1. при роботі з комп’ютером шкідливим є випромінювання моніторів;

2. лазерний принтер негативно впливає на якість повітря в приміщенні, принтер є джерелом пожежо- та електробезпеки, а при роботі з ним існує загроза термоопіків;

3. При роботі використовують мобільні телефони, щоє небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання. Аналіз організаційних умов праці:

1. на підприємстві наявний графік перерв.

Аналіз рівня шуму та вібрації:

1. джерела шуму: редуктора, насоси, сортувальне обладнання;

2. шум у виробничому приміщені перевищує нормативне значення на 11 децибел та складає 91 децибел. Тобто виробництво можна віднести до 3 класу шкідливих та небезпечних умов праці 2 ступеню;

3. рівень вібрації відповідає нормі.

Аналіз рівня освітлення робочого місця.

Розрахунок загального освітлення виконаємо за методом коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

, (4.1)

де

Е – норма освітленості [1], лк;

S – площа приміщення, м²;

К – коефіцієнт запасу, К = 1,3...1,5 (менші значення для ламп розжарювання, більші – для газорозрядних ламп);

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення змінюється в межах Z = 1,1...1,5 (у середньому 1,2),

ɳ – коефіцієнт використання освітлювальної установки (таблиця 1);

n – число ламп.

Для визначення коефіцієнта необхідно розрахувати індекс приміщення:

, (4.2)

де

a, b – відповідно довжина і ширина приміщення, м;

–висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею, м.

і = 5 * 5 /(3 * ( 5 + 5)) = 0,83

F = (2 * 25 * 1.3 * 1.2) / 0.83 * 3 = 78 / 2.49 = 3.33

Отже рівень освітлення робочого місця задовольняє нормі.

Аналіз і оцінка пожежної безпеки на підприємстві:

1. наявна служба пожежної безпеки;

2. протягом досліджуваного періоду сталася 1 пожеже, яка була викликана загорянням луків поблизу підприємства;

3. підприємство можна віднести до категорії підвищеної небезпеки так як на території багато легкозаймистих матеріалів;

4. підприємство огороджене вогнестійкими конструкціями (бетонними плитами);

5. наявні засоби пожежегасіння (наявність гідрантів, пожежного автомобіля, пожежні крани, вогнегасники);

6. наявний план евакуації з приміщення із будівлі на випадок пожежі.

Аналіз рівня травматизму та професійних захворювань на підприємстві.

Нещасних випадків та професійних захворювань на підприємстві протягом досліджуваного періоду не зафіксовано. Отже є недоцільним розрахунок показників стану виробничого травматизму та професійних захворювань.

Отже санітарно-гігієнічні умови праці на підприємстві відповідають стандартам або нормативним актам.

4.2. Техніка безпеки та пожежна безпека на підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Аналіз і оцінка пожежної безпеки на підприємстві проводилась відповідно до вимог Кодексe цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні та іншими нормативними документами.

Згідно проведеного аналізу пожежної безпеки на підприємстві можна відзначити:

7. наявна служба пожежної безпеки;

8. протягом досліджуваного періоду сталася 1 пожеже, яка була викликана загорянням луків поблизу підприємства;

9. підприємство огороджене вогнестійкими конструкціями (бетонними плитами);

10. наявні засоби пожежегасіння (наявність гідрантів, пожежного автомобіля, пожежні крани, вогнегасники);

11. наявний план евакуації з приміщення із будівлі на випадок пожежі.

Ступінь вогнестійкості будинку визначається межами вогнестійкості його будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях.

Межі вогнестійкості буді­вельних конструкцій встанов­лені не в годинах, а в хвилинах та нормуються за граничними станами конструкції з вогнес­тійкості за такими ознаками: втрати несучої здатності (К), цілісності (Е), теплоізолювальної здатності (І) — відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4-98.

У Нормах залишено вісім ступенів (І, II, III, ІІІа, ІІІб, IV, ІУа, IV) вогнестійкості бу­динків. Так на підприємстві наявні протипожежні перешкоди (протипожежні стіни, перегородки та перекриття), плани евакуації, зарядки вогнегасників, протипожежне обладнання та інвентар відповідно до норм.

На підприємстві проводяться наступні протипожежні заходи:

1. систематичний контроль протипожежного стану виробничих приміщень відповідальними особами й органами контролю;

2. дотримання встановленого протипожежного режиму і правил пожежної безпеки в приміщеннях;

3. проведення протипожежних інструктажів і навчання робітників правилам пожежної безпеки;

4. дотримання правил технічної експлуатації систем вентиляції, освітлення, опалення, електричних мереж і електроустановок;

5. контроль стану засобів гасіння пожежі, пожежної сигналізації і засобів зв'язку.

