Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АГД.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
42.07 Кб
Скачать

  1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:

1) суми отриманого прибутку;

2) розподілу прибутку;

3) умов виробництва;

4) кількості робочого персоналу.

  1. Найбільше на результат господарської діяльності аграрних підприємств впливають:

1) типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;

2) принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;

3) методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;

4) всі відповіді вірні.

  1. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:

1) вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;

2) потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;

3) якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;

4) всі відповіді вірні.

  1. Спеціалізація – це:

1) форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;

2) поділ праці за виробничими підрозділами;

3) утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;

4) всі відповіді вірні.

  1. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:

1) виробленою продукцією;

2) собівартістю продукції;

3) товарною продукцією;

4 ) немає вірної відповіді.

  1. Обсяг валової продукції залежить від:

1) спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;

2) обсягу та структури товарної продукції;

3) показників оцінки розміру підприємства;

4) всі відповіді вірні.

  1. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:

1) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

2) енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;

3) рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;

4) всі відповіді вірні.

  1. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6-0,8, то це означає, що підприємство має:

1) низький рівень спеціалізації;

2) середній рівень спеціалізації;

3) поглиблений рівень спеціалізації;

4) господарство не має спеціалізованого напрямку.

  1. Екстенсивний шлях – це:

1) збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;

2) збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;

3) впровадження нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;

4) немає вірної відповіді.

  1. Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:

1) сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;

2) фондоозброєність, урожайність культур;

3) собівартість та рівень рентабельності;

4) немає вірної відповіді.

  1. Рівень рентабельності розраховується, як:

1) відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;

2) відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;

3) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;

4) немає вірної відповіді.

  1. Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:

1) обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;

2) об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;

3) обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;

4) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.

  1. Умови виробництва можна розподілити на такі групи:

1) природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;

2) рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;

3) Структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;

4) Немає вірної відповіді.

  1. Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:

1) коефіцієнт надходження;

2) коефіцієнт спеціалізації;

3 ) коефіцієнт вибуття;

4) коефіцієнт виробництва валової продукції.

  1. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:

1) паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;

2) розрахувати коефіцієнт спеціалізації;

3) визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;

4) всі відповіді вірні.

  1. При оцінці місця розташування господарства вивчають:

1) відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;

2) забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;

3) забезпеченість основними і оборотними фондами;

4) немає вірної відповіді.

  1. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:

1) структура товарної продукції;

2) обсяг виробництва;

3) продуктивність праці;

4) структура поголів’я худоби.

  1. Інтенсифікація досягається шляхом:

1) розширення посівних площ;

2) збільшення поголів’я тварин;

3) впровадження досягнення науково-технічного прогресу;

4) немає вірної відповіді.

  1. Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:

1);

2);

3);

4).

  1. Розораність сільськогосподарських угідь показує:

1) частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;

2) частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;

3) частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;

4) немає вірної відповіді.

  1. Трансформація угідь це…

1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

2) перехід одних видів угідь в інші;

3) розподіл загальної посівної площі;

4) немає вірної відповіді.

  1. Структура земельного фонду це:

1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;

2) перехід одних видів угідь в інші;

3) розподіл загальної посівної площі;

4) немає вірної відповіді.

  1. Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:

1) вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;

2) визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;

3) визначення структури сільськогосподарських угідь;

4) всі відповіді вірні.

  1. Завданнями аналізу земельних ресурсів є:

1) оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;

2) оцінка наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння; визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення;

3) визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);

4) вірні відповіді 2 і 3.

  1. Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:

1) збільшення площі с-г угідь;

2) збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;

3) збільшення виходу валової продукції у співставних цінах на 100 га с.г. угідь;

4) підвищення рентабельності галузі рослинництва.

  1. Урожайність –це:

1) розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;

2) розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;

3) розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;

4) немає вірної відповіді.

  1. Ступінь меліорованості земель розраховується як:

1) відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

  1. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:

1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

  1. Ступінь господарського використання землі розраховується:

1) відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;

2) відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;

3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;

4) немає вірної відповіді.

  1. Яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:

1) запас поживних речовин;

2) урожайність;

3) вологість;

4) засоленість.

  1. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:

1) урожайність сільськогосподарських культур;

2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь;

3) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

4) вірні відповіді 1 і 3.

  1. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:

1) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;

2) товарної продукції в поточних цінах реалізації;

3) чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;