2. Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності.

Зміна прибутку від реалізації продукції відбувається під впливом наступних факторів: зміни обсягу реалізації; зміни структури реалізації; зміни відпускних цін на сировину, матеріали, паливо, енергію, транспорт; зміни рівня витрат матеріальних і трудових ресурсів.

Методика формалізованого розрахунку факторних впливів наступна:

1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції ( Р):

Р = Р₁ – Р₀ ,

де Р1 - прибуток звітного періоду (року);

Р0 - прибуток базисного періоду (року).

2. Розрахунок впливу на прибуток відпускних цін на реалізовану продукцію (Р₁):

Р₁ = N₁^P – N_1,0^P = p₁q₁ - p₀q₁,

де N₁^P = p₁q₁ – реалізація у звітному році в цінах звітного року

(p - ціна виробу, q - кількість виробів);

N_1,0^P = p₀q₀ – реалізація у звітному році в цінах базисного року.

3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції ( Р2) (обсяг в оцінці по базовій собівартості):

Р₂ = Р₀К₁ – Р₀ = Р₀(К₁ – 1),

де Р₀ – прибуток базисного року;

К₁ – коефіцієнт росту обсягу реалізації продукції.

К1 =	S1,0
	S0

де S_1,0 – фактична собівартість реалізованої продукції за звітний рік у цінах і тарифах базисного року;

S₀ – собівартість базисного року.

4. Ріст впливу на прибуток змін у структурі реалізації продукції (Р₃):

Р₃ = Р₀(К₂ – К₁),

де К₂ – коефіцієнт росту обсягу реалізації в оцінці за відпускними цінами:

К2 =	N1,0^P
	N0^P

де N_1,0^P - реалізація у звітному періоді за цінами базисного року;

N₀^P – реалізація в базисному році.

5. Ріст впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції (Р₄):

(Р₄) = S_1,0 - S₀,

де S_1,0 - собівартість реалізованої продукції звітного року в цінах і умовах базисного року;

S₀ – фактична собівартість реалізованої продукції звітного року.

6. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зрушень у складі продукції ( Р5).

Визначається за даними бухгалтерської звітності на підставі змін цін на матеріали й тарифи.

Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку від реалізації продукції за звітний період:

Р= Р₁ – Р₀ = Р₁ + Р₂ + Р₃ + Р₄ + Р₅. [8]

3. Аналіз основних показників ліквідності підприємства та їх характеристика.

Платоспроможність - це наявність у підприємства засобів для погашення короткострокових зобов'язань при безперебійному здійсненні основної діяльності.

Метою аналізу платоспроможності підприємства є виявлення зовнішнього прояву фінансової стійкості, тобто забезпеченість оборотних активів джерелами формування.

Для оцінки платоспроможності підприємства використовуються три відносних показники, які відрізняються набором ліквідних засобів (активів) на покриття короткострокових зобов'язань.

Оперативна або миттєва платоспроможність підприємства характеризується коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Коефіцієнт показує, яку частину короткострокової заборгованості може покрити підприємство за рахунок своїх коштів і короткострокових фінансових вкладень, швидкореалізуємих якщо буде потреба [7, С. 25].

Показник розраховується по формулі:

Ка.л. =	Кошти й короткострокові фінансові вкладення
	Короткострокові зобов'язання

Нормальне обмеження коефіцієнта 0,2, що означає, що щодня необхідно погашати 20 % короткострокових зобов'язань підприємства. Але при аналізі конкретного підприємства варто встановити на основі даних аналітичного обліку середній строк погашення кредиторської заборгованості й середній строк погашення кредитів. Тоді коефіцієнт абсолютної ліквідності повинен бути не менше величини:

короткострокові позикові засоби	+	кредиторська заборгованість
середній строк погашення позикових засобів		середній строк погашення кредиторської заборгованості
Загальна величина короткострокових зобов'язань

Ця величина показує частку короткострокових зобов'язань, які необхідно оплачувати щодня. Рівень підвищення показника абсолютної ліквідності залежить від своєчасного погашення дебіторської заборгованості [10].

Платоспроможність підприємства з урахуванням майбутніх надходжень від дебіторів характеризує коефіцієнт уточненої (поточної) ліквідності. Він показує яку частину поточної заборгованості організація може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості:

Кт.л. =	Кошти , короткострокові фінансові вкладення й короткострокова дебіторська заборгованість
	Короткострокові зобов'язання

Нормальне обмеження цього показника означає, що кошти й майбутні надходження від поточної діяльності повинні покривати поточні борги.

Прогнозовані платіжні можливості підприємства за умови погашення короткострокової дебіторської заборгованості й реалізації наявних запасів відбиває коефіцієнт покриття (прогноз платоспроможності). Він дорівнює:

Кп =	Кошти й короткострокові фінансові вкладення + + короткострокова дебіторська заборгованість + + запаси з урахуванням ПДВ
	Короткострокові зобов'язання

Нормальне обмеження показника 2.

Для підвищення рівня коефіцієнта покриття необхідно поповнювати власний капітал підприємства й обґрунтовано стримувати ріст необоротних активів і довгострокової дебіторської заборгованості.

Ці показники ліквідності дають різнобічну характеристику платоспроможності підприємства при різному ступені обліку ліквідних активів і відповідають інтересам зовнішніх користувачів аналітичної інформації.

Загальна платоспроможність підприємства в процесі аналізу встановлюється як здатність покрити всі зобов'язання підприємства (короткостроковими й довгострокових) всіма її активами:

Кобщ.п. =	Активи підприємства
	Зобов'язання підприємства

Нормальне обмеження показника 2. Основним фактором, що обумовлює загальну платоспроможність, є наявність у підприємства власного капіталу.

У процесі аналізу необхідно використовувати й коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності. Він визначається по формулі:

Кв.у.п. =	Коефіцієнт платоспроможності на кінець періоду	+	період відновлення (втрати) платоспроможності	х	Зміна коефіцієнта платоспроможності за звітний період
			тривалість звітного року
	нормативне значення коефіцієнта платоспроможності

Коефіцієнт платоспроможності на кінець періоду це коефіцієнт покриття, нормативне значення якого дорівнює 2, період відновлення платоспроможності дорівнює 6 місяцям, а втрати - 3 місяці.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності, що має значення більше одиниці, свідчить про тенденцію відновлення платоспроможності, менше одиниці говорить про відсутність такої тенденції у звітному періоді [11, С. 58].