2.Чи здійснюється застосування податкової соціальної пільги до доходу підприємців та від самостійного здійснення незалежної професійної діяльності?
Статтею 6 Закону № 889 визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Сума податкової соціальної пільги дорівнює 50% від однієї мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня 2007 року.
Підпунктом 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889 визначено, що податкова соціальна пільга не застосовується до доходів самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Тобто, якщо фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності або самозайнята особа, окрім доходів від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності протягом звітного податкового місяця одночасно отримує інші доходи, то і до таких (інших) доходів податкова соціальна пільга також не застосовується. Крім того, податкова соціальна пільга не застосовується до доходів самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Отже, до доходу від самостійного здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності податкова соціальна пільга не застосовується.
3.Договір на навчання укладено між вузом і студентом (дитиною), у документах (квитанціях) про оплату навчання зазначено ПІБ дитини – студента, а за податковим кредитом звертається платник податку – батько цього студента. Згідно з ф. 1ДФ такий студент не одержує доходів у вигляді заробітної плати, тобто не має права самостійно звернутися за податковим кредитом. Чи є в такому випадку у батька право на податковий кредит?
Щодо реалізації платником податку права на податковий кредит у випадку, коли в якості підтверджувальних документів платник податку пред’являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо),
вяких зазначено прізвище, ім’я, по батькові, далі – ПІБ не його, а його дитини, з якою укладено договір на навчання, то такі документи повинні прийматися податковими органами, а зазначені в них суми братися до розрахунку податкових зобов’язань, за виключенням випадків, коли такий студент сам протягом року отримував заробітну плату.
305
Підставою для цього є норми цивільного законодавства, зокрема, Сімейного кодексу України згідно зі статтями 180 та 199 якого батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов’язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцяти трьохрічного віку.
Відповідно до Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові (ст.317 ЦКУ), а неповнолітні діти, за згодою батьків, можуть здійснювати деякі правочини (ст.32 ЦКУ), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім’я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст.199 Сімейного кодексу України.
Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податку коштів (у т.ч. заробітної плати). При цьому, як виплаває з наведених вище законодавчих підстав, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платник податку – батько (мати) дитини, яка навчається.
Тобто документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено ПІБ дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку у зв’язку зі сплатою вартості середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення (дитини), а також дають право на одержання ним податкового кредиту з передбачених пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону підстав.
При бажанні платника податку використати право на компенсацію йому вартості навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що у квитанції вказане прізвище такого члена його сім’ї, платник податку має підтвердити це копією укладеного договору про навчання та документально підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) із такою особою.
4. Договір на навчання укладено між вузом та батьком студента, а квитанції на оплату оформлені на ім’я студента, який не має самостійних джерел доходу. Чи є на такий випадок у батька право на податковий кредит?
Так, оскільки Законом України “Про освіту” установлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов’язково зазначається ПІБ особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Ураховуючи наведені
306
вище норми Сімейного та Цивільного кодексів України, платник податку – батько може скористатися правом на податковий кредит на навчання своєї дитини, якщо в якості підтверджувальних документів він пред’явить квитанції оплати навчання згідно з укладеним договором, оформлені на ім’я дитини-студента, яка не має самостійних джерел доходу.
5.Платник податку навчається сам і навчає дитину, або навчає 2-х і більше своїх дітей. Чи застосовується окремо до кожного з них право на отримання податкового кредиту?
Обмеження, установлене п. п. 5.3.3. п.5.3 ст.5 Закону № 889 щодо неперевищення суми сплачених на навчання коштів понад 740 грн. стосується загальної суми, сплаченої платником податку за навчання всіх членів сім’ї першого ступеня споріднення. Тобто платник податку має право на включення до свого податкового кредиту суми витрат фактично сплачених за своє навчання та навчання членів своєї сім’ї першого ступеня споріднення (у т.ч. дітей) за умови, що сума нарахованого податкового кредиту не перевищує суму заробітної плати, одержаної протягом такого звітного року (пп.5.3.3. п. 5.3 ст.5 Закону ).
6.Яку кількість місяців навчання брати до розрахунку податкового кредиту?
Кількість місяців навчання, які беруться для розрахунку податкового кредиту, визначається навчальним закладом у договорі, а якщо це не зазначено договором, то платник податку, який реалізує право на податковий кредит, повинен пред’явити довідку з такого навчального закладу щодо кількості місяців навчання (тривалість семестрів) у звітному податковому періоді (році).
7.У 2005 році одним платіжним документом (квитанцією) було здійснено оплату за І та ІІ семестри навчального року, тобто частково за місяці навчання у 2005 році та частково за 2006 рік. Чи може така квитанція виступати в якості підтверджувального документа при реалізації права на податковий кредит за 2006 рік?
Щодо сум, сплачених у 2005 році за періоди (місяці) навчання у 2006 році, то такі суми включаються до податкового кредиту 2006 року на підставі платіжного документа (квитанції) про оплату вартості навчання, здійснену у 2005 році.
8.Згідно з договором на навчання, укладеним вузом із платником податку, передбачено помісячну оплату за навчання дружини платника податку в сумі 459 грн. Платник податку з метою реалізації права на податковий кредит пред’являє до
307
податкового органу копії 10 квитанцій на оплату навчання за 2005 рік. У семи квитанціях зазначено безпосередньо прізвище, ім’я та по батькові платника податку, а у трьох – прізвище, ім’я та по батькові його дружини, яка має інше прізвище. При цьому і платник податку, і його дружина мали у 2006 році доходи у вигляді заробітної плати. Чи беруться як підтверджувальні документи платника податку, який подав декларацію з метою одержання відшкодування за податковим кредитом, три квитанції, в яких платником зазначено дружину?
Згідно з п.п. 5.3.3 ст. 5 Закону до податкового кредиту можна включити лише суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону. Під час навчання платника податку або іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення зазначена сума включається до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором.
Навіть під час навчання обох членів подружжя фактично сплачена сума за навчання включається окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.
Зазначений у цьому підпункті вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, в якій визначається сума таких витрат. Тобто в такому випадку, коли чоловік і дружина (або інші члени сім’ї першого ступеня споріднення) працюють та одержують заробітну плату та при цьому сплачують безпосередньо за своє навчання, то вони можуть уключити до складу свого податкового кредиту лише ті суми, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом, де зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.
9. Чи мають право на податковий кредит батьки дитини –
студента, якщо він паралельно працює і отримує заробітну плату?
Згідно з п.1.16 Закону податковий кредит – це сума (вартість) витрат, понесених платником податку. Оскільки студент працює і одержує заробітну плату, то він є платником податку з доходів фізичних осіб. Виходячи з норм Закону, такий працюючий студент має сам подати декларацію з метою одержання податкового кредиту на навчання в межах одержаної ним протягом звітного податкового року заробітної плати. На такий випадок батьки студента, який працює і одержує заробітну плату, не мають права на нарахування податкового кредиту за навчання такої дитини – студента.
308
10 В окремих вузах (навіть із навчанням на бюджетній основі) навчання на військовій кафедрі оплачується окремо від основного навчання. Чи можна включати такі суми до податкового кредиту?
Оскільки це додаткова послуга навчального закладу, яка не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, то й оплачується вона окремо (додатково) від оплати за навчання згідно з укладеним з вузом договором. Уключення таких витрат до податкового кредиту чинним законодавством не передбачено.
11.При вузах функціонують підготовчі курси, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів (такий абітурієнт “автоматично” зараховується до вузу на 1-й курс навчання) тобто, нібито, ці курси є безпосереднім навчанням у цьому навчальному закладі, єдиним безперервним процесом (циклом навчання). Чи приймається до податкового кредиту оплата навчання на таких підготовчих курсах?
Підготовчі курси – додаткова послуга навчального закладу, метою якої, виходячи навіть з назви, є підготовка до вступу на навчання до учбового закладу. Навчання на таких курсах не є обов’язковим і не зараховується до загального курсу навчання безпосередньо за обраним фахом після вступу до вузу. Навчання на підготовчих курсах оплачується згідно з окремим договором. Таким чином, включення до податкового кредиту оплати за навчання на підготовчих курсах для вступу до вузів не передбачене чинним законодавством.
