- •Податковий менеджмент
- •7.03050803 «Оподаткування»
- •Тема 1. Теоретичні, правові та організаційні засади податкового менеджменту
- •1. Розвиток концепцій оподаткування
- •2. Необхідність управління в сфері оподаткування
- •3. Функції податкового менеджменту
- •4. Права органів державної податкової служби (стаття 20 пку)
- •5. Функції вищої, середньої та низової ланок державної податкової служби
- •6. Підрозділи податкової інспекції. Офіс великих платників податків
- •7. Програма модернізації податкової служби України
- •8. Оцінка ефективності діяльності податкових органів
- •Тема 2. Адміністрування податкових зобов’язань
- •1. Контролюючі органи та органи стягнення
- •3. Податкові зобов’язання, порядок їх сплати
- •3.1. Визначення суми податкових або грошових зобов’язань (стаття 54 пку)
- •3.2 Строки сплати податкового зобов’язання (Стаття 57 пку)
- •3.3 Податкове повідомлення-рішення (Стаття 58 пку)
- •3.4. Податкова вимога (стаття 59 пку)
- •3.5. Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги (Стаття 60 пку)
- •4. Скасування та оскарження рішень контролюючих органів
- •4.1 Скасування та оскарження рішень контролюючих органів (стаття 55 пку)
- •4.2. Оскарження рішень контролюючих органів (стаття 56 пку)
- •5.Порядок погашення податкового боргу
- •5.1. Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платником податків ( глава 87 пку)
- •5.2. Податкова застава, її зміст та призначення (стаття 88, 89 пку)
- •5.3. Адміністративний арешт майна (Стаття 94 пку)
- •5.4. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі (Стаття 95 пку)
- •5.5. Строки давності та їх застосування (Стаття 102 пку)
- •6. Відповідальність (глава 11 пку)
- •6.1 Види відповідальності та умови притягнення до відповідальності
- •6.2. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи). Види порушень та розмір штрафів
- •6.4. Пеня. Порядок нарахування та сплати пені
- •Тема 3. Облік платників податків та податкових надходжень
- •1. Мета та порядок обліку платників податків
- •2. Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб (стаття 64 пку)
- •3. Облік самозайнятих осіб(Стаття 65)
- •4. Внесення змін до облікових даних платників податків (Стаття 66)
- •5. Підстави та порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб (Стаття 67)
- •6. Інформація, що подається для обліку платників податків органами державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та іншими органами (Стаття 68)
- •7. Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах (Стаття 69 пку)
- •8.2. Картка особового рахунку
- •Тема 4. Контрольна діяльність та види перевірок податкових органів
- •2. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби
- •2.1. Визначення. Збір податкової інформації (ст.71)
- •3.6. Порядок проведення фактичної перевірки (ст.80)
- •4. Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок (ст.81)
- •5. Строки проведення виїзних перевірок(ст.82)
- •6. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби (ст.84)
- •7. Надання платниками податків документів для проведення документальних перевірок (ст.85)
- •8. Оформлення результатів перевірок (ст. 86)
- •Тема 5. Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість
- •3. Аудит пдв, задекларованого до відшкодування з бюджету (ст. 198)
- •Тема 6. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток
- •2.1.Порядок визнання доходів (Стаття 137)
- •2.2. Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування (Стаття 136)
- •3.2. Особливості визнання витрат подвійного призначення (Стаття 140)
- •4.3. Визначення вартості об’єктів амортизації (ст. 146)
- •5. Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції (Стаття 155)
- •6. Особливості оподаткування страховика (Стаття 156)
- •Тема 7. Контроль оподаткування доходів фізичних осіб
- •1.2 Перевірка оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом (роботодавцем) та своєчасності їх сплати до бюджету (ст.168 пку)
- •Тема 8. Податковий контроль за спрощеною системою оподаткування
- •Тема 9. Контроль справляння платежів за ресурси
- •2. Контроль за нарахуванням збору за користуванням радіочастотним ресурсом України(розділ 15, ст. 318)
- •3. Контроль за нарахуванням збору за спеціальне використання вод (розділ 16. Ст. 323-328.9).
- •4. Контроль за нарахуванням збору за спеціальне використання лісових ресурсів (Розділ 17 ст.329-334.5)
- •Тема 10. Контроль нарахування та сплати місцевих податків і зборів
- •13. Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Закон України від 21.12.2010 р. N 2809-VI.
- •15. Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Закон України від 13.01.2011 року n 2921-VI.
- •24. Про акцизний збір: Декрет кму від 26.12.92р. №18-92 зі змінами та доповненнями.
- •46. Прозатвердження форми податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб. Наказ дпа України від 31.01.2011 р.
Тема 1. Теоретичні, правові та організаційні засади податкового менеджменту
1. Розвиток концепцій оподаткування.
2. Необхідність управління в сфері оподаткування.
3. Функції податкового менеджменту.
4. Права органів державної податкової служби.
5. Функції вищої, середньої та низової ланок державної податкової служби.
6. Підрозділи податкової інспекції. Офіс великих платників податків.
7. Програма модернізації податкової служби України.
8. Оцінка ефективності діяльності податкових органів.
