1.3. Методика проведення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

Адекватна оцінка формування прибутку підприємства зумовлена оптимальним вибором методичного підходу її проведення. Нині існують різні рекомендації щодо аналізу прибутку підприємства. Кожен автор має свою точку зору з цього питання, тому різні методики мають свої специфічні

елементи. Нами була здійснена спроба узагальнити різні підходи проведення

аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

Так, в Положенні про порядок проведення аналізу фінансового стану підприємства, затвердженому Міністерством фінансів України і Фондом державного майна України, оцінка фінансових результатів діяльності підприємства, ґрунтується на проведенні структурного і факторного аналізу прибутку підприємства [118].

За методикою, розробленою Шереметом А.Д., Сайфуліним Р.С., Негашевим Е.В., Маркоряном Е.А., Герасименко Г.П., Грищенко О.В. аналіз фінансових результатів діяльності підприємства є першим етапом будь-якої оцінки діяльності підприємства, який ґрунтується на вивченні абсолютних показників які прямо впливають на фінансовий результат діяльності підприємства [160; 82].

Авторами Ковальовим В.В., Волковим О.Н. і Мец В.О. оцінку фінансових результатів діяльності підприємства запропоновано включати як до експрес-аналізу, так і до деталізованого аналізу фінансового стану [63; 85].

За експрес-аналізу розмір прибутку оцінюється на основі вивчення показників прибутковості і рентабельності в динаміці. При деталізованому аналізі вивчається виробнича діяльність підприємства та тенденції зміни показників рентабельності.

Методика оцінки фінансових результатів, розроблена Балабановим І.Т., Калиною А.В., Конєвою М.І., Ященко В.А. ґрунтується на проведенні аналізу прибутковості (рентабельності), який передбачає розрахунок відносних і абсолютних показників прибутковості та проведення директ-костингу [58].

Аналіз фінансових результатів за методикою Савицької Г.В., Ковальової А.М., Берднікової Т.Б., Артеменко В.Г., Белендера М.В. і 55 Лахтіонової Л.А. базується на оцінці ефективності використання капіталу, яка передбачає [133; 69; 12; 4; 77]:

1. аналіз абсолютних і відносних показників прибутковості;

2. проведення факторного аналізу;

3. вивчення показників оборотності і ділової активності.

У навчальному посібнику авторами Білик М.Д., Павловською О.В., Притуляк Н.М., Невмержицькою Н.Ю. та Цал-Цалко Ю.С. [13; 154] підкреслено, що аналіз прибутковості та рентабельності базується на:

1. вивченні формування прибутку підприємства;

2. факторному аналізі прибутку підприємства;

3. розрахунку відносних показників рентабельності і вивчення їх у динаміці.

За підходом Савчука В.П., [134] аналіз фінансових результатів діяльності підприємства повинен базуватися на:

1. виявленні тенденцій зміни абсолютних показників прибутку, на основі звіту про фінансові результати;

2. аналізі операційних витрат;

3. розрахунку показників прибутковості (рентабельності) та вивченні їх у динаміці та у порівняння їх з галузевими показниками;

4. оцінка тенденцій зміни виручки та відносного валового доходу.

Як видно з вищевикладеного, існує багато методик аналізу прибутку підприємства, в більшості з яких акцент зроблено на необхідність проведення факторного аналізу прибутку.

До основних факторів, що впливають на операційний прибуток, віднесено:

1. ціну на реалізовану продукцію;

2. обсяг реалізації продукції;

3. структуру реалізованої продукції;

4. собівартість одиниці продукції;

5. собівартість продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції

Сутність методичних підходів до розрахунку впливу на операційний прибуток вказаних вище факторів полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші фактори в цей час залишаються незмінними. Вплив кожного фактора на прибуток визначається за певним алгоритмом.

Вплив зміни ціни на реалізовану продукцію на прибуток визначається як:

(1.1)

Вплив зміни обсягів реалізації на прибуток розраховується за формулою:

(1.2)

За допомогою цих формул з’ясовується скільки додатково було отримано прибутку тільки завдяки збільшенню обсягів виробництва окремих видів продукції.

Вплив змін у структурі реалізованої продукції на прибуток визначається як:

(1.3)

Вплив зміни собіварстості одиниці продукції на прибуток розраховується за формулою:

(1.4)

Вплив змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції на прибуток визначається як:

(1.5)

Сукупний вплив чинників від реалізації продукції на прибуток являє собою сумарне значення всіх впливів:

(1.6)

Щоб зробити висновок про рівень ефективності підприємства прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами, тобто розрахувати показники рентабельності.

Нині в практичній діяльності будь-якого підприємства виняткового значення набуває прогнозування, оскільки воно дозволяє вчасно виявити негативні тенденції та вжити заходів щодо їх уникнення. Це стосується і формування прибутку, оскільки за достовірного прогнозування підприємствами свого прибутку вони зможуть ефективніше управляти поточною діяльністю підприємства, розробляти реальні стратегічні плани та впроваджувати їх у практичну діяльність.

Розробка прогнозу може здійснюватись з використанням багатьох базових методів, але при фінансовому прогнозуванні найбільш поширеним є метод експертних оцінок, методи обробки просторово-часових сукупностей і ситуаційні методи [32].

Методи експертних оцінок є, мабуто, найпопулярнішими, і мають давню історію. Зокрема, так званий дельфінський метод (названий так у честь давньогрецького міста Дельфи, відомого своїми оракулами), базується на багатоступінчастому експертному опитуванні (методом “мозгової атаки”) з наступною обробкою даних методами економічної статистики. [145].

Метод колективної генерації ідеї заснований на двох елементах: на розробці можливих варіантів розвитку об’єкту прогнозування з їхньою наступною оцінкою. Основу даного методу складає “мозкова атака” проблемної ситуації, що припускає вироблення певної ідеї з наступною її критикою і формуванням контрідеї [126].

Метод “комісій” грунтується на опитуванні експертів з подальшою статистичною обробкою отриманих відповідей, що характеризують як загальну, так і індивідуальну думку експертів. Результати проведеного опитування є базою для розробки гіпотез прогнозу [155].

Метод морфологічного аналізу є систематизованим охопленням інформації про можливі стани об’єкту прогнозування, з подвльшою її обробкою за методом “морфологічної шухляди”. В основі останнього лежить побудова матриці або дерева, що описує певні характеристики об’єкту, пересування рівнями яких дозволяє зробити висновок про можливий стан об’кту прогнозування [155, c. 26].

Метод написання сценаріїв припускає виявлення тенденцій розвитку об’єкту в часі з врахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів, що змінюються. Як правило, прогнозні показники визначаються для песимістичного, базового й оптимістичного сценарію розвитку [155].

Загальним недоліком експертних оцінок є відсутність відповідальності за якість отриманої прогнозної інформації [154, c. 447].

Також обмеженість методів експертних оцінок полягає у тому, що в них є присутнім можливість помилкового судження і суб’єктивний елемент (часто буває, що експерт формує свою дуику на основі неусвідомлених суб’єктивних переваг).

Методи обробки просторово-часових сукупностей істотно віріюють за складністю використовуваних алгоритмів. Так, дані методи можна узагальнити в двох групах: каузальні методи прогнозування та методи екстраполяції.

У каузальному прогнозуванні для визначення майбутнього обсягу чистого прибутку доцільно використовувати стохастичні методи, до яких відносять авторегресійні залежності і регресійний аналіз.

Авторегресійні залежності базуються на передумові про те, що значення прибутку в момент часу  t залежить певним чином від його значення в попередніх періодах (при цьому не враховується вплив інших факторів):

(1.7)

де Y_t – прогнозне значення прибутку у момент часу t;

Y_t-k – значення прибутку у момент часу (t-k);

A_k – k-й коефіцієнт регрезії [53].

Регресивний аналіз припускає побудову як однофакторних, так і багатофакторних, лінійних і нелінійних моделей прогнозування прибутку підприємства. до однофакторних моделей можна віднести наступні рівняння регресій [145]:

1. лінійне - Y = a + b*x, (1.8)

2. ступеневе – Y = ax^b, (1.9)

3. параболічне – Y = a + bx + cx², (1.10)

4. гіперьолічне – Y = a + b/x, (1.11)

5. логарифмічне – Y = a * log(b + cx), (1.12)

6. експонентне – Y = ae^bx, (1.13)

де b – коефіцієнт регрезії, що визначає рівень впливу заданого фактору на функцію;

а – вільний член рівняння регресії.

В практиці прогнозування частіш всього для прогнозування прибутку використовується багатофакторна лінійна регресійна залежність:

(1.14)

де A_k – коефіцієнт регрезії, k = 1, 2, …, n [53].

