2 курс. Ден. ФК, УП, ЕП 12 / Фінанси Ден. (ІІ частина) УП та ЕП. 2011

		мобілізації коштів з метою їх
		наступного вкладення в цінні папери
В) Казначейський вексель		3. Документ, який засвідчує право на
		певну частину власності
		акціонерного товариства і дає право
		на отримання доходу від неї у вигляді
		дивідендів
Г) Депозитний сертифікат		4. Боргове зобов‘язання позичальника
		перед кредитором, яке оформляється
		не кредитною угодою, а продажем-
		купівлею	спеціального	цінного
		паперу
Д) Інвестиційний сертифікат		5. Боргове зобов‘язання комерційного
		банку
	Тести

1.Фінансовий ринок-це:

а) сукупність економічних відносин які спрямовані на створення та витрачання фондів коштів необхідних для виконання завдань і функцій держави; б) грошові відносини що виникають у процесі розподілу та перерозподілу ВВП,

мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи і видатки громадян; в) система економічних відносин з приводу купівлі-продажу або випуску в обіг

фінансових активів.

г) система економічних відносин з приводу регулювання основних надходжень і видатків країни.

2. Об‘єктом грошово-кредитних відносин є: а) грошово-кредитні ресурси; б) фінансові послуги; в) цінні папери; г) всі відповіді вірні.

3.Фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм:

а) місцевий; б) районний;

в) національний; г) світовий.

4.Інструментом валютного ринку є:

а) гроші; б) цінні папери;

в) іноземна валюта; г) страхові послуги.

61

5.Акція, яка дає право голосу, але не гарантує отримання дивідендів: а) проста; б) привілейована; в) іменна;

г) на пред‘явника.

6.Боргове зобов‘язання позичальника перед кредитором, яке оформляється купівле-продажем спеціального цінного паперу:

а) акція; б) вексель;

в) облігація; г) акредитив.

7.Письмове свідоцтво банку про депонування коштів:

а) вексель, б) казначейське зобов‘язання;

в) ощадний сертифікат; г) опціон.

9.Інкасування дебіторських боргів своїх клієнтів і одержання належних їм платежів; а) факторинг; б) лізинг;

в) інвестування; г) кредит.

10.Суб‘єктами фінансового ринку є:

а) підприємства різних форм власності; б) грошово-кредитні відносини; в) а) і б); г) фінансові послуги.

11.Інструментом фінансового ринку є: а) гроші; б) цінні папери;

в) іноземна валюта; г) страхові послуги.

12.Інструментом кредитного ринку є: а) гроші; б) цінні папери;

в) іноземна валюта; г) страхові послуги.

62

13.Акції, що надають переваги їх власникам у правах на отримання доходу: а) проста; б) привілейована; в) іменна;

г) на пред‘явника.

14.Облігації, що передбачають формування доходу у вигляді різниці між номіналом витрат і цінами купівлі:

а) процентні; б) дисконтні;

в) конвертовані; г) спрощені.

15.Вид цінних паперів на пред‘явника, які розміщуються серед населення виключно на добровільних засадах і дають право на отримання фінансового доходу:

а) вексель, б) казначейське зобов‘язання;

в) ощадний сертифікат; г) опціон.

16.До боргових цінних паперів відносяться:

а) облігації; б) казначейське зобов‘язання;

в) інвестиційні сертифікати; г) акції.

Тести, в яких декілька правильних відповідей

1.Принципами функціонування фінансового ринку є:

а) закритий доступ до ринкової інформації для деяких учасників фінансового ринку; б) прозорість ринку;

в) реальний захист інвесторів; г) монопольність; д) ефективність;

е) ліквідність фінансових інструментів.

2. Які цінні папери відносяться до похідних цінних паперів: а) акції; б) ф‘ючерси;

в) опціони; г) векселі; д) облігації; е) варанти.

63

3.Які цінні папери відносяться до дольових цінних паперів: а) акції; б) ф‘ючерси;

в) опціони; г) інвестиційні сертифікати; д) облігації;

е) приватизаційні папери.

4.Які цінні папери відносяться до боргових цінних паперів: а) акції; б) казначейські зобов‘язання;

в) опціони; г) інвестиційні сертифікати; д) облігації;

е) приватизаційні папери.

5.Які операції відносяться до фінансових послуг:

а) страхування; б) ф‘ючерс; в) лізинг; г) факторинг; д) своп;

е) форфейтинг.

Кіптограма

1

2

3

4

5

6

1.Боргове зобов‘язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного паперу.

2.Юридична або фізична особа , що передала в борг майно або грошові

кошти.

3.Похідний цінний папір, який передбачає право, але не обов‘язок покупця (утримувача) купити або продати певну кількість цінностей, за раніше домовленою ціною протягом певного часу.

4.Документ, який засвідчує право на певну частку власності акціонерного товариства і дає право на отримання дивідендів.

64

5.Це письмове зобов‘язання позичальника після настання строку визначену суму грошей власникові цього цінного паперу.