1. Розвиток концепцій оподаткування
Рішення суб'єктів господарювання щодо сплати частини власних ресурсів на користь держави було прийнято одночасно з організацією державної влади на певному етапі соціального, політичного й економічного розвитку. Засобом акумуляції фінансових надходжень До державного бюджету стали податки.
Концептуальні положення, що утворюють теоретичні основи податкової справи, були викладені ще в XVII столітті англійським економістом В.Петті в «Трактаті про податки і збори». В окремих главах він розглядав такі питання, як напрямки Державних витрат, види податків і способи їх утримання, причини незадоволення платників, роль вільних гаваней. Зокрема, він писав: «який би не був великий податок, але якщо він лягає на всіх пропорційно, ніхто не втрачає із-за нього будь-якого багатства. Тобто поди залишаться однаково багатими, чи скоротять у них майно наполовину, подвоять його, тому що кожний збереже своє колишнє становище, сан і звання»
У XVIII столітті шотландський економіст А. Сміт у праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» сформулював основні принципи оподаткування, актуальні і сьогодні. До них відносяться:
рівномірність (загальність оподатковування і рівномірність його розподілу між платниками);
визначеність (час, способи і суми платежів повинні бути відомі платникам податків);
зручність (механізм стягнення податків має бути зручним для платників);
економічність (податок повинен стягуватися з мінімальними витратами).
Класична теорія податків розглядала податкові платежі як один з видів державних доходів, що повинні покривати витрати на утримання апарату управління. При цьому будь-яка інша роль (соціальна, регулююча) податкам не відводилася. Вважалось, що ринкова економіка — стійка і саморегульована система, у якій попит породжує пропозицію. Податки були джерелом надходжень у бюджет і не використовувалися для активної економічної політики, тобто їхні функції обмежовувалися фіскальною необхідністю.
Таку переважно фіскальну функцію податки зберегли до 30-х років XX сторіччя. Під час найглибшої за всю історію розвитку економічної кризи 1929-1933 років стало зрозуміло, що не усі функції, що стабільно забезпечують економічне зростання, можуть бути реалізовані через систему ринкових відносин. Ринкові механізми у визначеній мері треба було доповнити процесами державного впливу. Концепцію державного регулювання економіки науково обґрунтував англійський економіст Дж. Кейнс. У 1935 р. вийшла його книга «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей». Одне з основних положень кейнсіанської теорії полягає у тому, що податки є важливим інструментом регулювання економіки, безпосередньо впливають на попит і споживання. З цього часу фіскальна функція перестала бути єдиною в характеристиці податків.
Податкова теорія монетаризму, висунута в 60-х роках минулого століття професором Чикагського університету М.Фрідменом і заснована на кількісній теорії грошей, пропонує обмежити роль держави тільки регулюванням грошей в обігу. На думку автора, за допомогою податків можна вилучити «зайву» кількість грошей з обороту й обмежити інфляцію. Маніпулювання податками, процентними ставками і грошовою масою дозволить створити стабільні умови для функціонування підприємств.
В умовах хронічної інфляції й інших кризових явищ, а також з розвитком економічної інтеграції стало необхідним таке податкове регулювання, яке вплинуло б не на попит, а на пропозицію ресурсів. Тому на зміну кейнсіанській концепції «ефективності попиту» прийшла неокласична теорія «ефективності пропозиції», чи «економіки пропозиції». Групою американських економістів на чолі з А. Лаффером були проведені дослідження і зроблені висновки про те, що такі негативні явища як висока інфляція, низькі нагромадження, спади виробництва викликані високими ставками оподатковування. Прихильники теорії «економіки пропозиції» висунули гіпотезу про те, що ріст податкових ставок лише до визначеної межі стимулює збільшення податкових надходжень, після чого їхній ріст сповільнюється. Далі спостерігається або поступове зниження доходів бюджету, або їхнє різке падіння. Таким чином, коли податкова ставка досягає визначеного рівня, втрачаються стимули до прояву підприємницької ініціативи і розширенню виробництва, зменшуються доходи і, як наслідок, платники податків переходять з «легального» у «тіньовий» сектор економіки. За теорією А. Лаффера, розвиток тіньової економіки має зворотний зв'язок з податковою системою, тобто підвищення податків збільшує розміри тіньової економіки, легального і нелегального відхилення від оподатковування, при якому велика частина доходів не декларується. І навпаки, зниження податкових ставок створює стимули до виробничої діяльності і розвитку економіки. Доходи бюджету збільшуються за рахунок розширення податкової бази, а не за рахунок підвищення податкової ставки до рівня податкового ярма.
Ідеї американських економістів домінують в сучасних теоріях. Регулююча функція податків одержала подальший розвиток і доповнена наступними положеннями:
- антимонопольна спрямованість (податкова система не повинна сприяти концентрації виробничих факторів на ефективних ринках);
принцип вигоди (пропорційність податкових зобов'язав тій вигоді, що платники податків одержують від реалізації урядових програм);
принцип платоспроможності (залежність податків від економічного потенціалу, розмірів доходів і майна, тобто платоспроможності платників податків);
гнучкість, чіткість, прозорість, стабільність податків.
Таким чином, на кожнім етапі соціально-економічного розвитку концепції оподатковування трансформуються в залежності від цілей і функцій, що покладаються на податкову систему.