Така модель дозволяє визначити залежнысть зміни прибутку підприємства не тільки від низки кількісних факторів, а й врахувати якісні фактори, шляхом введення фіктивної змінної.

Методи екстраполяції засновані на перенесенні минулих тенденцій у майбутнє. Для прогнозування прибутку підприємства можливе використання трьох основних методів екстраполяції: екстраполяція тренду, ковзної середньої, експонентного згладжування.

Екстраполяція тренду базується на аналізі тенденцій зміни прибутку і прогнозування динамічних рядів, на основі трендового рівняння [36, c. 48]:

(1.15)

де f(t) – детермінована невипадкова компонента процесу;

- стохастична випадкова компонента процесу.

Варто зазаначити, що метод екстраполяції доцільно використовувати лише при відносно стабільній зміні прибутку підприємства.

Методи середніх величин засновані на розрахунку середнього значення показника на базі попередніх періодів. Найбільш розповсюдженим є мотод ковзної середньої, яка розраховується як [145, c. 450]:

(1.16)

де x_i – значення показника прибутку в попередніх періодах.

Методи ситуаційного аналізу грунтуються на моделюванні зміни прибутку підприємства на основі поліваріантності сценаріїв зміни зовнішніх і внутрішніх факторів і детермінованому моделюванні динаміки зміни прибутку на згенеровані сценарії.

В цілому, необхідність використання окремих методів зумовлюється метою прогнозування та інформативною базою, тому для прогнозування прибутку на одному і тому ж підприємстві може бути використано декілька методів прогнозування.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

2. Аналіз структури та ліквідності балансу

ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» – це найбільший виробник паперу в Харківському регіоні. Форма власності та організаційно-правова форма, галузева, територіальна та організаційні фактори, що визначають особливості організації фінансів ТОВ «АСС-Зміївська паперова фабрика» наведена в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Основні дані про підприємство

Назва підприємства	Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНЕКС-УКРАЇНА»
Територія	Україна, Харківська обл.
Форма власності	Товариство з обмеженою відповідальністю
Орган державного управління	д/н
Галузь	Виробництво паперу та паперових виробів
Вид економічної діяльності	Виробництво паперу та картону
Адреса	вулиця Фабрична, буд. 11, м. Зміїв, Зміївський район, Харківська обл.., 63400

Деталізована оцінка фінансового стану підприємства починається з аналізу балансу, що дає можливість оцінити наявність, розміщення й джерела формування активів. Безпосередньо з балансу можна одержати ряд найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. До них належать:

1. загальна вартість майна підприємства;

2. вартість оборотних коштів;

3. вартість матеріальних оборотних коштів;

4. величина дебіторської заборгованості;

5. сума власного капіталу;

6. величина позикового капіталу;

7. величина довгострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування основних коштів й інших необоротних активів;

8. величина короткострокових кредитів і позик, призначених, як правило, для формування оборотних активів;

9. величина кредиторської заборгованості [6].

Таблиця 2.2

Аналіз активу балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2011-2012 р.р.

Актив	На кінець 2011	На кінець 2012	Відхилення		Зміна в струткрурі, %
			абсолютне, тис. грн.	відносне, %	на кінець 2011	на кінець 2012
1	2	3	4	5	6	7
Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість	1,00	1,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- первісна вартість	1,00	1,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- накопичена амортизація	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Незавершене будівництво	121,00	585,00	464,00	383,47	0,54	2,27
Основні засоби:
- залишкова вартість	8433,00	7357,00	-1076,00	-12,76	37,98	28,49
- первісна вартість	13654,00	13886,00	232,00	1,70	61,50	53,78
- знос	-5221,00	-6529,00	-1308,00	25,05	-23,52	-25,28
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- первісна вартість	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- накопичена амортизація	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- інші фінансові інвестиції	293,00	294,00	1,00	0,34	1,32	1,14
Довгострокова дебіторська заборгованість	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Первісна вартість інвестиційної нерухомості	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Знос інвестиційної нерухомості	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Відстрочені податкові активи	357,00	132,00	-225,00	-63,03	1,61	0,51
Гудвіл	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Інші необоротні активи	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Гудвіл при консолідації	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00

Продовження табл. 2.2

1	2	3	4	5	6	7
Усього за розділом I	9206,00	8370,00	-836,00	-9,08	41,46	32,41
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	3782,00	2495,00	-1287,00	-34,03	17,03	9,66
Поточні біологічні активи	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Незавершене виробництво	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Готова продукція	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Товари	0,00	487,00	487,00	100,00	0,00	1,89
Векселі одержані	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість	7140,00	10112,00	2972,00	41,62	32,16	39,16
- первісна вартість	7140,00	10112,00	2972,00	41,62	32,16	39,16
- резерв сумнівних боргів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Дебіторська заборгованість за рахунками:
- за бюджетом	40,00	378,00	338,00	845,00	0,18	1,46
- за виданими авансами	0,00	3453,00	3453,00	100,00	0,00	13,37
- з нарахованих доходів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- із внутрішніх розрахунків	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Інша поточна дебіторська заборгованість	834,00	19,00	-815,00	-97,72	3,76	0,07
Поточні фінансові інвестиції	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	559,00	168,00	-391,00	-69,95	2,52	0,65
- у т.ч. в касі	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
- в іноземній валюті	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Інші оборотні активи	639,00	336,00	-303,00	-47,42	2,88	1,30
Усього за розділом II	12994,00	17448,00	4454,00	34,28	58,53	67,57
III. Витрати майбутніх періодів	2,00	4,00	2,00	100,00	0,01	0,02
IV. Необоротні активи та групи вибуття	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Баланс	22202,00	25822,00	3620,00	16,30	100,00	100,00

Проведемо аналіз структури балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» в таблиці 2.2 за 2011 – 2012 р.р та у таблиці 2.3 за 2013 рік, у зв’язку з тим, що у 2013 році були змінені форми звітності. Аналіз активу балансу за 2013 рік наведений в таблиці 2.3.

Горизонтальний (часовий) аналіз полягає в порівнянні абсолютних величин за статтями балансу (вартості активів та зобов’язань) за два суміжні періоди, а також, при можливості, у динаміці за ряд періодів (кварталів). Порівняння можна здійснювати шляхом визначення відхилення показників за абсолютними величинами, тобто на скільки порівнювана величина більша або менша за ту, з якою порівнюють, або за допомогою відносних показників, тобто на скільки відсотків (разів) порівнювальна величина більша або менша за ту, яку визнач базу порівняння.

Вертикальний аналіз – це структурний аналіз абсолютних величин, який дає змогу за даними відносних величин вивчити структуру активів та зобов’язань, тобто частку (відсоток) окремих їх видів у загальній сумі розділів та в цілому активів і зобов’язань. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Вивчаючи ту чи іншу сукупність показників у різні періоди, можна спостерігати ті зміни, які відбуваються в їх структурі [15].

Таблиця 2.3

Аналіз активу балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2013 р.р.

Актив	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення			Зміна в струткрурі, %
			абсолютне, тис. грн.	відносне, %		на кінець 2011	на кінець 2012
1	2	3	4	5		6	7
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи
первісна вартість	1,00	1,00	0,00	100,00		0,00	0,00
накопичена амортизація	0,00	-1,00	-1,00	0,00		0,00	0,00
Незавершені капітальні інвестиції	585,00	3719,00	3134,00	635,73		2,27	13,17
Основні засоби
первісна вартість	13886,00	16206,00	2320,00	116,71		53,78	57,39
знос	-6529,00	-7988,00	-1459,00	122,35		-25,28	-28,29
Інвестиційна нерухомість	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00	0,00
Довгострокові біологічні активи	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00	0,00
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00
інші фінансові інвестиції	294,00	294,00	0,00	100,00	1,14		1,04
Довгострокова дебіторська заборгованість	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00
Відстрочені податкові активи	132,00	13,00	-119,00	9,85	0,51		0,05
Інші необоротні активи	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00
Усього за розділом I	8370,00	12244,00	3874,00	146,28	32,41		43,36
II. Оборотні активи

Продовження табл. 2.3

1	2	3	4	5	6	7
Запаси	2982,00	2572,00	-410,00	86,25	11,55	9,11
Поточні біологічні активи	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	10112,00	10395,00	283,00	102,80	39,16	36,81
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами	3453,00	2950,00	-503,00	85,43	13,37	10,45
з бюджетом	378,00	0,00	-378,00	0,00	1,46	0,00
у тому числі з податку на прибуток	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Інша поточна дебіторська заборгованість	19,00	19,00	0,00	100,00	0,07	0,07
Поточні фінансові інвестиції	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Гроші та їх еквіваленти	168,00	4,00	-164,00	2,38	0,65	0,01
Витрати майбутніх періодів	4,00	1,00	-3,00	25,00	0,02	0,00
Інші оборотні активи	336,00	53,00	-283,00	15,77	1,30	0,19
Усього за розділом II	17452,00	15994,00	-1458,00	91,65	67,59	56,64
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Баланс	25822,00	28238,00	2416,00	109,36	100,00	100,00

Таким чином на основі проведеного аналізу можна зробити висновки про те, що загальна вартість майна на кінець 2013 року склала 28238 тис. грн., це достатньо невелика сума вартості майна для даного підприємства, бо середня вартість майна у подібних підприємствах України складає 90 500 тис. грн., таких як Київський картонно-паперовий комбінат, Луганська паперова фабрика, Моквинська паперова фабрика та інш. Основна питома вага припадає на оборотні активи, так у 2013 році склала 56,54 %.

