2 курс. Ден. ФК, УП, ЕП 12 / Фінанси Ден. (ІІ частина) УП та ЕП. 2011

Поняття та окремі види цінних паперів. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в державі. Фондова біржа як вторинний ринок обігу цінних паперів.

Особливості розвитку ринку капіталу в сучасних умовах та його подальші перспективи.

Фінансові інститути як комерційні підприємства різних форм власності, основна діяльність яких пов‘язана з фінансовим ринком. Зміст діяльності фінансових інститутів.

Економічна характеристика спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів. Склад фінансових інститутів: страхові компанії, пенсійні фонди, фінансові компанії, кредитні спілки, банківські установи, ломбарди, міжбанківські об‘єднання, інвестиційні фінансові інститути.

Тема 9. Страхування. Страховий ринок

Економічна необхідність та роль страхування. Форми і методи страхового захисту. Галузі та види страхування.

Особливості фінансових відносин у сфері страхування.

Перестрахування, його необхідність для забезпечення сталості страхових операцій.

Доходи та витрати страховика.

Страховий ринок та роль держави у розвитку страхового ринку в Україні.

Змістовий модуль 5. Міжнародні фінанси

Тема 10. Міжнародні фінанси

Сутність, призначення і роль міжнародних фінансів. Світові фінансові потоки: валютні, кредитні, фінансові ринки. Міжнародна фінансова інтеграція та її вплив на фінансові інтереси країн і регіонів.

Міжнародні фінансові відносини та валютний ринок. Форми міжнародних розрахунків та системи валютного регулювання. Порядок проведення міжнародних розрахунків.

Фінансова діяльність міжнародних організацій. Фінанси Організації Об‘єднаних Націй і Європейського Союзу.

Міжнародні фінансові інституції. Всесвітні та регіональні фінансові інституції. Міжнародний валютний фонд, основні напрямки його діяльності.

Міжнародні фінансові інституції: Міжнародний валютний банк, Група Світового банку (Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій). Банк міжнародних розрахунків. Європейський Інвестиційний банк. Європейський банк реконструкції і розвитку їх завдання, сфери діяльності, формування капіталів та ресурсів.

Співпраця України з міжнародними фінансовими інституціями. Міжнародний фінансовий ринок.

11

Модуль 4

Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ).

12

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Модуль 1

Змістовий модуль 3. Фінанси підприємств

Тема 6. Фінанси суб’єктів господарювання

Мета: засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання студентів про фінансові категорії, які характеризують функціонування фінансів підприємств; фактори, що впливають на діяльність підприємств

План вивчення теми

1.Фінансові категорії, які характеризують функціонування фінансів підприємств: фінансові ресурси, витрати, доходи, фінансові результати.

2.Фактори, що впливають на діяльність підприємств.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи перше питання, перш за все слід засвоїти, що функціонування підприємств характеризується певними фінансовими категоріями. Такими категоріями є: фінансові ресурси, витрати, доходи, фінансові результати.

Фінанси суб'єктів підприємництва - насамперед відносини розподілу, пов'язані з трансформацією ВВП та інших грошових надходжень (страхових відшкодувань, бюджетних коштів, коштів засновників тощо) у фінансові ресурси та їх використанням у процесі відтворення.

До фінансових ресурсів підприємства належать:

1) фінансові ресурси, утворені за рахунок доходів від звичайної діяльності:

—чистий прибуток (у тому числі з резервами і залишками невикористаного прибутку за попередні періоди) — частина прибутку від звичайної діяльності, що залишається підприємству після сплати податку на прибуток і формування резерву на виплату дивідендів (у господарських товариствах) та вилучення частини чистого прибутку підприємств державної і змішаної форм власності до бюджетів різних рівнів;

—амортизаційні відрахування (разом із залишками невикористаних сум амортизаційних відрахувань у попередні періоди), призначені для фінансування реальних капітальних вкладень і поповнення основного й оборотного капіталів. За економічною природою амортизаційні відрахування є відшкодованою частиною фінансових ресурсів, авансованих у попередні періоди в основні засоби і нематеріальні активи;

13

— частина витрат на капітальний ремонт і поліпшення основних засобів та нематеріальних активів, які відносять у встановлених законом розмірах до витрат підприємства (зменшення валового прибутку);

2) кошти акціонерних товариств, одержані від додаткової емісії акцій та емісійного доходу, призначені на фінансування витрат зі збільшення активів суб'єкта господарювання;

8) кошти державного (місцевого) бюджету, інвестовані у підприємство на безоплатній основі, що одержують зазвичай державні та комунальні підприємства.

