Тема 4. Подання статистичних даних:таблиці та графіки

Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань про форми подання статистичних даних у вигляді статистичних таблиць і графіків, правила їх побудови.

План вивчення теми

1. Статистичні таблиці як метод наочного подання статистичних даних. Елементи статистичної таблиці

2. Види статистичних таблиць і правила їх побудови

3. Статистичні графіки, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ. Класифікація статистичних графіків

4. Основні елементи статистичних графіків і правила їх побудови

5. Побудова графіків з використанням «Мастера диаграмм» в середовищі EXCEL

Методичні рекомендації

Для засвоєння теми необхідно закріпити та систематизувати знання із програмних питань лекції за темою № 4 "Подання статистичних даних: таблиці та графіки", зрозуміти та навчитися використовувати статистичні таблиці і статистичні графіки. Студент повинен знати: види таблиць, їх складові елементи та основні правила побудови статистичних таблиць різного виду; класифікацію грфіків залежно від обраного критерію, графічні образи та допоміжні елементи побудови графіків, особливості побудови різних видів графіків.

Більш детально вивчення методів табличного та графічного аналізу стану, структури соціально-економічних явищ, порівняння їх характеристик, характеру, інтенсивності та напрямку зміни рівнів часових рядів розглянуто у літературних джерелах [19, с. 50 – 71; 20, с.101 – 144], побудова графіків з використанням «Мастера диаграмм» в середовищі EXCEL [10 (компакт-диск); 11, с. 25 – 48].

Графіки просторового розміщення явищ: картограми, картодіаграми, необхідно розглянути за [16, с. 66 – 73; 19, с. 71 – 81; 20, с. 145 – 149].

Питання для самоконтролю

1. Що собою являє статистична таблиця?

2. Що є підметом статистичної таблиці? присудком?

3. Від чого залежить вид статистичної таблиці?

4. Які правила оформлення статистичних таблиць?

5. Що таке статистичний графік?

6. З яких допоміжних елементів складається графік?

7. Які системи координат Ви знаєте?

8. Що таке експлікація графіка?

9. Що відображає шкала графіка і які її види?

10. Що таке масштабні орієнтири?

11. Які властивості притаманні статистичним графікам?

12. Для чого в графіках застосовують штрихування, фарбування?

13. Що таке масштаб, як він відображається на графіку?

14. Як класифікуються графіки за загальним призначенням?

15. Які види графіків за функціонально-цільовим призначенням?

16. Як поділяються графіки за видом поля?

17. Як поділяються графіки за графічним образом?

18. Що таке прямокутні діаграми (знаки Варзара)? Де їх використовують?

19. Що таке графіки просторового розміщення і просторового поширення?

20. Що таке лінійна діаграма, які вона має переваги? Де її використовують?

21. Що таке стовпчикова діаграма? Для чого її використовують?

22. Що таке секторна діаграма? Для чого її використовують?

Тестові завдання

1. Точка – це:

а) графічний образ; б) графічний знак;

в) допоміжний елемент графіка;

г) додатковий елемент експлікації.

2. До допоміжних елементів графіка належать:

а) графічний знак та поле графіка;

б) поле графіка та графічний образ;

в) експлікація та поле графіка;

г) експлікація та графічний знак.

3. Поле графіка характеризується:

а) форматом; б) системою координат;

в) геометричними фігурами; г) експлікацією.

4. Вид статистичної таблиці залежить від:

а) розробки присудка; б) розробки підмета;

в) якісної сутності ознаки; г) місця розташування підмета.

5. Залежно від розробки підмета таблиці поділяються на:

а) прості та аналітичні; б) аналітичні та типологічні;

в) структурні та складні; г) прості та складні.

6. Взаємозв’язок між ознаками подається в:

а) структурній таблиці; б) типологічній таблиці;

в) аналітичній таблиці; г) динамічній таблиці.

7. Аналітична таблиця характеризує:

а) склад сукупності, що досліджується; б) динаміку явища;

в) розподіл сукупності на типові групи; г) взаємозв’язок між ознаками.

8. Структурна таблиця характеризує:

а) склад сукупності, що досліджується;

б) взаємозв’язок між ознаками;

в) розподіл сукупності на типові групи;

г) динаміку явища.

9. Масштаб – це:

а) простір, в якому розташовуються геометричні та інші графічні знаки;

б) умовна міра переведення числового значення статистичної величини у графічну;

в) сукупність елементів, які визначають положення точки у просторі;

г) пояснення, які необхідні для розуміння графіка.

10. Склад сукупності наводиться:

а) у типологічній таблиці; б) в аналітичній таблиці;

в) у структурній таблиці; г) у динамічній таблиці.

11. При оформленні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил:

а) якщо в заголовках рядків та граф таблиці використовуються скорочення, після таблиці має бути наведена їх повна назва;

б) таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження;

в) якщо відсутні дані про розміри певних показників, клітинки лишаються порожніми;

г) підмет таблиці розташовується лише у бічних заголовках.

12. При оформленні статистичних таблиць потрібно дотримуватись таких правил:

а) у назві таблиці, верхніх та бічних заголовках не повинно бути скорочень;

б) числові дані однієї графи мають бути наведені з точністю до першого знака після коми;

в) таблиця має містити не лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження, а й додаткові відомості;

г) таблицю не можна переносити на наступну сторінку.

13. При оформленні статистичних таблиць використовуються такі умовні позначення:

а) у разі відсутності даних про досліджуване явище у відповідній клітинці проставляються три крапки;

б) у разі відсутності явища у клітинці проставляється хрестик;

в) якщо число менше за точність, прийняту для даної графи, у клітинці ставиться знак тире;

г) якщо клітинка не заповнюється, вона лишається порожньою.

14. Властивість статистичних графіків, що може пояснити такі особливості явища, які в первинних статистичних даних перебувають у прихованому стані, називається:

а) сугестивністю; б) пізнавальністю;

в) аналітичністю; г) синоптичністю.

15. Поєднання схематичної географічної карти з діаграмою називається:

а) діаграмою; б) картодіаграмою;

в) центрограмою; г) картограмою.

16. Для більшої наочності та як агітаційний інструмент використовуються:

а) кругові діаграми; б) квадратні діаграми;

в) фігурні діаграми; г) знаки Варзара.

17. Для вивчення розміщення, рівня і ступеня поширення будь-якого явища в просторі використовуються:

а) кругові діаграми; б) картограми та картодіаграми;

в) знаки Варзара; г) центрограми та квадратні діаграми.

18. Властивість графіків, що дозволяє одним поглядом осягнути всю сукупність наведених на них статистичних даних, одразу помітити в них спільне або протилежне, склавши загальну картину досліджуваного явища, називається:

а) сугестивністю; б) пізнавальністю;

в) аналітичністю; г) синоптичністю.

19. У разі, якщо втрачається наочність або ускладнюється розуміння графіка:

а) використовують лінії різного кольору;

б) збільшують розмір поля графіка та використовують лінії одного кольору;

в) використовують нерівномірні масштаби та лінії одного виду;

г) збільшують розмір поля графіка або використовують нерівномірні масштаби.

Бібліографічний список до теми: [3; 5, 6; 10; 11; 16, 19, 20]