Частка необоротних активів склала на кінець 2013 року 43,36%. переважання оборотних активів над необоротними свідчить про формування достатньо мобільної структури активів, що сприяє збільшенню швидкості оборотності активів підприємства. Проте простежується негативна тенденція до зменшення частки оборотних активів та збільшення необоротних, що може призвести до сповільненню оборотності активів та привести до збитків. Так у 2011 році необоротні активи скали 32,41%, а оборотні 67,57 %, що свідчило про оптимальне формування балансу підприємства для його роботи, і як наслідок отримання чистого прибутку в розмірі 2336 тис. грн.

Протягом 2012-2013 року, структура активу балансу стала незбалансованою, що стало однією з причин отримання збитків, так у 2012 і 2013 році ТОВ «КРОНЕК-УКРАЇНА» отримала збитки у розмірі 4456 тис. грн. та 1212 тис. грн. відповідно. Взагалі протягом 2013 року вартість майна збільшилась на 2416 тис. грн., це свідчить про розширення його виробничо-господарської діяльності, тобто про позитивні зміни балансу (див. рис. 2.1).

Частка необоротних активів складає більше 40 %, тобто має «важку» структуру активів, що свідчить про значні накладні втирати та підвищену чутливість до зміни доходу (виручки). Величина оборотних активів протягом досліджуваного періоду зменшилась на 1458 тис. грн.

Найбільшу питому вагу в оборотних активів склала дебіторська заборгованість, а одна з найменших це грошові кошти підприємства, це свідчить про проблеми, пов’язані з оплатою послуг та продукції підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.

Рис 2.1. Динаміка вартості майна підприємства за 2011-2013рр.

Проведемо аналіз структури пасиву балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2011-2013 роки в таблицях 2.4 та 2.5.

Таблиця 2.4

Аналіз пасиву балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2011-2012 р.р

Пасив	На кінець 2011	На кінець 2012	Відхилення		Зміна в струткрурі, %
			абсолютне, тис. грн.	відносне, %	на кінець 2011	на кінець 2012
1	2	3	4	5	6	7
I. Власний капітал
Статутний капітал	4227,00	4227,00	0,00	100,00	19,04	16,37
Пайовий капітал	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Додатковий вкладений капітал	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Інший додатковий капітал	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Резервний капітал	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	-767,00	-5201,00	-4434,00	678,10	-3,45	-20,14
Неоплачений капітал	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Вилучений капітал	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Накопичена курсова різниця	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Усього за розділом I	3460,00	-974,00	-4434,00	-28,15	15,58	-3,77
Частка меншості	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
II. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу	82,00	82,00	0,00	100,00	0,37	0,32
Інші забезпечення	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Сума страхових резервів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Сума часток перестраховиків у страхових резервах	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Цільове фінансування	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Усього за розділом II	82,00	82,00	0,00	100,00	0,37	0,32
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Інші довгострокові фінансові зобов’язання	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Відстрочені податкові зобов’язання	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Інші довгострокові зобов’язання	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Усього за розділом III	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
ІV. Поточні зобов’язання					0,00	0,00
Короткострокові кредити банків	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Векселі видані	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
Кредиторська заборгованість	14691,00	23558,00	8867,00	160,36	66,17	91,23

Продовження табл. 2.4

1	2		3		4	5		6		7
Поточні зобов’язання за розрахунками:
- з одержаних авансів		220,00		2928,00	2708,00		1330,91		0,99	11,34
- з бюджетом		48,00		83,00	35,00		172,92		0,22	0,32
- з позабюджетних платежів		0,00		0,00	0,00		0,00		0,00	0,00
- зі страхування		38,00		26,00	-12,00		68,42		0,17	0,10
- з оплати праці		87,00		54,00	-33,00		62,07		0,39	0,21
- з учасниками		0,00		0,00	0,00		0,00		0,00	0,00
- із внутрішніх розрахунків		0,00		0,00	0,00		0,00		0,00	0,00
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу		0,00		0,00	0,00		0,00		0,00	0,00
Інші поточні зобов'язання		3576,00		65,00	-3511,00		1,82		16,11	0,25
Усього за розділом IV		18660,00		26714,00	8054,00		143,16		84,05	103,45
V. Доходи майбутніх періодів		0,00		0,00	0,00		0,00		0,00	0,00
Баланс		22202,00		25822,00	3620,00		116,30		100,00	100,00

Аналіз пасиву балансу за 2013 рік наведений в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз пасиву балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2013 р.р.

Пасив	На початок 2013	На кінець 2013	Відхилення				Зміна в струткрурі, %
			абсолютне, тис. грн.		відносне, %		на початок 2013	на кінець 2013
1	2	3	4		5		6	7
Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	4227,00	4227,00	0,00	0,00		16,37		14,97
Капітал у дооцінках	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00		0,00
Додатковий капітал	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00		0,00
Резервний капітал	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00		0,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	-5201,00	-6542,00	-1341,00	25,78		20,14		23,17
Неоплачений капітал	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00		0,00
Вилучений капітал	0,00	0,00	0,00	0,00		0,00		0,00
Усього за розділом I	-974,00	-2315,00	-1341,00	137,68		3,77		8,20
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення

Продовження табл. 2.5

1	2		3		4	5	6		7
Відстрочені податкові зобов’язання	0,00		0,00		0,00	0,00	0,00		0,00
Довгострокові кредити банків	0,00		0,00		0,00	0,00	0,00		0,00
Інші довгострокові зобов’язання	0,00		0,00		0,00	0,00	0,00		0,00
Довгострокові забезпечення	0,00		0,00		0,00	0,00	0,00		0,00
Цільове фінансування	0,00		0,00		0,00	0,00	0,00		0,00
Усього за розділом II	0,00		0,00		0,00	0,00	0,00		0,00
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків	0,00	0,00		0,00		0,00		0,00		0,00
Поточна кредиторська заборгованість за:				0,00		0,00		0,00		0,00
довгостроковими зобов’язаннями	0,00	0,00		0,00		0,00		0,00		0,00
товари, роботи, послуги	26486,00	24877,00		-1609,00		-6,07		102,57		88,10
розрахунками з бюджетом	83,00	101,00		18,00		21,69		0,32		0,36
у тому числі з податку на прибуток	0,00	0,00		0,00		0,00		0,00		0,00
розрахунками зі страхування	26,00	60,00		34,00		130,77		0,10		0,21
розрахунками з оплати праці	54,00	102,00		48,00		88,89		0,21		0,36
Поточні забезпечення	82,00	82,00		0,00		0,00		0,32		0,29
Доходи майбутніх періодів	0,00	0,00		0,00		0,00		0,00		0,00
Інші поточні зобов’язання	65,00	5331,00		5266,00		8101,54		0,25		18,88
Усього за розділом IІІ	26796,0	30533,00		3737,00		13,95		103,77		108,13
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття	0,00	0,00		0,00		0,00		0,00		0,00
Баланс	25822,0	28238,00		2416,00		9,36		100,00		100,00

Таким чином на основі проведених розрахунків можна зробити висновки про те, що у 2012 та 2013 року у підприємства був відсутній власний капітал, основною причиною цього стало, незмінна вартість статутного капіталу в розмірі 4227 тис. грн., та збільшення непокритого збитку, який збільшувався з кожним роком. Частка позикових коштів в сукупних джерелах формування фінансових ресурсів протягом досліджуваного періоду збільшується, що свідчить про зменшення фінансової незалежності підприємства. У структурі позикового капіталу, переважають поточні зобов’язання, що є негативним фактом, який характеризує погіршення структури балансу і підвищен­ня ризику втрати фінансової стійкості.