Грошові надходження підприємств тепер включають.

Доходи від основної (операційної) діяльності - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Загальний показник, що характеризує фінансовий результат від діяльності підприємства за будь-який період — прибуток від звичайної діяльності, тобто прибутком є частина чистого доходу, що обраховується як різниця між чистим доходом, отриманим від продажу продукції (активів), обчисленої за відпускними цінами виробника без податку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво і реалізацію (залишковою вартістю активів).

Прибуток від звичайної діяльності містить прибутки, одержані від основної (операційної) діяльності, фінансові прибутки і прибуток, отриманий методом участі в капіталі, прибутки від інших операцій.

Прибуток від продажу товарної продукції, а також від інших видів діяльності підприємства, які не є інвестиційними чи фінансовими (операційний прибуток), визначають методом прямого рахунку. Послідовність визначення прибутку від операційної діяльності така:

1) чистий дохід визначають шляхом зменшення доходу від обсягу проданої продукції за відпускними цінами виробника на суми вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);

14

2)валовий прибуток одержують у вигляді різниці між чистим доходом і обсягом проданої продукції за її виробничою собівартістю, збільшеною на суми нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, не списаних на виробничу собівартість продукції і понаднормативних виробничих витрат;

3)операційний прибуток визначають шляхом зменшення валового прибутку на суми адміністративних витрат (загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням суб'єкта підприємництва) і витрат на збут і рекламу (витрати, пов'язані з реалізацією продукції; утриманням підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламою, доставкою продукції споживачам тощо).

Вивчаючи друге питання перш за все слід підкреслити, що фінансовими результатами діяльності суб'єктів підприємництва є прибуток або збиток. Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподіл і використання,

аза наявності збитків — на встановлення їх причин та джерел покриття.

Студенти повинні знати, що оскільки прибуток (чи збиток) є інтегрованим показником, то на нього впливають усі фактори діяльності підприємств. Залежно від рівня дії вони поділяються на макро- і мікроекономічні.

Слід показати, що до макроекономічних факторів належать ті, що характеризують ситуацію на ринку, тобто збалансованість попиту і пропозиції.

Мікроекономічні фактори відображають діяльність самого підприємства. Вони поділяються на дві групи: техніко-економічні та комплексні.

Питання для самоконтролю

1.Дайте характеристику фінансових ресурсів суб'єктів підприємництва.

2.Що є статутним капіталом суб'єкта підприємництва?

3.Дайте характеристику прибутку як показника фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємництва.

4.Охарактеризуйте фактори, що впливають на діяльність підприємств.

Ключові терміни і поняття

Фінансові ресурси	Фінансові ресурси
Фінансовий стан	Статутний капітал
Фінансова стійкість підприємства	Витрати

Бібліографічний список до теми

[1, 11, 12]

Тема7. Фінансовий менеджмент

Мета: поглибити та систематизувати знання про роль фінансового менеджменту в структурі управління діяльністю підприємства та систему організаційного та інформаційного забезпечення фінансового менеджменту.

15

План вивчення теми

1.Роль фінансового менеджменту в структурі управління діяльністю підприємства.

2.Система організаційного та інформаційного забезпечення фінансового менеджменту.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При розгляді першого питання перш за все слід показати, що фінансовий менеджмент є одним із видів функціонального менеджменту і тісно пов'язаний із загальним та іншими видами функціонального менеджменту. Об'єктом фінансового менеджменту є фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання.

Сучасна фінансова термінологія для позначення управління фінансами на мікрорівні використовує поняття: фінансове адміністрування; фінансовий менеджмент; фінансовий інжиніринг; корпоративне управління.

Фінансовий менеджмент має особливий об'єкт управління - фінанси суб'єкта господарювання, тобто його капітал, активи, доходи, видатки, ризики, прибуток, податки, інвестиції, грошові потоки. Для оцінки ефективності господарювання, ефектів та ефективності фінансового менеджменту застосовується значна кількість індикаторів - абсолютних та відносних показників.