6.Фінансовий посередник, що здійснює угоди купівлі-продажу товарів або цінних паперів від свого імені і за свій рахунок.

Ключове слово: Фінансові посередники, що здійснює угоди купівліпродажу товарів або цінних паперів з доручення своїх клієнтів і за їхній рахунок, одержуючи плату або винагороду у виді комісійних при висновку угоди.

Бібліографічний список до теми

[1, 2, 10]

Модуль 1 Змістовий модуль №4. Фінансовий ринок і страхування

Семінарське заняття № 5 Тема 8. Фінансовий ринок

Мета заняття:	поглибити, систематизувати та узагальнити знання
	студентів про ринок цінних паперів і особливості його
	регулювання в Україні, фондову біржу, зосередивши їх
	увагу на біржовому та позабіржовому ринку цінних паперів.
	План заняття

1.Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в Україні.

2.Фондова біржа, її функції.

3.Біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання, перш за все слід показати, що ринок цінних паперів розглядається як частина ринку капіталів, де відбувається процес купівлі-продажу ЦП та їх емісія. Він поділяється на два види:

1)первинний;

2)вторинний.

Первинний ринок — це ринок, на якому розміщуються вперше випущені ЦП. Первинний ринок включає інвестиційні та комерційні банки, через які акціонерні товариства і держава розміщують свої ЦП.

Вторинний ринок — це ринок, на якому продаються і купуються випущені раніше ЦП. З точки зору організації вторинний ринок поділяють на централізований (біржовий) та децентралізований (позабіржовий).

Формою централізованого (біржового) ринку є фондова біржа, на якій постійно обертаються ЦП, які допущені до обігу біржовими комітетами.

Децентралізований ринок – це ринок, на якому обертаються як допущені, так і недопущені до обігу на фондових біржах цінні папери. Цей ринок

65

складається зі значної кількості брокерсько-дилерських фірм. До них належать і комерційні банки, які займаються операціями з цінними паперами.

Після цього необхідно зосередитись на вивченні суті, структури та учасників ринку цінних паперів. Слід звернути увагу на те, чому папери розміщуються передусім на первинному ринку цінних паперів та які умови потрібні для їх обертання на вторинному ринку. Треба з‘ясувати структуру вторинного ринку цінних паперів, визначити його суб‘єкти.

Далі потрібно розібратись в суті та побудові фондової біржі, її ролі на ринку цінних паперів, порядку допуску цінних паперів до обігу на біржі та перевагах, які надає цінним паперам такий допуск. Треба зрозуміти суть та порядок здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі.

За матеріалами періодичної преси необхідно ознайомитись із розвитком та станом ринку цінних паперів в Україні.

На закінчення вивчення теми необхідно розглянути біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів.

Тести

1. Спекулятивними об‘єктами фондової торгівлі є: а) опціони; б) варанти; в) ф‘ючерси.

г) вірні відповіді а) і в).

2. Дилери - це:

а) учасники фінансового ринку, що займаються розміщенням цінних паперів за дорученням від імені та за рахунок емітента; б) учасники фінансового ринку, що займаються розміщенням цінних паперів від свого імені та за свій рахунок;

в) учасники фінансового ринку, що займаються продажем цінних паперів від свого імені або від імені іншої особи за дорученням; г) вірної відповіді немає.

3. Фондова біржа виконує такі основні функції: а) посередницьку; б) індикативну; в) превентивну; г) вторинну;

д) регулятивну.

4.Учасниками ринку цінних паперів виступають: а) брокери і дилери; б) емітенти, інвестори, фінансові посередники;

в) торгові й виробничі підприємства; г) тільки фізичні особи.

5.Укажіть функції, що характерні тільки для біржі: а) котирування цін;

66

б) інформаційна діяльність; в) фіксування торговельних порядків; Г) надання послуг клієнтам;

д) гарантування клієнтам виконання фінансових зобов'язань, що виникають у зв'язку з висновком угод; є) здійснення арбітражних функцій.

6.Хто з членів біржі не має права торгувати від свого імені і за свій рахунок? а) дилери; б) маклери; в) брокери;

Г) разові відвідувачі.

7.Форма боргового зобов‘язання держави;

а) приватизаційні цінні папери; б) інвестиційний сертифікат; в) депозитне свідоцтво; г) казначейський вексель.

3. Підприємство взяло кредит у сумі 50000 грн. під 20% річних на 3 роки. Визначити, яку суму потрібно буде повернути підприємству використовуючи просту і складну відсоткову ставку.

4.У банку розміщений внесок у розмірі 400 тис. грн. терміном на 2 роки під 12% річних. Розрахуйте майбутню суму наприкінці терміну при нарахуванні відсотків за схемою складних відсотків: 1) кожні півроку, 2) щоквартально?

5.Статутний капітал акціонерного товариства «Міраж» складає 250 млн. грн., а кількість випущених акцій – 2 млн. шт.. Яка номінальна вартість акцій?

6.Акція номіналом 500 грн. куплена за курсом 200 грн. і за нею виплачуються дивіденд 40 % річних. Визначити поточну прибутковість інвестованих засобів.

