Міністерство охорони здоров'я України
Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія»
«Затверджено»
на засіданні кафедри
внутрішньої медицини №1
завідувач кафедри
професор Скрипник І.М.
________________________
Протокол №2 від 1.09.2011р.
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття
|
Навчальна дисципліна |
Внутрішня медицина |
|
Модуль 3 |
Сучасна практика внутрішньої медицини (за спеціальністю «Лікувальна справа») |
|
Змістовний модуль 1 |
«Ведення хворих в кардіологічній клініці» |
|
Тема заняття |
Ведення пацієнта з артеріальною гіпотензією та непритомністю |
|
Курс |
6 |
|
Факультет |
медичний |
Полтава - 2011
1.Актуальність теми:
Артеріальна гіпотензія - це патологічний симптомокомплекс, який характеризується зниженням системного артеріального тиску і супроводжується низкою клінічних симптомів, які відображають зменшення кровотоку та перфузійного тиску у всіх органах і тканинах.
Артеріальна гіпотензія - характеризується систолічним тиском нижче 100 мм рт. ст., діастолічним тиском - нижче 60 мм рт. ст. Розрізняють первинну і вторинну артеріальні гіпотензії. Первинна, або ессенциальна, гіпотензія проявляється у 2 варіантах: а) як конституційно-спадкова установка регуляції судинного тонусу та артеріального тиску, не виходить за фізіологічні межі ( "фізіологічна гіпотензія"; б) як хронічне захворювання з типовою симптоматикою: слабкість, запаморочення , підвищена стомлюваність, головний біль, сонливість, млявість, схильність до ортостатичної реакцій, непритомності, закачування, підвищена термо-і барочутливість ( "нейроциркуляторна астенія"). Вторинна артеріальна гіпотензія спостерігається при деяких інфекційних захворюваннях, хвороби Аддісона, виразкової хвороби, мікседемі, анемії, гіпоглікемії, гострому та хронічному гепатиті, цирозі печінки, при дії лікарських препаратів і т.д. 2. Конкретні цілі.
Студенти повинні:
встановити зв’язок виникнення та перебігу АГ з наявністю факторів ризику;
дати класифікацію АГ за рівнем артеріального тиску, визначити стадії артеріальної гіпертензії за ураженням органів-мішеней;
сприяти розвитку клінічного мислення під час обгрунтування клінічного діагнозу, складаючи план обстеження та лікування;
основні лабораторно-інструментальні ознаки гіпертонічної хвороби;
основні принципи лікування;
принципи профілактики та диспансерного спостереження.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми. (міждисциплінарна інтеграція)
|
№ |
Назви попередніх дисциплін |
Отриманні навики |
|
1 |
Анатомія |
Анатомічні особливості будови серця, кровопостачання та кола кровообігу |
|
2 |
Фізіологія |
Фізіологічні особливості серця. |
|
3 |
Патофізіологія |
Етіологія і патогенез захворювань серцево-судинної системи. |
|
4 |
Біохімія |
Оцінити дані лабораторних методів обстеження при патології серцево-судинної системи |
|
4 |
Пропедевтика внутрішніх хвороб |
Симптоматологія. Клінічні варіанти перебігу. Володіти методами обстеження хворого |
|
5 |
Фармакологія |
Принципи лікування , рецептура |