Основні рекомендації, які можна надати – це збільшення частки оборотних активів, за рахунок готової продукції, відвантажених товарів та інш. швидко реалізуємих активів, для забезпечення мобільності активів. А також зменшення необоротних активів, для створення «легкої» структури активів. Намагання збільшення власного капіталу, для забезпечення фінансової незалежності та стійкості підприємства, та почати зменшувати поточні зобов’язання.

Ліквідність підприємства – це здатність повернути в строк вилучені в кредит грошові кошти, або здатність оборотних коштів перетворюватися на грошову готівку, необхідну для нормальної фінансово-господарської діяльності підприємства [11].

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступеню їх ліквідності і розташованих в порядку зменшення ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів [14].

Технічна сторона аналізу ліквідності балансу полягає в зіставленні засобів в активі із зобов'язаннями в пасиві. При цьому активи повинні бути згруповані за ступенем їх ліквідності і розташовані в порядку зменшення ліквідності, а зобов'язання - за строками їх погашення і розташовані в порядку зростання строків оплати [15].

В таблицях 2.6, 2.7, 2.8 проведемо аналіз ліквідності балансу та зробимо висновки.

Таблиця 2.6

Аналіз ліквідності балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2011 рік

Групи активів	Сумма, тис. грн.		Група пасивів	Сумма, тис. грн.		Платіжний надлишок (нестача)
	на поч.р.	на кін.р.		на поч.р.	на кін.р.	на поч.р.	на кін.р.
А1	5	559	П1	6361	15084	-6356	-14525
А2	3069	8653	П2	9672	3576	-6603	5077
А3	4204	4075	П3	0	0	4204	4075
А4	9919	8915	П4	1164	3542	8755	5373

Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2012 рік

Групи активів	Сумма, тис. грн.		Група пасивів	Сумма, тис. грн.		Платіжний надлишок (нестача)
	на поч.р.	на кін.р.		на поч.р.	на кін.р.	на поч.р.	на кін.р.
А1	559	168	П1	15084	26649	-14525	-26481
А2	8653	14298	П2	3576	65	5077	14233
А3	4075	3276	П3	0	0	4075	3276
А4	8915	8080	П4	3542	-892	5373	8972

Таблиця 2.8

Аналіз ліквідності балансу ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2013 рік

Групи активів	Сумма, тис. грн.		Група пасивів	Сумма, тис. грн.		Платіжний надлишок (нестача)
	на поч.р.	на кін.р.		на поч.р.	на кін.р.	на поч.р.	на кін.р.
А1	168	4	П1	26649	30220	-26481	-30216
А2	14298	13364	П2	65	251	14233	13113
А3	3276	2866	П3	0	0	3276	2866
А4	8080	12004	П4	-892	-2233	8972	14237

Для визначення ліквідності балансу треба зіставити розрахунки, які були зроблені, груп активів і груп зобов'язань. Баланс вважається ліквідним за умови дотримання таких співвідношень між групами активів і зобов'язань, коли А1 ≥ П1, А2 ≥ П2, А3 ≥ П3, А4 ≥ П4. Відобразимо співвідношення груп активів та зобов’язань в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Співвідношення груп активів та зобов’язань ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за 2011-2013 роки

Співвідношення
2011 рік		2012 рік		2013 рік
на поч.р.	на кін.р.	на поч.р.	на кін.р.	на поч.р.	на кін.р.
А1≥П1	А1≥П1	А1≥П1	A1≤П1	А1≥П1	А1≥П1
А2≥П2	А2≥П2	А2≥П2	А2≥П2	А2≥П2	А2≥П2
A3≥П3	A3≥П3	A3≥П3	A3≥П3	A3≥П3	A3≥П3
A4≥П4	A4≥П4	A4≥П4	A4≥П4	A4≥П4	A4≥П4

Таким чином на основі проведених розрахунків можна зробити висновки про те, що баланс за всі три роки можна вважати майже абсолютним, бо нерівність не виконується лише один раз в 2011 році та 2013, в 2012 році ситуація трохи гірше, не виконується дві нерівності. Порівняння першої і другої груп активів (найліквідніших активів і активів, що швидко реалізуються) з першими двома групами пасивів (найтерміновішими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами) показує поточну ліквідність, тобто платоспроможність або неплатоспроможність підприємства в найближчий до моменту проведення аналізу час. В нашому випадку на початок і на кінець звітного періоду підприємство неплатоспроможне майже в усіх роках, окрім кінця 2012 року. Порівняння третьої групи активів і пасивів (активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими зобов'язаннями) показує перспективну ліквідність, тобто прогноз платоспроможності підприємства. В нашому випадку на початок періоду прогноз платоспроможності майже позитивний.

2.2. Аналіз рентабельності виробництва та реалізації продукції

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують доходність підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими для характеристики складових формування прибутку і доходів підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення між наявними та використаними ресурсами.

Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції [5].

Дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Такий показник визначає мету підприємницької діяльності.

Основними доходами ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» за останні три роки були: виручка від реалізації; інші операційні доходи, а саме доходи від операційної оренди активів, доходи від реалізації виробничих запасів, малоцінних предметів та інших доходів від операційної діяльності.

Найбільшу питому вагу у сукупності доходів підприємства складає виручка від реалізації продукції і на кінець 2012 року вона склала 47 346 тис. грн. Це майже вдвічі менше за попередній рік, що є негативною тенденцією. Основною причиною цього стало зменшення об’єму випуску продукції, бо скоротились канали збуту, у зв’язку з високою конкуренцією на ринку виготовлення паперу та картону. Інші операційні доходи на кінець 2012 року склали 527 тис. грн., що майже в 8 разів менше за попередній період. Основною причиною цього стало те, що у 2012 році підприємство припинило реалізувати виробничі запаси та малоцінні предмети, що і стало основною причино зменшення цього виду доходу на підприємстві.

Виручка від реалізації продукції у відтворювальному процесі ма­теріального виробництва відіграє важливу роль як одна з ланок ново­го кругообігу коштів підприємства. За рахунок грошових надходжень від реалізації продукції: відшкодовується вартість матері­альних витрат на виробництво – хвикористаної сировини, напівфабри­катів, матеріалів, електроенергії, палива тощо; відшкодовується перенесена ча­стина вартості основних фондів (амортизаційні відрахування). Таким чином, утворюються економічні умови для нового вироб­ничого циклу.  Залишок виручки після вирахування вартості вищезазначених витрат, становить валовий дохід.

В процесі реалізації продукції суб’єкт господарювання формує виручку (доход) для відшкодування витрачених ресурсів, сплати податків та здійснення інвестицій в господарську діяльність, яка наведена у формулі (2.1).

В = Кр * Ц (2.1)

де В – виручка;

Кр – кількість реалізованої продукції;

Ц – ціна.

С

Прибуток

Від звичайної діяльності

Від надзвичайної діяльності

Прибуток від операційної діяльності

Виручка від реалізації

Інші операційні доходи

На підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» протягом останніх 3 років не спостерігається

клад прибутку на ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» наведений на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Склад прибутку на підприємстві ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

Таким чином, протягом останніх трьох років на підприємстві прибуток складався лише від операційної діяльності підприємства, а саме від виручки від реалізації, яка і займає найбільшу питому вагу та інших операційних доходів, а саме від операційної оренди активів, доходи від реалізації виробничих запасів, малоцінних предметів та інших доходів від операційної діяльності (див. табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Грошові надходження та статті витрат підприємства, тис. грн.

Показники	2011р	2012р	2013р
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	47537,5	87939	39250
Інші операційні доходи	5729	4734	527
Інші доходи	0	0	0

На підприємстві переважає споживання прибутку, найчастіше на матеріальне заохочення працівників та виплати засновникам, але має місце також накопичення прибутку у вигляді фонду розвитку. Динаміка виручки від реалізації наведені на рис 2.3.