Політика управління окремими аспектами фінансової діяльності підприємств залежить від умов їх господарювання, масштабів і галузевих особливостей діяльності, кваліфікаційного рівня фінансових менеджерів, допустимого рівня ризику. Відповідно в процесі управління фінансами підприємства можуть ставити перед собою різну мету:

—виживання в конкурентному просторі;

—досягнення фінансової рівноваги;

—лідерство в боротьбі з конкурентами;

—максимізація ринкової вартості підприємства;

—максимізація прибутку і мінімізація витрат;

—забезпечення рентабельної діяльності;

—мінімізація фінансових ризиків.

При розгляді другого питання слід показати, що система організаційного забезпечення - взаємопов'язана система внутрішніх підрозділів, служб, керівників суб'єкта господарювання, які уповноважені здійснювати підготовку та прийняття фінансових рішень, несуть відповідальність за їх здійснення і результати фінансово-господарської діяльності, досягнення мети та реалізації завдань фінансового менеджменту.

Щодо переліку чинників, що впливають на особливості системи організаційного забезпечення, у вітчизняній практиці зустрічаються різні їх варіанта. Щодо побудови систем організаційного забезпечення прийнято виокремлювати такі принципи: ієрархічний; функціональний; змішаний.

16

Цим принципам відповідають створювані суб'єктами господарювання системи організаційного забезпечення, що мають свої особливості та відмінності.

Із середини XX ст. у системах організаційного забезпечення фінансового менеджменту багатьох корпорацій виокремились такі підрозділи, як казначейство та бухгалтерія. Спільними завданнями обох служб було оперативне, поточне управління, фінансове регулювання, аналіз, планування та розробка фінансової стратегії, політики і тактики. Головними завданнями казначейської служби стало управління грошовими потоками, портфелем цінних паперів, фінансовими ризиками, капіталом, робота з фінансовими посередниками.

Бухгалтерія відповідає за облік, антикризове фінансове управління, звітність та здійснює управління доходами, витратами, прибутком, податками, займається бюджетуванням, контролем та внутрішнім аудитом.

Елементами системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту е: структура (служби, підрозділи, виконавці); ієрархія, субординація, координація; комунікаційні зв'язки; централізація та децентралізація управління; функції, їх розмежування; обов'язки, права, відповідальність; підзвітність, підконтрольність; оцінка професіоналізму; оцінка якості та ефективності управління; оцінка креативності, оригінальності.

Особливістю сучасного стану розвитку та функціонування корпоративного сектору в економічних системах країн з розвинутою ринковою економікою є інтегрованість організаційного забезпечення фінансового менеджменту в органах корпоративного управління.

Система інформаційного забезпечення - система безперервного та цілеспрямованого підбору інформаційних показників, здійснення планових, звітних, аналітичних розрахунків, необхідних для підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень суб'єкта господарювання.

Формування та використання інформаційної бази суб'єкта господарювання значною мірою впливає як на ефективність фінансового менеджменту та управління окремими його об'єктами, так і на ефективність корпоративного управління, реалізацію місії та стратегії бізнесу.

Інформаційне забезпечення створює основу для здійснення функцій фінансового менеджменту відносно об'єкта та суб'єкта, є необхідною умовою підготовки фінансових рішень, їх оцінки та прийняття.

Зовнішня інформаційна база формується шляхом цілеспрямованого підбору показників, зокрема:

—розвитку світового господарства;

—розвитку держави;

—розвитку регіону, території;

—галузі, виду економічної діяльності;

—діяльності, стану та перспектив розвитку конкурентів;

—стану та перспектив розвитку контрагентів;

—кон'юнктури фінансового ринку.

17

Питання для самоконтролю

1.Розкрийте роль фінансового менеджменту в структурі управління діяльністю підприємства.

2.За якими ознаками класифікуються функції фінансового менеджменту?

Ключові терміни і поняття

Фінансовий менеджмент	Правове оточення підприємства
Система організаційного	Система інформаційного
забезпечення	забезпечення
Стратегія фінансового менеджменту	Тактика фінансового
	менеджменту

Бібліографічний список до теми

[1, 3. 4, 5,`14]

Змістовий модуль 4. Фінансовий ринок та страхування

Тема 8. Фінансовий ринок

Мета: поглибити знання про види цінних паперів та організацію і порядок роботи фондової біржі.