	Бібліографічний список до теми
	[1, 7]
	Модуль 1
Змістовий модуль №4. Фінансовий ринок і страхування
	Семінарське заняття №6
Тема 9. Страхування. Страховий ринок
Мета заняття:	поглибити, систематизувати та узагальнити знання
	студентів про економічну необхідність і сутність
	страхування, організації страхової справи, а також про
	галузі, форми і види страхування.

План заняття

1. Економічна необхідність і сутність страхування.

67

2.Форми і методи страхового захисту.

3.Організація страхової справи.

4.Галузі, форми і види страхування.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчаючи перше питання необхідно запам‘ятати, що протягом усього історичного шляху розвитку суспільне виробництво стикається із суперечностями між природою і людиною, а також між окремими суб'єктами виробничих відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій (ризиків), серед яких виокремлюють стихійне лихо і негцасні випадки. Суспільне виробництво в цілому, і особливо кожне господарське формування, а також життєдіяльність практично кожної людини об'єктивно мають ризиковий характер, що породжує систему відносин між людьми з метою попередження, подолання, зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та нещасних випадків.

Спираючись на свій багатовіковий досвід, людство вживає дедалі ефективніших заходів із протистояння стихійним явищам. Підвищуються вимоги до будівництва об'єктів, застосовуються щоразу досконаліші інженерні конструкції, вогнетривкі та інші новітні ізоляційні матеріали, споруджуються греблі, пильна увага приділяється безпеці експлуатації транспортних засобів тощо.

Вивчаючи друге питання необхідно запам‘ятати, що найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні - форма проведення. За цією ознакою страхування поділяється на добровільне й обовз'язкове.

Вивчаючи третє питання необхідно запам‘ятати, що страхова організація може мати доходи: від страхової діяльності; від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів; від інших операцій.

Доходи від страхової діяльності включають: зароблені страхові платежі за договорами страхування та перестрахування; комісійні винагороди за перестрахування; частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками; повернуті суми із централізованих страхових резервів; повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством.

Страхові платежі — первинний дохід страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвестиційної діяльності.

Оскільки від моменту надходження платежів страхувальників на рахунки страховиків до виплати їх у формі страхового покриття минає певний час, а тривалість збереження засобів страхувальника визначається строком договору, що може становити три, п'ять, десять, п'ятнадцять і більше років, то запасні і резервні фонди, які формує страховик, можуть десятиріччями не використовуватись. Це створює об'єктивну основу для формування позичкового фонду, прямого інвестування, участі в комерційних операціях іншого виду,

68

даючи дохід від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних засобів.

Витрати страховика утворюють собівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру:

витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;

відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених актами чинного законодавства;

витрати на проведення страхування;

інші витрати.

Вивчаючи четвертє питання необхідно запам‘ятати, що за формою розрізняють добровільне та обов'язкове страхування.

Об‘єктом майнового страхування є рухоме та нерухоме майно юридичних і фізичних осіб. Нині в Україні найпоширеніші серед фізичних осіб страхування будівель, домашнього майна, транспортних засобів.

Об‘єкти особового страхування — це життя та здоров‘я громадян. Видами особового страхування є змішане страхування життя (об‘єктами виступають одночасно життя і здоров‘я), страхування дітей, весільне страхування тощо. Особове страхування виконує дві функції: страхову та нагромаджувальну.

Усистемі соціального страхування об‘єктами страхування є працездатність

іпрацевлаштування. Страхування працездатності здійснюється на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страхування працевлаштування — на випадок безробіття. Соціальне страхування має обов‘язковий і добровільний характер. Обов‘язкове страхування реалізується через загальнодержавні цільові фонди:

Умедичному страхуванні об‘єктом страхування є здоров‘я громадян. Воно здійснюється на випадок хвороби чи травми як в обов‘язковій, так і додатково в добровільній формі через державні та недержавні структури.

Уразі страхування відповідальності об‘єктом є зобов‘язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам.

Об‘єкт страхування ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фінансових операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов‘язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юридичних і фізичних осіб, втратами від коливання валютних курсів тощо. Ця галузь страхування особливо важлива в умовах ринкової економіки, пов‘язаної з безліччю підприємницьких ризиків.

Структурно-логічні схеми

Заповніть порожні місця структурно-логічної схеми, позначені знаками запитання, необхідними термінами відповідно до змісту.

69

Галузі страхування

?

Страхування рівня життя

?

Страхування майна фізичних та юридичних осіб

Страхування засобів транспорту

Страхування вантажів

Страхування фізичних ризиків

Страхування технічних ризиків

Страхування від нещасних випадків

Страхування життя

?

Страхування кредитних ризиків

Страхування фінансових ризиків

Страхування відповідальності страховиків

Страхування відповідальності автоперевізників

Страхування професійної відповідальності

Страхування

підприємницьких

ризиків

?

?

Страхування від перерв у виробництві

Страхування відповідальності роботодавців

Страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції

Рис.4. Галузі і види страхування

70