3 Характеристики і умови перевезення вантажу

Всі зернові вантажі прийнято розділяти на три основні підгрупи: злаки, боби, олійні. Кукурудза відноситься до хлібних злаків.Питомий завантажувальний об’єм 1,3 м³/т.

Властивості зернових вантажів прийнято розділяти на дві групи:

фізичні – сипучість, усадка, густина, шпаруватість, теплопровідність, сорбціонні властивості;

біологічні – дихання, дозрівання, самонагрів, а іноді і проростання.

Перевізник забов’язаний враховувати всі вказані властивості вантажу і забезпечити раціональне завантаження судна і збереження вантажу, що перевозиться. Важливе значення для перевізника має знання об’ємних вантажних характеристик зернового вантажу, в першу чергу при визначені величини умовного моменту, що кренить. Моменти, що кренять, для визначення достатньої остійності розраховуються у вигляді об’ємних моментів – добуток площі поперечного перетину на довжину трюму. Множення одержаної величини на плечі L і питомий завантажувальний об’єм дає значення умовного моменту, що кренить.

Сипучість зерна визначається ступенем переміщення зернової маси. Вона залежить від розмірів частинок, їх форми, вогкості, хитавиці судна і вібрації. Кут природного укосу коливається в широких межах. Для кукурудзи він складає 16º - 38º.

Усадка зерна нерозривно пов’язана з густиною і шпаруватістю зернової маси. Величина шпаруватісті кукурудзи 35 – 45%.

Величина шпаруватості залежить від способу завантаження.

Оптимальною умовою зберігання зерна вважається температура повітря не вище 25ºС, а його відносна вологість не більш 72%. Зерно вимагає визначеного тепловологісного і вентиляційого режиму зберігання. Вологість відноситься до числа найважливіших фізичних властивостей зерна і дуже впливає на результати перевезення. Гігроскопічний вміст вологи в масі зерна залежить від відносної вогкості повітря.

Сорбціонні властивості зерна включають два основні явища:

сорбція пари і газів, тобто здатність маси зерна поглинати і утримувати пари, гази, гігроскопічність – здатність виділяти і поглинати пари води. За існуючими правилами хлібні вантажі не приймаються до перевезення вогкістью вище 15,5% (кукурудза). Вологість дуже впливає на протікання біологічних процесів в зерновій масі, головним з яких слід рахувати дихання зерна. Процес дихання приводить до втрати маси сухої речовини зерна, збільшення кількості гігроскопічної вологи, зміні складу повітря у вантажному трюмі (появі вуглекислого газу), а також виділенню тепла. Це приводить до самонагрівання зерна.

Зволоження зернової маси приводить не тільки до посилення дихання, але і до підвищення життєдіяльності мікроорганізмів, грибків і комах. Підвищення температури зерна до 50º – 60ºС приведить до різкого збільшення дихання зерна, самонагрівання і псування. У подібній ситуації можливо виділення отруйних і вибухонебезпечних газів, а також самозагоряння вантажу.

Всі хлібні вантажі, що пред’являються до перевезення, повинні мати посвідчення про якість Державної Хлібної Інспекції (ДХІ). Транспортні засоби, що виділяються для перевезення хлібних вантажів, також оглядаються інспектором ДХІ. Дозвіл на перевезення оформляється спеціальним сертифікатом після огляду трюмів судна.

Всі морські судна, що здійснюють перевезення зерна навалом, повинні мати документацію по завантаженню судна зерном, розроблену з урахуванням вимог Конвенції СОЛАС-74 і вимог ІМО. На підставі цих документів кожне судно, що перевозить зерно насипом, повинне мати на борту судна «Документ про дозвіл», який видається Адміністрацією країни прапора судна і повинен признаватися як доказ того, що судно відповідає вимогам Правил в частині безпеки мореплавання.