевру світового іригаційного мистецтва, почалося ще у VI ст. до н.е., продовжувалося протягом майже двох тисяч років і було завершене лише у XIII ст. н.е. Ця складна гідротехнічна споруда довжиною понад 1800 км і шириною від 15 до 350 м має численні пристрої для перекачування та очищення води.

Словник термінів та понять теми

Ассиріологія – наука про історію та культуру стародавньої Месопо тамії, у вужчому розумінні слова – стародавньої Ассирії. На зву цю отримала тому, що перші месопотамські пам’ятки похо дять з Ассирії.

Астральний культ – обожнення неба та небесних світил.

Атон – в давньоєгипетській міфології – Бог Сонця. Зображається у вигляді сонячного диска.

Вавилон – столиця стародавньої Вавилонії; руїни Вавилона лежать на лівому березі Євфрату, приблизно 120 км на південь від сучасного Багдаду. Вавилонці називали його «Бабілі» – «Ворота божі».

66

Лекція 3. Культура Стародавнього Сходу

«Висячі сади Семіраміди» – оперті на стовпи платформи терас, на яких у насипному ґрунті росли екзотичні дерева та кущі.

Гільгамеш – міфічний цар міста Урука, герой давньовавилонського епосу. Був на дві третини богом, а на одну третину – люди ною; вчинив багато героїчних подвигів, прагнучи досягти без смертя.

Голіаф – за біблійною легендою, велетень силач; загинув у двобої з юним пастухом Давидом, який згодом став іудейським царем.

Дхарма – одне з центральних понять індуїзму, яке означає паную чий над світом вічний моральний закон.

Єгиптологія – наука про історію та культуру Стародавнього Єгипту. Поділяється на три основні галузі (з численними відгалужен нями): єгипетська археологія, єгипетська філологія та літерату ра, єгипетська історія.

Жрець – особа, що займалася відправленням релігійних обрядів у язичників. Жрець здійснював жертвоприношення божеству, слідкував за вшануванням богів, доглядав за статуями богів і за священними тваринами, молився їм і приносив жертви, приймав дари від віруючих. Найбільшого розвитку жрецтво досягло в Єгипті, Індії, Іудеї. Жерці звільнялися від будь яких податків.

Зиккурат – висока ступінчаста храмова вежа зі святинями алтарями.

Ієрогліф – фігурний знак ідеографічного письма. При такому прин ципі письма використовуються не букви, які відповідають зву кам, а малюнки чи особливі знаки, що відповідають цілим сло вам або частинам слова (у давньоєгипетській, китайській, японській та інших мовах). Ієрогліфи почали використовувати ся з IV тис. до н.е. Ієрогліфічними написами прикрашали стіни храмів, будівель, гробниць, пам’ятників.

Іригація – штучне зрошення землі за допомогою спеціальних при строїв.

Ісіда – в давньоєгипетській міфології дружина Осіріса, богиня ро дючості, води, вітру, чарівництва, мореплавання, охоронниця померлих.

67

Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

Клинопис (клинописне письмо) – тип письма. Знаки в клинописі мали клиноподібну форму, вичавлювали їх на сирій глині прямокутною паличкою. Цей тип письма застосовували в Передній Азії з кінця IV до кінця І тис. до не. Клинопис виник у Шумері на основі шумерського ієрогліфічного письма. Пізніше його за позичили ассирійці, вавилоняни, урартці, хетти, перси та ін. Вперше розшифрував клинопис (перський) у 1820 р. Ф.Гроте фенд. Різні види клинопису дешифровано в ХІХ–ХХ ст. Зна ки клинопису відображають і цілі поняття, і окремі звуки.

Манускрипт – давній рукопис (на папірусі, пергаменті, папері).

Нефертіті – давньоєгипетська цариця, дружина фараона Аменхоте па (Ехнатона).

Нірвана – центральне поняття джайнізму і буддизму, яке означає ви щий стан, мету людських прагнень.

Осіріс – в давньоєгипетській міфології бог помираючої та воскреса ючої природи, покровитель і суддя мертвих.

Папірус – багаторічна трав’яниста рослина родини осокових. Бать ківщина папірусу – тропічна Африка; у стародавніх єгиптян – сувій із склеєних стрічок, вирізаних із стеблин папірусу, попе редник паперу; стародавній рукопис, написаний на матеріалі з папірусу. Крім того, з папірусу виготовляли одяг, циновки тощо.

Пергамент – спеціально оброблена шкіра молодих тварин, що до винайдення паперу використовувалася як матеріал для пись ма, документ, написаний на такому матеріалі.

Піраміда – гробниця єгипетських фараонів у вигляді величезної ка м’яної архітектурної споруди з чотирикутною основою та три кутними боковими гранями із спільною вершиною.

Санскрит (буквально – очищений, оброблений) – одна з головних давньоіндійських мов. Відрізнялась суворо нормалізованою та уніфікованою граматикою. Вчений брахман (жрець) Паніні, який жив у V–ІV ст. до н.е., створив першу в Індії нормативну граматику санскриту. Санскритом написані визначні літера турні та релігійні пам’ятки: «Веди» і епос «Махабхарата».

Семіти – група народів, батьківщиною яких, напевно, був теперішній Арабський півострів. Семітська культура – одна з найдавніших розвинутих культур людства, а семітське письмо (фінікійське)

68

Лекція 3. Культура Стародавнього Сходу

лягло в основу грецького алфавіту, з якого розвинулись ла тинський алфавіт і кирилиця (слов’янська азбука).

Сфінкс – у Давньому Єгипті кам’яна фігура лежачого лева з голо вою людини, що уособлювала владу фараона.

Східна культура – тип суспільних систем, в яких переважає уста новка на злиття людини з природою, відмова від активного втручання в процеси оточуючого світу і робиться акцент на особистісне самоудосконалення, формування ціннісної сві домості.

Уеей – недіяння. Основний спосіб досягнення Дао. Недіяння озна чає невтручання в природні процеси, принцип ненанесення шкоди природі; це дія, погоджена із законами світобудови.

Упанішади (санскр. – таємне знання) – пам’ятники давньоіндійської літератури, зібрання 108 філософських творів, релігійно філо софські коментарі до «Вед», що утворюють заключну частину ведичної літератури – веданту («кінець Вед»). Упанішади є основою всіх ортодоксальних (які приймають авторитет Вед) релігійно філософських систем Індії.

Фанза – традиційне китайське житло.

Фенікс – у міфології стародавніх народів (єгиптян, фінікійців) – чарівний, казковий птах, який, проживши кілька сот років, спа лював себе, а потім знову воскресав, поставав з попелу моло дим і оновленим; символ вічного оновлення, відродження, не вмирущості, безсмертя.

69