- •Фінансовий ринок
- •Дніпропетровськ – 2012
- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Фінансовий ринок
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 4.Ринок капіталів
- •Тема 5. Валютний ринок
- •Тема 6. Фондовий ринок
- •Тема 7. Регулювання фінансового ринку
- •Модуль iі. Індивідуальне науково-дослідне завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей
- •Бібліографічний список:
- •Теми для доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний опис:
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний опис:
- •Теми для доповідей
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний опис:
- •Ситуаційні завдання
- •Теми для доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список:
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список:
- •Ключові терміни і поняття:
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список:
- •Ключові терміни і поняття:
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний опис:
- •Ключові терміни і поняття:
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список:
- •Ключові терміни і поняття:
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список:
- •Ключові терміни і поняття:
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список:
- •Ключові терміни і поняття:
- •Питання для обговорення
- •Бібліографічний список:
- •Практичні завдання
- •Контрольні завдання
- •Бібліографічний список
- •Практичні завдання
- •Контрольні завдання
- •Бібліографічний список
- •Практичні завдання
- •Контрольні завдання
- •Бібліографічний список
- •5.1. Індивідуальне науково-дослідне завдання Теми
- •6. Підсумковий контроль
- •6.1. Питання до іспиту
- •7.Список рекомендованої літератури
- •Навчально-методичний посібник Фінансовий ринок Старченко Лідія Іванівна
Ключові терміни і поняття:
грошовий ринок
суб’єкти грошового ринку
функції грошового ринку
кредитні гроші
депозити
безстрокові і термінові депозити
ощадні вклади
депозити до запитання.
інструменти грошового ринку
векселі
комерційні векселі
вексельний обіг
індосамент.
емісія грошей
емісійний банк
казначейство.
Питання для обговорення
Що є грошовий ринок?
Суб’єкти грошового ринку.
У чому полягають функції грошового ринку?
Безстрокові, термінові, ощадні вклади, їх сутність.
Операції з комерційними та казначейськими векселями.
Діяльність емісійного банку.
Діяльність Державного казначейства.
У чому полягає взаємозв’язок грошово-кредитної та бюджетної політики держави?
Тести
1. Грошово-кредитна політика – це:
а) економічне регулювання через механізм зміни пропозиції грошей та їх ціни (процента) на грошовому ринку;
б) регулювання економіки через механізм оподаткування та державних витрат;
в) зростання бюджетних витрат за стабільності оподаткування сприяє зростанню попиту на грошовому ринку і підвищенню ставки процента;
г) зниження облікової ставки.
2. Експансіоністська грошово-кредитна політика – це:
а) неконтрольоване, довільне зростання пропозиції грошей;
б) контрольоване зростання пропозиції грошей;
в) різке, не досить зважене, обвальне скорочення пропозиції грошей;
г) зростання попиту на гроші.
3. Основні типи грошово-кредитної політики держави:
а) політика «дорогих грошей»;
б) політика «дешевих грошей»;
в) стратегічна;
г) тактична.
4. Фіскально-бюджетна політика – це:
а) сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат;
б) сукупність заходів у сфері обігу і кредитних відносин, які проводить держава;
в) визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо;
г) регулювання грошового обороту.
5. Заощадження – це:
а) сума податкових платежів семейних господарств за винятком безплатних надходжень з бюджету;
б) частина доходів, не використана на споживання та сплату податків;
в) вкладення грошей у розвиток виробництва, в цінні папери тощо для одержання додаткових доходів.
6. В залежності від строку і порядку вилучення депозити поділяються на:
а) депозити юридичних і фізичних осіб;
б) депозити до запитання та термінові вклади;
в) ощадні вклади;
г) усі відповіді правильні.
7. Комерційний вексель – це гарантія оплати товарів і свідоцтво надання комерційного кредиту:
а) так;
б) ні.
8. Предметом вексельного обігу є:
а) векселі;
б) гроші;
в) депозитні сертифікати.
9. Державне казначейство в Україні створено з метою:
а) забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України;
б) акумуляції коштів Державного бюджету України;
в) прийому, збереження і видачі готівки.
Бібліографічний опис:
5, 14, 15, 18, 27 –31, 34 – 37, 46- 51.
Змістовий модуль 3. Класифікація фінансових ринків
Семінарське заняття № 3
Тема 4..Ринок капіталів
Мета заняття |
|
План заняття
1.Функції ринку позичкового капіталу і його роль у процесі трансформації заощаджень в інвестиційні ресурси.
2.Види і форми кредитів.
3.Кредитний ризик.
4.Управління кредитним ризиком.
Методичні рекомендації до семінарського заняття
При підготовці до обговорення першого питання студенти повинні з'ясувати, що таке позичковий капітал, функції ринку позичкового капіталу і його роль у процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси. Щоб краще зрозуміти ці поняття та їх суть, студентам необхідно звернутись до курсу "Інвестування" (тема "Методологічні основи інвестування"), де вже розглядалися питання трансформації заощаджень в інвестиції. З'ясувавши і зрозумівши ці поняття і питання, необхідно засвоїти основні напрямки діяльності ринку позичкового капіталу, які полягають у:
об’єднанні розрізнених індивідуальних грошових капіталів і заощаджень усіх класів суспільства через кредитну систему і ринок цінних паперів;
економії суспільних витрат обігу;
вирівнюванні норми прибутку і утворенні акціонерних товариств та інших форм колективної і приватної власності.
Засвоївши суть першого питання, студенти повинні знати сутність і зміст таких термінів і понять:
позичковий капітал
ринок позичкового капіталу
трансформація заощаджень в інвестиційні ресурси.
Готуючись до обговорення другого питання, необхідно з’ясувати, що основними формами кредитних відносин є система державного кредиту, банківського кредитування, кредити, що надаються іншими фінансово-кредитними інститутами та комерційне кредитування.
Студенти повинні засвоїти, що банківський кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, який надається у тимчасове користування на умовах платності, строковості, цільового характеру і забезпеченості. Дотримання цих умов є обов’язковим для позичальника.
Далі необхідно звернути увагу на класифікацію банківських кредитів за різними ознаками.
Розглядаючи питання щодо позик фізичним особам, необхідно зрозуміти, що вид кредиту, тобто форма, у якій його буде надано, визначається в залежності від потреб ринку і клієнта, законодавства, масштабу операцій і доступності досвідченого персоналу. Найбільш розповсюдженими є позички, пов’язані з купівлею товарів тривалого користування – споживчий кредит.
Розглядаючи форми кредитного фінансування через фінансових посередників, треба зосередити увагу на таких формах кредиту, як: споживчий, іпотечний, інвестиційний кредит, позики на будівництво та придбання житла, з'ясувати умови його видачі, принципи банківського кредитування та цілі, на які ці позички видаються.
Студентам корисно було б спробувати з'ясувати, які форми кредитного фінансування фізичних осіб та виробничих компаній мають місце в Україні, які чинники впливають на стан кредитного фінансування в Україні.
При висвітленні суті і особливостей комерційного кредиту слід пам’ятати, що комерційне кредитування є необхідним результатом розвитку конкуренції на ринку товарів і послуг. На відміну від банківських комерційні кредити надаються підприємствами не з метою отримання прибутку від надання кредитних послуг, а з метою збільшення прибутковості та ефективності основного виду діяльності.
Комерційні кредити надаються фірмами – виробниками товарів чи послуг своїм клієнтам і полягають у продажу товару або наданні послуг на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений термін і під процент.
Комерційне кредитування, як і банківське, пов’язане з умінням правильно оцінювати й ефективно управляти кредитним ризиком.
Розглядаючи питання щодо кредитного ризику та управління кредитним ризиком треба звернути увагу на те, що поняття ризику характеризує невизначеність настання певних подій у майбутньому, а ступінь ризику відображає міру цієї невизначеності. Одним із видів фінансових ризиків є кредитний ризик.
Студенти повинні зрозуміти, що банки виступають у ролі посередників при переміщені коштів або проводять грошові операції.
За грошовими операціями банків стоїть не менш важливий процес: посередництво при перейманні ризиків. Ризик може бути просто визначений, як нестабільність доходів, як неспроможність досягти фінансових цілей, або виправдати очікування. Посередництво між вкладниками і позичальниками не може виникати без посередництва при перейманні ризику.
Кредитний ризик представляє собою існуючий для кредитора ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків по ньому, тобто ризик невиконання позичальником своїх обов’язків перед банком. Ризик неповернення боргу може бути визначений і як невпевненість кредитора у тому, що боржник буде в змозі (або буде мати намір) виконати свої обов’язки згідно з термінами і умовами кредитної угоди.
Для того, щоб вибрати альтернативу, необхідно вимірити, або якимсь чином кількісно визначити ступінь ризику.
На сьогодні методи аналізу та оцінювання ризику базуються на поняттях і методах теорії ймовірності.
Студенти повинні знати, що проаналізувавши причини виникнення ризику, можна розробити запобіжні заходи щодо ризиків, тобто ризиком можна управляти.
Управління кредитними ризиками є основним у банківській справі. Структура банківської операції – не єдиний засіб, за допомогою якого банкіри управляють ризиками.
Існує декілька способів захисту від кредитного ризику.
Студентам необхідно з’ясувати способи, за допомогою яких можна зменшити міру ризику; знати у чому вони полягають.