Рис 2.3. Динаміка виручки від реалізації за 2011-2013 роки

Проаналізуємо рентабельність деяких аспектів діяльності підприємства за 2011 рік. Розрахунки наведені в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Аналіз основних показників рентабельності

№ з/п	Показники рентабельності	Формула для розрахунку	Значення
			2011 рік	2012 рік	2013 рік
1	2	3	4	5	6
1	Рентабельність продажу	Прибуток від операційної діяльності/ Чиста виручка від реалізації	0,052	Протягом 2012-2013 років підприємство мало лише збитки, тому рентабельність не має сенсу рахувати
2	Рентабельність виробництва (основної діяльності)	Прибуток від операційної діяльності / Собівартість реалізованої продукції	0,064
3	Рентабельність сумарного капіталу	Чистий прибуток / Загальна вартість активів (середньорічна)	0,091
4	Рентабельність чистих активів	Чистий прибуток / (Вартість активів середньорічна - Короткострокові зобов'язання середньорічні))	0,764
5	Рентабельність оборотного капіталу	Прибуток від операційної діяльності / Вартість оборотного капіталу (середньорічна)	0,248
6	Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток / Величина власного капіталу (середньорічна)	0,801
7	Показник зміни валових продажів	(Виручка за звітний період - Виручка за попередній період) / Виручка за попередній період	2,480
8	Чиста рентабельність продажів	Чистий прибуток / Виручка від реалізації	0,032

Рентабельність продажів − коефіцієнт рівний відношенню прибутку від реалізації продукції до суми отриманої виручки. Рентабельність продажів використовується в якості основного індикатора для оцінки фінансової ефективності компаній, які мають відносно невеликі величини основних засобів і власного капіталу. Оцінка рентабельності продажів дозволяє більш об'єктивно поглянути на стан справ.

На основі проведеного аналізу можна сказати про те що, рентабельність продажу у 2011 році склала 0,052 що свідчить про те, що після вирахування з отриманого до­ходу всіх витрат залишається 5 копійок прибутку від кожної гривні продажу. Казати про достатність даного показника не можна, бо не має середньогалузевих значень, які свідчили б про достатність даного значення.

Аналізуючи рентабельності виробництва можна сказати, що 6 коп. прибутку має підприємство з кожної гривні витраченої на виробництво і реалізацію продукції, про тенденцію та достатність цього показника не можливо казати, за відсутності даних.

Рентабельність активів − фінансовий коефіцієнт, що характеризує ефективність використання всіх активів підприємства. На основі проведених розрахунків, можна сказати, що 9 коп. прибутку припадає на кожну гривню активів підприємства.

Рентабельність власного капіталу − головний показник для стратегічних інвесторів. Він дозволяє визначити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками підприємства. Власники отримують рентабельність від своїх інвестицій у вигляді внесків до статутного капіталу. Вони жертвують тими засобами, які формують власний капітал організації і отримують взамін права на відповідну частку прибутку. З позиції власників рентабельність найкращим чином відображається у вигляді рентабельності на власний капітал і є найбільш важливим для акціонерів компанії, так як характеризує прибуток, який власник отримає з гривні вкладених у підприємство коштів. На основі проведених розрахунків можна сказати, що на кожну гривню власного капіталу приходиться 8 коп. прибутку.

Отже, на основі проведеного аналізу можна зробити висновки лише про 2011 рік, так як відсутність прибутку не дає змогу розрахувати рентабельність деяких аспектів діяльності підприємства за 2012-2013 р. р.

2.3. Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності [11].

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок [20].

Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які в загальному вигляді характеризують його спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами. Короткострокова заборгованість підприємства, що відокремлена у відповідному розділі пасиву балансу, погашається різними способами, зокрема забезпеченням такої заборгованості можуть виступати будь-які активи підприємства.

Разом з тим очевидно, що ситуація, коли, наприклад, частина основних засобів продається для того, щоб розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями, є небажаною. Саме тому, говорячи про ліквідність та платоспроможність підприємства як характеристики його поточного фінансового стану і оцінюючи, зокрема, його потенційні можливості розраховуватися із кредиторами за поточними операціями, цілком логічним є зіставлення оборотних активів та короткострокових пасивів.

Проведемо аналіз основних показників платоспроможності підприємства за останні роки у табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Аналіз основних показників платоспроможності

№ з/п	Назва показника	Формула для розрахунку	Значення
			2011 рік	2012 рік	2013 рік
1	2	3	4	5	6
1	Величина власного оборотного капіталу	Оборотні активи - Поточні зобов'язання	-5666	-9266	-14478
2	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	(Грошові кошти та поточні фінансові інвестиції) / Кредиторська заборгованість	0,03	0,01	0,02
3	Коефіцієнт поточної ліквідності	Оборотні активи / Поточні зобов'язання)	0,70	0,65	0,52
4	Коефіцієнт швидкої ліквідності	(Оборотні активи - Запаси) / Поточні зобов'язання)	0,49	0,56	0,45
5	Коефіцієнт відновлення/втрати платоспроможності	Кп + 6(3)/Т х (Кп - Кк)	0,38	0,45	0,39
		Кв/в = ----------------------------
		2
6	Частка оборотних коштів у активах	Оборотні активи / Усього активів	0,59	0,68	0,57
7	Частка запасів в оборотних активах	Запаси / Оборотні активи	0,29	0,17	0,16
8	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	Власні оборотні кошти / Запаси	За відсутності ВОК не має сенсу рахувати частку ВОК у покритті запасів
9	Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості	Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість	0,43	0,52	0,44

Отже на основі проведеного аналізу можна зробити висновки про те що, на підприємстві відсутній ВОК протягом всіх трьох років, що свідчить про втрату стабільності кредитоспроможності та платоспроможності на підприємстві, прослідковується тенденція до зменшення ВОК.

Найбільш жорстким критерієм ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до поточних зобов’язань. На кінець досліджуваного періоду цей показник склав 0,02, тобто 2% короткострокової заборгованості може бути погашена за рахунок грошових коштів та їх еквівалентів. Нормативне значення показника 0,2-0,35. В нашому випадку прослідковується зменшення коефіцієнта, що є не дуже доброю динамікою.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності складає 0,39 значення показника менше за 1, отже підприємство протягом 6 місяців не спроможне вийти на нормативний рівень коефіцієнта поточної ліквідності та відновити свою платоспроможність.

Оборотних коштів в загальній кількості активів на кінець 2013 року складає 57 %, що свідчить про мобільну структуру активів, що сприяє збільшенню оборотності активів підприємства. Динаміка простежується до зменшення, що є негативним моментом для підприємства.

Співвідношення дебіторської заборгованості на кінець досліджуваного періоду склало 0,44. Нормативне значення цього показника визначено в межах 1,5-2.

Тобто нормальним вважається стан, коли кредиторська заборгованість перевищує дебіторську не більше ніж у два рази, але не менше ніж у 1,5 рази, проте в нашому випадку простежується все навпаки. Рекомендація – збільшувати величину ВОК за допомогою збільшення оборотних активів та зменшувати кредиторську та дебіторську заборгованості.

Проведемо аналіз абсолютних показників фінансової стійкості за останні три роки, розрахунки наведені в табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості, тис. грн.

Показник	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Абсолютне відхилення
				2012 р. від 2011 р.	2013 р. від 2011 р.
1	2	3	4	5	6
1.Власний капітал	3460	-974	-2315	-4434	-1341
2.Необоротні активи	9206	8370	12244	-836	3874
3. Наявність (ВОК)	-5746	-9344	-14559	-3598	-5215
4.Загальна величина запасів	3782	2982	2572	-800	-410
5. Ф1	-9528	-12326	-17131	-2798	-4805
6. Довгострокові пасиви	0	0	0	0	0
7. Ф2	-9528	-12326	-17131	-2798	-4805
8. Короткострокові позичені кошти	18660	26714	30471	8054	3757
9. Ф3	9132	14388	13340	5256	-1048
10.Надлишок або нестача Ф1	-13310	-15308	-19703	-1998	-4395
11.Надлишок або нестача Ф2	-13310	-15308	-19703	-1998	-4395
12.Надлишок або нестача Ф3	-4178	-920	-6363	3258	-5443

Отже на кінець досліджуваного періоду спостерігається відсутність власних оборотних коштів, тобто в розпорядженні підприємства, тенденція прослідковується негативна, тобто ВОК зменшується протягом досліджуваного періоду. Основною причиною цього є менша частка оборотних активів в майні підприємства ніж поточних зобов’язань. Як наслідок підприємство збільшує ризик втрати платоспроможності, адже зменшується поточна фінансова ресурсність і мобільність підприємства. Рекомендація – збільшувати частку оборотних активів за рахунок готової продукції та грошових коштів (але при необхідності), та зменшувати поточні зобов’язання.

Отже як бачимо Ф1 має негативне значення та протягом досліджуваного періоду зростає, що свідчить про те, що ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА» не спроможне всі запаси повністю покривати власним оборотним капіталом, тобто підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування. Аналіз агрегату Ф2 показує, що у 2011-2013 році підприємство не залучало довгострокові кредити. Аналіз агрегату Ф3 показує що підприємство в період з 2011-2013 роки залучала короткострокові кредити на поточну діяльність, в основному на покриття касових розривів, проте сума власного оборотного капіталу все ж не стала додатною.

