- •47. Сутнісна характеристика моделі Портера-Лоулера (ситуаційні фактори моделі і характер їх взаємозв’язків; висновки для практичного застосування).
- •48.Порівняльна характеристика змістовних і процесних теорій мотивації (відмінності у спрямуванні; досліджувані проблеми; переваги і недоліки).
- •49.Визначення поняття «лідерство». Співвідношення категорій «вплив», «влада», «повноваження», «лідерство». Формальне і неформальне лідерство.
- •50.Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідерства.
- •52. Основні положення «теорії х» і «теорії y» д. МакГрегора (система уявлень про мотиви виробничої діяльності людей; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).
- •53.Сутнісна характеристика ліберального стилю керування (дослідження к. Левіна; переваги та недоліки у порівнянні з іншими стилями керування).
- •54.Характеристика додаткових стилів керування за р. Блейка та Дж. Моутон ()
- •55.Визначення поняття «контроль». Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язки).
- •56.Характеристика основних етапів процесу контролю.
- •57.Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (їх сутність, переваги і недоліки)
- •58.Характеристика параметрів ефективної системи контролю. Сутність поняття «дисфункціональний ефект системи контролю».
- •59.Сутність бюджетування як інструменту управлінського контролю (поняття «бюджет» і цілі його розробки; центри відповідальності та їх основні типи)
- •60.Інструменти операційного контролю, їх стисла характеристика
- •61.Характеристика моделі процесу контролю поведінки працівників в організації (основні елементи моделі і їх взаємозв’язки).
- •63.Визначення поняття «комунікації» в управлінні. Характеристика умов для комунікації і моделі процесу комунікації.
- •64.Характеристика етапів процесу комунікації (сутність; фактори ефективної реалізації).
- •65.Характеристика основних методів міжособистісних комунікацій (усна, письмова, невербальна: їх сутність, переваги і недоліки).
- •66.Типи організаційних комунікацій за критеріями статусу комунікацій та їх спрямованості (сутність, особливості практичного застосування).
- •67.Характеристика факторів, що перешкоджають ефективним комунікацій.
55.Визначення поняття «контроль». Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язки).
Контроль – це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають. Контроль може бути спрямований як на окремий вид діяльності організації, так і на всю їх сукупність.
В межах процесу контролю, модель якого наведена на, можна виокремити три основні етапи:
вимірюванняреальних процесів, що здійснюються в організації;
порівняннярезультатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами;
реакціяна порівняння (коригуючі дії).
56.Характеристика основних етапів процесу контролю.
Етап 1.Вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації.
У процесі вимірювання реального виконання робіт в організації виникає два ключових запитання: яквимірювати іщовимірювати ?
Менеджери зазвичай використовують чотири основних методи вимірювання :
особисті спостереження;
статистичні звіти;
усні звіти підлеглих;
письмові звіти підлеглих.
Етап 2.Порівняння результатів реального виконання із встановленими стандартами.
На цьому етапі встановлюється ступінь відхиленняреального виконання від стандарту. Принципово важливим є визначення прийнятного рівня відхилень, адже саме випадки його перевищення є об’єктами діяльності менеджера.
Особливої уваги вимагає спрямованістьвідхилень.
Етап 3.Реакція на порівняння.
На заключному етапі процесу контролю менеджер має обрати один з трьох варіантів дійяк реакцію на результати порівняння:
а) нічого не робити;
б) коригувати діяльність підлеглих;
в) коригувати стандарти діяльності.
57.Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (їх сутність, переваги і недоліки)
. Існують різні ознаки класифікації систем контролю. Найбільш поширеною є класифікація контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій:
Випереджаючий контрольздійснюється до початку трансформаційного процесу і спрямований на якість та/або кількість усіхвхідних ресурсіву організацію (фізичних, людських, інформаційних, фінансових тощо), перш ніж вони стануть частиною організації.Метавипереджаючого контролю - запобігання ситуаціям, здатних завдати шкоди організації, а не їх лікування.
Поточний контрольздійснюється безпосередньо впродовж трансформаційного процесу. Він ґрунтується навимірюванні фактичних результатівдіяльності іоперативному реагуванні на відхилення, що виникають. Розрив у часі між виникненням відхилень і коригуючими діями менеджера є мінімальним.Метапоточного контролю - з’ясування причин відхилень, що обумовлює його широке застосування.
Заключний контрольвідбувається після завершення трансформаційного процесу, його об’єктом євиходиіз організації. Основний недолік заключного контролю – констатація відхилень, коли збитки невідворотні. Отже, ефективність заключного контролю нижча проти інших, однак для багатьох видів діяльності він є єдиним можливим видом контролю.Цілізаключного контролю:
отримання інформації для удосконалення планування у майбутньому;
побудова ефективної системи мотивації.