- •Методичні рекомендації до Самостійної роботи
- •Модуль 1. Теорія статистики
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •I етап - Статистичне спостереження
- •II етап - Первинна обробка, зведення, класифікація та групування статистичних даних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •1. Предметом статистики є вивчення:
- •3. Однорідною називається така сукупність, де:
- •Бібліографічний список до теми: [1 - 4; 5; 6; 9; 16 - 20]
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Подання статистичних даних:таблиці та графіки
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •16.Вкажіть відносні величини структури:
- •22.Вкажіть відносні величини координації:
- •23.Середня величина:
- •25. Середня гармонічна проста – використовується:
- •26. Середня хронологічна обчислюється якщо:
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
Тестові завдання
Абсолютна величина:
а) характеризує розміри сукупності чи окремих її частин і визначається як підсумок значень ознаки окремих частин сукупності;
б) характеризує поширеність явища в певному середовищі;
в) характеризує поширеність явища в певному середовищі і визначається за певною методикою на основі інших показників.
За одиницею виміру абсолютні величини поділяються на:
а) натуральні, умовно-натуральні, трудові, вартісні;
б) натуральні, умовно-трудові, вартісні;
в) умовно-трудові, комбіновані, вартісні.
Індивідуальні абсолютні величини:
а) характеризують розміри окремих груп сукупності, їх отримують шляхом підрахунків первинних даних;
б) характеризують розміри окремих одиниць сукупності, їх отримують шляхом підрахунків первинних даних;
в) характеризують розміри окремих одиниць сукупності, їх отримують безпосередньо під час статистичного спостереження.
Відносна величина структури характеризує:
а) співвідношення однакових показників різних сукупностей;
б) питому вагу певної частини сукупності в її загальному обсязі;
в) співвідношення різних частин однієї сукупності.
Відносна величина порівняння характеризує:
а) співвідношення частини сукупності з усією сукупністю;
б) співвідношення різних частин однієї сукупності;
в) співвідношення однойменних показників різних сукупностей.
Відносна величина виконання плану характеризує:
а) співвідношення рівня, запланованого на майбутній період, до рівня, прийнятого за базу;
б) співвідношення фактично досягнутого рівня до запланованого;
в) співвідношення досягнутого рівня до рівня попереднього періоду.
За базу порівняння обирається рівень попереднього періоду при обчисленні відносної величини:
а) виконання плану; б) координації; в) динаміки.
Відносна величина інтенсивності характеризує:
а) склад сукупності і ступінь поширення явища в певному середовищі;
б) ступінь поширення явища в певному середовищі;
в) склад сукупності і ступінь розвитку явища в певному середовищі.
Відносна величина координації характеризує:
а) співвідношення частин сукупності;
б) питому вагу частини сукупності в її загальному обсязі;
в) співвідношення однакових показників різних сукупностей.
Відносна величина планового завдання характеризує:
а) співвідношення рівня, запланованого на майбутній період, до рівня, прийнятого за базу;
б) співвідношення фактично досягнутого рівня до запланованого;
в) співвідношення досягнутого рівня до рівня попереднього періоду.
База порівняння обирається довільно при розрахунку відносної величини:
а) координації; б) інтенсивності; в) динаміки.
Під час розрахунку відносної величини динаміки за базу порівняння обирається:
а) один з попередніх періодів; б) майбутній період; в) поточний період.
Середня величина:
а) характеризує типовий рівень варіативної ознаки і вимірюється у відсотках;
б) є узагальнюючою мірою варіативної ознаки і вимірюється у відсотках;
в) є узагальнюючою мірою варіативної ознаки і характеризує рівень варіативної ознаки у розрахунку на одиницю сукупності.
Середня арифметична має такі властивості:
а) якщо кожну варіанту збільшити або зменшити на одну й ту саму постійну величину, середня арифметична відповідно зміниться на ту ж саму величину;
б) якщо частоту кожної варіанти збільшити або зменшити в одне й те саме число разів, середня арифметична збільшиться або зменшиться в стільки ж разів;
в) алгебраїчна сума відхилень кожної варіанти від середньої арифметичної прямує до мінімуму.
Середня арифметична має такі властивості:
а) якщо кожну варіанту збільшити або зменшити на одну й ту саму постійну величину, середня арифметична не зміниться;
б) якщо кожну варіанту збільшити або зменшити в одне й те саме число разів, середня арифметична збільшиться або зменшиться на те саме число;
в) алгебраїчна сума відхилень кожної варіанти від середньої арифметичної дорівнює нулю.