Проведемо аналіз відносних показників фінансової стійкості протягом останніх трьох років в табл. 2.14.

Таблиця 2.14

Аналіз відносних показників фінансової стійкості за 2011 – 2013 р.р.

№ з/п	Показники фінансової стійкості	Формула для розрахунку	Значення
			2011	2012	2013
1	2	3	4	5	6
1	Коефіцієнт заборгованості	Загальна сума заборгованості / Активи	0,84	1,03	1,08
2	Коефіцієнт фінансової стабільності	Власний капітал / Позикові кошти (коротко- та довгострокові)	0,19	Відсутність власного капіталу
3	Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	Власний капітал / Валюта балансу	0,16	Відсутність власного капіталу
4	Коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов'язань	Довгострокові зобов'язання / Власний капітал	Відсутність довгострокових зобов’язань
5	Відношення заборгованості до капіталізації	Довгострокові зобов'язання / (Загальна сума пасивів - Короткострокові зобов'язання)	Відсутність довгострокових зобов’язань
6	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	Позикові кошти (коротко- та довгострокові) / Власний капітал	5,39	Відсутність власного капіталу
7	Коефіцієнт концентрації ВК	Власний капітал / Активи	0,16	Відсутність власного капіталу
8	Коефіцієнт фінансової залежності	Активи / Власний капітал	6,42	Відсутність власного капіталу

Продовження табл. 3.19

1	2	3	4		5
9	Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу	(Довгострокові кредити + Довгострокові позики) / (Власний капітал + Довгострокові кредити + Довгострокові позики)	Відсутність довгострокових зобов’язань
10	Коефіцієнт маневреності власних коштів	(Власний капітал + Довгострокові кредити + Довгострокові позики - Необоротні активи) / (Власний капітал + Довгострокові кредити + Довгострокові позики)	-1,66	Відсутність власного капіталу
11	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Довгострокові зобов'язання / (Довгострокові зобов'язання + Власний капітал)	Відсутність довгострокових зобов’язань
12	Коефіцієнт структури залученого капіталу	Довгострокові зобов'язання / (Довгострокові зобов'язання + Короткострокові зобов'язання)	Відсутність довгострокових зобов’язань

Отже на основі проведених розрахунків можна сказати, що коефіцієнт заборгованості на кінець досліджуваного періоду цей показник склав 1,08, тобто на 1 гривню вкладених в активи власних коштів приходиться 1,08 коп. позикових коштів. Нормативне значення менше 0,5. Тенденція прослідковується до збільшення значення цього коефіцієнта, що є негативною динамікою, бо підприємство втрачає свою фінансову незалежність та платоспроможність. В якості рекомендація – збільшувати вартість майна швидшими темпами, за заборгованість.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує частку власних коштів (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Критичне значення – 0,5. В нашому випадку підприємство може порахувати даний показник лише у 2011 році в якому він склав 0,16, бо у наступні два роки в підприємства відсутній власний капітал. Рекомендацією є збільшення власного капіталу за рахунок збільшення статутного капіталу; нерозподіленого прибутку та збільшення резервного капіталу. За відсутності довгострокових зобов’язань не має сенсу рахувати коефіцієнти залежності підприємства від довгострокових зобов'язань, відношення заборгованості до капіталізації, довгострокового залучення капіталу, довгострокового залучення позикових коштів та структури залученого капіталу.

Коефіцієнт співвідношення позикових коштів та власних коштів, можливо розрахувати лише за 2011 рік, бо у 2012 та 2013 р.р. відсутній ВК, так у 2010 році він становив 5,39, тобто на кожну гривню власного капіталу, пригодиться 5 грн. 39 коп. позикового. Що є негативним моментом в діяльності підприємстві та загрозливо сприяє втрати кредитоспроможності та платоспроможності у майбутньому, що й трапилось у 2012 та 2013 роках.

На основі проведеного аналізу можна сказати, що за останні два роки основними джерелами фінансових ресурсів підприємства була амортизація, а також залучені кошти та статутний капітал. Це означає, що підприємство не має достатньо власних коштів. Щодо позикових коштів, то варто звернути увагу на відсутність довгострокових зобов’язань. Про відсутність даного показника не можна судити однозначно негативно, оскільки залучені кошти підприємство моглоб використати для розширення виробництва та модернізацією обладнання.

Також можна простежити, що підприємство отримало чистий прибуток лише у 2011 році у розмірі 1799 грн. у наступні роки на підприємстві простежуються лише збитки.

Потрібно звернути увагу, що витрати на оплату праці у 2013 році збільшились на 13,86 %, бо підприємство розширило свій штат працівників, відповідно і витрати на соціальні заходи у 2013 році збільшились на 21,93%, проте у зв’язку зі скороченням виробництва та зменшення прибутку, Підприємство у 2013 році скоротило кількість працівників, звідси і витрати на оплату праці скоротилися порівняно з 2012 роком, а саме на оплату праці склало на 97 тис. грн. менше, а на виплату соціальних заходів на 82 тис. грн. менше ніж за попередній рік.

Частка необоротних активів склала на кінець 2013 року 43,36%. переважання оборотних активів над необоротними свідчить про формування достатньо мобільної структури активів, що сприяє збільшенню швидкості оборотності активів підприємства.

Протягом 2012-2013 року, структура активу балансу стала незбалансованою, що стало однією з причин отримання збитків, так у 2012 і 2013 році ТОВ «КРОНЕК-УКРАЇНА» отримала збитки у розмірі 4456 тис. грн. та 1212 тис. грн. відповідно. Взагалі протягом 2013 року вартість майна збільшилась на 2416 тис. грн., це свідчить про розширення його виробничо-господарської діяльності, тобто про позитивні зміни балансу.

Частка необоротних активів складає більше 40 %, тобто має «важку» структуру активів, що свідчить про значні накладні втирати та підвищену чутливість до зміни доходу (виручки). Найбільшу питому вагу в оборотних активів склала дебіторська заборгованість, а одна з найменших це грошові кошти підприємства, це свідчить про проблеми, пов’язані з оплатою послуг та продукції підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.

Тому бачимо що на кінець досліджуваного періоду підприємство має проблеми з діловою активністю на підприємстві. Станом на кінець 2012 р. коефіцієнт оборотності активів склав 1,75, це свідчить, що майже двічі  відбувся повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів.

Отже на основі проведеного аналізу можна сказати, що підприємство втратило свою кредито- та платоспроможність у 2012 та 2013 роках, в якості рекомендацій – це збільшувати суму власного капіталу, зменшувати заборгованість.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Фінансові та організаційні резерви підвищення прибутку підприємства

Рівень прибутковості в значній мірі залежить від ефективності управління витратами. Для підвищення управління витратами втробництва необхідним є: раціональноа структура витрат, постійне улосконалення методів обліку і контролю,забезпечення відповідної мотивації зниження витрат.

Отже, перед кожним підприємством постають наступні завдання:

1. визначення оптимальних обсягів виробництва підприємства на поточний період та на перспективу, виходячи з попиту на продукцію;

2. обгрунтування величини витрат підприємства, що забезпечить ефективність його функціонцвання;

3. постійне ув’язування виробничих факторів з витратами підприємства, що забезпечуватиме здійснення його виробничих процесів;

4. обгрунтування раціональної структури витрат виробництва підприємства за основними видами та варіантами здійснення виробничих процесів тощо.

Ці питання вимагають здійснення необхідних розрахунків щодо технологічних характеристик основних варіантів виробничих процесів та оцінки виробничих витрат по їх реалізації.

Таким чином, до основних завдань системи управління витратами можна віднести визначення:

1. величини витрат виробництва підприємства в короткостроковому та довгостроковому періодах;

2. розміру витрат виробництва підприємства залежно від обсягів виробництва;

3. зміни витрат виробництва в часі;

4. прогнозу витрат виробництва з урахуванням змін попиту на продукцію підприємства та ситуації на ринках збуту тощо.

В умовах ринкової економіки, система управління витратами виробництва, зумовила використання таких понять як: граничны витрати, сумарны витрати та середны витрати.

Граничні витрати (ГВ) - це величина витрат виробництва на виготовлення додаткової одиниці продукції. Граничні витрати відображають зростання вартості витрат підприємства при збільшенні обсягу продукцїї на додаткову одиницю.

Сумарні витрати (СВ) включають постійні (ПВ) та змінні витрати (ЗВ) щодо обсягу виробництва.

Постійні витрати не залежать від обсягів виробництва, тоді як змінні витрати коливаються відповідно із динамікою обсягів виробництва продукції.

