61.Характеристика моделі процесу контролю поведінки працівників в організації (основні елементи моделі і їх взаємозв’язки).

Прямий управлінський контроль поведінки працівників в організації.Складовими прямого управлінського контролю поведінки працівників є:

• винагородження;

• підвищення кваліфікації підлеглих;

• підсилення мотивації;

• дисциплінарний вплив.

Винагородження. Якщо поведінка підлеглого відповідає встановленим стандартам або перевищує їх, менеджер має позитивно на неї реагувати та підсилювати шляхом винагородження. Як інструмент винагородження на практиці найчастіше використовується заробітна плата.

За ситуації неадекватності здібностей менеджер має підібрати або скоригувати програму підвищення кваліфікації для даного працівника.

Якщо працівник здатний працювати ефективніше, але не працює, проблемою стає мотивація.

Якщо мотиваційні механізми не допомагають, менеджер вживає дисциплінарних заходів.

62.Характеристика підходів до оцінки діяльності працівників в організації (за абсолютними стандартами, за відносними стандартами, за критерієм досягнення цілей організації; їх переваги, недоліки, умови застосування).

Оцінка за абсолютними стандартами здійснюється шляхом порівняння отриманих працівником реальних результатів із заздалегідь визначеним певним кількісним показником (стандартом). За використання абсолютних стандартів діяльності менеджер може чітко визначити ступінь відповідності поведінки даного працівника визначеному критерію.

Оцінка за відносними стандартами полягає у порівнянні діяльності одного працівника із результатами діяльності іншого. Використання відносних стандартів дозволяє чітко ранжувати працівників. При цьому дехто має бути кращим, а дехто – гіршим. Такий метод оцінки не рекомендується за умов:

• незначної кількості працівників, діяльність яких оцінюється;

• незначних відмінностей у результатах роботи підлеглих;

• якщо високо оцінений за абсолютним стандартом працівник може бути найгіршим за відносним стандартом.

Якщо організація використовує процес управління за цілями (МВО), оцінку діяльності працівників краще здійснювати за критерієм ступеня досягнення цілей.

63.Визначення поняття «комунікації» в управлінні. Характеристика умов для комунікації і моделі процесу комунікації.

У вузькому розумінні комунікація – це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про комунікацію, оскільки інформація, що передається, може бути незрозуміла для того, хто її отримує.

4 умови:

1. наявність щонайменше двох осіб:

• відправника – особи, яка генерує інформацію, що призначена для передачі;

• одержувача – особи, для якої призначена інформація, що передається;

2. наявність повідомлення, тобто закодованої за допомогою будь-яких символів інформації, призначеної для передачі;

3. наявність каналу комунікації, тобто засобу, за допомогою якого передається інформація;

4. наявність зворотного зв’язку, тобто процесу передачі повідомлення у зворотному напрямку: від одержувача до відправника. Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття й зрозумілості отриманого повідомлення.

У процесі комунікації, модель якого наведена на, вирізняють наступні етапи:

формування концепції обміну інформацією;

1. кодування та вибір каналу;

2. передача повідомлення через канал;

3. декодування;

4. усвідомлення змісту ідеї відправника;

5. зворотній зв’язок.