Питання

1. Визначте й опишіть роль продуктової політики, ціноутворення, просування й дистрибуції в маркетингу борошна «Pillsbury» в Індії.

2. Який підхід у відношенні всіх чотирьох «Р» вибрала Pillsbury: стандартизацію або адаптацію?

3. Який спосіб проникнення на ринок використала компанія в Індії? Чому саме цей?

4. Виходячи з еклектичної теорії Даннінга, як би ви охарактеризували перевагу Pillsbury від володіння цінними активами, перевагу від розміщення й перевагу інтерналізації?

9.Шведська компанія «ікеа»

Шведська компанія «ІКЕА» – один із найбільших світових виробників меблів, була створена в 40-і рр. XX ст. З середини 1970-х рр. і до кінця XX ст. вона відкрила 138 магазинів у 28 країнах (у 1974 р. – один магазин за кордоном) з обсягом про­дажів близько 6 млрд. дол. (210 млн. дол.). У 1997 р. тільки 11% усієї суми продажів було отримано у Швеції; 29,6% надійшло з Німеччини; 14,4% – з країн Північної Америки і 42,5% –з інших західноєвропейських країн. Нині компанія розширює свою діяльність в Азії, відкривши мережу магазинів у Китаї.

Найчастіше компанія продає свої меблі (колекція нараховує понад 100 тис. видів товарів) у вигляді комплектів, що збирають самі покупці. Фірма одержує величезну економію на масштабах завдяки розмірам кожного магазину і тривалим виробничим цик­лам, що можливо через продажі однакового продукту в усьому світі. Крім того, така стратегія дозволяє шведській компанії, не поступаючись якістю своїм конкурентам, утримувати ціни на 30% нижче, ніж у них.

З 1985 по 1996 р. компанія відкрила у Північній Америці 26 магазинів, однак, на відміну від країн Європи, вони не дали не­гайного прибутку. Частково проблема пояснювалася неспри­ятливим коливанням обмінного курсу (з 1985 по 1990 р. курс шведської крони щодо американського долара збільшився на 35%), що обумовило зростання цін на шведські меблі і, відповід­но, зниження попиту.

Однак ця проблема не була єдиною й основною. Головна проблема полягала в розбіжності смаків європейських і аме­риканських споживачів і асортименті пропонованих товарів. На­приклад, ліжка були дуже вузькими і вимірювалися в сантимет­рах (а не в дюймах, як у США), «ІКЕА» не торгувала комплек­тами спальних меблів (на які в США існує великий попит), ку­хонні буфети фірми були замалими для великих американських кухонних речей, а шухляди спальних комодів – маленькими і вузькими і т. д.

Виправивши усі виявлені помилки, «ІКЕА» спромоглася за 1990-1994 рр. потроїти обсяги продажів своїх товарів у цьому регіоні, а за 1994-1997 рр. збільшити ще до 900 млн.дол.

Питання

1. Яку стратегію розвитку міжнародного менеджменту вико­ристовувала компанія «ІКЕА» при виході на ринок Північної Америки?

2. Чому, на Ваш погляд, така стратегія не спрацювала в Північній Америці так, як у Європі?

3. Прокоментуйте зміни в операційному менеджменті шведської компанії.

10.Компанія Belgian Lace Products (blp)

Розглянемо компанію Belgian Lace Products (BLP), вигаданого виробника столових скатертин. BLP складається з материнської компанії, бельгійської виробничої дочірньої компанії й чотирьох збутових дочірніх компаній у Бельгії, Великобританії, Японії й США. Всі дочірні компанії повністю належать батьківській фірмі. Виробниче дочірнє підприємство закуповує сировину у різних постачальників, випускає високоякісні столові серветки й скатертини й реалізує свою продукцію чотирьом збутовим компаніям BLP. Ті, у свою чергу, перепродують продукцію роздрібним покупцям на своїх маркетингових територіях. Крім того, збутові дочірні підприємства здобувають у сторонніх постачальників певні ресурси, такі як робоча сила, складські площі, електроенергія й комп'ютери.

Нижче перераховані типові щомісячні транзакції кожної бізнесу-одиниці BLP (зверніть увагу на те, що символом валюти євро є €):

Виробниче дочірнє підприємство

Реалізація продукції бельгійському збутовому підприємству: €15 000

Реалізація продукції британському збутовому підприємству: €12 500

Реалізація продукції японському збутовому підприємству: €17 500

Реалізація продукції американському збутовому підприємству: €11 250

Витрати на покупку сировини у бельгійських постачальників: €7500

Витрати на покупку сировини у британських постачальників: £25 000

Витрати на покупку сировини в японських постачальників: ¥3 000 000

Витрати на покупку сировини в американських постачальників: $5000

Бельгійське збутове підприємство

Реалізація продукції роздрібним покупцям: €50 000

Платежі виробничому підприємству: €15 000

Платежі стороннім постачальникам: €750 й £10 000

Британське збутове підприємство

Реалізація продукції роздрібним покупцям: £75 000

Платежі виробничому підприємству: €12 500

Платежі стороннім постачальникам: £5000, €1000 й $9000

Японське збутове підприємство

Реалізація продукції роздрібним покупцям: ¥5 000 000

Платежі виробничому підприємству: €17 500

Платежі стороннім постачальникам: ¥3 000 000 й $8000

Американське збутове підприємство

Реалізація продукції роздрібним покупцям: $40 000

Платежі виробничому підприємству: €11 250

Платежі стороннім постачальникам: $10 000 й ¥300 000

Обмінні курси валют

€1,33 = £1; €1 = $1,00; €1 = ¥120