Щодо середніх витрат - товитрати на одиницю продукції виготовленої підприємством, які можна класифікувати як середні постійні, середні змінні та середні сумарні витрати. Останні за своєю суттю визначають витрати на одиницю продукції,а порівняння їх з ціною реалізації дозволяє оцінити ступінь прибутковості продукції підприємства.

Слід підкреслити, що між вказаними вище поняттями витрат виробництва підприємства існують певні залежності, вивчення яких дає можливість дослідити їх динаміку у перспективі, обгрунтувати ріціональні обсяги виробництва та співвідношення між величиною фіксованих і змінних витрат. В основу таких досліджень потрібно покласти теорії ринкової економіки, зокрема: закон спадної віддачі, закон попиту і пропозиції, граничних витрат тощо. Зіставляючі змінні, постійні та сумарні витрати можна визначити точку безбитковості виробництва.

Метод точки беззбитковості базу­ється на принципі розподілу витрат на постійні і змінні та розрахунку маржинального прибутку. З виторгу від реалізації продукції (без ПДВ, акцизів, мита) віднімаються змінні витрати і залишається маржинальний прибуток. Далі від маржинального прибутку віднімаються постійні витрати і визнача­ється кінцевий фінансовий результат. Точка беззбитковості — це такий розмір виручки, за якого підприємство не має ні прибутків, ні збитків.

Відомо, що підприємство ТОВ «КРОНЕКС-Україна» за 2013 рік випустило 164,2 тис. од. продукції. Сезонності випуску продукції не простежується. На основі цих даних складемо план виробництва продукції (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1

План виробництва продукції ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Виріб	Середньомісячний випуск	Випуск за рік
Папір для гофрування (Флютинг), рул.	240	2880
Картон для плоских шарів гофрокартону (Тестлайнер), рул.	150	1800
Картон покрівельний, рул.	200	2400
Картон коробковий, рул.	180	2160
Картон палітурний, уп.	20000	240000
Маслоящик, шт.	1500	18000
Разом	22270	267240

Згрупуємо постійні витрати підприємства у таблицю для подальшого пропорційного перенесення їх на продукцію (див. табл. 3.2 ).

Таблиця 3.2

Постійні витрати ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Стаття витрат	За місяць, тис. грн	За рік, тис. грн.
1. Загальновиробничі витрати:	63	761
2. Адміністративні витрати:	72	863
3. Витрати на збут:	164	1963
4. Інші операційні витрати	177	2126
Сума постійних витрат	476	5713

Вартість постійних витрат будемо переносити на продукцію за допомогою процентного співвідношення витрат заробітної плати на 1 продукції (див. табл. 3.3) [5].

Таблиця 3.3

Визначення відсотків розподілу постійних витрат на 1 продукції.

Виріб	Заробітна плата на 1 продукції, грн.	Відсоток постійних витрат, %
Папір для гофрування (Флютинг), рул.	24	12,50
Картон для плоских шарів гофрокартону (Тестлайнер), рул.	24	12,50
Картон покрівельний, рул.	24	12,50
Картон коробковий, рул.	20	10,42
Картон палітурний, уп.	80	41,67
Маслоящик, шт.	20	10,42
Разом	192	100

Так відсоток з суми постійних витрат на папір для гофрування склав 12,5% (24*100/192). Що стосується прямих витрат, то вони визначаються в залежності від нормативів на виробництво виробів.

Знайдемо точку беззбитковості для кожного виду товару (див. табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Розрахунок точки беззбитковості

Виріб	Постійні витрати, тис. грн.	Змінні витрати, тис. грн.	Ціна, грн.	Обсяг виробництва у точці беззбитковості, од.
Папір для гофрування (Флютинг), рул.	59460	51,07	111,13	990
Картон для плоских шарів гофрокартону (Тестлайнер), рул.	59460	24,14	87,81	934
Картон покрівельний, рул.	59460	40,55	96,61	1 061
Картон коробковий, рул.	49550	34,23	74,21	1 239
Картон палітурний, уп.	198190	121,82	303,62	1 090
Маслоящик, шт.	49550	33,77	73,57	1 245
Разом	475670	305,58	746,95	1 078

Обсяг виробництва знаходиться за формулою (3.1):

Обсяг виробництва = Постійні витрати/(Ціна - Змінні витрати) (3.1)

Обсяг виробництва у точці беззбитковості маслоящика=

= 49550/(73,57-33,77)=1245 (од.)

Після визначення точки беззбитковості планування прибутку буду­ється на основі ефекту операційного (фінансового) важеля, тобто запа­су фінансової міцності, за якого підприємство може дозволити собі знизити обсяг реалізації, не зазнаючи збитків.

Ефект операційного важеля полягає у тому, що будь-яка зміна ви­ручки від реалізації приводить до ще більшої зміни прибутку. Дія цьо­го ефекту пов'язана з непропорційним впливом постійних і змінних витрат на фінансовий результат у разі зміни обсягу виробництва і реа­лізації. Чим вища частка постійних витрат у собівартості продукції, тим сильніший вплив операційного важеля [2, c. 226].

Запас фінансової міцності в абсолютній сумі це різниця між виручкою від реалізації і порогом рентабельності. А в відносних величинах розраховується як  відношення різниці виручки від реалізації і порога рентабельності до виручки від реалізації помноженої на 100%. 

Розрахуємо запас фінансової міцності в абсолютному виразі на рік (див. табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Розрахунок запасу фінансової міцності

Виріб	Виручка від реалізації (факт), грн.	Виручка від реалізації у точці безбитковості, грн.	Абсолютне відхилення, грн.
Папір для гофрування (Флютинг), рул.	6341	5 649	692
Картон для плоских шарів гофрокартону (Тестлайнер), рул.	6450	6 861	-411
Картон покрівельний, рул.	6251	6 865	-614
Картон коробковий, рул.	6118	10 214	-4 096
Картон палітурний, уп.	7799	2 800	4 999
Маслоящик, шт.	6291	10 646	-4 355
Разом	39250	41 918	-2 668

Отже, щоб покрити всі витрати підприємству у 2014 році потрібно реалізувати продукції на суму 41918 тис. грн. В дійсності виручка від реалізації склала 39250 тис. грн. На основі проведених розрахунків можна прийти до висновку, що підприємству для прибуткової роботи потрібно збільшити кількість виготовленої продукції. Це дозволить зменшити частку витрат на одиницю продукції, що призведе до зменшення її собівартості.

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором росту прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство.

Важливе значення в боротьбі за зниження собівартості та підвищення прибутку має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат по обслуговуванню виробництва і керуванню й інших непродуктивних витрат. Необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. Ці надлишки необхідно продавати за ринковими цінами [18].

Одним з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі материальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає [15, c. 180].

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку промисловим підприємствам необхідно застосовувати правильну тактику в області встановлення цін. У цінах повинні відображатись суспільно-необхідні витрати на виробництво і реалізацію продукції, її споживчі властивості, якість, платоспроможний попит. Від правильності розрахунку ціни багато в чому залежить обсяг отримуваного прибутку, ліквідність і платоспроможність підприємства, його фінансовий стан [12, c. 54].

Одже, для покращення фінансових результатів потрібно спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення техніко-економічних показників роботи підприємства й організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків тощо.

3.2. Оптимізація структури капіталу та його вплив на фінансові результати

Оптимізація структури капіталу є однією з найбільш важливих та складних задач, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством, оскіль­ки оптимальна структура капіталу дозволяє підприємству найповніше реалізувати свої виробничі можливості.

Разом з тим, у сучасних умовах функціонування підприємства задача оптимізації структури капіталу є досить проблематичною. Так, прове­дена нарада Асоціації фінансового менеджменту США щодо практики прий­няття рішень про цільову структуру капіталу дала змогу зробити певні висновки. По-перше, на практиці менеджерам важко визначити не тільки оптимальну структуру капіталу – насправді виникають труднощі навіть при визначенні діапазону для оптимальної структури. Тому вони зазвичай занепокоєні тим, чи не викорис­товують їх фірми надто багато чи замало позикового капіталу. По-друге, навіть якщо реальна структура капіталу фірми значно відрізняється від оптимального значення, це зазвичай впливає незначним чином на ціну акцій. Тому фінансові менеджери вважають, що рішення про оптимальну структуру капіталу є другоряд­ними по відношенню до операційних рішень.

Зазвичай вони концентрують увагу на визначенні «розумного» обсягу позикового капіталу, який би дозволяв використовувати всі основні переваги позикових коштів і при цьому:

1) зберігав фінансовий ризик на контрольованому рівні;

2) забезпечував у майбутньому фінан­сову гнучкість;

3) дозволяв фірмі підтримувати бажаний кредитний рейтинг.

