Білет 2

1. Розкрити зміст зясування отриманого завдання, оцінити обстановку, рішення на бій командира механізованого батальону

При з’ясуванні отриманого завдання командир повинен зрозуміти: бойове завдання і замисел командира загальновійськового підрозділу;- об’єкти (цілі), які уражуються засобами старшого командира на напрямі дій загальновійськового підрозділу;- завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;- завдання підрозділів з вогневого ураження противника;- район ВП (вогневу позицію), рубіж (місце) КСП (ПСП, БСП);- основний напрямок стрільби, спосіб визначення установок для стрільби на ураження;- порядок забезпечення боєприпасами;- час і порядок висування підрозділів у призначений район (рубіж), порядок маневру;- час готовності до виконання завдань;- сигнали управління та сповіщення.

Таким чином, з’ясування завдання – це процес, у якому командир із загального завдання старшого командира вибирає необхідну інформацію для себе відповідно до свого бойового призначення.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів; стан, забезпеченість і можливість взводу та приданих підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні та маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню.

У бойовому наказі командир взводу указує: орієнтири; склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів; завдання роти і взводу; об'єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів; бойові завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам і вогневим засобам, а командир механізованого взводу, крім того, - завдання безпосередньо підпорядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим); час готовності до виконання завдання; своє місце і заступника.

Бойовий наказ повинен викладатися коротко і гранично ясно.

2. Етап медичної евакуації, визначення поняття, завдання.

Під ЕМЕ розуміють сили та засоби МС, що розгорнуті на шляхах медичної евакуації для прийому, сортування поранених та хворих, надання їм медичної допомоги, лікування та підготовки їх за показаннями до подальшої евакуації. Основними етапами медичної евакуації є МПП (мед пункт полку), МедР (мед рота бригади), ЛЗ госпітальної бази (ВППГ – військово-польові пересувні госпіталі). Незалежно від ролі у системі медичного забезпечення військ етапи медичної евакуації виконують наступні загальні для кожного з них задачі: прийом, реєтрацію, медичне сортування поступаючих поранених та хворих; проведення по показанням санітарної обробки пораненим та хворим, дезінфекції, дезактивації та дегазації. Надання пораненим та хворим медичної допомоги; стаціонарне лікування поранених та хворих; підготовка до евакуації поранених, що підлягають лікуванню на наступних етапах; ізоляція інфекційних хворих. Для вирішення цих задач на кожному етапі медичної евакуації передбачається розгортання відповідних функціональних підрозділів в МПП та МедР розгортається сортувально-евакуаційне відділеня, де проводиться прийом та медичне сортування поранених та хворих, а також зосереджуються поранені та хворі, що підлягають подальшій евакуації. Для надання медичної допомоги пораненим та хворим розгортається перев’язочна в МПП і операційно-перев’язочне відділення в МедР і ВППР. Дезактивація та дегазація поранених та хворих буде проходити на площадці спеціальної обробки. Стаціонарне лікування поранених починається з МедР і проводиться в основному в ВППГ для чого розгортаються різні стаціонарні підрозділи (ліківальні відділенння госпіталів, стоматологічні кабінети і т.д.), крім того розгортається аптека, ізолятори для тимчасового розміщення інфекційних хворих, обладнуються місця для розміщення особового складу, господарчих підрозділів. Етапи медичної евакуації розгортаються на такому віддаленні від діючих військ щоб забезпечити своєчасне надання медичної допомоги пораненим. Оптимальні терміни для надання першої лікарської допомоги становлять 4-5 год від пораненя, кваліфікованої допомоги 8-12 год, спеціалізованої 24 год. 3. Організація роботи медичного пункта батальону в наступі.

У період підготовки до наступального бою начальник МПБ виконує наступні заходи:- отримує вказівки від командира батальйону про бойову задачу батальйону;- від начальника медичної служби бригади отримує відомості:- про місце розташування медр до початку бою і можливе її переміщення під час бойових дій;- про шляхи евакуації до медр;- про сили та засоби підсилення;- визначає напрямок (вісь) переміщення під час наступу;- розподіляє між ротами санітарів і санітарні автомобілі, дає вказівки санітарним інструкторам рот про порядок їх використання;- інструктує особовий склад МПБ і санітарних інструкторів рот про порядок роботи під час бою;- приймає заходи для отримання майна із аптеки медр і видає його санітарним інструкторам рот;- хворих, які виявлені в підрозділах, направляє до медр бригади. В ході наступального бою санітарний інструктор роти, який знаходиться в бойових порядках роти, за допомогою стрільців-санітарів надає першу медичну допомогу найбільш тяжкопораненим і організовує їх виніс (санітарами - носіями) в укриття (“гнізда поранених”), позначає останні добре помітними знаками та повідомляє про місця розташування “гнізд поранених” водіїв санітарних транспортерів і автомобілів. Під час бою МПБ пересувається на автомобілі УАЗ-3962 із причепом по запланованому маршруту затримуючись біля укриттів, де зосереджені поранені і хворі для надання тим, хто потребує першої медичної та долікарської допомоги. Тобто, працює з ходу, пересуваючись у визначеному напрямку.Легкопоранені можуть бути евакуйовані транспортом загального призначення.