12.Чи мають право одночасно і батько, і мати одночасно скористатися правом на податковий кредит на навчання дитини (іншого члена сім’ї першого ступеня споріднення)?
Законом про оподаткування доходів громадян чітко визначено, що при навчанні платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення витрати, понесені у зв’язку з оплатою навчання можуть бути включені до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Зазначений вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, в якій визначається сума таких витрат. Тому, з метою запобігання виникнення порушень даної норми Закону № 889, доцільно рекомендувати платникам податку, які звертаються за одержанням податкового кредиту на навчання своїх дітей (членів його сім’ї першого ступеня споріднення), зазначати (підтвердити) у деклараціях, що другий з батьків не користується правом на податковий кредит на таке навчання.
309
13.Чому при проведенні розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку у зв’язку з реалізацією ним права на податковий кредит, застосовується нарахована заробітна плата?
Законом установлено обмеження щодо неперевищення суми нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу, одержаного платником податку протягом року як заробітна плата.
Пунктом 1.6 ст. 1 Закону визначено, що загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, що підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Таким чином, до розрахунку податкового кредиту включаються сума нарахованої протягом звітного податкового року заробітної плати та сума понесених витрат.
Крім того, оскільки Законом надано право на податковий кредит усім платникам податку незалежно від розміру їх доходу (заробітної плати), то зазначений підхід у прийнятті за основу під час розрахунку саме нарахованої заробітної плати відповідає принципу рівності всіх платників податку незалежно від того, користувалися вони протягом року податковою соціальною пільгою чи ні, та які розміри внесків до соціальних фондів було відраховано з їхньої заробітної плати.
14.Чи мають право на податковий кредит бабуся (дід), сестра (брат), тітка (дядько) або інші особи, які оплачували навчання студента у вузі, а також батьки студента у разі, коли за їх дорученням навчання оплачували інші особи?
Згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону до податкового кредиту може включатися сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються особами другого ступеня споріднення.
Отже, якщо навчання свого родича оплачували особи, які не є його членами сім’ї першого ступеня споріднення, то вони не мають права на податковий кредит.
Щодо здійснення оплати за навчання через представника, то згідно з главами 17 та 68 Цивільного кодексу за договором доручення одна
310
сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Представник може бути уповноваженим на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Довіритель зобов’язаний видати повіреному (представнику) довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить учинити повіреному.
Таким чином, якщо за податковим кредитом звертається платник податку, який є особою першого ступеня споріднення зі студентом, але у квитанціях про оплату вартості навчання зазначено іншу особу, то при пред’явленні нотаріально завіреної довіреності або укладеного з юридичною особою договору доручення, що передбачають оплату від імені та за рахунок такого платника податку вартості навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, він має право на податковий кредит.
15. Чи має право на податковий кредит студент-заочник, який працює, якщо оплату за навчання він здійснював за рахунок кредиту, одержаного безпосередньо на навчання і розміщеного на депозитному рахунку в банку?
Законом визначено, що платник податку за наслідками звітного податкового року має право включити до складу податкового кредиту витрати, фактично понесені ним, у тому числі на навчання.
При цьому Законом установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як заробітна плата, проте немає ніяких застережень щодо безпосередніх джерел виникнення коштів, сплачених за навчання.
Згідно з договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів (суму позики) або таку ж саму кількість речей того самого роду та такої самої якості (ст. 1047 глави 71 Цивільного кодексу).
Ураховуючи те, що суму позики (кредиту) було спрямовано на оплату навчання, а також те, що сума позики є поворотною і платник податку несе фактичні витрати на повернення такої позики, то суму, сплачену за навчання за рахунок позики (кредиту), слід включати до податкового кредиту.
311
16.Чи мають право на податковий кредит платники податку, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати?
Законом установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як заробітна плата. Відповідно до п. 1.1 та частини “д” п.
1.3ст. 1 Закону заробітна плата – це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця.
Трудові відносини регулюються КзпП України, а оплата праці – Законом № 108/95-ВР.
Отже, якщо умови та оплата праці фізичних осіб не підпадають під регулювання зазначеного законодавства, то такі особи одержують доходи, відмінні від заробітної плати, і не мають права на податковий кредит.