6. дотримання протипожежних заходів при експлуатації і збереженні вогне - і вибухонебезпечних речовин і матеріалів;

7. стан шляхів евакуації, чергового і аварійного освітлень;

8. розміщення за нормами засобів гасіння пожежі, планів евакуації, бойового підрозділу на випадок пожежі;

9. обладнання приміщень знаками пожежної безпеки, наявність наочно-агітаційного матеріалу.

Вступний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, прийнятими на роботу, незалежно від стажу роботи або посади. Вступний інструктаж проводить фахівець по охороні праці і начальник відділу. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі ("Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці"), а також в документі про прийом працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з працівниками, прийнятими на роботу до установи банку а також з особами, які направляються до банку з метою стажування або проходження практики.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці зі всіма робітниками. Інструктаж проводиться з метою підвищення ефективності техніки безпеки.

Наслідком навчань та інструктажу із техніки безпеки є низький рівень виробничого травматизму.

Згідно з положенням Закону України «Про пожежну безпеку» (ст.4-7), існують правила пожежної безпеки, які є обов’язковими для виконання усіма центральними і місцевими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду діяльності і форм власності). Правила встановлюють загальні потреби пожежної безпеки, дія яких поширюється на підприємства, організації та інші об’єкти, а також жилі споруди, які експлуатуються, будуються, реконструюються, поширюються, за виключенням засобів, потреби до яких визначаються спеціальними нормативними документами. Забезпечуючи пожежну безпеку, потрібно також керуватися стандартами, нормами будівництва, правилами устройства електроустановок, нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх діяльності.

Пожежна безпека, згідно з правилами пожежної безпеки, повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, направлених на попередження пожарів, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат та зменшення негативних екологічних наслідків на випадок їх виникнення, створення умов для швидкого визову пожарних підрозділів та успішного гасіння пожару.

Головні можливі причини виникнення пожежі у приміщенні відділу такі:

1. легкозаймисті матеріали, які використовуються у процесі виробництва (недотримання правил пожежної безпеки може призвести до їх займання);

2. несправна електропровідка;

3. використання саморобних електропобутових пристроїв (електронагрівачі, мікрохвильові печі);

4. попадання вологи на працюючі електроагрегати;

5. залишення без нагляду увімкнутих комп’ютерів, обчислювальної техніки та інших електроприладів.

Заходи, що направлені на попередження виникнення пожежі:

1. видання розпорядження по управлінню про призначення осіб, що відповідальні за:

1. пожежну безпеку приміщення відділів.

2. технічний стан та несправність первинних засобів пожежегасіння та засобів пожежного зв’язку та сигналізації.

3. порядок огляду та закриття приміщень після закінчення робочого дня.

4. щорічне проведення повторних протипожежних інструктажів.

2. розробка інструктажів стосовно заходів пожежної безпеки.

3. щорічне проведення занять за програмою пожежно-технічного мінімуму з особами, що відповідальні за пожежну безпеку.

Отже, підприємство можна віднести до категорії підвищеної небезпеки так як на території багато легкозаймистих матеріалів. забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівника та уповноваженими керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідальним договором. Відповідальність за пожежну безпеку, виконання протипожежних заходів і додержання правил пожежної безпеки працівниками, правильне утримання пожежного інвентаря покладається на керівника фінансового управління.

4.3. Охорона навколишнього середовища на підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Екологічна безпека і охорона навколишнього середовища проводиться шляхом екологічної паспортизації промислових підприємств, нормування і лімітування, внесення зборів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища, здійснення екологічного контролю.

Так підприємство сплачує земельний податок, екологічний податок, плату за користування надрами, збір за спеціальне використання води.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води.

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Підприємство «КРОНЕкс-Україна» є платником збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, так як воно отримало торговий патент на виготовлення товарів з паперу та картону. Для підприємства встановлена щоквартальна плату за патент 564 грн.

Отже підприємство здійснює комплексні заходи згідно з законодавчо визначеними екологічними вимогами. Це означає, що воно є екологічно безпечним згідно законодавства. Але не можна ігнорувати шкідливий вплив підприємства на навколишнє середовище.

4.4. Моніторинг небезпек, що можуть причинити надзвичайну ситуацію на підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Моніторинг небезпек, що можуть причинити надзвичайну ситуацію, проводиться на основі Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Положення про моніторинг потенційно небезпечних об’єктів» від 06.11.2003 р. № 425.

Щорічно в нашій країні виникають надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, що призводить до загибелі багатьох людей і значних матеріальних збитків.

Класифікація надзвичайних ситуацій на території України за походженням здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій", Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Держстандарту України від 19 листопада 2001 р., та Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 19 квітня 2003 р. № 119 [5].

Закон «Про цивільну оборону України» визначає надзвичайну ситуацію як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, що спричинена аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, пожежею, викоританням засобів масового враження, яке призвело або може призвести до людських чи матеріальних втрат.

Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінювання події, що відбулася або може відбутися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.

Надзвичайні ситуації можна класифікувати за наступними ознаками (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Класифікація надзвичайних ситуацій [5]

Класифікаційні ознаки	Види надзвичайних ситуацій	Характеристика надзвичайних ситуацій
За сутністю та причинами виникнення	Природні	надзвичайні ситуації пов’язані з природними процесами космічного, літосферного, гідросферного, атмосферного, біосферного характеру або кількох процесів одночасно і відбуваються незалежно від участі людини.
	Соціальні	надзвичайні ситуації відбуваються в суспільстві: воєнний стан, злочинність, ревлюції, міжнаціональні конфлікти, поширення людино-ненависницьких ідеологій та ін.
	Техногенні	надзвичайні ситуації пов’язані з мвтеріальною сферою, що стрворена людиною.
За масштабом та глибиною	Локальні	загроза її виникнення та розповсюдження наслідків обмежена виробничим приміщенням.
	Об’єктові	обмежена територією об’єкта.
	Місцеві	обмежена територією населеного пункту, району чи області.
	Регіональні	обмежена територією декількох областей, краю чи суміжних країн.
	Національні	наслідки охоплюють великі території держави, але не виходять за її кордони.
	Глобальні	загроза її виникнення та поширення наслідків — континент або значна його частина чи планета в цілому.
За характером походження	Соціально-політичного характеру	пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту, викрадення чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
	Воєнного характеру	пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Таблиця 4.2

Види надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації	Види НС	Приклади
Природного характеру	Метеорологічні	засуха, значне підвищення чи зниження температури, буря, ураган, смерч.
	Тектонічні	землетрус, цунамі, виверження вулкану, зсув.
	Топологічні	селевий потік, повінь, лавина, камнепад, снігові замети, пожежа.
	Космічні	підвищене радіоактивне випромінювання, падіння великого космічного тіла.
	Біологічні	аномальне підвищення кількості макробіологічних об’єктів, епідемія.
Антропогенного характеру	Аварії та катастрофи	транспортні, пожежі, вибухи, руйнування споруд, руйнування обладнання, руйнування з порушенням енерго-, водо-, тепло- та інших систем життєзабезпечення населення та виробництва, руйнування з викидом радіоактивних речовин, руйнування з викидом отруйних речовин, руйнування з викидом небезпечних мікроорганізмів.

Щодо причин винекнення, то иожна їх розглянути окремо для природних, соціальних та техногенних надзвичайних ситуацій (див. табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Причини винекнення надзвичайних ситуацій [3]

Надзвичайні ситуації	Причини винекнення
Природні	закономірні природні процеси
	негативний антропогенний вплив на розвиток природних процесів
	випадковість у розвитку природних процесів
Соціальні	політичні
	економічні
	національні
	релігійні
Техногенні	недодержання правил безпеки та необережність
	недосконалість у проектуванні
	кримінальні елементи та тероризм
	воєнні дії
	Природні явища

Будь-яка з надзвичайних ситуацій може стати причиною виникнення іншої та викликати небезпечні екологічні наслідки: соціальні, природні, техногенні, небезпечні екологічні наслідки.

Наприклад, землетрус - природна НС - призводить до руйнування споруд, пожеж, що характерно для техногенної надзвичайної ситуації, крім того, під час землетрусу гине багато людей, руйнуються житлові будинки, інфраструктура життєзабезпечення, що викликає соціальну НС. Дані свідчать, що в сучасних умовах практично будь-яка надзвичайна ситуація є комплексною. Визначення причин та закономірностей розвитку таких надзвичайних ситуацій є складним завданням.

У кожному конкретному випадку надзвичайні ситуації виникають через ряд причин, які можна узагальнити. Природні надзвичайні ситуації в більшості є наслідком закономірного розвитку природних метеорологічних, космічних, гідрологічних чи тектонічних процесів. Це урагани, землетруси, обвали, падіння космічних тіл тощо.

Група дослідників страхового товариства Munchener Ruck (Німеччина) понад 25 років збирала й аналізувала дані про природні катаклізми (землетруси, шторми, повені, виверження вулканів, тайфуни), що відбулися в світі з часів Римської імперії. "Немає жодних сумнівів у тому, що частота і сила руйнування природних катастроф значно зростають", - роблять висновок автори. Причини для цього, на їх думку, створює сама людина. Перш за все, йдеться про урбаністичний розвиток, використання потенційно небезпечних територій, зміни клімату та стану довкілля [1].

Те, що за таке дослідження взялися співробітники страхового товариства, пояснюється тим, що кожна катастрофа приносить не лише економічні збитки, а й зменшує доходи у страховому бізнесі. З кінця шістдесятих років виплати страхових компаній на покриття збитків від природних катаклізмів у всьому світі зросли від одного до більше десяти мільярдів доларів на рік.

Виникнення соціальних надзвичайних ситуацій, перш за все, пов'язують з поширенням ідей, що часто носять антисоціальний та відверто людиноненависницький характер. До соціальних конфліктів також призводять національні, економічні, псевдоре-лігійні та політичні причини. Війна в Чечні, Афганістані, Іраку, Палестино-Ізраїльський конфлікт, військові дії в Іраку є наочною ілюстрацією цього з тією різницею, що для кожного конфлікту вагомість причин різна. В ряді випадків причинами соціальних НС, а саме, страйків, забастовок є економіка та політика.

Внаслідок природних та техногенних катастроф теж виникають соціальні НС через порушення у функціонуванні систем життєзабезпечення, величезних матеріальних збитків, значного травматизму населення, психологічних факторів.

Соціальною надзвичайною ситуацією, масштаби проявлення якої останнім часом збільшуються, є тероризм. Причини тероризму криються у жадобі - влади, слави, багатства, використовуючи будь-які методи. Тероризм може експлуатувати будь-яку ідею, для формування якої використовує різноманітні расистські, нацистські, спотворені релігійні, національні, економічні, політичні, соціальні погляди, в т. ч. ідеї національного визволення, соціалізму, комунізму. рівності людей, вищої раси, формування "нового порядку", відвернення планетарної катастрофи, антиглобалізму тощо.

Збільшення кількості підприємств, ускладнення технічних систем та зростання їх потужності, розширення транспортних мереж, урбанізація на тлі недостатньої уваги до питань безпеки закономірно призводять до зростання кількості техногенних надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф. Збільшення кількості населення на планеті та його концентрація у промисловорозвинених регіонах створює умови для зростання кількості жертв під час надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Що стосується причин винекнення надзвичайних ситуацій в Україні, то можна виділити такі основні:

1. надзвичайне техногенне навантаження території;

2. значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

3. погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни;

4. незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів;

5. ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

6. недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків;

7. відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

8. низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

9. дефіцит кваліфікованих кадрів;

10. низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій [5].

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

1. пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я людей і довкілля;

2. безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

3. вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

4. особистої відповідальності і піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

5. відповідальності у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

6. обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

7. урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

8. максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Щодо основних заходів у сфері захисту населення і території від надзвичайних ситуацій , то до них відносяться:

1. інформування та оповіщення;

2. спостереження;

3. укриття в захисних спорудах;

4. евакуаційні заходи;

5. інженерний захист;

6. медичний захист;

7. біологічний захист;

8. радіаційний та хімічний захист.

Підприємству можуть загрожувати наступні надзвичайні ситуації:

1. пожежа ( поблизу знаходяться луки, які можуть самоспалахнути);

2. повінь (протікає річка Сіверський Дінець поруч з підприємством);

3. транспортні (поломка обладнання, автомобілів тощо);

4. руйнування споруд (будинки, завали промислових відходів тощо);

5. руйнування з порушенням енерго-, водо-, тепло- та інших систем життєзабезпечення населення та виробництва тощо.

На підприємстві здійснюються заходи щодо створення безпечних умов для працюючих при виникненні надзвичайних ситуацій та заходи щодо ліквідації можливих аварій. Є достатнє число евакуаційних виходів, шляхи евакуації.

На основі проведеного аналізу можемо прийти до висновку, що на підприємстві створені безпечні умови праці для працюючих при винекненні надзвичайних ситуацій. Проте є певні недоліки, на які потрібно звернути увагу. Так наприклад виробничий цех потребує ремонту, а промислові відходи не надійно зберігаються та можуть впасти на проїзжду частину, що може призвести до нещасного випадку у майбутньому.

4.5. Розробка заходів щодо охорони праці та з питань цивільного захисту

Прийнятий на підприємстві колективний договір містить розділ з охорони праці, в якому закріплено відповідальність з цього питання посадових осіб в усіх підрозділах, тому їх в обов’язком є забезпечення суворого виконання працюючими вимог з охорони праці, виробничої дисципліни, безпечного утримання робочих місць.

На основі проведених досліджень можна прийти до висновків, що організація охорони праці на підприємстві перебуває на високому рівні. Спеціаліст з охорони праці сумлінно виконує свої обов’язки, що підтверджує відповідність умов праці нормам, які вказані в нормативно-законодавчій базі з охорони праці.

Позитивним є те, що на підприємстві протягом досліджуваного періоду не виникало нещасних випадків та професійних захворювань. Так під час акту перевірки ТОВ «КРОНЕкс-Україна» набрало 30 балів з 38, що свідчить про добре організовану роботу служби з охорони праці.

Є звичайно й негативні моменти. Запропонуємо заходи з охорони праці, які направлені на покращення умов праці, попередження захворюваності та нещасних випадків (див. табл. 4.4 )

Таблиця 4.4