В цілому процес оптимізації структури капіталу здійснюється за певними етапами, які подано на рис. 3.1. Одним з них є використання методу, що ґрунтується на визначенні структури капіталу за критерієм максимізації рівня рентабельності активів підприємства. Даний метод заснований на розрахунку ефекту фінансового левериджу (важеля), що характеризує ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки позичкового капіталу [].

Застосування такого підходу виходить з того, що будь-яке підприємство зацікавлене в зростанні економічної рентабельності активів і рентабельності власного капіталу

Аналіз ефекту фінансового левериджу дозволяє при визначенні оптимальної структури капіталу враховувати зростання вартості власного капіталу підприєм­ства, визначити область фінансової стійкості підприємства, ступінь фінансового ризику, і використовується для визначення сукупного ризику підприємства.

Принциповий алгоритм розрахунку ефекту фінансового левериджу наводиться Бланком І. О. за наступною формулою:

(4.1)

де ЕФЛ – ефект фінансового левериджу, що полягає в прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

КВРа – коефіцієнт валової рентабельності активів, %;

ВК – середній розмір відсотків за кредит, що сплачуються підприємством за використання позикового капіталу, %;

ПК – середня сума позикового капіталу, що використовується підприємством;

ВК – середня сума власного капіталу підприємства.

Наведений алгоритм має три складові: податковий коректор, диференціал та плече фінансового левериджу.

Диференціал фінансового левериджу (КВРА – ПС) характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром відсотка за кредит. Саме ця складова показує, чи приносять залучені кредити прибуток або збитки на власний капітал [15]. Розрахунок ефекту фінансового левериджу ТОВ «КРОНЕКС-Україна» наведено в таблиці 4.3.

Відповідно до таблиці 4.3 спостерігаємо, що протягом останніх трьох років ефект фінансового левериджу має додатне значення лише у 2011 та 2013 р. р., що характеризує задовільну кредитоспроможність підприємства. Протягом досліджуваного періоду постійно зростає позиковий капітал, що призводить до посилення дії фінансового левериджу.

Таблиця 4.3

Розрахунок ефекту фінансового левериджу ТОВ «КРОНЕКС-Україна»

Показник	2011	2012	2013
1	2	3	4
Валовий прибуток, тис. грн.	8721,50	0,00	3213,00
Середня вартість активів, тис. грн.	19700,00	24012,00	27030,00
Валова рентабельність активів, %	44,27	0,00	11,89
Ставка відсотка за кредит, що сплачується підприємством за використання залученого капіталу, %	14,00	14,50	16,00
Розмір власного капіталу, тис. грн.	3460,00	-974,00	-2315,00
Розмір позикового капіталу, тис. грн.	18660,00	26714,00	30471,00
Податковий коректор	0,75	0,77	0,81
Диференціал фінансового левериджу, %	30,27	-14,50	-4,11
Плече фінансового важеля	5,39	-27,43	-13,16
Ефект фінансового левериджу, %	122,44	306,22	43,85

Щоб отримати найбільший прибуток при використанні позикового капіталу, потрібно розглянути моделі співвідношення власних і залучених коштів на підприємстві. Для цього побудуємо сім оптимізаційних моделей на 2013 рік і відобразимо їх в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Визначення оптимальної структури фінансових ресурсів ТОВ «КРОНЕКС-Україна» при різних значеннях коефіцієнта фінансового левериджу (на основі імітаційних моделей)

Показники.	Моделі (2014 рік)
	1	2	3	4	5	6	7
1	2	3	4	5	6	7	8
Власний капітал, тис. грн.	31085	23313	20723	18651	15542	12434	10362
Позиковий капітал, тис. грн.	-	7771	10362	12434	15542	18651	20723
Весь капітал, тис. грн.	31085	31085	31085	31085	31085	31085	31085
Коефіцієнт фінансового левериджу	0,00	0,33	0,50	0,67	1,00	1,50	2,00
Валова рентабельність активів ( планова),%	12,92	12,92	12,92	12,92	12,92	12,92	12,92

Продовження табл. 4.

1	2	3	4	5	6	7	8
Ставка по кредиту з урахуванням ризику, %	16,00	16,50	16,50	16,50	17,00	18,50	19,00
Валовий прибуток без % за кредит, (пл.)	4016	4016	4016	4016	4016	4016	4016
Сума процентів за кредит, тис. грн.	-	1282	1710	2052	2642	3450	3937
Валовий прибуток - проценти за кредит, тис. грн.	4016	2734	2307	1965	1374	566	79
Чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, тис. грн.	3173	2160	1822	1552	1086	447	62
Коефіцієнт чистої рентабельності власного капіталу, %	10,21	9,27	8,79	8,32	6,99	3,60	0,60
Податковий коректор	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81
Диференціал фінансового левериджу, %	-3,08	-3,58	-3,58	-3,58	-4,08	-5,58	-6,08
Ефект фінансового левериджу, %	0,00	-0,97	-1,45	-1,93	-3,30	-6,78	-9,85

Динаміка ефекту фінансового левериджу наведена на рис. 4.2.

Рис. 4.1. Динаміка ефекту фінансового левериджу на 2014 рік на ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА»

Відповідно до даних таблиці 4.4 спостерігаємо, що досліджуване підприємство не має можливості залучати додатково кошти. Проаналізувавши 9 моделей структури капіталу можна дійти висновку, що оскільки ефект фінансового левериджу в будь – якій ситуації від’ємний, підприємство не зможе повернути залучені кошти інвестору та вчасно і в повному обсязі сплатити відсотки за ним, тому залучення позикових коштів є недоцільним. Причинами даної ситуації є відсутність валового прибутку, збитковість діяльності а також від’ємне значення валової рентабельності. В якості рекомендацій зазначимо намагатися збільшувати темпи росту прибутку швидше ніж темпи росту доходу а також повністю переглянути виробничу, фінансову та збутову політику на підприємстві .

Наступним етапом є оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес цієї оптимізації заснований на попередній оцінці вартості власного та позикового капіталу. Відповідні розрахунки відображено у табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахунок середньозваженої вартості капіталу при різній його структурі

№ з/п	Показники.	Моделі (2014 рік)
		1	2	3	4	5	6	7
1	Загальна потреба в капіталі, тис. грн.	31085	31085	31085	31085	31085	31085	31085
2	Варіанти структури капіталу, %
	а) власний капітал	25,0	40,0	50,0	60,0	70,0	80,0	100,0
	б) позиковий капітал	75,0	60,0	50,0	40,0	30,0	20,0	0,0
3	Рівень передбачуваних диві­денд­них виплат, %	5	6	7	8	10	11,5	14
4	Рівень процентної ставки за кредит з урахуванням премії за ризик, %	16,00	16,50	16,50	16,50	17,00	18,50	19,00
5	Податковий коректор	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81	0,81
6	Рівень процентної ставки за кредит з урахуванням податкового коректора, %	12,92	13,37	13,37	13,37	13,77	14,99	15,39
7	Вартість складових частин капіталу, %
	а) власний капітал	1,25	2,4	3,5	4,8	7	9,2	14
	б) позиковий капітал	17,31	13,61	11,14	8,75	6,44	4,21	0,00
8	Середньозважена вартість капі­талу, %	18,56	16,01	14,64	13,55	13,44	13,41	14,00

Як видно із наведених у табл. 3.4 даних, мінімальна середньозважена вартість капіталу досягається при співвідношенні власного та позикового капіталу у пропорції 80% : 20%. Така структура капіталу дозволяє максимізувати реальну ринкову вартість підприємства ТОВ «КРОНЕКС-УКРАЇНА».

Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків пов’язана з процесом диференційованого вибору джерел фінансування складових частин активів підприємства, що було описано у теоретичному розділі дипломної роботи. Відповідно до даного методу оптимізації структури капіталу у співвідношенні довгострокових та короткострокових джерел фінансування активів під першими сучасні менеджери розуміють здебільшого власний капітал у зв’язку з нерозвинутим ринком довгострокового кредитування в Україні.

Таким чином, можна прийти до висновку, що найбільш оптимальною структурою капіталу для підприємства є значення 60% власного капіталу та 40% позикового. Така структура як найбільше відповідає критерію мінімізації рівня фінансового ризику та є оптимальною з точки зору забезпечення фінансової стійкості. Отже, підприємству просто необхідно нарощувати власний капітал.

3.3. Вдосконалення сучасних методів управління фінансовими результатами підприємства