До таких осіб відносяться, зокрема, військовослужбовці, співробітники органів внутрішніх справ, суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи.
17.Чи мають право на податковий кредит громадяни України –
працівники представництв іноземних держав, консульств?
Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їхні представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітети, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України, розташовані на території України, є нерезидентами – юридичними особами.
Нерезиденти не є податковими агентами, тобто не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів, що виплачуються найманим працівникам та подавати податкову звітність.
Оскільки дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України, то джерело будь-яких доходів, що виплачуються громадянам України такими установами згідно з трудовими або іншими цивільно-правовими договорами, є іноземним.
Законом № 889 визначено, якщо джерело виплати будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу річного оподатковуваного доходу платника податку – їх отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.
Ураховуючи наведене вище, працівники зазначених установ не одержують заробітної плати, тому не мають права на податковий кредит.
312
18.Чи мають право на податковий кредит особи, які відмовилися від одержання індивідуального ідентифікаційного номера?
Законом установлено певні обмеження права на нарахування податкового кредиту. Так, згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, який має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Особи, які офіційно відмовилися від ідентифікаційного номера, мають право здійснювати будь-які платежі без цього номера, але не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
19.Чи може платник податку при реалізації права на податковий кредит підтвердити оплату вартості навчання довідкою з вузу, а не квитанціями?
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 889 до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і визначають суму таких витрат, тобто платіжними документами.
Оскільки довідка з вузу про надходження коштів на рахунок цього навчального закладу за навчання певного студента не є платіжним документом, право на нарахування податкового кредиту слід підтверджувати винятково платіжними документами.
20.Батьки розлучені, дитина проживає з матір'ю, а навчання цієї дитини оплачує батько. Чи має право батько одержати податковий кредит на навчання своєї дитини?
Згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону № 889 до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
При цьому Законом не передбачено обов’язкового спільного проживання членів сім’ї.
Отже, якщо батька не позбавлено батьківських прав та його дитину не всиновлено іншим платником податку (наприклад, новим чоловіком колишньої дружини), то згідно з нормами цивільного законодавства батько є
313
членом сім’ї своєї дитини першого ступеня споріднення і має право на нарахування податкового кредиту.
21.Чи має право нерідний батько дитини (чоловік матері) на податковий кредит, якщо він оплачує навчання дитини?
Підпунктом 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону визначено, що до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Таким чином, якщо мати дитини перебуває з чоловіком у зареєстрованому шлюбі (незалежно всиновлював він її дитину від іншого шлюбу чи ні), то відповідно до норм Закону така дитина вважається членом сім’ї першого ступеня споріднення з таким чоловіком, і за умови отримання інших необхідних умов цього Закону щодо нарахування податкового кредиту чоловік має право на нарахування податкового кредиту на навчання нерідної дитини у вузі.
22.Як слід розуміти положення частини “а” п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону № 889 щодо здійснення вибору між членами сім'ї першого ступеня споріднення при реалізації права на податковий кредит, зокрема, якщо дитина-студент працює, а у квитанції зазначено прізвище, ім'я, по батькові одного з батьків?
Згідно з п. 1.16 ст. 1 Закону податковий кредит – це сума (вартість) витрат, понесених платником податку, у тому числі у зв’язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).
Якщо в сім’ї батько, мати і дитина, яка навчається, працюють і одержують заробітну плату, то всі вони є платниками податку. Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону, якщо навчається сам платник податку (дитина), та/або він навчає іншого члена своєї сім’ї першого ступеня споріднення (матір чи батька), зазначена сума включається до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Якщо мати та батько дитини – платника податку не навчаються, то за податковим кредитом має звернутися тільки сама дитина (стосується вартості навчання, оплаченої особисто та в межах своєї заробітної плати).
23.Чи має право платник податку за підсумками податкового року на податковий кредит, якщо підприємство нараховувало, проте не перераховувало протягом року до бюджету податок з виплачуваної працівнику заробітної плати?
Згідно зі ст. 50 Бюджетного кодексу та наказом № 58/78/22 поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені податки, збори (обов’язкові платежі).
314