Література до теми

(1-10)

Практичне заняття 3

ТЕМА 2. Основи культури української мови

Мета заняття: ознайомити студентів із мовним, мовленнєвим та спілкувальним етикетом для забезпечення успішної діяльності майбутніх фахівців.

Обладнання: навчально-методичний посібник з дисципліни.

План заняття

1. Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет.

2. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Спираючись на опрацьований самостійно матеріал, виконайте практичні завдання.

Завдання

1. Перекладіть словосполучення українською мовою. Складіть 3 речення з будь-якими з них в офіційно-діловому стилі.

Ввести в состав; наложение взысканий; нанести ущерб; необходимо учитывать; неоплачиваемые поступления; нести ответственность; порядок применения; потребляемые средства; при осмотре; привлечение к материальной ответственности.

2. Які слова з наведеної довідки можна поєднати з прикметниками? Яких із запропонованих прикметників стосуються висловлення:

1. вживається зі словами, що позначають конкретні поняття;

2. не вживаються в українській мові;

3. вживається зі словами, що позначають абстрактні поняття?

Слідуючий, наступний, подальший, дальший, такий.

Довідка: робота, тиждень, зупинка, доля, настрій, питання, параграф, абзац, приватизація.

3. Оцініть подані висловлювання героїв літературних творів з точки зору культури мови.

А. (Лист солдата до дівчини із збереженням орфографії автора)

Січас служить какось непривично, трудно звикать, що тобою командують, та все привикнецця, пайка хватає, наїдаюся полностью, так що на здоров’я не скаржусь, плюс до цього ще й рижим, і фіззарядка теж здоров’я дасть (О.Гончар “Собор”).

Б. – А я це-о… Ну, ніби йшов… і це-о… Палажка Багнюкові ніби це-о… каже… це-о… ніби світла у вас нема. То я… це-о… Ну, ніби зайшов до вас… Це-о… Ніби сказати хочу, що… це-о, не переживайте, тітко Ярино, бо… це-о… скоро поправлять. Дріт упав, обірвався ніби. То я, знаєте, це-о… Щоб ви не переживали. Це не тільки у вас: і в Литвака нема, і в Дідурника… (В.Горбатюк “Небіж Гринь”).

В. (Тьотя зацокотіла каблучкою об графин):

- Не так давно я прочитала, щоб ви знали, товариші, одну дуже цікаву книжку. Прочитала всю книжку, і в тій книжці прочитала буквально все, що було написане й надруковане в тій книжці. Буквально все. А найбільше я прочитала, щоб ви знали, таке глибокодумне місце: життя – то є все… І оце воно мені зараз чомусь згадалося: життя – то є все… Так! (Трошки задумалась, покивала головою, зітхнула) Життя – то є все… Пропоную, товариші, обрати президію. Гадаю, годі буде одного председателя? Заперечень нема? Нема!.. Кого? (М.Куліш “Мина Мазайло”).

Г. – Шановні товариші! Од живої душі своєї і тіла в результаті великих переживань критичних одриваю сьогодні трибуну і кладу безвинагородно на олтар сільського вогнища культури. Так дозвольте в ці фанфарні хвилини прощання із самим собою вчорашнім шляхом промови самоутвердитися на вершині можливостей. Три дні я не їв, не пив, а виключно думав головою і прийшов до думки, що нам, товариші, треба думать у широких масштабах і вище. Передового у нас багато, але ще спостерігаються окремі недоліки, і з ними будемо нещадно боротися, бо критика і самокритика – головний фактор росту (В.Г.Дрозд “Балада про Сластьона”).

4. Прокоментуйте думку, висловлену відомим письменником Б.Д.Антоненко-Давидовичем.

Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен, аби тільки було бажання. Це не є перевага вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це – не тільки ознака, а й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас можуть бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично.