Тема 3. Принципи економіко-математичного моделювання при організаційному проектуванні підприємств

1. Принципи раціоналізації комплексного проектування підприємства

2. Перелік заходів і зміст основних робіт з проектування підприємств;

3. Методика розробки проекту

4. Корпоративні інформаційні системи

1. Принципи раціоналізації комплексного проектування підприємства

Однією з ключових характеристик, що супроводжує сучасні спільні процеси, є зміни і, як свідчить багаторічний досвід, неможливо довгий час підтримувати статус кво, а потрібно пристосовуватися до цих змін. П.Дракер писав: «Протягом історії зміни сприймались як катастрофа, а незмінність вважалась метою організаційних зусиль людини.

Усі суспільні інститути людини тисячоліттями служили основній, головній меті - захисту від змін, або, у крайньому випадку уповільненню цих змін» (цит. за кн.): Джонсон Р., Каст Ф., Розенцвейг Д. (теория систем и руководство системами): Пер. с англ.- М., 1971.- С. 486).

Якісні характеристики і результативність організаційних систем можуть підвищуватись, якщо здійснювати зміни з метою раціоналізації і впроваджувати певні удосконалення в діючі системи, або ж проектувати нові системи на прогресивній основі з використанням більш досконалих елементів. Нарешті, підвищення ефективності підприємства може досягатись обома способами, за певного їх поєднання.

Впровадження комплексу заходів, спрямованих на покращання функціонування діючих підприємств, прийнято розглядати як «раціоналізацію», а розробку нового організаційного проекту для підприємств, що змінили організаційну форму господарювання, розміри виробництва, спеціалізацію та інші важливі параметри - комплексне проектування системи виробництва.

Багаторічний досвід свідчить про те, що ефективна система управління підприємством є похідною від впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів відносяться місія і цілі підприємницької діяльності, технологічний рівень виробництва (обслуговування) і його територіальне розміщення, об'єм і характер зовнішніх зв'язків, стратегія розвитку зовнішньоекономічної діяльності, форми кооперації, природні і кліматичні умови.

Серед внутрішніх факторів найбільшої уваги заслуговують: організаційні форми господарювання, організаційна побудова, розміри і типи виробництва, рівень його спеціалізації і концентрації, технічна забезпеченість підприємства, чисельність і рівень кваліфікації кадрів, зокрема працівників апарату управління, ступінь розвитку комунікацій і застосування комп'ютерної техніки, рівень організаційної культури, характер госпрозрахункових (комерційних) відносин між внутрігосподарськими підрозділами. Використовується також інформація про фінансовий стан підприємства, оцінку конкурентоспроможності основних видів продукції, що виробляється, та рівня прогресивності технологічних процесів, соціальної інфраструктури підприємства, наявність незавершеного будівництва, вплив виробничої діяльності підприємства, на екологічну ситуацію та зайнятість населення.

Зарубіжні вчені розробляють моделі взаємозв'язку організаційних культур і структур. Аналогічний спеціаліст у сфері менеджменту Ч.Хенді описує чотири ідеальних типи організаційної культури, пов'язуючи їх при цьому з відповідною структурою організації:

а) культура влади (або сіткова культура, «павутиння»), що грунтується на сильній владі, зосередженої в центрі у одного керівника;

б) позиційна або рольова культура (культура храму) в основному притаманна великим державним або приватним організаціям (банки, освітні або дослідницькі установи);

в) матрична культура (або культура завдань), коли працівники знаходяться на пересіченні вузлів матриці (творчі, дослідницькі, консалтингові і тренінгові компанії);

г) індивідуальна культура (або культура «зірок»), коли кожна людина (або підрозділ є «зіркою»).

Залежно від завдань і об'єктів раціоналізації потрібні дані дістають різними способами. При вивчені виробничого і управлінського процесів проводять спеціальне обстеження, збирають дані безпосередньо на виробництві і порівнюють їх з плановими й нормативними показниками, потім аналізують поточну інформацію, матеріали адміністративного діловодства.

Аналіз системи проектування підприємств - це процес дослідження організаційної структури системи управління на предмет їх життєздатності, забезпечення конкурентоздатності підприємства з метою подальшого удосконалення та підвищення ефективності їх впливу на результативність діяльності підприємства.

Детально вивчається керуюча підсистема системи проектування підприємств, в якій регламентуються вимоги до якості управлінського рішення та організується процес управління персоналом, політика та стратегія менеджменту, розробка та реалізація управлінського рішення, аналіз та прогнозування у прийнятті рішень. Ефективність керуючої підсистеми великою мірою залежить від організації і функціонування забезпеченої підсистеми, в якій визначені склад, рівень якості та організаційні питання забезпечення «входу» системи всім необхідним для нормального її функціонування. До компонентів забезпечуючої підсистеми відносяться: методичне забезпечення, ресурсне забезпечення, інформаційне забезпечення, правове забезпечення.

Потрібні для аналізу дані можна дістати за допомогою анкетування та інтерв'ювання виконавців, фотохронометражних спостережень і самоспостережень. Характер взаємозв'язків і відносин між структурними підрозділами і працівниками апарату анлізують за допомогою різних графіків (лінійних, сіткових), а також маршрутних схем, документограм, оперограм тощо. Крім того, застосовують різні види спостережень (включене і невключене, неструктуролізоване і структуролізоване, польове, тобто у реальному житті, і лабораторне, систематичне і випадкове), а також методи аналізу документів (традиційний, або класичний, формалізований, або кількісний, метод мозаїки тощо). У діагностиці організаційних дефектів досить ефективні карти раціоналізації систем проектування підприємств, в яких розглядаються симптоми (наслідки), «хвороба» (причина), системи (органи) або ланки, плануються лікування (терапія або хірургія) і своєрідна профілактика.

На підставі зібраних і оброблених відповідним чином матеріалів дослідження роблять висновки, розробляють пропозиції з удосконалення системи проектування підприємств.