План вивчення теми

1.Види цінних паперів, їх характеристика.

2.Організація і порядок роботи фондової біржі.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи перше питання, у першу чергу слід дати визначення цінних паперів. Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їхрозмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Цінні папери знаходяться в обігу у таких сферах діяльності, як брокерська, депозитарна, реєстраторська, трастова, клірингова, консультаційна та інших. Вони виступають як економічна та юридична категорії, є інструментом залучення коштів, об'єктом вкладання фінансових ресурсів, мають вільний характер переходу від одного власника до іншого, не обмежені в обігу, поділяються на два великих класи – основні і похідні.

18

Відповідно до цього Закону можуть випускатися в обіг такі види цінних паперів:

акції;

облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

облігації підприємств;

казначейські зобов'язання держави;

ощадні сертифікати;

векселі;

приватизаційні папери.

Студенти повинні знати, що класифікація цінних паперів - це поділ їх на види за певними ознаками. Під видом цінних паперів слід розуміти сукупність, для якої всі суттєві ознаки є спільними, однаковими.

Емісійні цінні папери - це папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать дев'ять їх видів, що визначені вище. Цінні папери, що не належать згідно із цим Законом до емісійних, можуть бути визнані такими ДКЦПФР, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи або види цінних паперів.

Документарні - випущені у паперовій формі, містять реквізити відповідного виду цінного папера певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчують сукупність прав, наданих цими паперами.

Бездокументарні - випущені в електронному вигляді і передбачають здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір. Випуск у документарній формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених ДКЦПФР. У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі емітент оформляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання у вибраний ним депозитарій. Глобальний сертифікат - це документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, який підтверджує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в НДС. Цінні папери в документарній і бездокументарній формах повинні містити всі передбачені законодавством реквізити. Відсутність або неправильне оформлення хоча б одного з них означає недійсність документа як цінного папера даного виду.

За формою випуску розрізняють цінні папери:

а) іменні - права, посвідчені цінним папером, належать особі, зазначеній у цінному папері.Іменні цінні папери не підлягають передачі або передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Форма випуску іменних цінних паперів визначається емітентом, затверджується ДКЦПФР при реєстрації випуску та є підставою для взяття цих цінних паперів на обслуговування НДС як іменних цінних паперів у документарній формі, іменна ідентифікація власників яких здійснюється на підставі облікового реєстру рахунків власників у зберігача;

19

б) на пред'явника - права, посвідчені таким цінним папером, належать пред'явникові цінного папера. Цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Для передачі іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручити цінний папір цій особі;

в) ордерні - права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу. Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант (фізична або юридична особа, яка є власником ордерного цінного папера і вчиняє індосамент) відповідає за наявність і здійснення цього права. Згідно з індосаментом до особи, якій (або у розпорядження якої) передаються права, посвідчені цінним папером (індосата), переходять усі ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).

У цивільному обороті знаходяться цінні папери:

а) пайові - посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частина майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться акції та інвестиційні сертифікати;

б) боргові - посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. Боргові цінні папери не надають їх власникам прав на участь в управлінні справами емітента. До категорії боргових документів належать ті, що свідчать про наявність між організацією-емітентом та власником цінних паперів кредиторсько-дебіторських відносин і включають облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати і векселі;

в) іпотечні - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які засвідчують право власників у межах одного випуску (щодо емітента) на отримання від емітента належних їм коштів у встановлений строк відповідно до вимог. До іпотечних цінних паперів відносяться іпотечні облігації (звичайні та структуровані), іпотечні сертифікати (з фіксованою дохідністю та сертифікати участі), заставні, сертифікати ФОН;

г) приватизаційні - посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизаціїчастки майна державних підприємств, державного житлового фонду та земельного фонду;

д) похідні - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових або товарних ресурсів;

е) товаророзпорядчі - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. До розпорядчих цінних паперів відносяться прості та складські свідоцтва, коносаменти, вантажні свідоцтва і заставні.

20