- •Податковий менеджмент
- •7.03050803 «Оподаткування»
- •Тема 1. Теоретичні, правові та організаційні засади податкового менеджменту
- •1. Розвиток концепцій оподаткування
- •2. Необхідність управління в сфері оподаткування
- •3. Функції податкового менеджменту
- •4. Права органів державної податкової служби (стаття 20 пку)
- •5. Функції вищої, середньої та низової ланок державної податкової служби
- •6. Підрозділи податкової інспекції. Офіс великих платників податків
- •7. Програма модернізації податкової служби України
- •8. Оцінка ефективності діяльності податкових органів
- •Тема 2. Адміністрування податкових зобов’язань
- •1. Контролюючі органи та органи стягнення
- •3. Податкові зобов’язання, порядок їх сплати
- •3.1. Визначення суми податкових або грошових зобов’язань (стаття 54 пку)
- •3.2 Строки сплати податкового зобов’язання (Стаття 57 пку)
- •3.3 Податкове повідомлення-рішення (Стаття 58 пку)
- •3.4. Податкова вимога (стаття 59 пку)
- •3.5. Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги (Стаття 60 пку)
- •4. Скасування та оскарження рішень контролюючих органів
- •4.1 Скасування та оскарження рішень контролюючих органів (стаття 55 пку)
- •4.2. Оскарження рішень контролюючих органів (стаття 56 пку)
- •5.Порядок погашення податкового боргу
- •5.1. Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платником податків ( глава 87 пку)
- •5.2. Податкова застава, її зміст та призначення (стаття 88, 89 пку)
- •5.3. Адміністративний арешт майна (Стаття 94 пку)
- •5.4. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі (Стаття 95 пку)
- •5.5. Строки давності та їх застосування (Стаття 102 пку)
- •6. Відповідальність (глава 11 пку)
- •6.1 Види відповідальності та умови притягнення до відповідальності
- •6.2. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи). Види порушень та розмір штрафів
- •6.4. Пеня. Порядок нарахування та сплати пені
- •Тема 3. Облік платників податків та податкових надходжень
- •1. Мета та порядок обліку платників податків
- •2. Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб (стаття 64 пку)
- •3. Облік самозайнятих осіб(Стаття 65)
- •4. Внесення змін до облікових даних платників податків (Стаття 66)
- •5. Підстави та порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб (Стаття 67)
- •6. Інформація, що подається для обліку платників податків органами державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та іншими органами (Стаття 68)
- •7. Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах (Стаття 69 пку)
- •8.2. Картка особового рахунку
- •Тема 4. Контрольна діяльність та види перевірок податкових органів
- •2. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби
- •2.1. Визначення. Збір податкової інформації (ст.71)
- •3.6. Порядок проведення фактичної перевірки (ст.80)
- •4. Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок (ст.81)
- •5. Строки проведення виїзних перевірок(ст.82)
- •6. Проведення експертизи під час здійснення податкового контролю органами державної податкової служби (ст.84)
- •7. Надання платниками податків документів для проведення документальних перевірок (ст.85)
- •8. Оформлення результатів перевірок (ст. 86)
- •Тема 5. Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість
- •3. Аудит пдв, задекларованого до відшкодування з бюджету (ст. 198)
- •Тема 6. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток
- •2.1.Порядок визнання доходів (Стаття 137)
- •2.2. Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування (Стаття 136)
- •3.2. Особливості визнання витрат подвійного призначення (Стаття 140)
- •4.3. Визначення вартості об’єктів амортизації (ст. 146)
- •5. Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції (Стаття 155)
- •6. Особливості оподаткування страховика (Стаття 156)
- •Тема 7. Контроль оподаткування доходів фізичних осіб
- •1.2 Перевірка оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом (роботодавцем) та своєчасності їх сплати до бюджету (ст.168 пку)
- •Тема 8. Податковий контроль за спрощеною системою оподаткування
- •Тема 9. Контроль справляння платежів за ресурси
- •2. Контроль за нарахуванням збору за користуванням радіочастотним ресурсом України(розділ 15, ст. 318)
- •3. Контроль за нарахуванням збору за спеціальне використання вод (розділ 16. Ст. 323-328.9).
- •4. Контроль за нарахуванням збору за спеціальне використання лісових ресурсів (Розділ 17 ст.329-334.5)
- •Тема 10. Контроль нарахування та сплати місцевих податків і зборів
- •13. Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Закон України від 21.12.2010 р. N 2809-VI.
- •15. Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Закон України від 13.01.2011 року n 2921-VI.
- •24. Про акцизний збір: Декрет кму від 26.12.92р. №18-92 зі змінами та доповненнями.
- •46. Прозатвердження форми податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб. Наказ дпа України від 31.01.2011 р.
Тема 9. Контроль справляння платежів за ресурси
1. Контроль за нарахуванням та сплатою плати за землю
2. Контроль за нарахуванням збору за користуванням радіочастотним ресурсом України.
3. Контроль за нарахуванням збору за спеціальне використання води.
4. Контроль за нарахуванням збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
1. Контроль за нарахуванням та сплатою плати за землю (розділ 18,с т. 269)
Платниками податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є:
- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
- для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1;
- для багаторічних насаджень 0,03.
За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1 цієї статті.
Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження). Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.
Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються:
- за сільськогосподарські угіддя відповідно до статті 272 цього Кодексу;
- за ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, відповідно до статей 276 і 280 цього Кодексу.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, ,нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб |
Ставки податку, гривень за 1 кв. метр |
Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення |
до 3 |
0,24 |
|
від 3 до 10 |
0,48 |
|
від 10 до 20 |
0,77 |
|
від 20 до 50 |
1,2 |
1,2 |
від 50 до 100 |
1,44 |
1,4 |
від 100 до 250 |
1,68 |
1,6 |
від 250 до 500 |
1,92 |
2,0 |
від 500 до 1000 |
2,4 |
2,5 |
від 1000 і більше |
3,36 |
3,0 |
У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1 цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:
- на південному узбережжі Автономної Республіки Крим 3;
- на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим 2,5;
- на західному узбережжі Автономної Республіки Крим 2,2;
- на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей 2;
- у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;
- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях 1,5.
Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.
Особливості встановлення ставок земельного податку Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів:
- міжнародного значення 7,5;
- загальнодержавного значення 3,75;
- місцевого значення 1,5.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.
У разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб’єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.
Податок за земельні ділянки (в межах та за межами населених пунктів), надані для розміщення об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274, 275, 278, 279 і 280 цього Кодексу.
Строк сплати плати за землю. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.